Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Технології

Панорамні вікна й сонячні батареї. Як архітектор Алекс Валентіров створив дитсадок, якому дивується світ

Опубліковано

Український дитсадок вперше потрапив у базу кращих архітектурних об’єктів світу — його згадали на авторитетному американському сайті ArchDaily. І ні, збудували його не в столиці, й він не приватний. У селі Обухівка на Дніпропетровщині за півтора року звели державний навчальний заклад для діток. Свої новаторські ідеї в межах чинних державних будівельних норм та архаїчних вимог контролювальних органів зміг реалізувати молодий архітектор Алекс Валентіров. Він розповів нам про унікальність цього проєкту, складнощі з впровадженням екологічних норм в українські будівлі та поділився планами стосовно майбутніх творінь.

Ескіз садка довелося переробляти

Архітектурний проєкт дитячого садка став моєю найбільшою гордістю. Перед тим, як робити ескіз, ми вивчали досвід багатьох країн, зокрема Франції, Німеччини, Японії. Він дійсно унікальний для України, насамперед через значну кількість світла від величезних панорамних вікон. Вони прямо стирають межу між внутрішнім простором і ландшафтним. Це державний дитсадок, навчання в ньому коштує приблизно 500 гривень на місяць. І, дійсно, люди думають, що він приватний, дуже дорогий. І всі дуже дивуються, коли дізнаються, що він муніципальний.

Ескіз дитячого садочка в селищі Обухівка (Фото: Станіслав Скалозуб/Facebook)

До нас звернулася місцева влада, яка хотіла звести новий дитсадок. Там велике селище, дітей дуже багато, а початкового закладу не було жодного. Одні мами возили малечу аж до Дніпра, інші змушені були сидіти з дітьми вдома. Ми намалювали перші ескізи, і потім з ним пішли за фінансуванням до обласної державної адміністрації. З ними в нас була досить непроста розмова, трішки було критики, уточнення технічного завдання. Навіть довелося докорінно змінити концепцію. Тобто, дитсадок, який ви зараз бачите, це перероблений варіант.

 

Сонячні батареї та власна котельня

На створення дитячого садка в Обухівці пішли півтора року, в тому числі рік — на саме будівництво. Вже згадані вікна в підлогу на південній стороні будівлі дозволяють в осінньо-зимовий період, коли сонце низько над горизонтом, отримувати більше сонячної енергії й достатньо прогрівати приміщення. А для захисту від високого сонця в літній період є балкони другого поверху і фасадна пластика.

Фото коридору дитячого садочка в селищі Обухівка (Фото: Станіслав Скалозуб/Facebook)

Дитсадок доброзичливий як зсередини, так і зовні. У коридорах на стінах зображені герої мультфільмів, яких діти можуть розфарбовувати. На стелях у спальнях — малюнки, які допомагають розслабитися і заснути. На подвір’ї — штучна трава, замість традиційного асфальту і щебеню. Дитсадок має повністю безбар’єрний вхід. Ми там впровадили енергоефективні технології. На даху — сонячні батареї, а поряд — власна альтернативна котельня. На будівництво цього закладу знадобилося 68 мільйонів гривень. У цю суму входить все: від будівельних робіт, до закупівлі столових приладів і постільної білизни. Площа садка становить приблизно 2 тисячі квадратних метрів. Розрахований він на 115 малюків.

Професію обрав несвідомо

Архітектурою я зацікавився приблизно 20 років тому. З дитинства дуже любив малювати, закінчив художню школу. Коли потрібно було вирішувати, яку професію обрати, родичі почали наполягати, мовляв, от є така гарна професія — архітектор і, можливо, за нею майбутнє. Мій вибір тоді був трішки несвідомий, адже я до кінця розумів, що це за фах. Але ж поки не спробуєш, не зрозумієш, чим саме будеш займатися все життя.

Читайте також: Про мерів, комуналку та безхатченків. Як книга «У міста є я!» допоможе дітям стати відповідальними мешканцями

Я вступив у будівельну академію у 2001 році, і з того часу поглиблено занурився в цю нелегку професію. Зараз займаюся проєктуванням дуже різних будівель й інтер’єрів. Перший проєкт у мене був ще на другому курсі. Як зараз пам’ятаю, було приватне замовлення на ескіз магазину на якомусь ринку. Потрібно було спроєктувати павільйон за ті, на той час, величезні гроші. Я тоді був такий натхненний: «О, круто, перше замовлення».

Архітектор має бути суперменеджером

Після четвертого курсу навчання мені пощастило поїхати на практику до польського міста Познань. Я працював там декілька місяців у дуже крутих майстернях, долучився до дуже амбіційних проєктів. Коли повернуся до України, мені вже не хотілося миритися з якимись старими стандартами, які в нас досі діють. Я прагнув розвивати свою справу з екологічними підходами. Відтоді я, заснувавши своє архітектурне бюро, працюю винятково з європейським мисленням.

