Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Опубліковано

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує всі квіти в продавчині чи дарує цукерки двірнику, що від самого ранку прибирає місто.

Можливо, це були Михайло Дідушок з Рівного чи Любомир Малютин, який зараз живе у Львові. ШоТам поговорили з хлопцями про те, як вони почали робити добрі справи й знімати про це контент, аби надихнути інших. 

Любомир Малютин

Возив їжу окупації та ховав українські прапори

Любомир Малютин зараз живе у Львові. 23-річний хлопець приїхав з Херсонської області — два місяці він з родиною прожив у російській окупації. Сім’я Любомира велика і дружня: семеро дітей. Хлопець каже, завжди старалися допомогти іншим, мама часто пекла на кілька буханок хліба більше, аби пригостити друзів родини. У окупації Любомир теж старався допомагати сусідам — возив їм їжу повз пости з окупантами.

Одного разу на блокпосту росіяни забрали телефон Любомира та побачили переписку зі знайомим військовим і фото близьких у військовій формі.

«Розділи мене догола. Я присідав, відтискався — що тільки не робив», — пригадує хлопець.

Та за щасливим збігом обставин його відпустили, й опинившись удома, Любомир поховав усі українські прапори, на випадок, якщо до них раптом завітають. Коли російська техніка почала ще частіше їздити вулицями, сім’я вирішила виїжджати й опинилася на Львівщині, де її прихистили знайомі. 

«Мені стає краще, коли я зроблю добро» 

У Львові Любомир пішов працювати в пекарню. Коли одного разу ніс додому хліб, побачив літню жінку, що продавала яблука:

«І так мені яблука захотілося! А грошей немає — тільки на дорогу 30 гривень. Чогось узяв телефон до рук і знімав це. Кажу: “Бабусю, я вас пригощу хлібом, а ви мені дайте яблучка”».

Дав жінці дві буханки, а вона йому — всі яблука. Так це й почалося — люди реагували на щемке відео, і за першу годину воно назбирало 40 тисяч переглядів. 

«Просто хочеться від людей у такий час побачити якусь усмішку, щоб було комусь приємно. Бо я насамперед для себе це роблю  — мені стає краще, коли я зроблю добро», — зізнається хлопець.

На добрі справи донатить «родинка»

Зараз блогер допомагає бабусям, дідусям, дітям, радує випадкових людей на вулиці, дякує за роботу двірникам квітами чи цукерками. Любомир каже, що кожна історія для нього особлива. Поступово зростає і його аудиторія. Підписників хлопець називає «родинкою» — часом вони теж закидають гроші на такі добрі справи в спеціальну «банку»:

«Звик, що в нас удома класно, ми дружні й допомагаємо — тому й називаю підписників “родинка”».

Окрім цього, Любомир постійно підтримує збори військових (для цього має посвідчення волонтера і постійно звітує перед аудиторією), бо вважає, що зараз нікому не можна лишатися осторонь.

Михайло Дідушок

Багато самотніх людей втратили віру в цей світ

23-річний Михайло Дідушок з Рівного працює маркетологом, але, крім основної роботи, також займається волонтерством:

«В останні роки я вже точно знав, що я хочу волонтерити, і потихеньку відкладав кошти на донати, збирав однодумців, які б підтримали цю ініціативу».

Перше відео про допомогу іншим хлопець зняв і виклав у січні 2023 року.

«Я в першу чергу робив це відео для тата та своїх рідних, щоб показати, чим я хочу займатись».

Тато Михайла хворів на онкологію. Після його смерті хлопець вирішив допомагати іншим ще більше. 

«До того, як знімати відео, я донатив на військо, але це були ну зовсім малі гроші. А щойно я почав знімати й набирати обертів, то вже міг відкривати банки».

Михайло допомагає і песикам — закуповує для них корм. Фото надав герой

Михайло їздить у дитячі будинки, щоб підтримати діток, а також у притулки для тварин, щоб привезти корм чи вигуляти хвостатих. Щоб знайти людей, яким потрібна допомога, хлопець зазвичай іде на ринок і дивиться, хто не має можливості купити щось для себе. Останнім часом і підписники можуть порадити, кому потрібна допомога, розповідають історії людей. Михайло каже, що, окрім зйомок на вулиці, почав їздити в гості до героїв своїх відео:

«Як маю вільний час, то заїду хоча б на 15-20 хвилин — поговорити, привезти продуктів, допомогти по дому. Це неймовірні емоції. Часто літні люди як діти себе поводять: їм хочеться тепла, вони ображаються, якщо ти приїхав пізніше, ніж обіцяв. Комусь бракує не так грошей, як уваги — є багато самотніх людей, які втратили віру в цей світ».

