

Економіка і бізнес
Експартнер Uber завойовує ринок таксі: історія Cab про жінок за кермом та водіїв-«бомбіл»
Ринок таксі в Україні пройшов довгий етап свого розвитку. Від «полювання» рукою за машиною прямо на дорозі — до зручного мобільного додатку. Таксі-гіганти, такі як Uber, Bolt та Uklon, сьогодні захопили всіх клієнтів, і конкурувати з ними — річ не проста. Втім можлива. Це доказує сервіс таксі Cab.
Не так давно киянам почала пропонувати послуги з перевезень нова компанія Cab. Свій шлях вона розпочала з партнерства з Uber, а тепер готова з ними конкурувати. Вони розповіли нам, як влаштований ринок таксі, чому так важко знайти адекватних водіїв та чому жінок рідко можна зустріти за кермом «кебу».

Максим Карпенко,
керівник з розвитку продукту компанії Cab, працював у компанії від початку її існування
Uber дав старт новому бізнесу
Uber сьогодні є одним з гігантів у світі послуг таксі. У США вони діють як сервіс з координації між людьми: хтось кудись їде у своїх справах і дорогою підбирає пасажирів. Тобто, їде умовний Іван на роботу, підвозить когось і «відбиває» вартість пального і ще трохи зверху. В Україні це спрацювало трохи інакше. Окрім водіїв на своєму авто, в Uber з’явилися партнерські автопарки з найманими водіями.
Фактично у 2016-му в Україні з’явився не лише Uber, а й новий вид бізнесу. Ти створюєш невеликий автопарк, підключаєшся до партнерства, а тобі велика компанія продає замовлення за якийсь невеликий відсоток. Ось під цю нову концепцію ми створили свою компанію — зі своїм автопарком, щоб працювати у Києві.
Тоді таксували переважно на поганих старих авто. У кращому випадку це був Lanos, в гіршому — «Жигулі» або дуже старі іномарки. Часто використовували для роботи в таксі нерозмитнені автівки. Ми ж порахували, що вигідно і нові купити: недорогого класу, але якісні. Купили десяток німецьких Volkswagen — і приєдналися до партнерства з Uber.
Нас скрізь шукали й «гуглили»
Ось так ми певний час працювали й дуже скоро почали отримувати позитивні відгуки. Справді, клієнти хотіли викликати саме наші машини. Тобто, хтось умовно викликає таксі разів 20-30 на місяць, коли їде на роботу, і бачить, що часто до нього приїжджає Lanos, а іноді — новий Volkswagen. Прибуває чиста машина з адекватним водієм, і потім йому хочеться викликати саме таку автівку. Але він через додаток Uber цього зробити не може.
Люди «гуглили», намагалися нас якось знайти. З’явився потік охочих, кому цікаві наші послуги. Стало зрозуміло, що з цим попитом треба щось робити — запускаємо своє таксі White Cab.
Перша версія додатку була “заглушкою”
Запуск повноцінної версії додатку сервісу таксі Cab ми планували на кінець весни 2020 року. Але через обмеження роботи громадського транспорту ми запустили урізану версію Cab на 2 місяці раніше, щоб користувачі мали змогу користуватися нашими послугами зі знижкою 50%.
Додаток мав мінімум функціоналу: там був лише номер телефона та кнопка виклику. Пасажир телефонував у кол-центр, замовляв автівку. Якщо в нього було інстальовано додаток, їхав вдвічі дешевше.

Нам потрібні круті водії
Купити десять автомобілів було для нас не найбільшою проблемою: це умовні 150 тисяч доларів. Тобто, маючи гроші можна купити хоч тисячу машин. Важче було посадити на них адекватних водіїв, які не розіб’ють твоє авто, будуть нормально комунікувати з пасажирами, добре водити.
Річ у тім, що після розпаду Радянського союзу професія таксиста зникла. З’явився такий термін як «бомбіла» — це просто люди, які на своєму автомобілі таксують. У 90-тих роках це звучало як «бомблять» — підробляють на власній машині. На той момент вони займали значну частину ринку.
Коли ти приватна особа на своєму автомобілі, ти вважаєш, що ти цар в цій ситуації. Твій автомобіль — твої правила. Значить ти можеш палити, мати брудне авто, а якщо пасажиру не сподобалося — свої претензії він нікому, крім тебе, не може висловити. Тому сьогодні знайти серед них людей, що готові їздити 60 км на годину, приїжджати вчасно, не грубіянити пасажирові — було не просто.
Був водієм — а став HR
Ми дуже багатьох людей пропускали через себе. Умовно, зі ста людей лише кілька залишалися в нас працювати. Мабуть, це через те, що в нас досить серйозна система відбору і контролю роботи водіїв. Починаючи від базових речей: водійські права, щонайменше три роки активного стажу водіння, вік від 25 до 55.
Є також психологічний відбір, адже не всі люди розуміють, що вони у сфері послуг. А ця ніша передбачає «золоте правило», що клієнт завжди правий, навіть коли це не так. Але таксисти часто дуже запальні, вони до цього ставляться зі своєї дзвіниці.
У нас є людина, яка займається підбором водіїв, вона сама спочатку прийшла працювати в компанію водієм. Просто є люди з потенціалом, і він як ніхто інший знав, яким повинен бути водій. З одного боку, він розуміє водіїв, а з іншого — до чого треба прагнути.
Перед кожною зміною — фотоперевірка
Виходячи на зміну водій завантажує 14 фотографій: автомобіля, салону, багажника, документів. Вони це роблять щоранку, і наші працівники «в ручну» ці фото перевіряють.
Ступінь сприйняття чистоти автомобіля в оператора й у водія не завжди збігаються. Оператор дзвонить і каже: «Вибачте, поїдьте помийте машину і перефотографуйте». Або скаржиться, що погано видно документи чи в багажнику якісь порожні пакети. Авто має бути порожнім, бо буває таксі викликає сім’я з чотирьох людей з трьома валізами. Потрібно запхати все в багажник, а там, умовно, лежить комплект зимової гуми.