Ескіз будівлі, розроблений Алексом Валентіровим та його партнерами

За останні 5-7 років сприйняття архітектора в нашій країні трішки змінилося. Раніше це була винятково ідейна людина, яка малювала якісь космічні фішки — і все. А зараз у баченні замовника це головний менеджер, який організовує всі процеси на будівельному майданчику. Тобто, вже недостатньо просто придумати щось, а треба провести взаємну етапність, прорахувати, хто, що, за ким повинен робити, треба всі матеріали передчасно придбати. Замовник хоче, замість головної болі, отримати нормальний процес на майданчику, який продумувати повинен якраз архітектор. Такий собі сучасний суперменеджер.

В ескізах просуваємо енергоефективність

Зараз поширена така трохи недобросовісна конкуренція, коли в ескізі продумують дуже поверхневі рішення. Ми ж намагаємося конкурувати якістю тих думок, які закладаємо в проєктні рішення. Зокрема, завжди у будівлях шукаємо взаємодію з повітрям, сонцем і всім, що нас оточує. Не завжди це потрібно нашим замовникам, на жаль. Тому що іноді потрібно швидко, дешево — у межах якогось певного бюджету. Повноцінно говорити про зелене будівництво в Україні поки що зарано. 

Ескіз будівлі, розроблений Алексом Валентіровим та його партнерами

Але все ж є безліч клієнтів, яким потрібне дуже продумане рішення якоїсь проблематики, з якою вони зіштовхуються. Наприклад, потрібно щось розмістити на якійсь ділянці або облаштувати сучасні функції в будівлі. Ми якраз намагаємося все це організувати.

Нотки урбаністики внесемо в цілий мікрорайон

Окрім дитсадочка в Обухівці, знаковими для мене проєктами була реконструкція декількох вокзальних комплексів. Це була співпраця з «Укрзалізницею». Ще до війни ми з ними оновлювали вокзали у Слов’янську та Краматорську, що на Донеччині. Третім за вагою важливим ескізом стало проєктування власного будинку. І це дійсно унікальний досвід. Коли ти працюєш для замовника, то абсолютно впевнений, як і що тобі потрібно зробити — логіка підказує правильне рішення. А коли для сім’ї, то виникає купа сумнівів, особливо з огляду на потребу узгоджувати все з родиною. Моя дружина — також архітекторка, тому іноді бувало важко.

Архітектор Алекс Валентіров та його дружина

Зараз на стадії концепції з одним із замовників ми розробляємо проєкт великого мікрорайону в Дніпрі. Хочемо зробити його за останніми урбаністичними трендами, з невисокою поверховістю — максимум вісім. Там буде дуже велика кількість публічних просторів, перш за все пішохідних, а трафік — повністю винесений на периферію всього мікрорайону. Плануємо зробити дуже комфортне повноцінне містечко на майже 20 гектарах. Це справді дуже амбіційний проєкт і вкрай важливий для мене.

Технології

«Енергоатом» виготовлятиме нову продукцію: обладнання для сховища відпрацьованого ядерного палива

Опубліковано

Підрозділ «Атоменергомаш» української компанії «Енергоатом» отримав сертифікат на серійне виробництво поглинальних вставок для контейнерів сухого сховища відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП) Запорізької АЕС.

Про це йдеться на сайті ДП НАЕК «Енергоатом».

«На заводі нестандартного обладнання та трубопроводів ВП «Атоменергомаш» випускатиметься новий вид продукції – поглинальні вставки для контейнерів сухого сховища відпрацьованого ядерного палива Запорізької АЕС. Підприємство отримало сертифікат на їхнє серійне виробництво», – йдеться в повідомленні.

 

Зауважується, що така технологія є лише в п’яти країнах світу, тепер – і в Україні.

До кінця 2021 року заплановано виготовити для Запорізької АЕС 138 поглинальних вставок.

Читайте такожШукають авіатехніку на полях та у горах. Як працює Музей загиблих літаків на Львівщині

Створити повний технологічний ланцюжок виготовлення поглинальних вставок допомогли фізики Харківського технологічного інституту і фахівці науково-дослідного інституту імені Патона. А на заводі створили спеціальну дільницю з облаштованими лабораторіями, придбали необхідне обладнання, навчили персонал та відпрацювали нові високоточні технології на кожному етапі.

ВП «Атоменергомаш» є відокремленим машинобудівним підрозділом ДП «НАЕК «Енергоатом», виробником ключового обладнання для атомної й теплової енергетики, суднобудування, газової та нафтохімічної промисловості.

Довідка

Запорізька АЕС – найбільший енергетичний об’єкт в Україні та Європі з шістьма енергоблоками встановленою потужністю 6000 МВт. Станція генерує в Об’єднану енергетичну систему України майже 40% всієї електроенергії, що виробляється вітчизняними атомними електростанціями, та п’яту частину від загального виробництва електроенергії в країні.