Всі історії унікальні, але хлопець пригадує одну з останніх — на ринку він зустрів літню жінку, яка виходила з м’ясного павільйону з малесеньким шматком сала. Під час знайомства виявилося, що в неї немає холодильника.

Михайло з героїнею свого відео. Фото надав герой

Блогер каже, що стосунки вдалося налагодити не одразу, адже жінка йому не довіряла, але за годин розмов усе змінилося. Згодом Михайло таки привіз їй холодильник і тепер час від часу приїжджає провідати:

«Мені 23, їй 95 — це величезна різниця, але нам є про що поговорити. Вона дуже розумна жінка, і хочеться зробити її життя трішки кращим».

Не сподівався, що люди будуть донатити

За час існування свого блогу хлопець встиг допомогти близько 300 людям. Серед них — не лише літні люди, а й військові чи мешканці дитбудинків.

Спочатку він робив добрі справи, використовуючи власні заощадження, але люди захотіли його підтримати.

«Я взагалі не сподівався, що люди будуть донатити, — я не створював ніякі банки, нікого не просив. Але підписники самі почали писати в коментарях, щоб я відкрив збір. За перший місяць вони надонатили близько 20 тисяч гривень».

«Вірю, що можна змінити долю багатьох людей»

Михайло зізнається, що досі боїться підходити до людей і пропонувати допомогу — не завжди може знайти слова, у нього трусяться руки:

«Спочатку отримував багато відмов, а потім почав знаходити підхід до людей і вийшов із зони комфорту. Треба в голові тримати те, що їм потрібна допомога, і вони найімовірніше не будуть про неї просити».

Тож він продовжує знімати відео й допомагати:

«Вірю, що за допомогою такого контенту я можу змінити ситуацію в Україні, бо мене дивляться з різних міст і молодь, і дорослі люди, і літні. Вірю, що можна змінити долю багатьох людей».

Зараз підписники часто пишуть Михайлові, що завдяки його відео самі йдуть на ринок і купують комусь продукти та самі роблять добрі справи, надихаючись його прикладом.

Тож тепер у хлопця є ідея додатку чи сайту, де можна буде прочитати історії людей, які потребують допомоги, та задонатити:

«Я хотів би масштабуватися в цьому й налагодити якусь систему. Наразі я один цим займаюсь, але поступово знаходжу людей зі свого міста, які готові підтримати ідеї. Я б хотів допомагати реабілітаційним центрам, де лікуються військові, а колись, можливо, і самому відкрити такий центр. Також хотілося б мати свій благодійний фонд».

Коментарі

Суспільство

У Києві відкрили Гуманітарний штаб для постраждалих від атаки дронів

Опубліковано

У Солом’янському районі Києва розгорнули Гуманітарний штаб на вулиці Гарматній, 36, щоб підтримати постраждалих від нічної атаки російських дронів.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Що надає штаб

  • Допомога на місці. У штабі постраждалі можуть отримати гаряче харчування, медичну та психологічну допомогу, консультації та можливість зігрітися.
  • Тимчасовий прихисток. Для тих, хто залишився без житла, доступне тимчасове розміщення у територіальному центрі на бульварі Вацлава Гавела, 83а.

Контактний телефон для допомоги — 093 480 11 81 (Катерина).

Читати також: У Києві до кінця року створять три спортивні маршрути з аудіогідом: де саме

Деталі атаки

У ніч на 26 жовтня, під час атаки дронів, один із них влучив у багатоповерхівку в Солом’янському районі. Унаслідок вибуху загинула дівчина 2009 року народження, ще п’ятеро людей постраждали. Пожежа охопила квартири з 17 по 21 поверх, понад 100 мешканців було евакуйовано.

Для всіх, хто потребує допомоги або підтримки, двері штабу відкриті.

Нагадаємо, що Україна отримала листи від військовополонених та списки зниклих безвісти за підтримки Катару.

Фото: Freepik.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Укрзалізниця» відкриває інтерактивну виставку в Києві: як її відвідати

Опубліковано

«Укрзалізниця» відкриває виставку із залізничного моделювання IronLab для дітей. Подія відбудеться на Центральному залізничному вокзалі в Києві, вхід для відвідувачів безплатний.

Про це повідомили у пресслужбі УЗ.

«Понад 850 мільйонів людей по всьому світу цікавляться залізничним моделюванням, але в Україні культура залізничного моделювання не поширена настільки широко, тож Укрзалізниця хоче познайомити людей з цим мистецтвом. Загальна площа виставки майже 1500 квадратних метрів. У центрі локації буде розміщено макет залізниці, який збирають з модулів, привезених з різних куточків України», — зазначили в компанії.

