Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Навчила верховинців сортувати сміття. Як завдяки Яніні Лучейко очищується карпатське село

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Карпати – наймальовничіша частинка України, куди приїжджають тисячі туристів щороку, щоб помилуватись дивовижною природою. Одна з них – Яніна Лучейко. Дівчина часто їздила відпочивати в Карпати, а згодом вирішила переїхати разом з чоловіком у Верховину, подалі від мегаполісів. Тут Яніна хотіла займатись туризмом та насолоджуватись природою, але жахнулась від того, скільки сміття в річках та лісах Карпат. Миритись з таким дівчина не захотіла, тому зібрала однодумців і почала навчати жителів Верховини сортувати сміття. Для цього встановили спеціальні майданчики, а також місце для компостування. Крім того, Яніна взялась навчати дітей екологічному способу життя і створила для них школу сортування, а також екокнижечку.

Про те, як Яніна разом з однодумцями очищає гірське селище від сміття – читайте в нашому матеріалі.

Хотіли переїхати ближче до природи, а побачили суцільне сміття

Ми з моїм чоловіком туристи, дуже любимо подорожувати і часто їздили в Карпати. В якийсь момент зрозуміли, що тут проводимо більше вільного часу, ніж в Києві. Та й мегаполіс з’їдає людину, тут якийсь постійний поспіх і метушня. А коли вже народилась дитина, ми остаточно вирішили переїхати зі столиці ближче до природи.

До зміни місця нашого проживання готувались два роки. Спочатку були налаштовані на Закарпаття. Але коли дивишся на місцевість з точки зору туриста і постійного мешканця – це зовсім різні речі. Тому ми вирішили поїхати в Верховину, там звели будинок, який назвали “Сонячна садиба”. Ми хотіли створити місце для сільського туризму, адже це унікальна можливість неспішного життя, гармонії з собою, природою та життям. Бо рух в Києві дуже виснажує і якось так хотілось жити для себе, а не для міста.

Коли ми ще тільки планували переїжджати в Карпати, то хотіли насолоджуватись тут природою. Але що побачили натомість? Тут люди викидають своє сміття просто у річки, не приховуючи цього. Це для них звичайне рішення позбутись зайвого. Ще традиційно вважалось, що “вода забере все”.

Річки та ліси Карпат потерпають від величезної кількості сміття. Сюди приїжджають туристи, тому забруднень тільки більше. Я не хотіла з цим миритись, тому разом з однодумцями взялась за очищення природи Карпат.

Ходили по сусідах і говорили про сортування

Боротьбу зі сміттям ми почали зі свого району. Збили зі старих дощок ящик для скла, зробили сітку для пластику і встановили таблички. Посортоване сміття відвозили на комунальне підприємство. Тоді ж організували прибирання біля гори, а після цього загорілись запровадити це у всій Верховині.

Читайте також: Сумки зі “сміття”: як харків’янка заснувала бренд речей із рекламних банерів

Ми почали говорити про сортування сміття з людьми, ходили по сусідах. Ми об’єднались, почали проводити різні акції з прибирання, про які оголошували у Фейсбуці. Для нас це мало зміст не тільки в тому, щоб зробити якусь локацію чистою, а й познайомитись з іншими людьми, яким не байдуже. Бо насправді таких багато. Дуже багато доводиться витрачати власного ресурсу для збереження довкілля, але результату одразу не видно. І це одна з причин, чому людям важко об’єднуватись навколо прибирання і чистого довкілля. Але все одно люди змінюються, змінюють себе і своє оточення.

Команда, з якої все почалося – Яніна Лучейко, Людмила Максімова та Світлана Копитко-Ілійчук

Тому місцеві жителі активно почали долучатись до нашої ініціативи. Ми встановили перші контейнери для сортування пластика і скла, а також домовились про безплатне вивезення залишкового сміття зі всіх будинків, які є в мікрорайоні. Раніше комунгосп обслуговував всього кілька дворів, тому поруч були стихійні звалища у лісах та річках. Зараз у Верховині є 25 сортувальних майданчиків, де є по три контейнери – для пластику, скла і залишкового сміття.

