Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

У Львові відновили фасади храму Покрови Пресвятої Богородиці (ФОТО)

Опубліковано

Львів інвестував 2,7 млн грн у відновлення фасаду храму Покрову Пресвятої Богородиці (колишній костел св. Миколая), що на вул. Грушевського, 2. 

Про це повідомляє пресслужба міської ради.

У 2000-х роках храм реставрували, але ця реставрація не була такою глибинною. Натомість зараз були виділені кошти з міського бюджету і проведено повністю реставрацію усіх фасадів храму.

«Наш храм — це дуже давня пам’ятка архітектури національного значення. На місці цього храму колись стояв дерев’яний костел. Збудували його отці тринітарії. Це був орден, який займався викупом бранців з турецької неволі. Був час, за Австро-Угорщини, коли цей храм був закритий. Потім це був храм при львівському університеті. У 1990 році православна громада його отримала як кафедральний собор. Спочатку це був кафедральний собор української православної церкви Київського патріархату, а після об’єднання — Православної церкви України”, — розповів митрополит Димитрій.

Читайте також: На Львівщині реставрують унікальну дзвіницю однієї з найстаріших дерев’яних церков (ФОТО)

Реставровані храми

Загалом цього року за кошти міста реставраційні роботи відбувалися у 5 храмах, загальна вартість робіт на яких становить 26,8 млн грн. 

Зокрема у 2020 р завершили реставрацію в костелі Домініканців з келіями, що на пл. Музейній, 3; ремонтно-реставраційні роботи у костелі св. Казимира, що на вул. М. Кривоноса, 1, і у приміщеннях пам’ятки архітектури місцевого значення — колишніх келіях костелу Казимира. Тривають реставраційно-ремонтні роботи даху колишніх келій костелу Францисканок, що на вул. М. Лисенка, 45 (43) та розпочато реставрацію головного фасаду храму св. Петра і Павла, що на вул. Театральній, 11.

Читайте також: Показали унікальну пам’ятку козацької архітектури XVIII ст. (ВІДЕО)

Довідка

Храм Покрову Пресвятої Богородиці (ПЦУ), це колишній костел св. Миколая. Будувався за межами центральної частини міста, в районі колишнього південного передмістя, на місці давнішого дерев’яного храму, кінця XVII ст. Основні періоди будівництва — 1739−1745 рр. (архітектор Ф. Плачиді, або К. Гранацький?); 1924−1926 (часткова перебудова келій, архітектор Тадей Врубель).

Костел є тринавною базилікою. Будівля — мурована з каменю, має двосхилий дах з сигнатуркою на осі, видовжену прямокутну апсиду, хрещаті склепіння. Вівтар орієнтований на захід. Фасад — триярусний, членований профілями карнизів та пілястрами, оформлений арковими нішами. В композиції головного фасаду домінує високий фронтон, експресивний абрис якого є типовим для бароко. Портал та вікна прямокутної форми.

Скульптурно-орнаментальне опорядження інтер’єру, авторства Себастьяна Фесінгера та Л. Печицького, оперує мотивами стилю рококо. В інтер’єрі костелу увагу привертає також барельєфний триптих, виконаний з мармуру та алебастру (1595 р., майстерня Г. ван Гутте), та живопис Алоїза Райхана (після 1861).

З заходу та півночі до храму прибудовано корпус келій. Фасад монастирських будівель наслідує барокові форми костелу.

Храм є пам’яткою архітектури національного значення (охоронний № 349).

Фото: city-adm.lviv.ua

Суспільство

У Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО)

Опубліковано

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».

Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».

Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.

Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії

Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:

  • Eneris Recupyl в Польщі;
  • Accurec в Німеччині;
  • EraSteel у Франції тощо.

Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.

Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.

Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»

Читати далі

Суспільство

«Культурні сили» провели захід на тему підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні

Опубліковано

«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.

Про це повідомили в «Культурних силах».

Що обговорили на заході

Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.

На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:

«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».

Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».

Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.

«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.

Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:

«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим». 

Презентація кліпу «Місто наречених»

На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).

«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.

Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:

«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс». 

Відео: ютуб-канал «Культурних сил»

Довідка

«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:

  • «Культурний десант»;
  • «Книга на фронт»;
  • «Фронтова студія»;
  • «Оркестр 59» тощо.

«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.

Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.

Фото: «Культурні сили»

Читати далі

Суспільство

На Подолі в Києві відкривають креативний простір MLYN design hub (ФОТО)

Опубліковано

У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.

Про це повідомили у команді простору.

Що буде в MLYN design hub

Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.

Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.

«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.

Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб

Перша експозиція

Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.

«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.

MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.

Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.

Фото: MLYN design hub

Читати далі