Технології
Панорамні вікна й сонячні батареї. Як архітектор Алекс Валентіров створив дитсадок, якому дивується світ
Український дитсадок вперше потрапив у базу кращих архітектурних об’єктів світу — його згадали на авторитетному американському сайті ArchDaily. І ні, збудували його не в столиці, й він не приватний. У селі Обухівка на Дніпропетровщині за півтора року звели державний навчальний заклад для діток. Свої новаторські ідеї в межах чинних державних будівельних норм та архаїчних вимог контролювальних органів зміг реалізувати молодий архітектор Алекс Валентіров. Він розповів нам про унікальність цього проєкту, складнощі з впровадженням екологічних норм в українські будівлі та поділився планами стосовно майбутніх творінь.
Ескіз садка довелося переробляти
Архітектурний проєкт дитячого садка став моєю найбільшою гордістю. Перед тим, як робити ескіз, ми вивчали досвід багатьох країн, зокрема Франції, Німеччини, Японії. Він дійсно унікальний для України, насамперед через значну кількість світла від величезних панорамних вікон. Вони прямо стирають межу між внутрішнім простором і ландшафтним. Це державний дитсадок, навчання в ньому коштує приблизно 500 гривень на місяць. І, дійсно, люди думають, що він приватний, дуже дорогий. І всі дуже дивуються, коли дізнаються, що він муніципальний.
До нас звернулася місцева влада, яка хотіла звести новий дитсадок. Там велике селище, дітей дуже багато, а початкового закладу не було жодного. Одні мами возили малечу аж до Дніпра, інші змушені були сидіти з дітьми вдома. Ми намалювали перші ескізи, і потім з ним пішли за фінансуванням до обласної державної адміністрації. З ними в нас була досить непроста розмова, трішки було критики, уточнення технічного завдання. Навіть довелося докорінно змінити концепцію. Тобто, дитсадок, який ви зараз бачите, це перероблений варіант.
Сонячні батареї та власна котельня
На створення дитячого садка в Обухівці пішли півтора року, в тому числі рік — на саме будівництво. Вже згадані вікна в підлогу на південній стороні будівлі дозволяють в осінньо-зимовий період, коли сонце низько над горизонтом, отримувати більше сонячної енергії й достатньо прогрівати приміщення. А для захисту від високого сонця в літній період є балкони другого поверху і фасадна пластика.
Дитсадок доброзичливий як зсередини, так і зовні. У коридорах на стінах зображені герої мультфільмів, яких діти можуть розфарбовувати. На стелях у спальнях — малюнки, які допомагають розслабитися і заснути. На подвір’ї — штучна трава, замість традиційного асфальту і щебеню. Дитсадок має повністю безбар’єрний вхід. Ми там впровадили енергоефективні технології. На даху — сонячні батареї, а поряд — власна альтернативна котельня. На будівництво цього закладу знадобилося 68 мільйонів гривень. У цю суму входить все: від будівельних робіт, до закупівлі столових приладів і постільної білизни. Площа садка становить приблизно 2 тисячі квадратних метрів. Розрахований він на 115 малюків.
Професію обрав несвідомо
Архітектурою я зацікавився приблизно 20 років тому. З дитинства дуже любив малювати, закінчив художню школу. Коли потрібно було вирішувати, яку професію обрати, родичі почали наполягати, мовляв, от є така гарна професія — архітектор і, можливо, за нею майбутнє. Мій вибір тоді був трішки несвідомий, адже я до кінця розумів, що це за фах. Але ж поки не спробуєш, не зрозумієш, чим саме будеш займатися все життя.
Читайте також: Про мерів, комуналку та безхатченків. Як книга «У міста є я!» допоможе дітям стати відповідальними мешканцями
Я вступив у будівельну академію у 2001 році, і з того часу поглиблено занурився в цю нелегку професію. Зараз займаюся проєктуванням дуже різних будівель й інтер’єрів. Перший проєкт у мене був ще на другому курсі. Як зараз пам’ятаю, було приватне замовлення на ескіз магазину на якомусь ринку. Потрібно було спроєктувати павільйон за ті, на той час, величезні гроші. Я тоді був такий натхненний: «О, круто, перше замовлення».
