Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Аби побачити проблему, треба говорити з людьми»: як колишня вчителька з Іршави змінює свою громаду

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше на головній площі Іршави на Закарпатті було темно, доводилося брати з собою ліхтар. Працівниця міськради Віра Глушко часто пізно йшла з роботи і помітила таку проблему, спитала людей, залучила грант — і на площі тепер завжди є світло.

Жінка була освітянкою, паралельно працювала у громадському секторі, а потім приєдналася і до команди міськради. Вона знає, що секрет успішної громади простий — запитувати людей про їхні потреби та проблеми, і прислухатися. Віра розповіла ШоТам, як її громада стала однією з семи найкращих в Україні.

Завжди була активною громадянкою

Вірі Глушко з Іршави ніколи не було байдуже, що відбувається довкола та всередині міста:

«Прагнула завжди і прагну зараз, щоб люди були проактивними. Бо не можна жити і думати, що хтось щось має нам зробити».

Раніше жінка працювала заступницею директора у позашкільній установі — будинку дитячої творчості, а також працювала із лідерами учнівських організацій колишнього Іршавського району. У 2014 році, коли відбулася Революція Гідності, а згодом почалася і російсько-українська війна, Віра почала задумуватися про те, що потрібно формувати юридичну організацію. У кожній школі району була батьківська рада, тож за ініціативи одного з батьків організували таку спільноту батьків — «Батьківську районну раду Іршавщини». Віра пригадує, тоді в учасників організації було мало досвіду у такій сфері. Спочатку робили так, як серце підказує: наприклад, коли хотіли повезти дітей на екскурсію, то зробили ярмарок і за вторговані кошти організували подорож. 

Впевненість, що можна робити ще більше прийшла завдяки першому втіленому проєкту зі створення молодіжної ради в Іршаві. У 2020 році розформували Іршавський район і організація змінила назву на «Іршавські промені», а у команді лишилося 8 людей. 

«А я не встигала, бо все робила просто ночами і вихідними, у мене не було навіть часу для сім’ї. Я знала, що у міській раді не було тих, хто займався проєктною діяльністю, тож показувала хороший приклад і багато говорила на цю тему. У 2021 році міський голова запросив мене на роботу у відділ економічного розвитку та інвестицій», — розповідає Віра.

Віра Глушко долучилася до команди міськради і продовжує роботу у ГО «Іршавські промені». Фото надала героїня

Тож тепер жінка вже три роки працює проєктною менеджеркою: бере участь у робочих групах, готує конкурсні заявки, залучає кошти для громади, працює над налагодженням міжмуніципальної та міжнародної співпраці. Це можливо, зокрема, завдяки «Іршавським променям», де жінка здобувала цінний досвід перших проєктів. Команда проходила навчання і налагоджувала стабільну роботу. Та повномасштабна війна стала набагато більшим випробуванням — п’ятеро учасників виїхало за кордон, а ГО чекали ще більші виклики.

400 тонн допомоги

З 2022 року ГО «Іршавські промені» була зосереджена на двох напрямках — допомога ВПО та безпека. Все почалося з підтримки друзів з-за кордону, зокрема з Німеччини. Уже в березні на кордоні зустріли два мікроавтобуси, які проїхали 1400 кілометрів.

Це була військова допомога: каремати, бронежилети, каски. Все це відвезли у військову частину, і хлопці потім згадували, що саме з тими речами вони ще довго воювали.

«Офіційно через нашу організацію перейшло близько 400 тонн допомоги і для військових потреб, і медикаментів, і харчів, засобів гігієни, одягу, побутової техніки тощо. Багато з цього ми роздавали переселенцям», — розповідає.

Міська рада не могла охопити всіх: надавала і надає досі безкоштовне житло, упродовж року організовувала безкоштовне харчування, але людям цього не завжди вистачало. 

Тому Віра почала подаватися на гранти. Перший був пов’язаний з облаштуванням житла для внутрішньо переміщених осіб у колишньому гуртожитку на території громади.

Віра Глушко постійно шукає все нові можливості для своєї громади під час події від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Фото надала героїня

Встановили ліхтарі та камери відеоспостереження

В одному з проєктів ГО створила сайт для переселенців з усією потрібною інформацією. Це теж був грант — на 100 тисяч гривень від Центру громадських ініціатив. На цьому проєкти не зупинялися:

«Ми з командою допізна писали проєкт в мене на роботі. Я брала з дому ліхтар, бо вулиці були абсолютно темні. Це “підсвітило” ще одну проблему, і я запитала людей про неї. Я завжди так роблю: просто зупиняю перехожих і питаю. Люди охоче розказують, тож я не придумую ці проблеми, а бачу, що є потреба і запит»

Тож встановили 15 ліхтарів на площі і в місцях, де було надто темно. У наступному проєкті закупили 8 камер відеоспостереження — це був запит від офіцера громади та рекомендації аудиту безпеки територій, який проводили в громаді. Тут знову знадобився секрет успішної громади — врахування думки людей і постійний діалог.

