Суспільство
«Я хочу, щоб у місті було більше фонтанчиків з питною водою». Як Lviv Open Lab прокачав молодь у «зелених» навичках
Екосвідомість в Україні, як і в інших країнах, стала важливою та актуальною в останні роки. Молоді люди стають більш обізнаними щодо проблем навколишнього середовища та розуміють важливість дій для збереження природи та сталого розвитку. Проте формальна освіта поки, на жаль, не забезпечує молодь необхідними знаннями.
Молодіжний простір Lviv Open Lab з мережі молодіжних просторів ТВОРИ! реалізував екопроєкт «ECOlab» спільно з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні у межах проєкту «Трамплін до рівності».
На інтенсив приєднались 42 дівчат і хлопців, серед яких також внутрішньо переміщені українки та українці. Опанували «зелені» навички, відвідали компостувальну станцію у Львові та разом висаджували рослини у просторі міського садівництва і городництва «Розсадник».
«Створюючи програму проєкту, ми намагались зробити її максимально корисною і цікавою для хлопців і дівчат, охопити програму від побутового до глобального рівня, а також провести час на свіжому повітрі та поруч з природою», – Софія Думич, проєктна менеджерка Lviv Open Lab.
На інтенсив приєднались 42 дівчат і хлопців. Фото: Lviv Open Lab
Що ж таке зелені навички
Зелені навички, також відомі як «екологічні» або «сталі» навички, – це комплекс знань, умінь, ставлення і компетенцій необхідних для життя, розвитку та підтримки сталого та ресурсоефективного суспільства.
Сюди входить уміння правильно сортувати сміття, обирати і використовувати екологічну продукцію, піклуватися про довкілля, переробляти речі, поводитись з побутовими відходами.
«”Зелені” навички – це вміння турбуватися про довкілля. Знання, як ти можеш робити переробку, як ти можеш переробляти речі, як ти можеш економити ресурси Землі. У нас величезна проблема з тим, що наша Земля вмирає просто напросто. Треба знизити споживання і збільшити переробку, щоб потім ми змогли вижити більше років. І це дуже важливо зараз», – Олена 17 років, учасниця інтенсиву «ECOlab».
На навчанні розповідають, як економити ресурси Землі. Фото: Lviv Open Lab
Статистика, що шокує: на одного мешканця середньостатистичного міста на рік припадає 100 відер побутових відходів, а місцями утворюють близько 350 кг побутового сміття на рік. Щороку в Україні утворюється 13 млн тонн побутових відходів, і ці цифри кожен рік збільшуються.
Розповідали учасникам і про досвід Європейських країн та концепцію «3-R» від англ. Reduce, Reuse, Recycle):
•зменшуй;
•повторно використовуй;
•переробляй.
Це правило може реалізувати кожен із нас завдяки виконанню наступних порад:
- Не купляти зайвих речей, їжі, електроприладів. Відмовитись від одноразових пакетів – і користуватись екоторбами.
- Обирати товари з маркуванням «повторна переробка». Міжнародний знак свідчить про те, що вироби виготовлені з вторинної сировини, або ж вони придатні до повторного використання.
- Продовжувати життя речей та обирати товари з найменшою кількістю упакування.
«Я, наприклад, дізналась для себе, як правильно сортувати сміття. Буду старатися це робити у себе вдома і розказувати це своїм друзям», – Таня, 17 років, учасниця проєкту «ECOlab».
Учасникам розповідали про концепцію «3-R». Фото: Lviv Open Lab
Ресайклінг, апсайклінг і чому це так важливо
Споживацька культура та масове використання одноразових товарів мають серйозний вплив на навколишнє середовище. Відновлення та перетворення старих речей у нові може бути цікавим шляхом для вас розвинути свою творчість та уяву. Це також чудова можливість перевірити в роботі власні бізнес-ідеї та втілити в життя незвичні проєкти.
«Насправді старі речі можна просто викинути або віддати на благодійність. Можна пошити з них матрац для собаки або будиночок для котика. А можна по іншому. Наприклад, зробити з них таку сукню, яку буде носити Белла Хадід. Або ж змайструвати світильники, які роками прикрашатимуть дорогий ресторан», – Ярослава Целікова, менеджерка продукту Творчої майстерні «Сверлик».
Перетворення старих речей у нові може бути цікавим. Фото: Lviv Open Lab
Що ще вивчали на ECOlab
На двотижневому інтенсиві учасниці й учасники створили унікальні годинники з будівельних відходів (деревини, фанери, металу). Визначали якість питної води, що в Україні регулюється ДСТУ – 4808:2007 за основними такими основними показниками, як (рН), каламутності (прозорості), йонів Феруму, хлоридів, сульфатів. Її досліджували у спеціально облаштованій хімічній лабораторії Lviv Open Lab.
«Цікаво було дізнатись, що фільтрована вода, принесена з дому не завжди є придатною до пиття. Також дистильована вода, що вимиває мінерали з організму не є корисною. У майбутньому я дуже хочу створити проєкт по тому, аби вода була безоплатною, саме питна вода. Щоб у місті було більше фонтанчиків з питною водою», – Ганна, учасниця «ECOlab».
Хлопці та дівчата визначали якість питної води. Фото: Lviv Open Lab
Молодь також вчили робити власноруч мило з рослинних жирів і крем. Використовували лише натуральні барвники і натуральні жири. З однаковим захопленням в лабораторіях працювали як хлопці, так і дівчата.
«Знання, які ми отримали, допоможуть мені краще обирати косметику та продукти гігієни», – Анастасія, 14 років, учасниця проєкту «ECOlab».
