Суспільство
«Сільпо» почав збирати на переробку батарейки, акумулятори та павербанки
«Сільпо» та проєкт «Батарейки, здавайтеся!» розпочали спільний збір батарейок для подальшої переробки на заводі GreenWEEE у Румунії.
Про це ШоТам повідомили у пресслужбі групи компаній Fozzy Group.
Відтепер гості мережі у понад 300 супермаркетах по всій країні можуть здати на переробку використані батарейки, акумулятори від мобільних телефонів і ноутбуків та павербанки.
Контейнери розміщені на пакувальних столиках або біля баків для сортування сміття.
Переробку фінансує «Сільпо» спільно з брендами батарейок — GP Batteries, Panasonic, VARTA, Energizer, VIDEX та Camelion.
Читайте також: Навчила верховинців сортувати сміття. Як завдяки Яніні Лучейко очищується карпатське село
«Це найбільша колаборація брендів з усіх, які ми втілювали до цього моменту, і найбільш відповідальна. Магазини «Сільпо» мають широке покриття та знаходяться близько до домівок людей, а тому тут є можливість збирати багато батарейок», — розповідає команда «Батарейки, здавайтеся!».
Найближчий до себе «Сільпо» можна знайти тут.
Чому це важливо?
Кожна людина може здати за 1 раз до 50 штук портативних батарейок чи акумуляторів ємністю до 7А/год наступних типів:
- пальчикові батарейки та акумуляторів від розмірів AAA до D, а також типу «крона»;
- батарейки-таблетки різних типів;
- акумулятори від мобільних телефонів та ноутбуків;
- павербанки.
Що відбувається з батарейками?
Після збору в «Сільпо» батарейки потрапляють на ліцензований склад, звідки по накопиченню партії 20 тонн відправляються на переробку на завод GreenWEEE в Румунії, в рамках 3-сторонньої угоди з заводом, «Батарейки, здавайтеся!» та партнера-ліцензіата ТОВ «Екологічні інвестиції».
Батарейки упаковуються в спеціалізовану ADR тару, призначену для міжнародного перевезення небезпечних відходів, для їх доставки використовуються спеціально обладнані фури та водії, які мають дозвіл на перевезення таких вантажів.
Читайте також: Солодощі без шкоди для фігури: топ українських виробників
Перш ніж потрапити на переробку, батарейки потрапляють на сортувальну лінію та сортуються на 8 типів відповідно до хімічного складу.
Після цього частина батарейок – сольові, алкалінові та цинк-карбонові переробляються безпосередньо на GreenWEEE, з них добувають:
- сталь
- цинк-марганцевий концентрат (передається далі на пірометалургійне підприємство для видобутку цинку, латуні, тощо)
- фракцію паперу/пластику (упаковка), яка згодом стає RDF (альтернативне паливо).
Решта батарейок – з вмістом кадмію, літію, ртуті тощо – після сортування відправляються на переробку на завод Accurec в Німеччині.
100% всієї маси батарейок повертається для корисного використання в виробництві нових товарів та речовин. Варто зазначити, всього 1 батарейка здатна забруднити важкими металами близько 16м2 землі, при цьому щорічно близько 3250 тонн батарейок (162.5 млн штук батарейок) імпортуються в Україну. Лише 4% з них вдалося зібрати та переробити надійно в Європі у 2020 році.
Читайте також: «Який світ ми залишимо дітям?» Сім українських кліпів, які говорять про важливе
Щойно партія батарейок відправиться до заводу GreenWEEE і пройшла переробку, буде викладено звіт. Перший звіт заплановано на жовтень 2021.
«Сільпо» є продуктовою мережею супермаркетів і не має права зберігати у себе великі обсяги батарейок, тому діє обмеження — до 50 батарейок за візит. Але якщо ви збираєте батарейки в своєму офісі, під’їзді чи на роботі в більших масштабах – можна звернутися до «Батарейки, здавайтеся!» напряму.
Нагадаємо, Житомир відправить на переробку 100 кг відпрацьованих батарейок.
Як ми повідомляли раніше, у магазинах товарів для дому JYSK по всій Україні встановили контейнери для збору батарейок.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою
Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...
Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»
Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...
Бар’єри лише в голові: це ветерани з ампутаціями, які знайшли себе в спорті
Троє українських захисників — Андрій, Олександр і Михайло — втратили на війні кінцівки, але не...
Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
«Держава — це не хтось інший, а і я теж», — з цим усвідомленням Катерина...