Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Раніше на головній площі Іршави на Закарпатті було темно, доводилося брати з собою ліхтар. Працівниця міськради Віра Глушко часто пізно йшла з роботи і помітила таку проблему, спитала людей, залучила грант — і на площі тепер завжди є світло.
Жінка була освітянкою, паралельно працювала у громадському секторі, а потім приєдналася і до команди міськради. Вона знає, що секрет успішної громади простий — запитувати людей про їхні потреби та проблеми, і прислухатися. Віра розповіла ШоТам, як її громада стала однією з семи найкращих в Україні.
Завжди була активною громадянкою
Вірі Глушко з Іршави ніколи не було байдуже, що відбувається довкола та всередині міста:
«Прагнула завжди і прагну зараз, щоб люди були проактивними. Бо не можна жити і думати, що хтось щось має нам зробити».
Раніше жінка працювала заступницею директора у позашкільній установі — будинку дитячої творчості, а також працювала із лідерами учнівських організацій колишнього Іршавського району. У 2014 році, коли відбулася Революція Гідності, а згодом почалася і російсько-українська війна, Віра почала задумуватися про те, що потрібно формувати юридичну організацію. У кожній школі району була батьківська рада, тож за ініціативи одного з батьків організували таку спільноту батьків — «Батьківську районну раду Іршавщини». Віра пригадує, тоді в учасників організації було мало досвіду у такій сфері. Спочатку робили так, як серце підказує: наприклад, коли хотіли повезти дітей на екскурсію, то зробили ярмарок і за вторговані кошти організували подорож.
Впевненість, що можна робити ще більше прийшла завдяки першому втіленому проєкту зі створення молодіжної ради в Іршаві.У 2020 році розформували Іршавський район і організація змінила назву на «Іршавські промені», а у команді лишилося 8 людей.
«А я не встигала, бо все робила просто ночами і вихідними, у мене не було навіть часу для сім’ї. Я знала, що у міській раді не було тих, хто займався проєктною діяльністю, тож показувала хороший приклад і багато говорила на цю тему. У 2021 році міський голова запросив мене на роботу у відділ економічного розвитку та інвестицій», — розповідає Віра.
Віра Глушко долучилася до команди міськради і продовжує роботу у ГО «Іршавські промені». Фото надала героїня
Тож тепер жінка вже три роки працює проєктною менеджеркою: бере участь у робочих групах, готує конкурсні заявки, залучає кошти для громади, працює над налагодженням міжмуніципальної та міжнародної співпраці. Це можливо, зокрема, завдяки «Іршавським променям», де жінка здобувала цінний досвід перших проєктів. Команда проходила навчання і налагоджувала стабільну роботу. Таповномасштабна війна стала набагато більшим випробуванням — п’ятеро учасників виїхало за кордон, а ГО чекали ще більші виклики.
400 тонн допомоги
З 2022 року ГО «Іршавські промені» була зосереджена на двох напрямках — допомога ВПО та безпека. Все почалося з підтримки друзів з-за кордону, зокрема з Німеччини. Уже в березні на кордоні зустріли два мікроавтобуси, які проїхали 1400 кілометрів.
Це була військова допомога: каремати, бронежилети, каски. Все це відвезли у військову частину, і хлопці потім згадували, що саме з тими речами вони ще довго воювали.
«Офіційно через нашу організацію перейшло близько 400 тонн допомоги і для військових потреб, і медикаментів, і харчів, засобів гігієни, одягу, побутової техніки тощо. Багато з цього ми роздавали переселенцям», — розповідає.
Міська рада не могла охопити всіх: надавала і надає досі безкоштовне житло, упродовж року організовувала безкоштовне харчування, але людям цього не завжди вистачало.
Тому Віра почала подаватися на гранти. Перший був пов’язаний з облаштуванням житла для внутрішньо переміщених осіб у колишньому гуртожитку на території громади.
Віра Глушко постійно шукає все нові можливості для своєї громади під час події від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Фото надала героїня
Встановили ліхтарі та камери відеоспостереження
В одному з проєктів ГО створила сайт для переселенців з усією потрібною інформацією. Це теж був грант — на 100 тисяч гривень від Центру громадських ініціатив. На цьому проєкти не зупинялися:
«Ми з командою допізна писали проєкт в мене на роботі. Я брала з дому ліхтар, бо вулиці були абсолютно темні. Це “підсвітило” ще одну проблему, і я запитала людей про неї. Я завжди так роблю: просто зупиняю перехожих і питаю. Люди охоче розказують, тож я не придумую ці проблеми, а бачу, що є потреба і запит»
Тож встановили 15 ліхтарів на площі і в місцях, де було надто темно. У наступному проєкті закупили 8 камер відеоспостереження — це був запит від офіцера громади та рекомендації аудиту безпеки територій, який проводили в громаді. Тут знову знадобився секрет успішної громади — врахування думки людей і постійний діалог.
Паралельно у громаді втілювати також проєкт із Міжнародною організацією з міграції (МОМ): встановлювали інклюзивні автобусні зупинки з тактильними плитками. Віра пригадує, що це буде складно, але результат того вартий: адже до проєкту залучили дуже багато людей, проводили опитування, інтерв’ю, щоб дізнатися думку громади, а обладнання виготовляли на місцевому підприємстві.