“Я писала в газеті про сміття, щоб долучити до прибирання місцевих”

Щоб донести інформацію до людей, я пішла у місцеву газету і писала статті про сміття, його спалювання і наслідки для здоров’я. Але в якийсь момент наша наполегливість сильно зросла і нам сказали, що дуже багато нашої інформації розміщується на сторінках газети. Хоча ми бачили в цьому величезний потенціал, адже є багато ракурсів в яких можна говорити про сміття. Але через те, що в газеті нам відмовили, а говорити хотілось, то ми створили свою сторінку у соціальних мережах в рамках ініціативи “Верховина сортує сміття”. І тут ми вже могли писати як хотіли, і скільки хотіли. Крім того, ми розробили плакати про спалювання сміття і його шкоду, які розвісили по всім людним місцях. 

Читайте також: Сміття, що рятує: як краєзнавець з Сумщини відновлює пам’ятку ХІХ сторіччя

Люди почали долучатись, адже дуже важко залишатись осторонь проблем з екологією. Сміття є всюди, куди б ми не поїхали – на зупинці, біля магазину, у лісі чи на туристичній стежці на Говерлу. Тому багато хто підтримує ініціативи очищення довкілля, адже всім хочеться жити в чистому середовищі. Нас багато людей підтримало і багато хто сортує сміття. Знаєте, от ми часто чуємо від влади, що українці не готові сортувати сміття, не вміють чи ще щось. Але насправді вся проблема в тому, що немає можливостей. Якби у кожному селі були можливості для цивілізованого сортування, то не було б стільки забруднень.

Саме тому ми намагались своїми діями показати місцевій владі, що люди хочуть і можуть сортувати. Щоб знайти порозуміння нам знадобилось пів року. Влада побачила результати і вирішила, що це потрібно запровадити всюди. Тому допомогли нам встановити контейнери не тільки для пластику й скла, а й для інших відходів. 

Не пали – компостуй

У своєму домі, який ми назвали “Сонячна садиба”, ми взялись також і за компостування. У нас є кілька компостних майданчиків, куди можна викидати органічні відходи. В одній скрині готова земля, яку я вже почала використовувати для квітів і підживлення, а в іншій ґрунт ще готується. Наші компостні майданчики ми наповнюємо повністю харчовими відходами з кухні, саду чи городу, а потім закриваємо їх, і за рік там все перегниває. За цей час у контейнерах створюється своя мікрофлора, комашки і черв’ячки активно працюють, щоб створити корисний біогумус.

Я дуже зраділа, коли дізналась про ініціативу від ПРООН “Не пали – компостуй”. Це такий інформаційний проєкт, який об’єднав багато громад і сіл для того, щоб підпалів опалого листя чи інших харчових відходів стало набагато менше. Від ПРООН ми брали участь у вебінарах, де ділились своїм досвідом і проблемами, адже разом легше їх вирішувати.

Читайте також: Екологія в Інстаграм: шість українських екоблогерів

І тому у своєму селі ми почали запроваджувати компостування. Нашими контейнерами у “Сонячній садибі” може скористатись кожен гість. Насправді у компостуванні немає нічого складного – просто свої органічні відходи потрібно залишити в одному місці, яке ви для нього виділите. Можна придбати спеціальний контейнер з дірочками, щоб був доступ до кисню. Люди припускаються величезної помилки, коли роблять компостну яму, а потім розчаровуються в цьому процесі, бо там все гниє, заводиться грибок і з’являється неприємний запах. А все тому, що в цих ямах не відбувається компостування, адже для цього процесу потрібен кисень з усіх боків. 

Компостними контейнерами у “Сонячній садибі” може скористатись кожен гість

Завдяки компостуванню значно зменшується кількість відходів, і це помічають верховинці. Залишається тільки те, що не підлягає розкладанню – папірчики від цукерок чи ламіноване упакування. А компостувати дуже легко, навіть не потрібно нічого вивозити. Бо відходи стають землею, яку ви потім зможете використати у себе на присадибних ділянках.