Молодь вчили робити власноруч мило з рослинних жирів і крем. Фото: Lviv Open Lab
Завершився інтенсив екотолокою у просторі міського садівництва і городництва. «Розсадник» – місце, де зростають рослини та зміцнюються зв’язки між людьми. Молодь висаджувала звіробій, руту, лимонник, полин Боже дерево, Діоскорею та калину празьку.
«Мені дуже сподобався сам процес, коли ми висаджували дерева. Така класна атмосфера була – ми всі разом, як велика сім’я», – Анастасія, 14 років, учасниця проєкту «ECOlab».
«Мені направду дуже сподобалося. Було круто, цікаво, також я знайшла деяких друзів із якими ми разом робили усе, і було справді багато яскравих моментів», – Анна, 14 років, учасниця проєкту «ECOlab».
«Розсадник» – місце, де зростають рослини та зміцнюються зв’язки між людьми. Фото: Lviv Open Lab
Інтенсив «ECOlab» став поштовхом для підвищення рівня екосвідомості молоді. Подібна програма може стати прикладом до впровадження екоосвіти в Україні. Подібна програма насправді є важливою і необхідною, а опанування «зелених» навичок – це безцінний внесок кожного нас для майбутніх поколінь та нашого дому: планети Земля.
Проєкт «ECOlab» реалізовує молодіжний простір Lviv Open Lab із мережі молодіжних просторів ТВОРИ! у межах проєкту «Трамплін до рівності», що імплементується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, у партнерстві з Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції за фінансової підтримки Швеції.
Групу українських дітей повернули додому з тимчасово окупованих територій та росії. Операція з порятунку відбулася в межах державної ініціативи Bring Kids Back UA за участі команди Save Ukraine.
Про це повідомили в Bring Kids Back UA.
Серед врятованих — діти, які пережили тиск, примусову русифікацію та залякування. Аліна, 9 років, щодня була змушена ходити до російської школи, де співала гімн рф і малювала триколор. За українське «будь ласка» їй погрожували обліком у поліції.
Костю, 10 років, у школі били за українське походження. Його змушували виступати з портретами російських військових і співати пісні на 9 травня. Максим тричі пережив нічні обшуки від ФСБ через відмову родини отримувати російські паспорти. Його мама рятувала родину, ховаючи телефон з українськими матеріалами.
Читайте також: Юна волонтерка на концерті гурту «Жадан і Собаки» передала FPV-дрон для «Хартії» (ФОТО)
Олена побувала в так званому «таборі перевиховання». Там її вчили копати окопи, ставити розтяжки й погрожували за вподобання фото з українським прапором. Євген, 17 років, три роки жив під постійною загрозою обшуків. Не відвідував російську школу, ховався та навчався дистанційно в українській. Після повернення зміг обійняти старшого брата-військового, який раніше був у полоні.
Повернення стало можливим завдяки співпраці з WeAreAllUkrainians, БФ «Хуманіті», Reload Love та Обʼєднаним центром з координації звільнення незаконно утримуваних осіб.
Нагадаємо, що українці по всьому світу вийшли на акції заради дітей, яких викрала росія (ФОТО)
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Офісу омбудсмена України
Киян запрошують до громадської робочої групи, яка розробить проєкт відновлення Житнього ринку. В ініціативі «Житній буде жити» прагнуть об’єднати містян навколо ідеї відродження пам’ятки Подолу.
Про це редакції повідомили ораганізатори громадської ініціативи.
Громада вирішує, як виглядатиме ринок
Ідеологом ініціативи виступив архітектор Павло Пекер. Він запропонував використати принцип гіпер-демократичної архітектури, у якому громада стає повноцінним замовником проєкту, а архітектор — експертом та фасилітатором процесу.
«У світі вже існує досить багато кейсів, коли громада, а не девелопери, мала вирішальний голос у питанні, та яким має бути той чи інший простір, фактично створюючи ТЗ для архітектурного проєкту. Такі приклади є у Копенгагені, Берліні, Едінбурзі та, навіть, у Івано-Франківську», — розповідає Павло Пекер.
Читайте також: Клопотенко взявся за відновлення Житнього ринку: створює гастрономічний центр Києва. Що з цього вийде? Інтерв’ю з ресторатором
До громадської робочої групи вже долучилися архітектори, урбаністи, історики, фудексперти та жителі Подолу. Також ідею Павла підтримав і Євген Клопотенко, який виступає за збереження Житнього ринку, а фірма цифрових продуктів Formworks на партнерських засадах розробила лендінг проєкту.
За словами Павла, глобальна мета громадської робочої групи — сформувати спільне бачення розвитку Житнього ринку у відкритому діалозі з громадою — на основі реальних потреб мешканців, цінностей простору та майбутнього району.
Зустрічі громадської робочої групи проводитимуть у Києві. У проєкті запланували 4 обговорення. Перша із зустрічей відбудеться 21 червня. Реєструйтеся на зустріч за посиланням.
Раніше ми писали, що в Києві презентували оновлений проєкт Житнього ринку з урахуванням думки містян (ФОТО).
Фото надали орагнізатори ініціативи «Житній буде жити»
Звільнений з полону захисник дізнався, що в нього народився син. Це сталося під час другого етапу обміну пораненими та важкохворими полоненими.
Відео з телефонною розмовою поширив омбудсман Дмитро Лубінець.
У слухавці захисник почув, що його сина назвали Артуром. Військовий повідомив своїй коханій, що вже повернувся в Україну.
«Повернення з полону стало для Захисника подвійною радістю — на нього чекала не лише довгоочікувана свобода, а й новина про народження сина Артура. Життя перемагає», — прокоментував омбудсман.
Фото обкладинки: скриншот з відео омбудсмана Дмитра Лубінця
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...