Архітектор має бути суперменеджером
Після четвертого курсу навчання мені пощастило поїхати на практику до польського міста Познань. Я працював там декілька місяців у дуже крутих майстернях, долучився до дуже амбіційних проєктів. Коли повернуся до України, мені вже не хотілося миритися з якимись старими стандартами, які в нас досі діють. Я прагнув розвивати свою справу з екологічними підходами. Відтоді я, заснувавши своє архітектурне бюро, працюю винятково з європейським мисленням.
За останні 5-7 років сприйняття архітектора в нашій країні трішки змінилося. Раніше це була винятково ідейна людина, яка малювала якісь космічні фішки — і все. А зараз у баченні замовника це головний менеджер, який організовує всі процеси на будівельному майданчику. Тобто, вже недостатньо просто придумати щось, а треба провести взаємну етапність, прорахувати, хто, що, за ким повинен робити, треба всі матеріали передчасно придбати. Замовник хоче, замість головної болі, отримати нормальний процес на майданчику, який продумувати повинен якраз архітектор. Такий собі сучасний суперменеджер.
В ескізах просуваємо енергоефективність
Зараз поширена така трохи недобросовісна конкуренція, коли в ескізі продумують дуже поверхневі рішення. Ми ж намагаємося конкурувати якістю тих думок, які закладаємо в проєктні рішення. Зокрема, завжди у будівлях шукаємо взаємодію з повітрям, сонцем і всім, що нас оточує. Не завжди це потрібно нашим замовникам, на жаль. Тому що іноді потрібно швидко, дешево — у межах якогось певного бюджету. Повноцінно говорити про зелене будівництво в Україні поки що зарано.
Але все ж є безліч клієнтів, яким потрібне дуже продумане рішення якоїсь проблематики, з якою вони зіштовхуються. Наприклад, потрібно щось розмістити на якійсь ділянці або облаштувати сучасні функції в будівлі. Ми якраз намагаємося все це організувати.
Нотки урбаністики внесемо в цілий мікрорайон
Окрім дитсадочка в Обухівці, знаковими для мене проєктами була реконструкція декількох вокзальних комплексів. Це була співпраця з «Укрзалізницею». Ще до війни ми з ними оновлювали вокзали у Слов’янську та Краматорську, що на Донеччині. Третім за вагою важливим ескізом стало проєктування власного будинку. І це дійсно унікальний досвід. Коли ти працюєш для замовника, то абсолютно впевнений, як і що тобі потрібно зробити — логіка підказує правильне рішення. А коли для сім’ї, то виникає купа сумнівів, особливо з огляду на потребу узгоджувати все з родиною. Моя дружина — також архітекторка, тому іноді бувало важко.
Зараз на стадії концепції з одним із замовників ми розробляємо проєкт великого мікрорайону в Дніпрі. Хочемо зробити його за останніми урбаністичними трендами, з невисокою поверховістю — максимум вісім. Там буде дуже велика кількість публічних просторів, перш за все пішохідних, а трафік — повністю винесений на периферію всього мікрорайону. Плануємо зробити дуже комфортне повноцінне містечко на майже 20 гектарах. Це справді дуже амбіційний проєкт і вкрай важливий для мене.
Музей Голодомору завершив зацифрування 167 аудіокасет, на яких записали 373 унікальні свідчення тих, хто пережив Голодомор. Всі записи опублікують на сайті Музею Голодомору в розділі «Свідчення».
Про це повідомили в музеї.
Записи на касети зробили на початку 2000-х студенти, краєзнавці та музейні працівники в різних регіонах України. Вони містять детальні спогади тих, хто пережив штучний голод, організований комуністичним тоталітарним режимом понад 90 років тому. Кожне свідчення відображає особистий досвід виживання, взаємодопомоги та спротиву.
Після здобуття Україною незалежності намагалися зберегти родинні спогади про Голодомор, оскільки радянська влада тривалий час засекречувала архіви й переслідувала за будь-які згадки про геноцид. Багато історій дійшли до нас завдяки сімейним колекціям, які дослідники зафіксували на магнітній плівці.