Розказуємо дітям про сміття, щоб вони росли в чистій країні

Коли ми почали проводити просвітницьку діяльність у Верховині, то одразу пішли у школи, щоб розповідати дітям про важливість сортування. Бо саме з малечею найлегше і найцікавіше працювати, від них найбільша віддача. Вони не кажуть, що це все пусте чи нічого не вийде, ти їм даєш інформацію, а вони сприймають. Та й взагалі все це робиться для того, щоб наші діти не розгрібали в майбутньому те, що ми залишаємо їм сьогодні. Потрібно починати діяти вже зараз, бо мені хочеться, щоб мій син ріс і розвивався і чистій країні. 

У Верховині часто проводять екопікніки для дітей, де розказують про сміття і що з ним робити

Тому на початку ми створили Школу сортування на базі місцевого Комбінату комунальних підприємств. У холі влаштували інтерактивну зону з плакатами, вивісками і ілюстраціями. Хотіли наочно показати і дітям, і дорослим, щоб відбувається зі сміттям у довкіллі. Сюди приводили дітей на заняття, але через карантин діяльність школи призупинилась.

Щоб донести інформацію для дітей, ми створили екокнижечку “Врятуй світ! Все починається з тебе”. Спочатку ми хотіли пошукати щось схоже в мережі, але не знайшли нічого. Тому створили таку інтерактивну книжечку, яка складається в основному з малюнків. Там є логічні завдання для дітей, наприклад, знайти що зайве є у лісі. Там можна пошукати батарейки, лампочки, пляшки. Це такий корисний посібник, який можуть використовувати люди з різних регіонів, щоб розповісти дітям про екологію. Для того, щоб створити книгу , я збирала гроші серед аудиторії у Фейсбуці, односельців, друзів та знайомих. В результаті змогли видати 4500 екземплярів.

Книга є повністю безплатною. Але, напевно, це було не зовсім правильним рішенням, бо що безплатне – то не цінується. Але найголовніше завдання донести інформацію діткам. Зараз книга доступна онлайн. Усі охочі можуть самі її завантажити, роздрукувати й показати дітям.

Економія на сортуванні втричі та лавки з корків в центрі міста

В Карпати щороку приїжджають тисячі туристів, тому дуже важливо долучити до сортування сміття заклади харчування і готелі. Адже там завжди дуже багато відходів. Ми почали проводити для них зустрічі та навчання. В планах хочемо створити базу готелів, які сортують сміття, а також зробити перелік пунктів приймання вторсировини. Насправді, бізнес дуже сильно може економити на сортуванні. Наприклад, одному закладу вдалось втричі зменшити платіж за вивезення сміття, завдяки сортуванню та компостуванню. Якщо раніше вони платили 10 000 гривень в місяць, то зараз – 2000 гривень. Адже вторсировину забирають безплатно, а компостування відбувається на місці.

Ми проводимо багато акцій, тренінгів та різноманітних подій, які присвячені проблемі сміття. Наприклад, організували збір коштів на переробку батарейок. Також разом з організацією “Україна без сміття” проводили велике прибирання. Ми зібрали дуже багато корків, а потім з них одеське підприємство зробило лавки.  Їх встановили в центрі селища. Це такий чудовий приклад того, як можна використати речі, які зазвичай вважають непотребом.

Ми намагаємось не зациклюватись на тому, що сміття – це проблема. Адже в українців і так багато проблем, тому часто цю інформацію наша свідомість просто не сприймає. Ми говоримо про рішення, ділимось позитивним досвідом і розказуємо про те, що робити зі сміттям. Важливо знайти щось хороше, в чому можна шукати натхнення. Дуже багато людей просять поділись досвідом, розповісти як нам вдалось у Верховині налагодити сортування. Я хочу створити невеликий сайт і описати там все. Бо коли ти читаєш чийсь досвід, то розумієш, що ти не сам і так набагато легше рухатись вперед. Важливо нічого не боятись і якщо на шляху трапляються перешкоди, то це так треба. Якщо нам відмовляють у чомусь, ми дивимось навколо і бачимо інші класні можливості. 

