Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Мрія тата тепер годує село та рятує переселенців». Я відкрила равликову ферму в розпал війни. Історія Ольги Баумкетнер зі Львівщини

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Вона пожертвувала кар’єрою адвокатки, аби втілити мрію загиблого на фронті свекра. Ольга Баумкетнер у розпал повномасштабної війни наважилася відкрити сімейну справу – равликову ферму. Тепер її бізнес не лише приносить прибуток, а й годує село та рятує переселенців.

Вже за перший сезон Ользі вдалося зібрати понад сім з половиною тонн равликів та переконатися, що Карпати – ідеальний регіон для цієї справи. Сьогодні підприємиця готується приймати перших туристів та масштабувати родинний бізнес. Свою історію вона розповіла команді ШоТам.

Ольга Баумкетнер

власниця равликової ферми у Східниці, що на Львівщині

Свекор одним із перших вирушив до військкомату

Коли почалось повномасштабне російське вторгнення, ступор тривав рівно один день. Моя родина вже знала, що таке війна і, звісно, що таке волонтерство. Перший день був найгіршим: я прокинулася о п’ятій ранку і дізналася, що ворог атакував Україну звідусіль. Добрим такий ранок точно не назвеш. 

У той день руки не випускали телефон, а очі не відривалися від новин. Стрічка оновлювалася постійно. І весь час з’являлися нові повідомлення про вибухи, бомбардування та штурми. А вже наступного дня нам зателефонували ті, для кого ми були єдиним контактом на заході країни. Ми були готові прихисти кожного й кожну. 

Мій свекор одразу разом із молодшим сином вирушили до центру комплектування. Йому довелося тричі оббивати пороги, перш ніж потрапити до Сил оборони. Тата не хотіли брати, а він не планував відступати. Казав, що не може залишатися вдома, коли ворог наступає. І добився свого. Напевно, це була його місія.

Свого свекра Ольга Баумкетнер з любов’ю називає «тато». Він одним із перших вирушив до військкомату й попри низку відмов усе ж мобілізувався до Сил оборони. Фото: ШоТам.

«Олю, їдь додому. Їдь на захід»

До 24-го лютого ми не думали, що колись доведеться жити під час масштабної війни. Ніхто не вірив, що у наші часи може трапитися щось подібне. Я адвокатка, навчаюсь на аспірантурі, пишу кандидатську роботу та займаюся родинним бізнесом. Із середини лютого була на сесії в Києві, але за три дні до вторгнення відпросилася на кілька днів додому. Тож війна застала мене в колі родини.

Ми відразу вирішили, що станемо прихистком для тих, кому немає куди тікати. І, звісно, будемо допомагати нашим захисникам. У нас не було конкретного плану дій, але було усвідомлення, в якому напрямі рухатися. Уже 25 лютого ми прийняли першу сім’ю з Київщини. Спочатку до нас їхали друзі та знайомі з усієї країни, потім – друзі друзів, знайомі тощо. Розмістити всіх людей у нас було неможливо, тому ми почали запрошувати переселенців до знайомих у Східниці, бронювали для них вільні кімнати, шукали різні варіанти.

А коли зрозуміли, що ця війна триватиме довго, вирішили облаштувати місця для проживання у недобудованому будинку. Мій свекор завжди горів будівництвом. Ледь не з дитинства щось будував, захоплювався цією справою. Тож якось вирішив самотужки звести великий, добротний дім для всієї родини. Це було його дітище. Але війна внесла корективи, і тепер ця будівля – прихисток для тих, хто рятується від війни.

Повномасштабне вторгнення Ольга Баумкетнер зустріла у Східниці, разом із родиною. І вже наступного дня сім’я взялася допомагати переселенцям та воїнам ЗСУ. Фото: ШоТам.

Будинок свекра став прихистком для українців зі сходу

Паралельно взялися за ремонт у кімнатах, аби бодай трохи покращити умови проживання. Спершу обладнали в шелтері два санвузли та душ. Це вже було краще, ніж нічого. Усе робили за власні кошти та пожертви від друзів і знайомих. Також нас дуже підтримали друзі з Німеччини. А коли людей побільшало, то й вони взялися допомагати із облаштуванням домівки.