Що буде на виставці

  • Майстеркласи з виготовлення будівель та декорацій для залізничних макетів;
  • збирання власноруч залізниці в масштабі 1:87;
  • можливість навчитися робити неонові вивіски;
  • шанс покерувати макетом поїзда з інтерактивної кабіни.

Також на виставці будуть локації, присвячені роботі окремих залізничних елементів: світлофора, колісної букси, стрілкового переводу та пантографа.

Читайте також: Українські круасани від Lviv Croissants тепер і в центрі Праги

Буде й локація, присвячена фірмовим поїздам, зокрема тим, які курсували до Криму, Донецька та Луганська. А також локація Київської дитячої залізниці, де можна буде виграти безплатний квиток на проїзд дитячою залізницею або на відвідування музею дитячої залізниці.

Деталі проведення виставки

Дата проведення: 1-4 листопада 2024 року.

Працює з 12:00 до 20:00, перший день — з 16:00.

Місце проведення: другий поверх Центрального вокзалу станції Київ-Пасажирський, червона зала очікування (ліворуч від ескалатора).

Вхід на інтерактивну виставку безплатний.

Нагадаємо, що «Укрзалізниця» додала нові поїзди у двох напрямках.

Фото: «Укрзалізниця»

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У селі з розваг були тільки ставок і зупинка транспорту. На Волині бібліотеку 20 століття перетворили на громадський простір

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Вишнівській громаді знімають фільм про нематеріальну культурну спадщину Волині, серію про випікання весільного короваю. 

«Ми це робимо для того, щоб зберегти в пам’яті старовинні обряди, ремесла, страви, які колись були поширені на цій території», — каже членкиня Молодіжної ради Катерина Богомаз.

Зйомки відбуваються в старовинній бібліотеці села Машів. Та сьогодні це не лише книгозбірня, а й Центр громадських консультацій і комунікацій «Вільна думка». У ШоТам розповідаємо про те, як у Вишнівській громаді з бібліотеки зробили громадський простір.

Від панського маєтку до бібліотеки

Колись ця будівля була найвеличнішою та найкрасивішою спорудою в селі Машів. Маєток збудувала наприкінці 19 століття заможна польська родина Голубовських. Однак у 1940-х пани залишили село. Після цього там селили працівників машинно-тракторної станції, зберігали сільськогосподарське приладдя для колгоспу, тримали кролеферму. Наприкінці 90-х років будівлю пристосували під сільський клуб і бібліотеку, але не доглядали й не ремонтували. 

«У нас була традиційна бібліотека в сприйнятті минулого століття: килими, старі деревʼяні стелажі, вузький коридор зі скрипучою підлогою, вікна завішані темними шторами», — розповідає Катерина. 

Такою була бібліотека в Машові до перевтілення. Фото: ШоТам

З війною розваги зійшли нанівець

Та люди загорілися ідеєю створити місце, яке могло б об’єднати місцевих, — щоб їм було куди приходити поспілкуватись, подивитись фільми чи пограти в настільні ігри. Бо в селі нема куди піти — з розваг лиш ставок і зупинка транспорту. Катерина пояснює:

«До початку повномасштабної війни в нас у селі в Будинку культури хоч були дискотеки, дні села, концерти на свята, змагання з футболу. Там могла молодь збиратися. З війною це все зійшло нанівець, це стало «не на часі»

Окрім Будинку культури, у Вишнівській громаді є Центр активності громадян — сучасний простір з вільним доступом. Але проблема в тому, що він розташований далеко, і не кожен туди може дістатися — транспорт погано їздить, та й дорога займає багато часу.

«У нас у громаді понад 20 сіл, і всі вони розкидані. Тому люди хотіли, щоб був простір ближче, в старостинстві, куди можна легко й швидко дістатися»

Сільрада надала приміщення бібліотеки, а також кошти на ремонт

Вікторія Капітанюк — молода мама трьох дітей, а також директорка місцевого ліцею. До декрету вона була членкинею Молодіжної ради й організаторкою подій. Саме їй спало на думку відкрити в Машові громадський простір. Село розташоване дуже вдало — біля дороги міжнародного сполучення Київ-Яготин, — тож транспорт ходить часто, і доїхати може кожен.

Вікторія Капітанюк — багатодітна мама, яка була ініціатором відкриття Центру «Вільна думка» в Машові. Фото надала Вікторія Капітанюк

З цією ідеєю пішла до сільради, і її підтримали: 

«Сказали: “Он бібліотека — беріть приміщення й робіть громадський простір”. Сільрада виділила кошти на ремонт».