Відео дня

Суспільство

В Україні запустили цифрову бібліотеку перекладів сучасної драми

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Український інститут запустив цифрову бібліотеку Ukrainian Drama Translations для поширення у світі перекладеної п’ятьма мовами української сучасної п’єси.

Про це йдеться на офіційній сторінці проєкту (ukrdrama.ui.org.ua/ua).

Зазначається, що сайт допоможе іноземним режисерам та продюсерам знайти якісні переклади українських п’єс та корисні контакти правовласників для постановок у різних куточках світу.

Зручна система пошуку дозволяє знайти п’єси українських драматургів, перекладені тією чи іншою мовою, сформувати запит за жанром, періодом написання, темою, розміром тексту, кількістю персонажів.

Кожен внесений до бібліотеки текст супроводжується англомовною карткою-паспортом зі стислим синопсисом та інформацією про автора і перекладача.

Читайте такожКава, суперечки та безсонна ніч. Чи знаєш ти, як народжувалася Конституція України? (ТЕСТ)

Сайт надає можливість ознайомитися з великою частиною змісту, але повний текст для читання, комерційного або некомерційного використання можна отримати безпосередньо у правовласників, чиї контакти містяться на перших сторінках п’єс та на особистих авторських профілях.

Бібліотека має відкриту структуру та передбачає регулярне оновлення фондів. Українські драматурги можуть надавати переклади своїх п’єс за адресою [email protected]

Якість перекладів перед розміщенням на сайті оцінює професійна експертна рада.

Нагадаємо, Сергій Жадан став лауреатом Премії миру німецьких книгарів.

Як ми повідомляли раніше, Луганський театр зіграв першу виставу після евакуації з Сєвєродонецька.

Фото: ukrdrama.ui.org.ua.

Відео дня
Читати далі

Суспільство

59 ОМБр знищила ворожий мінометний підрозділ і склад боєприпасів (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Артилеристи 59-ї бригади ЗСУ розгромили мінометну секцію ворога та склад боєприпасів російських окупантів.

Відео опублікували на фейсбук-сторінці 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.

«Горіла, горить і буде горіти», — йдеться у повідомленні наших захисників.

Читайте також500 піц на день. Підприємець з Донеччини щодня годує десятки людей з прифронтових територій

Про 59 ОМБр

59-та окрема мотопіхотна бригада імені Якова Гандзюка – військове з’єднання Збройних сил України, що підпорядковане оперативному командуванню «Південь». Сформоване у 2014 році на основі 9-го, 10-го та 11-го окремих мотопіхотних батальйонів (колишніх батальйонів територіальної оборони). Управління бригади розташоване у місті Гайсин.

З 6 травня 2020 року, бригада носить почесну назву на честь Якова Гандзюка – українського військового діяча часів Перших Визвольних змагань, отамана бригади армії УНР (Центральна Рада).

Нагадаємо, 24 ОМБр на Луганщині знищила ворожий танк.

Як ми повідомляли раніше, 59 бригада ЗСУ показала снайперську підготовку операторів дронів.

Фото: facebook.com/59ompbr.com.ua.

Відео дня
Читати далі

Суспільство

Французькі громади об’єднуються задля відбудови Ірпеня

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

28 червня, Ірпінь Київської області, місто Канни та Асоціація мерів міст Франції підписали Меморандум про співпрацю. Французькі громади допоможуть відновити місто.

Про це повідомив Ірпінський міський голова Олександр Маркушин.

«Щойно у Парижі ми з президентом Асоціації мерів міст Франції, мером міста Канни Давідом Ліснаром підписали Меморандум про співпрацю між Ірпінською міською радою та Асоціацією мерів міст Франції», — написав Маркушин.

Маркушин додав, що Асоціація мерів міст Франції допоможуть відновлювати місто і для цього об’єднаються багато французьких громад.

Читайте такожКава, суперечки та безсонна ніч. Чи знаєш ти, як народжувалася Конституція України? (ТЕСТ)

Нагадаємо, Канада і Нідерланди допоможуть у відбудові України.

Як ми повідомляли раніше, Україна і Британія підписали Меморандум про відбудову української інфраструктури.

Фото: t.me/markushyn.

Відео дня
Читати далі