Таксистки не затримуються
Жінки-водійки в нас сьогодні не працюють, хоча раніше були. Ми нікого не звільняли, як правило, вони працювали якийсь час і йшли. Хтось скаржився, що пристають пасажири, інші говорили, що таксувати важко.
Для нас важливим моментом є безпека водіїв-жінок, в першу чергу. Це проблема не тільки таксі-сектора, а загалом. Можливо, питання безпеки і є головною причиною того, що жінку за кермом таксі зустрінеш не часто. Хоча жінки впевнено опанували більшість сфер уже давно.
Водіям дали спецзавдання
З вересня цього року ми запустили нову послугу Just: в ній вартість поїздки залежать від потреб клієнта. Тариф змінюється залежно від того, скільки пасажирів їде і чи є в них багаж. Додатково сплачують за проміжні зупинки, дитяче крісло та перевезення тварин.
Фактично пасажир сам вибирає послуги, за які буде платити, і ціна поїздок поодинці й без багажу стартує від 27 гривень. Кожен наступний кілометр — 5,5 грн, додатковий пасажир — 18 грн, ще стільки ж за використання багажника (в салон без доплати можна взяти ручну поклажу).
Сьогодні такого немає в наших конкурентів, і це цікаво для пасажирів. Такі тарифи були обдумані. Перед тим, як їх встановити, ми дали завдання нашим водіям порахувати, скільки пасажирів їдуть в поїздці. З’ясувалося, що в 70% випадків вони перевозять одну людина, ще у 20% — двох, і лише в 10% — трьох, чотирьох людей. Таким чином ми порахували, що ціна поїздок буде вигідною для 70% пасажирів. А значить, простимулює попит.
Навіщо ще одне таксі?
Поки у нас досить лояльна аудиторія. Хоча є і скептично налаштовані люди, які реагують на наші публікації в інтернеті. Багато таких відгуків типу: «Навіщо нам ще одне таксі?» або «Ви не протримаєтеся й пів року», а ціни, за їхніми словами, «це агресивний маркетинг, і за фактом там тільки одна машина їздить по 27 гривень». Але це природна реакція, і, до того ж інформація не відповідає дійсності, тому особливого стресу для нашої команди не створює.
Але, дійсно, це звучить нереалістично — поїздки за 27 гривень. Тому що, якщо спостерігати за ситуацією розвитку ринку, то середня вартість поїздки на таксі у 2020 році приблизно така ж, як у 2016 році, — приблизно 90 гривень. Незмінна ціна за ці роки свідчить про те, що на ринку працюють два трансконтинентальні гіганти, які «вливають» великі гроші, дотують ринок. І ось нам доводитися конкурувати з ними.
Одна з важливих переваг таксі Cab — у нас є кол-центр з «живими» людьми. З ними можна поговорити телефоном, а не просто відправити скаргу в додатку й чекати відповіді. І люди телефонують. Скаржаться на стандартні проблеми: довго їхала машина, приїхала не туди або не вчасно, чи було далеко йти. Але це не критичні проблеми, це радше даність послуги.
Окупитися не так просто
Ми ставимо собі за мету здобути 2-3% ринку таксі в Україні. Це хороший показник для локальної компанії, але й не такий великий: Uklon до приходу Uber (судячи з відкритих джерел інформації) займав 50% ринку. Компанії у низькомаржинальній сфері, як наша, виходять на окупність через 5 років і більше. Головний фактор успіху — це присутність на ринку весь час, комунікація з аудиторією, якісні послуги та нормальна цінова політика.
Планів у нас багато, хочемо вийти з Києва на інші міста-мільйонники. Компанії за типом нашої мають багато шляхів розвитку — від підключення багатьох партнерів в одному місті до роботи за межами країни. Також можна продати готове програмне забезпечення або створити подібне на замовлення. Ми, власне, поки не розглядаємо такий шлях розвитку компанії, але це приклад, як може рухатися компанія з таким досвідом.
Економіка і бізнес