Сьогодні з нами залишаються кілька родин, здебільшого зі сходу, яким просто нікуди повертатися. Поки що. Одна з них – пані Світлана з Луганщини – була тут із самого початку й сьогодні фактично керує прихистком. Вона приймає нових людей, організовує побут, доглядає за будинком. 

Словом, людей багато. І не лише в нашому будинку. Ми живемо у Східниці, це курортне містечко, яке до вторгнення приймало туристів з усієї країни. Тож після 24 лютого багато хто з місцевих також облаштував на базі своїх домівок прихистки для переселенців.

Будинок, який самотужки побудував свекор Ольги, з початком повномасштабного вторгнення перетворився на прихисток для переселенців зі сходу країни. Фото: ШоТам.

Не лише бізнес, а й реабілітація для переселенців

Поступово я почала розуміти, що всіх цих людей потрібно чимось займати, якось відволікати від війни, новин, «переключати». Власне, так ми вирішили зайнятися равликами. Хоча насправді ця історія почалася ще задовго до російського вторгнення.

У мого свекра був одногрупник, який розводив равликів. Він завжди їх привозив, давав куштувати із різними соусами. А тато, себто свекр, казав, що і нам варто спробувати себе в цій справі. Але з різних причин ми постійно відкладали цю ідею «на потім».

Равликову ферму Ольга облаштувала на ділянці в 50 соток. Фото: ШоТам.

І ось, у розпал повномасштабної війни, нарешті наважились. Розгорнути ферму вирішили на дідовій ділянці, це 50 соток, до яких ще й підведено воду. Крім того, після вторгнення чимало людей, які займалися равликами, почали продавати своє обладнання. 

Завдяки цьому нам вдалося за прийнятну вартість закупити все необхідне для старту. А далі – почали пробувати. Звісно, поступово, адже ніхто не знав, чи вийде, чи виросте той равлик. Найбільше за цю справу, напевно, вболівав саме свекор. Навіть перебувають на війні, він постійно цікавився нашими успіхами. Ба більше, останнє наше листування – також про равликів.

Равликову ферму Ольга відкрила у розпал повномасштабної війни. Найбільше за цей бізнес вболівав свекор жінки, Іван Прибило. Фото: ШоТам.

Наша ферма – це мрія, яку не встиг здійснити тато

Згодом підключилися люди, які знайшли прихисток у нашому будинку. Їм це все було цікаво, я б сказала, навіть екзотично. Адже не часто є можливість потрапити на справжню равликову ферму. Тоді у нас якраз жила родина з Харкова, яка ледь не щодня їздила разом зі мною на ділянку. Вони допомагали всім, чим могли. Годували, збирали, шукали равликів після дощів.

Тобто для переселенців ця справа стала своєрідною зміною обстановки, терапією. А ми нарешті почали займатися справою, про яку так мріяв тато. На жаль, він не встиг побачити, яких результатів нам вдалося досягти. Свекор загинув на війні.

Восени 2022 року свекор Ольги Іван Прибило отримав контузію на Донеччині. Лікарі довго боролися за його життя, але 10 жовтня чоловік помер. Фото з особистого архіву героїні.

Напевно, ми надто довго вагалися. Для всіх це був абсолютно новий досвід, тож ми затягнули. Через це тато, який постійно запитував, скільки ж равликів виросте, так і не дізнався, що у перший сезон нам вдалося зібрати понад 7 тонн. Ніхто не знав, що нам так пощастить.

Втратили три тонни врожаю, але все одно перевершили очікування

Виявилося, що в Карпатах доволі комфортний клімат для вирощування равликів. Оскільки влітку тут немає постійної спеки, то трава, якою харчуються равлики, росте ледь не до кінця жовтня. А отже, їм є, що їсти і куди рости. До того ж зранку та ввечері нам не потрібно поливати ділянку: із цим чудово справляється роса.

Завдяки чому равлики добре ростуть? Усього три фактори: комфортна погода, гарний полив і корм. Наша новостворена ферма мала всі ці складові. І якщо в більшості колег равлик росте протягом 12 місяців, то у нас йому достатньо всього 3-4 місяців.

Завдяки вдалому розташуванню ферми равлики у Східниці ростуть утричі швидше, аніж в інших регіонах. Фото: ШоТам.