Читайте також: У Києві зацифрували плиту з рельєфом вершника, якій близько тисячі років (ВІДЕО)
Оскільки аудіокасети з часом руйнуються, переведення матеріалів у цифровий формат гарантує їхнє збереження для майбутніх поколінь. Голоси свідків тепер зберігаються у високоякісних аудіофайлах, які можна прослухати в будь-який час на сайті Музею Голодомору.
Проєкт «Історія, збережена в “цифрі”» реалізували за підтримки Європейського Союзу в межах програми «Дім Європи».
Нагадаємо, що історики знайшли нові артефакти Пилипа Орлика та найдавніший козацький документ українською.
Фото обкладинки: Freepik
В Україні відкрили офіс Kongsberg Defence and Aerospace — норвезької компанії озброєння. Ракетні зенітні комплекси від цього виробника посилюють протиповітряну оборону України з початку повномасштабного вторгнення.
Про це повідомив міністр оборони Рустем Умєров.
Норвезькі зенітні ракетні комплекси NASAMS здатні уразити повітряні цілі на малих та середніх висотах за будь-яких погодних умов. Такі установки стоять на захисті українських міст від російських ракет і дронів. За словами Умєрова, у партнерстві зосередяться на розвитку спільних проєктів у сфері протиповітряної оборони.
«Відкриття офісу — це черговий крок у розвитку партнерства між Україною, Норвегією та компанією Kongsberg. Разом реалізовуватимемо проєкти у сфері виробництва перехоплювачів, посилення ППО і захисту моря – напрямках, в яких Kongsberg є світовим лідером», — зазначив міністр оборони.
Рустем Умєров також додав, що українські та норвезькі інженери зможуть працювати над покращенням вже наявного озброєння та впровадженням інновацій.
Читайте також: Українці донатили, а «Нова пошта» подвоїла: для підсилення ППО передали техніку на 279,5 млн грн
Про компанію
KONGSBERG — це міжнародна технологічна група, яка пропонує рішення, що сприяють безпеці та ефективності складних операцій в екстремальних умовах. Компанія співпрацює з глобальними гравцями в оборонній, енергетичній, морській, рибній та аерокосмічній промисловості.
Рішення Kongsberg Defence & Aerospace захищають людей та критично важливу інфраструктуру в країнах по всьому світу. Як зазначають у компанії, їхні оборонні системи в галузі протиповітряної оборони, спостереження, тактичного зв’язку, бойових станцій та ракет знаходяться на передовій розвитку та допомагають зміцнити здатність країн захищатися від зовнішніх ворогів.
Нагадуємо, що Україна отримала легкомоторний літак SHARK для боротьби з російськими дронами (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Рустема Умєрова
Фото: Збройні сили Литви
Компанія DONS з України посіла третє місце на міжнародному конкурсі NATO Innovation Challenge 2025-II, присвяченому боротьбі з FPV-дронами на оптоволокні. Разом із двома компаніями з США, українці отримали можливість доопрацювати свої розробки у співпраці з профільними структурами НАТО.
Про це повідомили в Міноборони.
Фінал хакатону відбувся в естонському Таллінні. Участь узяли 11 команд з восьми країн: України, Данії, Італії, Канади, Литви, Польщі, США та Франції. Журі складалося з експертів Міністерства оборони України, ЗСУ, НАТО та спільного центру JATEC.
Читайте також: У Львові розпочали підготовку пілотів БпЛА для перехоплення ворожих дронів, зокрема «Шахедів»
«Участь українських компаній в інноваційних хакатонах НАТО є критично важливою для прискорення розвитку мілтеку, оскільки це дозволяє синхронізувати наші технічні вимоги зі стандартами Альянсу. Через платформу JATEC ми не лише інтегруємо бойовий досвід у масштабовані рішення, але й забезпечуємо сумісність засобів для досягнення домінування на полі бою»,— зазначив заступник міністра оборони України Валерій Чуркін.
Цього року конкурс побив рекорд — надійшло 162 технічні пропозиції, з них 42 подали українські команди. Захід організували JATEC у партнерстві з НАТО ACT та CCDCOE.
Нагадаємо, що в ЗСУ допустили до експлуатації FPV-дрон «Світловод» з оптоволоконним керуванням.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Михайла Федорова