

Суспільство
У Франківську запустили проєкт для тих, кому за 45
У Франківську презентували проєкт “Наново: Навчання після 45”. Це спроба знайти окремі рішення для боротьби з трудовою дискримінацією у Франківську та Калуші. Йдеться про ейджизм – утиски за віком. Про це повідомляє видання Кurs.
Чого вчитимуть?
Проєкт складається з 4 навчальних програм для людей віком 45+ та 65+:
- дигітальна освіта (вересень – грудень 2019) – базовий курс з ІТ освіти для тих, хто має початкові навички роботи з комп’ютером, але готовий спробувати себе в цій сфері;
- мистецька / культурна освіта (жовтень – листопад 2019) – серія майстер-класів з живопису та колажування для тих, хто хоче розказати свої історії через мистецтво;
- навчання критичному мисленню (жовтень – листопад 2019) – серія тренінгів з основ критичного мислення та розпізнавання маніпуляцій в рекламі та політиці для тих, хто не хоче дати себе ошукати;
- майстерня столярного ремесла (листопад – грудень 2019) – серія майстер-класів та простір для обміну та навчання зі столярства та мейкерства для тих, хто надає перевагу конкретній роботі руками в майстерні чи гаражі.
Хто може взяти участь?
Для участі в цих навчальних програмах запрошуються люди в віці 45+ та 65+, але не тільки – для забезпечення обміну досвідом між поколіннями 20% місць зарезервовано за учасниками, молодшими 45 років.
Читайте також: Як 71-річна бабуся робить бізнес у селі на Прикарпатті
Участь в усіх навчальних програмах є безкоштовною, повідомляють організатори проєкту, ГО “Інша Освіта”.
Навіщо це отрібно?
Обґрунтовують проєкт так: “У нашому суспільстві є культ молодості. Більшість представників великого і середнього бізнесу роблять ставку саме на молоді кадри, зі сцен та екранів з нами все рідше говорять люди старшого віку, а непрестижність природного процесу старіння диктує приховувати фізичні сліди віку в будь-який спосіб. Це веде до (само)ізоляції значної групи людей та до ще більших втрат для всього суспільства, яке недоотримує цінний досвід, знання та пам’ять.
Ейджизм (або ж дискримінація за віком) заважає передавати досвід між поколіннями. Це є великим ризиком не лише для безперервності та тяглості розвитку, але й для довіри та згуртованості в суспільстві.
Читайте також: Бізнес-бабусі продають сумки через Instagram: історія соціального підприємства Gudzyk
Окрім соціального виключення, ейджизм є причиною трудової дискримінації. Дослідження говорять про майже третину безробітних у віці 40+ – і це в той час, коли демографічна ситуація в Україні дає чіткий сигнал про скорочення населення та прозоро натякає на необхідність включення до економічних процесів всіх можливих груп населення. Не в останню чергу проблема економічної дискримінації людей старшого віку є такою гострою через її замовчування та недостатню кількість навчальних програм, орієнтованих на 45+”.
Контактні особи: Мар’ян Захаревич – 095 24 18 187, Альона Каравай – 050 52 58 332.
Суспільство

Тарас Яремій у новому випуску «PromПрокачка» завітав до йогині Світлани. Команда шоу оновила інтер’єр у маленькій однокімнатній квартирі героїні, а ведучий наважився постояти на цвяхах.
Йога на тлі війни
Світлана – йогиня, мама 4-річної Марії та дружина військового-добровольця. Жінка живе, працює та виховує доньку в однокімнатній квартирі. Попри постійний стрес, тісні квадратні метри й шум, вона не втрачає сили.
За словами Світлани, саме йога стала для неї точкою опори з початку повномасштабної війни — інструментом, що допомагає зберігати спокій і тримати ментальний баланс. Тепер вона ділиться цією практикою з іншими жінками, коли проводить онлайн-заняття, навчає працювати з тілом і диханням, розслаблятися після важких днів.
Читайте також: Продовжує допомагати побратимам: як в автомайстерні облаштували робоче місце для ветерана з інвалідністю (ВІДЕО)
Особливе місце в її практиці посідає донька. Світлана залучає Марію до занять, щоб із дитинства йога стала для неї природною частиною життя й внутрішньої опори.
Місія шоу
У шоу PromПрокачка має на меті повернути людям відчуття дому в непростий для країни час і розповісти їхні історії через простір, у якому вони живуть. Кожна серія — це особиста історія, інтер’єрна трансформація та маленьке нове життя в межах кількох квадратних метрів.
«Коли я вперше зайшов до її квартири, зрозумів: комфорту тут не вистачає, але є щось важливіше — світла, тепла енергія. І саме її ми хотіли підкреслити нашим оновленням»? — ділиться Тарас Яремій. Ведучий зауважив, що Світлана одна з тих жінок — сильних, глибоких, які щодня самостійно тримають тил, виховують дітей і водночас знаходять сили допомагати іншим.


