

Суспільство
Українка підкорила найнебезпечнішу у світі «гору-вбивцю» (ВІДЕО)
У вівторок, 27 липня о 8:42 за місцевим часом українка Ірина Галай піднялася на другу за висотою у світі гірську вершину К2 (Чогорі).
Про це пише marikbest.com.ua.
Українка зуміла розвінчати відразу кілька міфів про гірські вершини, зокрема, що вони можуть підкорюватися лише професіоналам.
Гора К2 Чогорі розміщена в системі Каракорум на північному заході Гімалаїв.
Має висоту 8611 метрів (Еверест – 8849 метрів), але підніматися на неї набагато складніше, ніж на найвищу вершину світу.

Ірина здійснювала сходження не одна, а разом із напарником Дмитром Семеренком із Дніпра.
Чоловік здійснив сходження без кисневої маски.
Наразі Галай та Семеренко спускаються з вершини. У таборі їх чекає ще один українець – відомий фотограф Назарій Кривошеєв.
Читайте також: Подорожуй Україною: 8 найгарніших українських водоспадів
Своє сходження Ірина присвятила 30-річчю незалежності України.
Галай зізналася, що завжди мріяла підкорити саме гору К2 Чогорі.
Про гору
Гора К2 Чогорі знаходиться на кордоні Кашміру і Китаю на гірському хребті Балторо.
Через надзвичайну складність сходження К2 також називають Дикою горою, а в світі альпіністів – горою-вбивцею. Рівень смертності під час сходження на К2 становить рекордні 23 відсотки. Тобто сходження кожного четвертого альпініста на К2 закінчувалося трагедією.
Нагадаємо, українець посів друге місце на найважчому у світі ультрамарафоні Badwater.
Як ми повідомляли раніше, 64-річна львів’янка за два дні пробігла 236 км і стала чемпіонкою України.
Головне фото: marikbest.com.ua.
Суспільство

Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.
Про це повідомили у «Жовтій стрічці».
«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)




Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).
Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).
Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»
Суспільство

«Укрпошта» випускає новий набір марок із зображеннями шести українських маяків. Серію «Маяки України» започаткували у 2009 році та продовжували у 2010 та 2020 роках.
Про це повідомили в компанії.
На марках зобразили маяки Чорного та Азовського морів:
- Ай-Тодорський та Чаудинський у Криму;
- Шаганський маяк, що на Одещині;
- Білосарайський та Бердянський Верхній маяки;
- Руський Задній — маяк Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу в Миколаївській області.
Читайте також: Латвійський альпініст дістався до Південного полюса на підтримку України (ФОТО)
«Українські дороговкази — це більше, ніж просто проблиск світла. Вони символізують прибуття з далеких країв додому. Вони втілюють у собі силу, що допомагає не піддатися стихії та не заблукати в бурхливих хвилях, а повернутися в рідну спокійну гавань»‚ — написали в «Укрпошті».
Автором фото на марках став Олександр Заклецький, дизайн блока, листівок та конверта розробила Оксана Шуклінова. Тираж поштового набору — 50 тисяч примірників.


Нагадаємо, що «Укрпошта» випустить пам’ятні марки про Маріуполь із напиленням з «Азовсталі» (ФОТО).
Фото: фейсбук-сторінка «Укрпошти»
Суспільство

Нещодавно на «Укрзалізницю» здійснили масштабну кібератаку, внаслідок якої упродовж кількох днів не можна було купити квитки онлайн. Більше того — в частини пасажирів, які вже мали електронні проїзні документи, вони зникли.
Якщо ви зайшли в застосунок, а там немає ваших квитків, не панікуйте — ШоТам розповідає, що робити в цій ситуації.
Що сталося
23 березня 2025 року на офіційних сторінках «Укрзалізниці» почали зʼявлятися перші новини про збій в IT-системі. Вже невдовзі компанія повідомила, що стала жертвою наймасштабнішої за весь час кібератаки ворога, через що постраждали онлайн-сервіси купівлі квитків, та залізничникам вдалося відновити їхню роботу протягом 24-26 березня.
Проїзні документи в цей період можна було придбати в касах вокзалів і в поїзних бригад перед відправленням поїзда. Окрім цього, в «Укрзалізниці» запровадили спеціальні пропозиції для власників паперових квитків, як-от безкоштовне відвідування залу очікування та чай у потягах.

Та постраждала не тільки купівля — також у багатьох користувачів у додатку зникли квитки, придбані до 22 березня. Щоб впоратися з цією проблемою, «Укрзалізниця» склала алгоритм дій.
Читайте також: У шпиталі в Харкові, що постраждав від «Шахеда», поновили операції
Де шукати квитки: поради «Укрзалізниці»
Якщо ви не знайшли свого електронного квитка, насамперед перевірте, чи до вашого акаунту в застосунку привʼязана email-адреса. Якщо так — найімовірніше, документ у PDF-форматі прийшов на цю пошту. Та може виявитися, що там його немає, — у такому випадку не забудьте переглянути папку «Спам».

Якщо цей варіант вам не доступний, «Укрзалізниця» пропонує приїхати на вокзал без квитка принаймні за 20 хвилин до відправлення потяга. Таким чином провідник зможе підтвердити оплату проїзного документа у вашому банківському застосунку або за квитанцією.
Окремий алгоритм дій стосується військових, які купували свій квиток через застосунок «Армія+». Таким пасажирам радять написати коментар на фейсбук-сторінці компанії, щоб спеціалісти допомогли якомога швидше підібрати місце.
Як повернути гроші
Якщо у вас змінилися плани щодо поїздки, отримати назад кошти за вже придбаний квиток можна, заповнивши заявку на повернення за посиланням. В «Укрзалізниці» попереджають, що зробити це можна не пізніше, ніж за годину до відправлення потяга.
Та раптом ви скористалися функцією автоматичної купівлі квитка, повернути зарезервовані гроші також можливо. Для цього потрібно заповнити й надіслати ось цю форму.
В обох випадках після підтвердження даних ваші кошти повернуться на картку протягом наступних 30 банківських (робочих) днів.
Фото: Укрзалізниця