

Суспільство
У Києві на Троєщині відкрили новий дитячий садок (ФОТО)
У Києві відкрили новозбудований дитячий садок №327 на вулиці Радунській на Троєщині, повідомили у пресслужбі міської адміністрації.
Раніше на місці дитсадочка була стихійна парковка. У 2019 році розпочалося будівництво нового дитзакладу.

Це сучасний садок із басейном, зі спортивним та музичним залами, танцювальним класом, з кабінетами логопеда і психолога, інтерактивною кімнатою.
Також там оснастили сучасний харчоблок, медичний пункт.
Будівля утеплена, повністю енергоефективна, обладнана сучасними системами вентиляції та опалення. Усе освітлення в садку – енергоощадне.

Розрахований садок на 260 місць – 14 груп.
Як і в усіх садочках столиці, в цьому дитячому закладі встановили відеоспостереження – як внутрішнє, так і зовнішнє, охоронну сигналізацію, систему протипожежного захисту, домофонний зв’язок на вході на територію і в будівлю. Також заклад облаштували і для комфорту маломобільних відвідувачів. Територія садочка облаштована та озеленена і для прогулянок та ігор дітей на свіжому повітрі.
Читайте також: Панорамні вікна й сонячні батареї. Як архітектор Алекс Валентіров створив дитсадок, якому дивується світ
Садок уже внесли в систему електронного запису. Тож батьки можуть записувати до нього дітей. Заклад розпочне роботу із 1 червня.

Читайте також: Експартнер Uber завойовує ринок таксі: історія Cab про жінок за кермом та водіїв-«бомбіл»
Нагадаємо, у Києві відкрили дитсадок після масштабної реконструкції.
Як ми повідомляли раніше, у дитсадочку Тернополя провели термомодернізацію приміщення.
Усі фото: kyivcity.gov.ua.
Суспільство

У Галицькому національному природному парку зафіксували найбільшу на заході України колонію рідкісних птахів. Науковці нарахували десятки гнізд та сотні пташенят представників родин Ібісових і Чаплевих, які занесені до Червоної книги України.
Про це повідомили на сторінці Галицького національного природного парку.
На початку червня дослідники провели облік у полівидовій колонії птахів, щоб зрозуміти масштаби явища. У парку виявили близько 25 гнізд Косаря білого, у яких — 36 пташенят. Загальна кількість цих птахів у парку близька до 90. Зазвичай цей вид мешкає вздовж Чорноморського узбережжя, і востаннє у Галицькому нацпарку його гніздування фіксували 15 років тому.
Серед інших рідкісних птахів — Чепура мала (29 гнізд, 101 пташеня) та Квак звичайний (52 гнізда, 168 пташенят). Їхню чисельність у парку нині оцінюють в 160 та 270 особин.
Читайте також: Щоб зберегти рідкісні рослини, у лісах Хмельниччини створили три охоронні зони
А ще дослідники помітили Коровайку буру — одного з найрідкісніших птахів для Опілля. В Україні цей вид трапляється лише в кількох локаціях на півдні, тож, за словами орнітологів, його поява на Івано-Франківщині — надзвичайна рідкість.




Нагадуємо, що на Поліссі втілять найбільший в історії України проєкт по відновленню боліт у заповідниках.
Фото: фейсбук-сторінка Галицького національного природного парку
Суспільство

В Україну повернули тіла 1200 полеглих захисників. За даними російської сторони, це тіла військових, які мали українське громадянство. Репатріацію провели згідно домовленостей у Стамбулі.
Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
Надалі слідчі правоохоронних органів та експертні установи МВС проведуть ряд експертиз та ідентифікацію тіл.
Читайте також: З окупації та росії вдалося врятувати велику групу українських дітей
Полеглих вдалося повернути завдяки спільним зусиллям Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБУ, ЗСУ, МВС, Офісу омбудсмена, Секретаріату уповноваженого з питань зниклих безвісти, ДСНС та інших структур сектору безпеки й оборони.
Репатріацію провели за сприяння Міжнародному Комітету Червоного Хреста.


Нагадуємо, що на підконтрольну територію України вдалося повернути 11 дітей з окупованої Херсонщини.
Фото: фейсбук-сторінка Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Суспільство

Новий епізод подкасту в межах проєкту «Відлуння незалежності» про єдину жінку-старшину в армії УНР. Христина Скачківська-Сушко відмовилась від медичної кар’єри у Швейцарії, щоб стати військовою лікаркою.
Про «кращу доньку держави», як називав її Симон Петлюра, та «пані-зірку» для побратимів, яка втекла з більшовицького полону, рятувала українських біженців, служила в армії США та лікувала африканців — дивіться або слухайте.