Суспільство
Учителька виготовляє зефірні квіти з присмаком нескореного Херсона (ВІДЕО)
Переселенка виготовляє квіти, які можна зʼїсти! Вчителька з Херсона Лілія Козловська мусила покинути рідний дім та переїхати до Івано-Франківська. Там вона знайшла розраду у виготовленні незвичайного зефіру. Про хобі, що переросло у власну справу, розповідає ШоТам.
Зефірні квіти з присмаком нескореного Херсона стали розрадою для Лілії Козлової, яка покинула рідне місто на початку великої війни. А тепер тішать своїм смаком людей не тільки в Україні, а й за кордоном.
Зефір Лілія почала виготовляти 4 роки тому, бо не любила магазинний. Вийшло не одразу, але справа захопила, Лілія не відступала.
«Десь 50–100 разів треба було, щоб навчитися, і я навчилася», — Лілія Козлова, майстриня зефірних квітів.
Навчившись, Лілія тішила зефіром рідних та друзів. А потім стався лютий 2022. Коли росіяни поцілили «Градами» в сусідній будинок, вона вирішила: треба їхати.
Разом із родиною Лілія перебралася до Івано-Франківська. Усього на тиждень, думала жінка. Та мешкає на Прикарпатті й сьогодні. Перші місяці Лілія переживала за рідний Херсон: було не до зефіру.
Читайте також: Відновили знищений бізнес і виходять на ринок США. Кейс українського бренду свічок WOOD MOOD
Але потім зрозуміла: треба опанувати себе і шукати розраду.
«Відволікало під час війни. Ці думки про дім, оце все… Дуже важко. І я кажу в сім’ї: “Так, мені треба почати робити зефір”», — Лілія Козлова, майстриня зефірних квітів.
Зефірні півонії, троянди та хризантеми поєднувалися в букети тепер і на Прикарпатті.
«Зефір із ківі, з полуниці, з чорниці, зефір з банану, яблучний класичний зефір, який дозволяється діткам і годуючим та вагітним мамам», — Лілія Козлова, майстриня зефірних квітів.
Солодощі Лілії одразу припали до смаку й франківцям. З часом майстриня почала відправляти зефір по Україні та навіть за кордон.
Солодкі букети люди замовляють на подарунки або порадувати дітей. Зефірна флористика займає чимало часу. Але саме це підтримує Лілію далеко від дому і дарує надію повернутися до безпечного Херсона.
Нагадаємо, у Києві ветеран відкрив майстерню з виготовлення ключів і навчатиме побратимів азів бізнесу.
Також ШоТам розповідав, як волонтерка перетворила книги російських письменників на дрон для українського війська.
Суспільство
Будівля та харчоблок 1973 року
«Раніше була стара плита, то на ній особливо нічого не зготуєш. У нас провели загальношкільні батьківські збори, де виносилося питання покращення та урізноманітнення харчування для дітей. Дирекція зайнялася», — розповідає мама двох учнів Старозагорівського ліцею Ірина Загірська.
Перемогли у відборі та вирішили реформувати харчування
Змінам завадила повномасштабна війна
«Ремонт харчоблока у Старозагорівському ліцеї запланували на початок 2022 року. Втім, здійснити план, на жаль, не вдалося. Адже саме в той час розпочалося повномасштабне вторгнення і кошти, які виділила місцева влада перерозподілила на допомогу Силам оборони», — розповідає керівник ліцею.
Тепер діти споживають здорову їжу змалечку
Оновили кухню — зникли скарги
«Тепер набагато різноманітніші страви готують, можна запікати, а не смажити на олії, як це було. Дітям подобається, а отже і мені подобається», — підсумовує мама двох учнів Старозагорівського ліцею Ірина Загірська.
Суспільство
Про оборонні розробки
- +300 у сфері БПЛА;
- +200 наземних роботизованих комплексів (НРК);
- +200 у сфері “штучного інтелекту” (ШІ);
- +100 засобів радіоелектронної боротьби та розвідки (РЕБ/РЕР);
- понад 60 розробок кодифіковано згідно зі стандартами NATO.
Підтримка Brave1
- пошук рішень для протидії та ураження FPV і комерційних дронів, зокрема DJI, Autel;
- пошук рішення БПЛА-перехоплювача, здатного знешкоджувати ворожі розвідувальні дрони – ZALA, “Орлан” , SuperCam.
Про Brave1
Суспільство
Смітники перетворили на парки
«Тут була просто неймовірна кількість смітників. Так, не було нормальних доріг, тротуарів, освітлення і нормальної води, але це, напевно, мене не так вразило, як сміття», — пригадує Людмила Прокопечко.
«Коли треба зробити щось важливе і ми знаємо, що можемо зробити це самі, то я просто звертаюсь до громади, щоб нас підтримали. І люди відгукуються», — каже голова громади.
Щотижня з Доброслава виїжджає волонтерська допомога, зібрана людьми
«У нас в музеї висять прапори всіх бригад, яким ми допомагаємо — їх дуже багато. І потрібно, щоб це робили всі, щоб відчували: не можуть одні воювати, а інші взагалі бути далекими».
«Для громади дуже важливі корисні справи. Бо це для них, вони тут господарі. Тож долучаються до активностей, та не лише до якоїсь роботи, а й постійно збирають допомогу для військових», — каже Людмила Прокопечко.
«Вона не просто заховалася десь в кабінеті, а якраз найперша підійшла до мене і запитала: як справи? Як ви себе почуваєте? Може, вам чимось допомогти?», — розповідає військовий.