Читайте також: «Коли голова довіряє молоді, то й жителі більше довіряють владі». Студентка пройшла стажування в міськраді, аби посилити громаду

Паралельно у громаді втілювати також проєкт із Міжнародною організацією з міграції (МОМ): встановлювали інклюзивні автобусні зупинки з тактильними плитками. Віра пригадує, що це буде складно, але результат того вартий: адже до проєкту залучили дуже багато людей, проводили опитування, інтерв’ю, щоб дізнатися думку громади, а обладнання виготовляли на місцевому підприємстві.

У серпні 2022 року Іршавська громада підписала угоду з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА» про партнерство. Віра каже, хоч це проєкт, спрямований на організаційну та інституційну  спроможність громад, але через повномасштабне вторгнення, Проєкт допоміг реагувати на надзвичайні ситуації та закрити базові потреби:

«Ми отримали трактор-навантажувач, обладнання для пожежної команди, потужні генератори тощо».

Іршавський міський голова Віктор Симканинець каже, що міськрада з «Іршавськими променями» постійно на зв’язку — щодо стратегії розвитку, допомоги ВПО, гуманітарної політики й співпраці з міжнародними партнерами:

«Я радий, що на території нашої громади є така ГО. Це організація не просто “на папері”, це активні дієві люди, які довели, що працюють на благо громади, району і всієї держави», — вважає Віктор Андрійович.

Читайте також: Сільську дорогу підтоплювало так, що було складно дістатися дому. Ось як з цим впоралися в громаді на Волині

Це успіх для всієї громади

Завдяки цій співпраці фахівці міськради постійно проходять навчання, наприклад, з проєктного менеджменту, соціального обслуговування, євроінтеграції, гендерної політики, управління комунальним майном, аудиту безпеки територій тощо. А ще вивчають англійську мову.

«Як мешканка Іршави і як громадянка України, я дуже щаслива, що ми прийшли в цей проєкт.  Бо це успіх для всієї громади. Проєкт USAID “ГОВЕРЛА” змусив нас усюди роздивлятися і себе показувати. І робити й для себе аудит», — ділиться Віра.

У межах співпраці в Іршаві реалізували проєкт про прозорий міський бюджет. Підсумковий захід — День бюджету. Будь-хто з громадян міг внести свої пропозиції чи запитати про будь-що. Фото з сайту Іршавської громади

Іршавська громада отримала нагороду «Краща практика» від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», такий собі «Оскар» — за залучення жителів у розвиток громади. Віра вважає, що цього вдалося досягти саме завдяки людям — ось такий секрет успішної громади:  

«Ми брали участь у багатьох проєктах, збирали звернення громадян і розглядали їх, робили публічні  обговорення щодо декомунізації назв вулиць тощо. Все це разом, я думаю, стало ключовим для цієї нагороди».

Нагорода Іршавської громади за залучення громадськості у розвиток громади та сприяння інституційному росту. Фото із сайту Іршавської міської ради 

Усього таку нагороду отримали 10 з понад 100 громад-партнерок Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», які надихають своїм прикладом у найважливіших напрямках розвитку: муніципальні послуги, економіка, управління ресурсами, можливості для молоді тощо.  

Суспільство

«Культурні сили» провели захід на тему підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні

Опубліковано

«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.

Про це повідомили в «Культурних силах».

Що обговорили на заході

Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.

На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:

«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».

Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».

Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.

«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.

Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:

«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим». 

Презентація кліпу «Місто наречених»

На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).

«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.

Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:

«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс». 

Відео: ютуб-канал «Культурних сил»

Довідка

«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:

  • «Культурний десант»;
  • «Книга на фронт»;
  • «Фронтова студія»;
  • «Оркестр 59» тощо.

«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.

Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.

Фото: «Культурні сили»

Читати далі

Суспільство

На Подолі в Києві відкривають креативний простір MLYN design hub (ФОТО)

Опубліковано

У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.

Про це повідомили у команді простору.

Що буде в MLYN design hub

Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.

Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.

«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.

Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб

Перша експозиція

Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.

«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.

MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.

Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.

Фото: MLYN design hub

Читати далі

Суспільство

11-річний хлопчик із Данії зібрав 34 тисячі данських крон для дітей з України (ФОТО)

Опубліковано

11-річний Єнс із Данії зібрав понад 34 тисячі данських крон для дітей з України, які втратили свої домівки. Хлопчик виготовляє власні вироби з бісеру та продає їх.

Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Єнс виготовляє синьо-жовтих великодніх курчат із бісеру. Торік хлопчик зібрав 28 тисяч крон. За 2025 рік він уже встиг зібрати шість тисяч крон, а благодійна організація KOLO Nordic подвоїла цю суму до 12 тисяч крон.

Очільниця міністерства написала про бажання Єнса допомогти українським дітям:

«Хлопчик побачив у новинах, як багато дітей в Україні втратили свої домівки, і сказав мамі: “Що ми можемо зробити?”. Мама відповіла: “Творити добро!”. У свої 11 він показує світові, що щедрість духу не має віку».

Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)

Також завдяки міністру підприємництва Данії Мортену Бьодскову, який організував зустріч із Єнсом та його батьками, Юлія Свириденко мала змогу подякувати хлопчику за його роботу.

Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).

Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко

Читати далі