Можливо, ми могли зібрати навіть не 7, а 10 тонн. Але втратили один день, після якого почалося похолодання. А отже, равлики почали зариватися в землю – дістати їх вже було нереально. Гадаю, нам просто забракло досвіду та практики. Та навіть попри це, сім тонн – це неймовірний результат.

Уявіть, коли ми нарахували перші три тонни, стало зрозуміло, що зможемо розрахуватися з усіма кредитами та боргами. Тобто ще на половині врожаю наш маленький бізнес вийшов в нуль, і це дуже мотивувало. Та найголовніше – ми спробували, і все вдалося. Цьогоріч врахуємо попередні помилки, а тому, впевнена, зможемо зібрати ще більше.

Табір для 40 дітей з Луганщини? Легко!

До речі, равлики дуже подобаються діями. Якось ми влаштували у себе невеличкий табір для малечі з родин переселенців. Сталося це завдяки пані Світлана, яку я вже згадувала. До великої війни вона працювала вчителькою й доволі тісно спілкувалася з греко-католицькою церквою в рідній області. І ось священник з цієї церкви об’їжджав усіх своїх парафіян та завітав до нас.

Він побачив територію, гори, равликів – і запропонував влаштувати табір для малечі. Чесно кажучи, я й не уявляла, як це – приймати одразу 40 дітей, але з легкістю погодилася. Ми розпланували розваги, але так сталося, що один день просто «випав». Мені здалося це неправильним, тож я вирішила показати дітям равликову ферму.

Завдяки підтримці переселенців Ользі вдалося влаштувати кількаденний відпочинок у Східниці для 40 дітей із Луганщини. Фото: ШоТам.

Вони були в такому захваті, що ми подумали: а чому б не показувати нашу ферму й іншим? Та якщо дітям достатньо гір, річки й можливості просто погодувати равликів, то для дорослих треба вигадати щось масштабніше. Це має бути справжня локація гастротуризму. 

Готові приймати перших туристів

Власне, з цією ідеєю ми прийшли до Українського ветеранського фонду й отримали грант. Зрозуміло, що кафе чи ресторан ми не відкриємо, адже банально не буде для кого постійно готувати. Але як щодо турів на равликову ферму?

Тож сьогодні ми вже готуємося приймати перших туристів, показувати та розповідати, як ростуть равлики, що для цього потрібно, які особливості цього бізнесу. А ще підготували місце для альтанки, в якій плануємо проводити різні дегустації.

Почекайте ще місяць – і ми матимемо, чим пригощати туристів. У нас буде власна піч для запікання равликів, це точно смачніше, ніж будь-які інші способи приготування. А далі – лише розвиватися та масштабуватися. Нам є, завдяки кому і для кого це робити. 

Після вдалого старту Ольга Баумкетнер планує розвивати ферму та перетворили сімейний бізнес на центр гастротуризму. Фото: ШоТам.

Цей матеріал створено у співпраці з Фондом імені Гайнріха Бьолля, бюро Київ – Україна.

Суспільство

Німеччина опублікувала список нового пакета військової допомоги Україні

Опубліковано

Німеччина оголосила про новий пакет військової допомоги для України.

Уряд Німеччини на своєму сайті опублікував перелік надходжень, що включають нову партію снарядів, спецтехніку для розмінування та системи радіоелектронної боротьби з дронами.

В оновленому списку німецьких військових поставок Україні, датованому 26 лютого, з’явилися такі позиції:

  • 14 тисяч снарядів калібру 155 міліметрів;
  • 4 броньовані машини для розмінування WISENT 1;
  • 10 броньованих тягачів Bergepanzer 2;
  • 3 роботи-сапери;
  • 250 комплектів засобів для розмінування;
  • 10 дронів-розвідників VECTOR;
  • 22 системи протидії дронам радіоелектронної боротьби;
  • 12 терміналів супутникового зв’язку;
  • 4 машини для прикордонної охорони.

Читайте також«Наші вчителі – ченці з усієї країни». На Чернігівщині пекарня відродила старовинні рецепти монахів. Як це вдалося

Військова допомога від Німеччини

31 січня 2024 року Німеччина передала Україні пакет допомоги, куди увійшли 6 гелікоптерів Sea King Mk41.

13 жовтня 2023 року Німеччина заявила про новий оборонний пакет допомоги, який включає 4 всюдиходи Bandvagn 206 (BV206), 82 SatCom, 4 машини для прикордонників, 50 систем для виявлення дронів та інше.