Публічний простір у Машові після ремонту. Фото: проєкт USAID «ГОВЕРЛА»

З ремонтом допомагала вся громада, до того ж на волонтерських засадах. До нього долучилися працівники Будинку культури, їхні сім’ї, староста села, начальник відділу культури. Інші жителі також приходили прибирати територію, садити дерева, виносити сміття. Спільними зусиллями в приміщенні полагодили стелю, поставили вікна, пофарбували стіни, зробили підлогу й санвузол.

«Ми хотіли якнайшвидше зробити ремонт. Це відчуття можна порівняти з тим, як коли ти все життя жив в орендованій хаті, а тут купив своє і з нетерпінням чекаєш на завершення ремонту», — згадує Вікторія. 

У простір приходять цілими родинами. Фото: проєкт USAID «ГОВЕРЛА»

На кошти від благодійників Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» закупили ноутбуки, проєктор, принтер, пуфи, стільці, столи, стелажі, настільні ігри та багато матеріалів для дитячої творчості. Радянські пропагандистські книги віддали на макулатуру, натомість закупили нову українську художню літературу. 

Тепер діти залюбки приходять почитати книжки — у простір закупили нову українську художню літературу. Фото: фейсбук бібліотеки

У просторі проводять зустрічі та навіть знімають серіал

Простір складається з двох кімнат: у першій — бібліотека, у другій — Центр «Вільна думка». Офіційне відкриття відбулося в липні 2024 року. Щотижня там проводять майстер-класи, грають у настільні ігри, організовують перегляд фільмів і мультиків. Вікторія каже, що і в неї нарешті з’явилося місце, де вона може зустрітися з іншими молодими мамами:

«Ми проводимо батьківські комітети дитячого садочка в нашому просторі — це привід зібратися разом, поспілкуватися й випити філіжанку кави. Мами перестали відчувати себе самотніми, бо спілкування для нас — це важливо»

Жительки громади зібралися в громадському просторі, аби пограти в настільні ігри. Фото надала Катерина Богомаз

Натомість сину Вікторії — п’ятирічному Іллі — найбільше подобається дивитися там мультфільми.

«Він ще не бачив такого великого екрану — наче потрапив у кінотеатр. Знаєте, не у всіх є можливість відвезти дітей до кінотеатру», — каже жінка.  

Ліворуч на фото — син Вікторії Ілля, який прийшов весело провести час із друзями в громадському просторі. Фото надала Вікторія Капітанюк

Також у громаді є гурт з 11 жінок різного віку, які співають у Будинку культури. У них у громадському просторі народжуються тексти для нових пісень, а також мінікліпи. 

А зараз там знімають справжній серіал — про нематеріальну культурну спадщину Волині. У ньому знімають жителів старшого віку, бо саме їхній досвід переймають інші, а також молодь, яка вчиться берегти та відновлювати ці традиції. 

«Перша серія — обряд випікання весільного короваю. Він супроводжується ритуалами, звичаями та піснями. Друга серія — у нас був майстер-клас із виготовлення штучних квітів для короваю. Вони залишаються гарними до самого кінця весілля, на відміну від живих», — ділиться Катерина. 

Зйомка серії про виготовлення штучних квітів для короваю в громадському просторі Машова. Фото надала Катерина Богомаз

Наступні серії будуть про бджільництво та виготовлення чорнодимленої кераміки — обіцяють, що буде цікаво.

Така активна увага до громадян неспроста, адже це є стратегічним пріоритетом розвитку громади — підкреслює Віктор Сущик, Вишнівський сільський голова:

«Наша громада не має туристичних чи промислових переваг, тому наш головний ресурс — це люди. Такий простір допоможе нам долучати людей і передусім молодь до розв’язання питань, що стосуються розвитку громади».

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Суспільство28 секунд тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...

Економіка і бізнес3 дні тому

Українські пазли за мотивами Гаррі Поттера й не тільки: як бізнес із Харкова отримав ліцензію від Warner Bros.

Коли бізнес українських пазлів Woods Story тільки починався, Вікторія та Михайло все робили самі, адже...

Суспільство1 тиждень тому

«Донори віддають частинку себе, аби врятувати інших». Історія харків’янки, яка вже 8 років здає кров

Коли Ольга Маканєєва з Харкова працювала в лікарні, вона вперше наважилася на донорство, аби допомогти...

Суспільство1 тиждень тому

«У відповідальній роботі гендер не має жодного значення»: як працює перша жінка-машиністка харківської підземки

Ще кілька років тому побачити жінку за кермом поїзда метро було неможливо. Проте 25-річна Анастасія...