У серпні 2022 року Іршавська громада підписала угоду з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА» про партнерство. Віра каже, хоч це проєкт, спрямований на організаційну та інституційну спроможність громад, але через повномасштабне вторгнення, Проєкт допоміг реагувати на надзвичайні ситуації та закрити базові потреби:
«Ми отримали трактор-навантажувач, обладнання для пожежної команди, потужні генератори тощо».
Іршавський міський голова Віктор Симканинець каже, що міськрада з «Іршавськими променями» постійно на зв’язку — щодо стратегії розвитку, допомоги ВПО, гуманітарної політики й співпраці з міжнародними партнерами:
«Я радий, що на території нашої громади є така ГО. Це організація не просто “на папері”, це активні дієві люди, які довели, що працюють на благо громади, району і всієї держави», — вважає Віктор Андрійович.
Завдяки цій співпраці фахівці міськради постійно проходять навчання, наприклад, з проєктного менеджменту, соціального обслуговування, євроінтеграції, гендерної політики, управління комунальним майном, аудиту безпеки територій тощо. А ще вивчають англійську мову.
«Як мешканка Іршави і як громадянка України, я дуже щаслива, що ми прийшли в цей проєкт. Бо це успіх для всієї громади. Проєкт USAID “ГОВЕРЛА” змусив нас усюди роздивлятися і себе показувати. І робити й для себе аудит», — ділиться Віра.
У межах співпраці в Іршаві реалізували проєкт про прозорий міський бюджет. Підсумковий захід — День бюджету. Будь-хто з громадян міг внести свої пропозиції чи запитати про будь-що. Фото з сайту Іршавської громади
Іршавська громада отримала нагороду «Краща практика» від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», такий собі «Оскар» — за залучення жителів у розвиток громади. Віра вважає, що цього вдалося досягти саме завдяки людям — ось такий секрет успішної громади:
«Ми брали участь у багатьох проєктах, збирали звернення громадян і розглядали їх, робили публічні обговорення щодо декомунізації назв вулиць тощо. Все це разом, я думаю, стало ключовим для цієї нагороди».
Нагорода Іршавської громади за залучення громадськості у розвиток громади та сприяння інституційному росту. Фото із сайту Іршавської міської ради
Усього таку нагороду отримали 10 з понад 100 громад-партнерок Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», які надихають своїм прикладом у найважливіших напрямках розвитку: муніципальні послуги, економіка, управління ресурсами, можливості для молоді тощо.
На Takflix вийшов документальний фільм «Рік тигра», де розповідається про Харків під час початку повномасштабної війни.Події розвиваються у 2022 році, який є роком тигра.
Олександр, головний герой, мешкає на Північній Салтівці та вирішує залишитися там після початку повномасштабної війни. З 700 жителів його будинку на місці залишилося тільки шестеро сусідів і їхні домашні улюбленці.
Російські обстріли двічі зруйнували квартиру Олександра, але він зберігає лише одну річ — свою камеру, за допомогою якої документує життя на Північній Салтівці та свої будні.
Переглянути документальну стрічку можна за посиланням.
Нагадаємо, раніше ми писали, як українці зупиняють показ російської пропаганди за кордоном.
У селах Стрижавка та Мізяківські Хутори у Вінницькій області відкрилися дві відновлені школи, в яких навчатимуться понад 700 учнів.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури.
Міністерство відновлення повідомило, що в селах Стрижавка та Мізяківські Хутори завершено проєкти з ремонту шкіл вартістю 380 тис. і 205 тис. євро. Ці проєкти реалізовані в межах «Програми з відновлення України», ініційованої Європейським Союзом та Європейським інвестиційним банком, і спрямовані на відбудову соціальної інфраструктури.
Ремонт включав покращення ізоляції стін і дахів, заміну старих вікон та дверей на енергоефективні. Завдяки модернізації школи зменшать викиди CO2 до 30% та скоротять споживання тепла на 15% щорічно.
У регіоні наразі реалізують 7 проєктів, серед яких 4 школи, 2 об’єкти критичної інфраструктури та адміністративна будівля. Два проєкти вже завершено, інші ще будуються.
Незабаром буде оголошено «Програму відновлення України ІІІ», в межах якої громади зможуть подавати заявки на реконструкцію у сферах освіти, охорони здоров’я, теплопостачання та водопостачання.
Нагадаємо, на Миколаївщині відновлять школу, зруйновану російським авіаударом.
Фото: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури
Олег Мудрак із позивним «Сухарь» народився і виріс у Києві. Війна почалася для Олега у 2014 році: з початку АТО він став добровольцем та пішов на фронт.
З роками Олег Мудрак був командиром взводу, роти, згодом — командиром 1-го батальйону окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов». Герой України боронив Маріуполь та Азовсталь, був учасником Широкинської операції, боїв на Світлодарській дузі, боїв за Дебальцеве та багатьох інших операцій.
«У травні 2022 року за наказом разом з побратимами вийшов у «почесний полон» до росіян, пережив полон в Оленівці та численні катування. Повернувся під час великого обміну у вересні 2022 року дуже виснаженим та схудлим на понад 40 кг. Від отриманих поранень і тортур серце Олега зупинилось на 36-му році життя вранці 21 лютого 2023 року. Його прах був розвіяний побратимами над Дніпром», — повідомили у міськраді.
Фото: Олег Богачук
Нагадаємо, у Києві на честь героїв-захисників перейменують ще 7 вулиць та провулків.
Коментарі