Під відео закликають долучатися до збору «Дронопад», що триває у партнерстві з БФ «Повернись живим».
Нагадуємо, що дев’ятьох дітей повернули з ТОТ в Україну.
Фото надали творці шоу
Суспільство

Допомогли зупинити іноземні поставки ворогу, арештувати накрадене, списатися важкохворим — це мізер результатів роботи «Слідства.Інфо», про які говоримо в новому випуску подкасту «А шо далі?» про реальний вплив незалежної журналістики.
У гостях студії «ШоТам» головна редакторка «Слідства.Інфо» та військова репортерка Анастасія Станко, а з нею +1. Донечка Насті Іванка всі 50 хвилин або тихенько слухає розмову про роботу на фронті, або спить під колискову про викриту елітну нерухомість держслужбовців та перевірки НАБУ у фігурантів.
Читайте також: «А шо далі?»: ШоТам стартує новий подкаст про вплив незалежної журналістики на суспільство
У подкасті згадували дива на війні, суддів, «покарання службою», допуски журналістів і незмінну правду, яку хочуть зробити змінною. Анастасія розповіла, як воєнкорила вагітною, згадала «перли» своїх героїв і роботу з іноземними медіа.
Підтримуйте команду ШоТам, аби бачити більше подібного контенту.
Нагадуємо, що попри поранення і втрату зору український ветеран веде кулінарний блог і надихає інших (ВІДЕО).
Суспільство

Після поранення на фронті Руслан Задорожний шукав нову роботу, аж тут йому запропонували посаду адміністратора в СТО. Завдяки державній компенсації власниця майстерні облаштувала для ветерана зручне робоче місце, і тепер він може впевнено виконувати свою роботу.
Знайшов нову роботу
До повномасштабної війни киянин Руслан Задорожний працював менеджером в інтернет-магазині. Та коли на власні очі побачив, як росіяни руйнують українські міста, — не зміг залишатися вдома. У листопаді 2022 року Руслан пішов на фронт гранатометником.
Після року служби потрапив під ворожий обстріл на Куп’янському напрямку:
«Ми відбивали черговий штурм, і я повертався в бліндаж. Побачив, як на мене — це буквально в долю секунди відбулось — летить граната з АГС — ВОГ. Було пряме влучання в руку, й уламки потрапили в ногу».
Руслан отримав тяжкі поранення та втратив руку. На лікування й реабілітацію знадобилося півроку, а опісля він почав шукати нову роботу. В якийсь момент Русланові запропонували вакансію на СТО.
«Я шукав СТО для своєї автівки. Приїхав сюди, мені все тут сподобалося. Розговорилися про роботу, і мені запропонували вакансію майстра-приймальника. Мене зацікавило саме це СТО ідеєю — те, що це допомога військовим, і тут збирають, ремонтують військові автівки. Я вирішив залишитися».
Облаштували робоче місце для працівника з інвалідністю й отримали компенсацію
Співвласниця автомайстерні Марія Ксьондзик з 2022 року передавала автівки на фронт. Згодом виникла потреба в ремонті машин, тож вона з партнерами відкрила в Києві СТО.
«Щоб відповідати за якість машин, які ми передаємо, потрібно контролювати й сам ремонт. Ми закриваємо повний цикл для військових — від збору донатів на ремонт авто до, власне, повного ремонту автомобіля. За весь час відремонтували вже понад 500 фронтових авто», — розповідає Марія.
Роботи було чимало, тож, аби розвантажити майстрів, Марія планувала найняти майстра-приймальника, який узяв би на себе якісний процес прийому авто та їх супровід. Якраз тоді на СТО для технічного обслуговування власного автомобіля і приїхав Руслан.
Прийшовши до Центру зайнятості, Марія та Руслан дізналися, що держава компенсує витрати на облаштування робочого місця для людей з інвалідністю. Так власниця майстерні придбала для працівника техніку й оформила відшкодування:
«Ми облаштували для нього зручне робоче місце: купили ноутбук і принтер. Компенсація покрила всю суму — ми витратили близько 76 тисяч гривень. У Центрі зайнятості нам допомогли оформити всі документи».
Тепер ветеран приймає автівки на ремонт, а до того ж, привчившись працювати за ноутбуком лівою рукою, заповнює документи.
На новій посаді Руслан планує набратися досвіду та з часом відкрити власне СТО.
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.