Андрій cтворив перші в Україні столові прибори для військових з парною ампутацією рук. Їх можна надягнути без допомоги рідних і самостійно харчуватися. Це було б неможливо без батьків хлопця — Олександра та Наталі, які за освітою інженери й займаються ремонтом і продажем засобів для реабілітації та масажу.
Як розробка допомагає ветеранам ставати незалежними в побуті, дивіться в нашому проєкті «Куркулятор».
Економіка і бізнес

11 років тому Олег пішов на авантюру — посадив у полі цибулини шафрану. Досвідчені фермери не вірили, що з цього щось вийде, але крокуси зацвіли, і чоловік зібрав перший урожай. За якістю український шафран виявився одним з найкращих у світі.
У цьому запалі Олег одним з перших в Україні також посадив спаржу. Зараз же овоч, який ще римляни вважали делікатесом, росте на наших чорноземах, і його можна купити в супермаркетах. Як Олег покинув поля шафрану через окупацію Херсонщини, але почав усе заново на Волині, дивіться в нашому проєкті про українських підприємців «Куркулятор».
Економіка і бізнес

У столиці провели один із найбільших маркетинг-форумів року — MRKTNG MRTHN 2025, організований медіа MMR та холдингом ekonomika+. Під гаслом «Під сонцем інсайтів» понад 500 учасників і понад 40 спікерів зібралися, щоб поділитися досвідом і показати, як маркетинг може впливати не лише на бізнес, а й на цілу країну.
Про це повідомила комунікаційна команда заходу.
Від аналітики до культури
Маркетинг-форум відкрив CEO Elit-Web Ігор Воловий, який презентував дослідження потреб онлайн-покупців. Анна Гладіревська з EVA показала, як технології доповнюють сервіс, а не замінюють людину. За словами Віктора Іванченка й Олександра Байдікова з Megapolis+, міська реклама — це не просто білборди, а частина простору.
Про сміливість інвестувати в культуру під час війни говорив Сергій Грабчак з Ощадбанку. За словами організаторів, ці кейси співпраці з Litkovska, MAKHNO та Tsvite Teren надихнули багатьох у залі. А Володимир Завадюк і Наталія Вовк з 1+1 media поділилися прикладами контенту, який дарує надію — зокрема, проєктами «Клуб %1» і «Різдво. Ти не один».
Мілітарі-маркетинг та нові ролі брендів
Окремо обговорювали мілітарі-комунікації. Серед учасників панелі були Олександр Алимов і Олексій Покришень з агенції TWID, Оксана Бондаренко з НГУ «Азов», Сергій Тодосан і Олег Шульга з «АЗОВ.ONE» та «К-2». Модерував зустріч Віталій Капустян.
Спікери торкнулися теми викликів — як знайти правильні меседжі, будувати довіру та залучати донаторів, не перетворюючи комунікацію на рекламу.
Читайте також: Український мюзикл «Тигролови» представили на Бродвеї у Нью-Йорку
Не лише реклама, а й сенси
Один із блоків обговорення був про брендинг і репутацію. Ксенія Сікорська розповіла про ребрендинг ПУМБ, а Ольга Дівущак — як працює Foundation Coffee Roasters з цінностями. Валерія Толочина з MEGOGO говорила про вимірювання впливу бренду.
Світлана Попова з AFINA Group згадала тему підтримку українських виробників, а Дарʼя Маліхатко з Publicis Groupe — аналітику, яка веде до реальних інсайтів. Василь Яцишин поділився кейсом оновлення бренду «Мяу!», Наталія Євдокімова — інструментами BigData, а Маріанна Коніна пояснила, як керувати онлайн-репутацією. Тарас Маципура з Carlsberg Ukraine розповів, як будувати ефективні команди.
Анастасія Ливинець з МХП зазначила: «Справжнє мистецтво маркетингових комунікацій можуть створювати тільки люди, які мають мотивацію та спільні цінності»
На завершення обговорили нішевий маркетинг і культуру як нову моду з Валерією Русаненко (Pandora), Катериною Тейлор (Port of Culture), Вікторією Середою («Сенс»), Святом Загайкевичем («Підпільний Стендап») і Сергієм Костею (Bolt).
Разом із ekonomika+ організатори зібрали кошти на десятки кілометрів зв’язку для 5-ї окремої штурмової бригади.
«Кожен донат — ще один метр, який наближає перемогу. Бо маркетинг — це не лише про продукт, це про сенс і відповідальність», — прокоментували благодійну частину заходу організатори.



Нагадуємо, що Орландо Блум вийшов в етер BBC One Show із браслетом UNBROKEN (ВІДЕО).
Фото надала комунікаційна команда MRKTNG MRTHN 2025