Читайте такожWanted Vegan: як в Україні готують бургери та нагетси без м’яса

Нагадаємо, на Миколаївщині монтують першу в Україні двокрилу зрошувальну машину.

Як ми повідомляли раніше, в Івано-Франківську облаштували майстерню для підготовки зварників.

Головне фото: energoatom.com.ua.

Читати далі

Технології

Українська система боротьби з комарами перемогла на інвестиційному саміті США

Опубліковано

Українська компанія Mosqitter розробила інтелектуальну екологічну систему боротьби з комарами та здобула перемогу на інвестиційному саміті SelectUSA у США.

Про це у фейсбуці повідомило посольство Сполучених Штатів в Україні.

“Вітаємо переможця від України у SelectUSA Summit Industry Pitching Session. Понад 200 компаній подали заявки на участь в одній з дев’яти пітчинг-сесій, і Mosqitter отримав найвищі відзнаки!”, – йдеться у повідомленні.

 

Зазначається, що унікальна інтелектуальна екологічна система боротьби з комарами Mosqitter заманює комарів у спеціальний пристрій і не використовує при цьому жодних хімікатів.

Читайте також«Виводимо Україну на нову орбіту». Як супутник від MySatUA популяризує космічну галузь в Україні

Наступним кроком Mosqitter буде продовження діяльності на американському ринку.

За інформацією Mosqitter, система використовує природні приманки, такі як СО2, світло і тепло, що імітують живу істоту. Прилади привертають самок комарів, які переносять хвороби, та усувають їх усередині пристрою. Для приманки комарів не використовуються шкідливі хімікати.

Інвестиційний саміт SelectUSA – це захід найвищого рівня, присвячений просуванню прямих іноземних інвестицій в США. Інвестиційний саміт відіграє важливу роль у залученні інвестицій в бізнес і створенні робочих місць, підвищенні обізнаності про широкий спектр інвестиційних можливостей та забезпеченні необхідних зв’язків між інвесторами та організаціями економічного розвитку США (EDO).

Читайте такожЗа партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності

Нагадаємо, юні українські науковці здобули 10 нагород на конкурсі в Туреччині.

Як ми повідомляли раніше, Український винахідник виготовляє 27 видів рослинних олій.

Головне фото: theconversation.com.

Читати далі

Технології

Аналогів у світі немає: в Україні представили бойовий дрон ACE ONE

Опубліковано

Макет багатоцільового ударного малопомітного безпілотника ACE ONE представили українські інженери на виставці “Зброя та безпека-2021”.

Про це пише LIGA.net.

За інформацією, над дроном працювали 25 фахівців з української авіакосмічної галузі на чолі з колишнім гендиректором ДП “Антонов” Олександром Лосем і екс-керівником Державного космічного агентства Володимиром Усовим.

 

Розробкою двигуна займалися ДП “Івченко-Прогрес” і “Мотор Січ”, виробництвом планера – ТОВ “Гідробест”.

Безпілотник сконструйований за технологією малопомітності, що підвищує збереження бойової техніки. Здатний переносити у внутрішніх відсіках озброєння вагою до тонни.

Довжина ACE ONE – 8 м, ширина – 11 м, максимальна злітна маса – 7,5 тонн. За словами розробників, таких безпілотників ні в Україні, ні в світі ще не було.

Читайте також: Як бойовий робот допомагає українській армії проводити інженерну розвідку (ФОТО, ВІДЕО)

“У своєму класі бойових безпілотників, які можуть переносити озброєння до 1 тонни, – ACE ONE №1. Він розроблений на основі новітніх технологій-Stealth. Завдяки цьому, а також своєю формою плоского крила, безпілотник фактично невидимий для радарів і його складно виявити” , – додав головний конструктор і керівник проєкту Олександр Лось.

Швидкість ACE ONE наближена до надзвукової – 1000 км/год. Управління дроном здійснюється за допомогою системи штучного інтелекту, яка може керувати роєм таких безпілотників.

За розрахунками конструкторів, безпілотник підніматиметься на висоту до 13,5 км, а його бойовий радіус – 1500 км.

Читайте такожЯк прикордонники навчаються застосовувати квадрокоптери (ВІДЕО)

ACE ONE призначений для виконання операцій:

  • стратегічної, оперативної та тактичної розвідки,
  • штурмових операцій в широкому діапазоні висот,
  • придушення противника протиповітряної оборони.

Для готового прототипу, який можна запустити в небо, за підрахунками конструкторів, потрібно ще близько 30 місяців. Фінансування конструкторської роботи відбувалося за власний кошт розробників.

Вартість рою ACE ONE з наземною станцією коливається в районі $12-13 млн.

Нагадаємо, безпілотник з українським двигуном пройшов випробування в Туреччині.

Як ми повідомляли раніше, на військовому полігоні випробовували вітчизняний боєприпас для БПЛА.

Усі фото: biz.liga.net.

Читати далі
document.addEventListener('DOMContentLoaded', () => { setTimeout(function(){ }, 3500); }); setTimeout(function(){