Суспільство
У Києві за рік вдвічі зросла кількість відсортованих і перероблених відходів
Упродовж 2021 року у Києві вдвічі збільшилася кількість відсортованих відходів, що потрапили на переробні потужності.
Про це повідомили у пресслужбі міської ради.
Так, у 2021 році в столиці відсортували 27,8 тисячі кубометрів пластику, скла та паперу, це – 1400 сміттєвозів.
Тоді як у 2020 році обсяг відсортованих відходів становив 1,5 тисячі кубометрів або 575 сміттєвозів.
Також крім зазначених фракцій, щороку понад 130 тисяч кубометрів так званої сухої фракції збирають у контейнери-сітки і перенаправляють на додаткове сортування.
Як почати сортувати сміття?
У Києві встановлено майже 4 тисячі різного типу контейнерів для роздільного збору відходів – для сухої фракції, окремо для скла, паперу, пластику, для небезпечних і медичних відходів тощо. Типи контейнерів можна знайти на мапі КП «Київкомунсервіс».
У столиці здійснюється сортування семи типів відходів – сухі відходи, скло, пластик, папір, небезпечні відходи (батарейки, лампи, термометри, а також медичні препарати і дрібна електроніка).
Читайте також: Стильні речі від українських бабусь. Як проєкт «Творча Ба» об’єднав літніх майстринь та просуває їхню творчість серед молоді
Зібрані відходи їдуть на сортувальні лінії для додаткового сортування або напряму на переробні підприємства.
Кияни можуть подати заявку на встановлення контейнерів для сортування, звернувшись на сайт або соціальні мережі комунального підприємства «Київкомунсервіс». Також мешканці можуть звернутись із проханням про встановлення таких баків для роздільного збору, звернувшись до обслуговуючих організацій або правління ОСББ чи ЖБК, які функціонують у будинкові.
Нагадаємо, «Україна без сміття» на гроші благодійників відкриває нову станцію сортування.
Фото: abdc.es.
Суспільство
Де приберуть незаконну рекламу
- вулиця Миколи Закревського (біля вулиці Рональда Рейгана);
- вулиця Радунська (біля вул. Лісківської).
- вулиця Тулузи (біля парку «Інтернаціональний»);
- вулиця Миколи Ушакова (біля вулиці Прилужної).
Коментарі
Суспільство
Як допомагають родині
Коментарі
Суспільство
- перша частина проєкту — це проведення тренінгів з медіаграмотності для людей старшого віку. У навчанні беруть участь 10 осіб віком 60+. Після тренінгів вони стануть викладачами та надалі будуть проводити заняття з медіаграмотності для своїх однолітків! Знання майбутні тренери отримають завдяки партнерам ШоТам — експертам з незалежної аналітичної платформи «Вокс Україна». Учасники засвоять інформацію з курсів «Базові правила медіаграмотності», «Інструменти фактчекінгу» та «Правила перевірки медіа та інформації»;
- друга частина проєкту — це інформаційні відео, де спікерами, зокрема, стануть учасники тренінгів. У кожному з випусків вони будуть давати поради, як убезпечитися від шахраїв і фейків. Ось деякі теми наших відео: «Як не потрапити в пастку з фейковими соцвиплатами?», «Як по телефону відрізнити реального працівника банку від шахрая?», «Як розпізнати фейк?».
«Інформаційні відео з тренерами будемо поширювати в соціальних мережах ШоТаму та на майданчиках партнерської екосистеми – регіональні діджитальні медіа та телеканали. Завдяки цьому наші тренери отримають певний рівень впізнаваності та довіри від однолітків.
Ми плануємо укладати партнерства з Університетом третього віку, регіональними осередками та громадськими організаціями, які займаються освітою для людей старшого віку, щоб наші тренери мали змогу викладати основи медіаграмотності одноліткам по всій країні.
Цей проєкт експериментальний, але ми сподіваємося, що завдяки ньому якомога більше наших бабусь і дідусів зможуть убезпечити себе від шахрайських схем та фейків», — зазначає співзасновник і головний редактор ШоТаму Сергій Колесніков.
«Ми створили цей проєкт для старшого покоління, адже це одна з найвразливіших категорій українців. Ми хочемо, щоб наші бабусі й дідусі без допомоги близьких могли розпізнати шахраїв в інтернеті, месенджерах, соцмережах, і в час, коли російські фейки розповсюджуються зі швидкістю світла, навчилися перевіряти інформацію та відрізняти правдиві новини від брехні», — говорить продюсерка проєкту Юлія Ужва.
Коментарі