Суспільство
Українські лікарі вилікували 84-річну бабусю, за яку не бралися закордонні колеги (ВІДЕО)
Заради лікування в наших фахівців пенсіонерка з Польщі не побоялася під час війни приїхати в Україну. Її звуть Крістіна Стіллер, і останні роки вона ледве ходила через сильний біль у спині.
Як її поставили на ноги українські лікарі, розповідає ШоТам.
«Біль був дуже сильний. Коли я йшла, то нахилялася. Я могла пройти 20 кроків і мусила зупинитися. Ось так затискала кулачки і після того, як сильний біль минув, то потрохи випрямлялася», — Крістіна Стіллер, яка оперувалася в українського лікаря.
Врятувати могла лише операція, але через її поважний вік польські лікарі не бралися за це.
«Я була у двох нейрохірургів та чотирьох ортопедів. Вони подивилися і сказали, що операція на 100% відпадає. На моє запитання: “Як мені далі жити з болем?”, сказали: “Так і продовжуйте жити з болем”», — Крістіна Стіллер, оперувалася в українського лікаря.
Тоді помічниця пані Крістіни українка Катерина розказала їй про одного українського нейрохірурга.
«Коли Катя показала мені розмови лікаря з пацієнтами в соцмережі, то мене вразило, як лікар ставився до пацієнтів — з таким серцем, з розумінням. Моє перше запитання було: “Чи пан лікар зробить мені таку операцію?”. Він каже: “Так!”», – Крістіна Стіллер, яка оперувалася в українського лікаря.
«Доволі серйозна проблема її хребта, де були зміщення хребців і стеноз, тобто звуження хребцевого каналу. Проблемний хребет викликав і в нас багато сумнівів, але оскільки в нас є великий досвід таких операцій, ми запропонували приїхати до нас та прооперуватися», — Антон Шкіряк, лікар-нейрохірург, онколог.
Пані Крістіна, звісно, знала, що росія жорстоко атакує Україну і тут війна, але її це не зупинило. Тим більше, вона сама за походженням українка і народилася у Львові.
«У Другу світову війну мій батько пішов воювати та загинув. Після війни мою маму було заарештовано та вислано в Сибір», — Крістіна Стіллер, оперувалася в українського лікаря.
Крістіну відправили до дитбудинку, де вона жила до 14 років, поки мати не повернулася з каторги. Разом вони переїхали до Вроцлава, де Крістіна й прожила весь свій вік. І ось доля привела її назад до України, яка дала жінці надію на одужання.
Читайте також: «Мрія тата тепер годує село та рятує переселенців». Я відкрила равликову ферму в розпал війни. Історія Ольги Баумкетнер зі Львівщини
Операція тривала цілих 6 годин і пройшла успішно. Уже за кілька днів жінка ходила самостійно і рівно.
«Немає болю, немає! Можна їхати додому! Я встала, я йшла без болю. І досі я не відчуваю болю», — Крістіна Стіллер.
«Ми звільнили їй повністю весь поперековий проміжок, який був затиснутий. Більш того, встановили титанові гвинти. 10 титанових гвинтів, які між собою з’єднали і зараз тримають її поперековий відділ хребта», — Антон Шкіряк, лікар-нейрохірург, онколог.
«Те, який у неї зараз стан, як вона встає, як вона взагалі повертається, вона радується, і для мене це є дуже велика радість. У нас кращі лікарі, ніж у Європі. У нас кращий швидкий доступ до лікарів. Це, напевно, нехай буде 99%. Я вам скажу: так і є, навіть 200% можна сказати», — Катерина, яка допомагає по господарству Крістіні.
Пані Крістіна хоче, щоб поляки запрошували українських лікарів та навчалися їхнього досвіду.
Уже скоро вона повернеться додому та мріє поїхати з подружками на Мадейру!
«Лікар рятує людей не тільки з України, а й із Європи, до лікаря приїжджають з Америки. Я дякую вам дуже. Бракує слів просто. Дуже дякую! Дуже, дуже, дуже», — Крістіна Стіллер, оперувалася в українського лікаря.
Дивіться відео від ШоТам: 19-річна Незламна Руся з Одеси мотивує поранених
Нагадаємо, у центрі Незламні захисник після поранення мріє зіграти у баскетбол протезованою рукою.
Також ми розповідали, що вперше з початку великої війни донорське серце доправили гелікоптером, використавши аеромедичну евакуацію. Це допомогло врятувати 15-річного підлітка.
Суспільство

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.


Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.


До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.


З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.


На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.


У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.


До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.


Share:
Суспільство

28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
Суспільство

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.


Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»