Торік 20 жовтня уряд Німеччини виділив для України ще три зенітні установки GEPARD, майже 4 тисячі боєприпасів 155 мм, дрони та інше обладнання.

Окрім того, уряд Німеччини 2 листопада минулого року передав Україні новий пакет військової допомоги, до якого зокрема ввійшли радари для ЗРК IRIS-T.

Нагадаємо, напередодні уряд Німеччини виділив на гуманітарну допомогу Україні додаткові 100 мільйонів євро.

Фото: bundesregierung.de.

Читати далі

Суспільство

Союзники створили коаліцію з постачання далекобійного озброєння Україні

Опубліковано

Президент Франції Еммануель Макрон оголосив про створення спільної коаліції для постачання в Україну ракет середньої та великої дальності, а також бомб.

Свою заяву він зробив під час саміту у Парижі, що відбувся ввечері 26 лютого і який був присвячений підтримці Україні.

«Ми вирішили надати нового поштовху коаліції з протиракетної оборони і сформувати спільну ініціативу для поставок ракет та бомб на середню та велику відстань», — зазначив французький президент.

Макрон зауважив, що наразі діє вже вісім різних коаліцій, кожна з яких працює над постачанням певного виду озброєння.

Читайте також10 проривів ЗСУ, що здивували світ — рейтинг від Центру дослідження армій

Він висловив намір Франції мобілізувати всіх зацікавлених країн, усі ті, хто готовий або розпочав поставки нового військового обладнання. Президент підкреслив, що це має велике значення для українських збройних сил.

«Протягом наступних десяти днів ми зосередимо всі наші зусилля, оскільки ми звернулися до багатьох країн, як європейських, так і неєвропейських, які мають відповідне військове спорядження», — додав він.

Макрон також закликав країни Європейського союзу збільшувати обсяги виробництва.

Які ще коаліції утворили союзники для підтримки України

  • Коаліція ППО: Німеччина і Франція виступили лідерами зі створення коаліції з посилення наземної протиповітряної оборони України.
  • Коаліція танків: у січні 2023 року після засідання «Рамштайн» запрацювала коаліція щодо танків Leopard.
  • Коаліція F-16: Велика Британія та Нідерланди працюють над створенням міжнародної коаліції винищувачів.
  • Коаліція навчання українських пілотів: у липні 2023 року створена коаліція для підготовки українських пілотів на F-16. До цієї коаліції увійшли 11 держав та Україна.
  • Морська коаліція: Велика Британія й Норвегія очолили морську коаліцію, яка постачатиме кораблі та транспортні засоби для зміцнення здатності України діяти на морі.
  • Латвія створює коаліцію дронів на підтримку України.
  • Коаліція артилерії для України.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що у січні 2024 року в Парижі почне роботу Коаліція артилерії з посилення української армії.

17 лютого Україна та Франція підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки.

Фото: Emmanuel Macron/Х.

Читати далі

Суспільство

Нідерланди оголосили про виділення Україні 100 млн євро на боєприпаси

Опубліковано

Нідерланди виділяють Україні 100 мільйонів євро на боєприпаси.

Про це оголосив у понеділок увечері прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте на платформі Х під час саміту у Парижі на підтримку України, який організував президент Макрон.

«Через два роки після вторгнення українські війська продовжують мужньо стояти на своєму. Але ми також бачимо, що Росія продовжує тиснути на передову. Це висуває великі вимоги до тих, хто їх захищає», — написав Марк Рютте.

Він підкреслив, що для союзників важливо виконати те, що вони обіцяли.

Читайте також: Інклюзивні парки для дітей в Україні: як працюють та як створити у своїй громаді

«Саме тому Нідерланди виділяють понад 100 мільйонів євро на чеську ініціативу щодо швидкої доставки в Україну сотень тисяч артилерійських снарядів», — підкреслив політик.

Про чеську ініціативу

Президент Чехії Петр Павел раніше заявив, що його країна збирає групу союзників, які профінансують постачання 800 тис. боєприпасів для української армії.

Нагадаємо, Велика Британія виділяє 280 млн євро для забезпечення України артснарядами.

Окрім того, 22 лютого Данія оголосила про новий пакет військової допомоги України на майже 250 млн доларів.

Фото: Ukrainian Front/Х.

Читати далі