Школа: про предмети на вибір, надбавки вчителям та інші зміни до закону про освіту

Останні роки  – роки справжньої турбулентності для школи в Україні. Не встигли звикнути до нововведень в рамках НУШ (Нова українська школа), як на початку 2020 з’явився новий Закон про повну загальну середню освіту в Україні.

Нововведення торкнуться усіх учасників шкільного життя: учнів, вчителів, батьків, управлінців.

Учням: свобода вибору та менше однокласників

 Рівний доступ до освіти. Тепер для вступу до першого класу не треба здавати іспити та тести, а заклад можна обирати, виходячи виключно з територіальної доступності. Даний пункт документу передбачає також інклюзивність освіти та право навчатися у лікарнях для дітей, які цього потребують.

 Предмети та формат навчання на вибір. В Законі згадується визначення “індивідуальна освітня траєкторія”. Воно передбачає можливість переходу на індивідуальний план навчання. Це над актуально для дітей з особливими освітніми потребами або тих, хто вибрав для себе домашнє навчання. Крім того, якщо учень поглиблено вивчає якийсь напрям поза школою, він може не відвідувати відповідні уроки, а знання, отримані на факультативах, зараховуватимуться у атестат після проходження річного оцінювання.

Читайте також: У Черкасах за ініціативи дітей розмалювали школу

Школа за новими правилами передбачає можливість вибору предметів для вивчення з можливістю створення міжкласових груп. Це особливо актуально у старших класах, коли більшість учнів вже окреслили для себе свій майбутній профіль і розуміють, що замість хімії, наприклад, варто приділити більше часу літературі.

 Не більше 30. Нові правила шкільного життя передбачають чітке регулювання кількості дітей у класі: молодша школа  – 5-24 особи, 5-11(12) класи – від 5 до 30 осіб.

 Справедливе оцінювання. Принцип доброчесного, справедливого та недискримінаційного оцінювання закріплено на законодавчому рівні. В документі чітко прописані санкції за порушення цих принципів працівниками навчальних закладів.

 Адаптаційні цикли. 1-2, 5-6 та 10 класи  – періоди, коли учні змушені переживати стрес через зміни у шкільному житті. Ці періоди означені в Законі та передбачають особливий підхід до навчальних планів, щоб зробити їх менш стресовими.

Читайте також: ЗНО без нервів: особливості підготовки

 Учні при владі. Учнівське самоврядування тепер має чіткі повноваження, його представники можуть позапланово напряму спілкуватися з директором та брати участь у педрадах, коли вирішуються питання організації чи шкільного процесу.

 Мовне питання. Всі мають право вивчати українську мову. У новій школі передбачено три моделі вирішення питання балансу державної та мов нацменшин. За новими моделями, у початкових класах допускається навчання мовою нацменшин, але з одночасним вивченням української. Починаючи ж з 5 класу, кількість предметів, що проводиться українською має збільшитись до 60-80% ( у залежності від того, наскільки мова нацменшини близька до українською та чи проживають учні у середовищі її спілкування).

Вчителям: надбавки та автономія

 Власна програма та система оцінювання. Педагог може самостійно вносити корективи до навчальної програми (на основі Державного стандарту), а також розробляти свою систему оцінюванню з метою підвищення мотивації дітей.

 Навчання вчителів. Якщо вчитель має бажання підвищувати кваліфікацію, проходити зовнішні тренінги, держава готова за це платити.

 Наставництво. Перший рік молодого педагога матиме назву “шкільна інтернатура” та передбачатиме обов’язкове наставництво досвідченого колеги.

 Доплати та надбавки. Окрім запланованої комплексної реформи заробітної плати педагогів, можливість покращення матеріального стану освітян прописано в актуальному Законі про освіту. З 2020 року можна отримати 10-20% надбавки, якщо у відповідальності педагога перебуває  кабінет інформатики, спортзал чи інші кабінети з відповідним устаткуванням. Також доплати можливі за індивідуальним рішенням керівництва та за наставництво для молодих вчителів.

Батькам: посилення захисту дітей та перевірка школи

 Безпечне середовище. Батьки дітей можуть супроводжувати їх на уроках, якщо в цьому є фізична чи інша обгрунтована необхідність. Крім того, педагогів навчать надавати першу домедичну допомогу. Також чітко прописана відповідальність за булінг у школі та недопущення до процесу осіб, які вчинили злочин проти статевої недоторканості або статевої свободи дитини.

Право на аудит. Якщо батьків щось не влаштовує в освітньому процесі чи діяльності школи, вони мають право ініціювати перевірку.

Освітнім управлінцям: строкові договори та необов’язковість педосвіти

 Вчителем може бути кожен. Щоб викладати у школі, згодиться будь-яка вища освіта. Це відкриє до освітньої сфери дорогу практикам, але потребуватиме більш ретельного контролю підбору кадрів.

Вибори директора. Директорство десятиліттями позаду. За новими правилами,  максимальний строк перебування на посаді  –  два терміни по 6 років. Вибори директора закладу відбуватимуться відкрито, з залученням представників учасників шкільного життя та з обов’язковою відеофіксацією.

 Пенсіонери-контрактники. З кожним освітянином-пенсіонером буде укладено контракт на 1 рік, який щорічно переглядатиметься з можливістю продовження на 1-3 роки.

 Фінансова автономія. Керівництво школи самостійно вирішує куди витратити гроші: на доплати, ремонт чи підвищення кваліфікації штату.

Новий Закон про повну загальну середню освіту в Україні викликав неоднозначну реакцію серед освітян: хтось радо вітає зміни, а хтось їх боїться. У будь-якому разі, сподіваємось, що нова школа буде професійною, безпечною та затишною для дітей, адже саме у її стінах формується наше майбутнє.