1-3 жовтня в Барселоні відбудеться один із найбільших книжкових ярмарків світу – «Liber», що є головною платформою для книговидавців і професіоналів у галузі книговидання в Іспаномовній Європі.
Цьогоріч у ярмарку візьмуть участь понад 350 видавництв, які представлять книги, маркетингові послуги та обговорять ситуацію в книжковій індустрії.
Участь України в ярмарку
Україна вперше буде представлена на цьому заході. Національний стенд, організований за підтримки Генерального консульства України в Барселоні, Українського інституту книги та платформи «Фронтера», представить 13 українських видавництв, серед яких: «Vivat», «Фоліо», «Видавництво Старого Лева» та інші.
Ця подія є важливим кроком у просуванні української літератури на іспаномовному ринку, де наша присутність поки що слабка. За словами Олександри Коваль, в.о. директора Українського інституту книги, ярмарок сприятиме популяризації українських творів, серед яких планується переклад каталонською роману Сергія Жадана.
Під час ярмарку також відбудеться панельна дискусія за участі українських та європейських авторів, де обговорять роль літератури у сучасному світі.
Детальнішу інформацію можна знайти на офіційному сайті ярмарку «Liber».
Нагадаємо, що в застосунку «Київ Цифровий» запустили Мапу ментальної турботи.
Площа майданчика — 150 м², він розташований біля майданчика для петанку на вулиці Бетховена. Простір поділили на секції для тренувань і вигулу, також встановили тамбурні входи та зоокомплекси для прибирання.
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Завдяки любові до квітів Підкамінська громада стала переможцем престижного екологічного конкурсу та отримала п’ять компостерів. Ці троянди багато років вирощує місцева жителька Марія Мартинюк, яка дізналася про компостування з інтернету, а тепер сама навчає інших через власний YouTube-канал.
Як одна жінка зробила екосвідомість своїм життям та привчає людей у громаді до компостування, розповідає ШоТам.
600 кущів троянд на органічних відходах
Марія Мартинюк з села Підкамінь на Львівщині завжди дуже любила квіти. Жінка посадила власний трояндовий сад, доглядала за ним, але через глинистий ґрунт вони пропадали. Завдяки інтернету пані Марія дізналася про компостування і почала збирати відходи вдома, в сусідів, у лісі та полі. Жінка ділиться, що спочатку було складно, бо все було невідомим.
«Я все звозила до саду та переробляла, бо дуже хотіла, щоб мої рослини почувалися краще. Складала весь компост на купу, переливала гнояркою і через рік він перепрівав, тому далі вже розвозила його садом», — каже Марія Мартинюк.
Марія Мартинюк біля свого фруктового саду. Фото: ШоТам
Згодом пані Марія на зиму почала накривати троянди і відразу закладати відходи між рядами: «А ще шкідники, які об’їдали квіти, тепер мали додаткову роботу — гризли листки та робили мені органіку»,
Жінка каже, що рослина, яка перегниває, дає поживу землі. Раніше вона теж полола свій город та парник і вивозила як і всі, але в них перестав родити врожай. Все через те, що земля виснажилася. Тоді й вирішила спробувати органічні добрива.
Троянди, які вирощує у рідному селі Марія Мартинюк. Фото: ШоТам
Завдяки цьому вдалося виростити близько шести сотень кущів різних троянд, а ще лілії, тюльпани та інші квіти
Перемогли в екологічному конкурсі попри сильну конкуренцію
Згодом ініціативу Марії Мартинюк помітила місцева влада. Голова Підкамінської селищної територіальної громади Богдан Бутинський впевнений,що проблема зі сміттям актуальна не лише для Підкамінської громади, але й всієї країни. Тому громада вирішила взяти участь в конкурсі «Кращі практики управління біовіходами».
Богдан Бутинський розповідає про перемогу Підкамінської громади в екологічному конкурсі та компостування у громаді. Фото: ШоТам
Проєкт реалізовує громадська організація «Екологічні новини». Голова організації Ольга Машкова каже, що мета цього проєкту — зменшити негативний вплив біологічних відходів на клімат та жителів громад:
«Саме біологічні відходи — харчові і садово-паркові складають 30-60% побутових відходів. І тому, компостуючи, ви можете зменшити сміттєзвалища або полігон майже на половину. А ще можна створювати екологічні робочі місця. Тому ми сподіваємося, що в громадах, які беруть участь в проєкті, з’являться такі посади як компостувальник чи еколог».
Участь в конкурсі брали понад пів сотні громад. Саме Підкамінська громада перемогла, тому тут встановили п’ять громадських компостерів. Богдан Бутинський наголошує, що головне — привчити людей сортувати відходи, покращувати екологічну ситуацію та привчити до компостування в громаді.
Село Підкамінь на Львівщині з висоти пташиного польоту. Фото: ШоТам
Голова селищної ради запропонував долучитися до проєкту і місцевому психоневрологічному інтернату. Директор інтернату Михайло Чумак каже, що відразу погодилися, адже є багато відходів, які хотіли використовувати з користю, а не просто викидати на смітник.
Михайло Чумак розповідає про компостування і інтернаті. Фото: ШоТам
«Всі минулі роки, коли ми вичавлювали сік з яблук, просто не знали, що робити з всіма відходами. А зараз вичавили сік, відходи завезли в ящики, пересипали тирсою, пересипали травою та будемо наповнювати. Думаю, що буде багато відходів і ми швидко наповнимо всі ящики та переробимо їх», — каже Михайло Чумак.
Ящики, в які працівники інтернату збирають органічні відходи для компостування. Фото: ШоТам
Директор закладу ділиться, що в них є свої поля, де висаджують городину — овочі та зелень. Тому перероблені відходи планують використовувати як добрива для господарства, аби мешканці закладу їли екологічно чисті продукти.
«Природа сама підказує нам як робити правильно»
Марія Мартинюк також працює в саду Підкамінського психоневрологічного інтернату, де компостує відходи. І на роботі, і вдома своїм прикладом жінка показує, чому важливо компостувати у громаді та яку це дає користь.
«Багато допомагають родичі, які косять траву, яку я забираю для переробки. Також підтримують сусіди. Навіть сама природа підказує нам як робити правильно. Хоча роботи багато, але квіти ростуть та дуже мене тішать своєю красою», — ділиться жінка.
Троянди з саду Марії Мартинюк. Фото: ШоТам
А ще пані Марія веде свій власний YouTube-канал, в якому розповідає, як доглядає за своїми квітами. Каже, що її мета — залучити до свідомої переробки сміття та компостування більше людей:
«Це може робити кожен. Головне не боятися, і тоді все вийде».
Польща обрала фільм «Під вулканом» режисера Даміана Коцура для участі у премії «Оскар 2025». Стрічка розповідає про українську родину під час початку повномасштабного вторгнення росії, з українськими акторами в головних ролях.
Світова прем’єра драми відбулася на кінофестивалі в Торонто. Сценарій написали Даміан Коцур та Марта Конажевська, оператором виступив Микита Кузьменко. Головні ролі зіграли українські актори Роман Луцький, Анастасія Карпенко, Софія Березовська та Федір Пугачов.
Фільм розповідає про сім’ю Коваленків, яка під час відпустки на Тенеріфе стикається з новиною про війну в Україні, перетворюючись із туристів на біженців. Сюжет подається через погляд 16-річної доньки Софії, заглиблюючись у теми війни, міграції та сімейних конфліктів.
Наступного тижня стрічка відкриє 49-й Фестиваль польського кіно у Гдині.
Нагадаємо, що театр Франка інтегрував Дія.Підпис: квитки закінчилися за рекордний час.
Коментарі