Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Як створити молодіжний центр за допомогою місцевої влади та завдяки грантовій підтримці? У Миколаївській громаді Львівської області молодь тепер має місце, де можна послухати лекції косметологині, пограти в настільні ігри чи подивитися фільм з друзями.
«Тут гарно проводять час, насолоджуються своїм життям і водночас розвиваються. І що важливо — розвивають свою громаду, аби молоді люди залишалися та продовжували творити», — розповідає студентка Олена Геряк.
Як отримали фінансування та реалізували ідею, читайте в ШоТам.
Кілька років мріяли про центр для молоді
Головна спеціалістка відділу освіти, молоді та спорту Миколаївської міської ради Наталія Лешковят каже, що в громаді дуже активна молодь: відвідують громадські та спортивні організації, беруть участь у всеукраїнській організації «Пласт» та учнівському самоврядуванні.
Але в молоді не було якогось приміщення, де б вони почували себе господарями. Завжди доводилося працювати з партнерами: міським палацом культури, школою чи закладами юнацької творчості, аби проводити заходи в їхніх приміщеннях.
До створення молодіжного центру заходи для дітей і підлітків проводили в приміщеннях освітніх закладів міста. Фото з соцмереж Наталії Лешковят
Про власний простір молодь мріяла останні кілька років, що довели результати соцопитування в громаді у 2023 році. Активісти створили Молодіжну раду, а Наталія Лешковят розробила програму розвитку молодіжної політики, в якій ішлося про створення такого простору.
Отримали 10 000 євро гранту
У тому ж році Львівський обласний молодіжний центр запропонував узяти участь у конкурсі на грантову підтримку спільно з громадською організацією «Платформа ініціатив ”Теплиця”» та Львівським офісом Дитячого фонду ООН.
Молодіжна рада та місцева влада створили ініціативну групу, розробили візуалізацію майбутнього центру, сформулювали місію, стратегію роботи та детальний опис напрямків. Далі створили комунальну установу та подали заявку.
Учасники Миколаївської молодіжної ради. Фото надала Олена Геряк
Миколаївській громаді виділили 10 000 євро на створення центру, ремонт приміщення й організацію заходів. А завдяки фінансовій підтримці Управління Верховного комісара ООН у справах біженців вдалося відремонтувати санвузли.
Молодіжний центр як символ співпраці молоді та влади
У співпраці з владою молодь розробила дизайн приміщення, який підкоригувала «Платформа ініціатив ”Теплиця”». У центрі зробили ремонт і придбали туди сучасну техніку: колонки, мікрофон, проєктор, екран, ноутбуки. А ще — настільні ігри, обладнання для кавування, канцтовари, зручні меблі та все необхідне для проведення заходів і якісного дозвілля.
Дозвілля підлітків у Миколаївському молодіжному центрі. Фото надала Олена Геряк
Наталія Лешковят розповідає, що команда хоче, аби молодіжний центр був доступним для всіх і безбар’єрним. Молодь матиме туди постійний доступ і відчуватиме свою відповідальність за присутність у закладі.
«Створення молодіжного центру — це потужна співпраця між різними молодіжними рухами міста, Молодіжною радою, владою та «Школою християнського аніматорства». Усі об’єднувалися для того, щоб розвивати молодь у громаді, а ініціативні підлітки завжди доносили ідеї та пропозиції мені як представниці місцевої влади, і ми спільно це реалізовували», — каже Наталія.
За час роботи центру відвідувачі слухали лекцію від професійної косметологині, співали караоке на вечорі української пісні, дивилися фільми «Мавка. Лісова пісня» та «Щедрик», а ще грали в настільні ігри.
Молодь часто збирається в центрі пограти в настільні ігри. Фото надала Олена Геряк
Але Наталія Лешковят переконана, що центр призначений не лише для дозвілля й розваг:
«Молодіжний центр допоможе молоді шукати себе, познайомить з цікавими сферами, як от бізнес-стартапами, медіашколою чи проєктним менеджментом. Він має стати платформою розвитку для молоді та її неформальної освіти. Сюди можна прийти та запропонувати власний проєкт, налагоджувати співпрацю між організаціями та спільно працювати над розвитком громади».
Ще один привід, аби залишатися в громаді
Ексголова Молодіжної ради Олена Геряк каже, що центр має велике значення для неї та її однолітків: можна бути собою, ніхто не засуджує ідей, а навпаки, допомагають втілити їх у життя.
Для дівчини молодіжний центр — це втілення мрії, адже за час її активної громадської діяльності не було місця, де б вона могла зустрічатися з однодумцями, тому вони збиралися в парку чи клубі. А зараз молодь має власне приміщення, в якому може творити та якісно проводити час.
Активна молодь Миколаєва на тренінгу в молодіжному центрі. Фото надала Олена Геряк
Найбільше дівчині запам’ятався тренінг про комунікацію й етику спілкування, а ще Олена дуже любить просто збиратися з друзями в лекційній кімнаті, сидіти на м’яких великих пуфах, замовляти смачну їжу та спілкуватися про життя.
У підготовці гранту брала участь також учасниця Молодіжної ради Олена Білявська. Дівчина каже, що громаді вдалося створити гарний дім для молоді.
«Це тепер моє улюблене місце в нашій громаді. Найцікавіший для мене захід — зустріч з косметологинею, коли ми могли поставити їй свої питання. Та й загалом молодіжний центр є для мене місцем нових знайомств та цікавого дозвілля», — каже президентка учнівського парламенту «Лідер» Софія Слободян.
«Молодіжний центр потрібен, аби молодь бачила потенціал у своїй громаді. Миколаїв розташований за кілька десятків кілометрів від Львова, й можна реалізовувати себе в цьому великому місті, але ми б дуже хотіли, аби люди залишалися в громаді та створювали потужне молодіжне середовище», — підсумовує Олена Геряк.
Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.
Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.
фото: Львівський історичний музей.
Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.
У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.
Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.
У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.
Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.
Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.
Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.
Фото: КМДА.
Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.
У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.
Фото: КМДА.
Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.
Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.
В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.
Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.
фото: НАУ
Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ.
фото: НАУ
«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.
Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті.
Хто працював над кліпом
Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Текст пісні: Олег Прозоров;
Виконавець: Олег Прозоров;
Оператор: Олександр Левченко;
Помічник оператора: Артем Дулько;
Режисер: Олег Прозоров;
Актор: Євген Лисак;
Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Звукорежисер: Максим Кушнір.
Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.
