Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Робота без досвіду можлива. Як студент став провідним інженером lifecell

Якщо ви досі вважаєте, що для працевлаштування на престижну посаду у хорошу компанію потрібна енна кількість років досвіду роботи – помиляєтесь!

Коментарі

Партнерський матеріал

Опубліковано

Якщо ви досі вважаєте, що для працевлаштування на престижну посаду у хорошу компанію потрібна енна кількість років досвіду роботи – помиляєтесь! Більшість організацій є відкритими до того, щоб брати на роботу молодь. Наш наступний герой є цьому прикладом. Андрію Мальцеву 20 років, він ще студент КПІ, але вже є провідним спеціалістом в lifecell. А все завдяки соціально-освітній програмі Jump into life, яка допомагає талановитим українським студентам знайти престижну роботу за спеціальністю. Програму запровадила компанія lifecell за підтримки Українського Пакту заради молоді-2020, який допоміг не одній тисячі студентів отримати роботу мрії.

Андрій Мальцев

Андрій Мальцев

Студент НТУУ “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”. Подався на програму Jump into life. Його відібрали на стажерську позицію і на сьогодні він вже рік у компанії на посаді Інженера з планування та оптимізації радіомережі, і відповідає за радіомережі Києва.

Довідка.
Український Пакт заради молоді-2020 – це ініціатива, що об’єднує зусилля компаній, держави та освітнього сектору заради працевлаштування молоді. Ініціативу заснували Центр “Розвиток КСВ”, Міністерство молоді та спорту України та Фонд ООН у галузі народонаселення у 2016 році в рамках Європейського пакту заради молоді. За 4 роки роботи Пакту до нього приєдналось 146 компаній з 20 міст України, такі як lifecell, Укрсиббанк, АШАН, Coca-Cola, Reikartz. Роботодавці спільно зобов’язались до 2020 року сприяти створенню мінімум 700 партнерств між бізнесом та освітнім сектором, забезпечити 50 000 місць для стажування та першої роботи молоді, а також створити умови для забезпечення 1000 молодих людей менторською підтримкою з питань побудови кар’єри. За чотири роки роботи Пакту було забезпечено 42282 місця для стажування та першої роботи молоді, 2783 молодих людей заручились менторською підтримкою та створено 667 партнерств між бізнесом та освітнім сектором.

Отримав престижну посаду без досвіду роботи

Зараз я працюю інженером з планування та оптимізації відповідаю за радіомережі Києва в компанії lifecell. На роботу я потрапив ще на 4-му курсі навчання в університеті завдяки програмі Jump into life. І я думаю, що якби не ця програма, то мені довелось би, як мінімум закінчити університет, напрацювати чималий досвід роботи та вже потім влаштовуватись на таку ж посаду.

Андрій Мальцев вже рік працює в компанії lifecell

Але все по черзі. Я навчався за спеціальністю “телекомунікації та радіотехніка” в КПІ. Ще на другому курсі мені якось розповіли одногрупники, що от є така програма і можна влаштуватись на роботу. Навчаючись на 4-му курсі я зрозумів, що навчання в університеті дуже нудне і потрібно шукати собі роботу. І ризикнув звернутись у lifecell.

У рамках програми Jump into life молодь долучається до технологічної телеком-галузі та команди lifecell й отримує перші практичні навички. Сюди можна податись двома способами: на сайті компанії та через сайти work.ua i rabota.ua.

Спочатку я відправив заявку, а потім була телефонна співбесіда. Після цього запросили на speed-dating з менторами: там сиділо 4 ментори і по колу з кожним спілкувався по 20 хвилин.

Читайте також: “Syngenta — це Гарвард серед аграрних компаній”. Як Марина Мироненко без досвіду влаштувалася на роботу мрії

Заповнюючи анкету, ми могли самостійно вибирати напрям стажування, яке проходитиме під керівництвом куратора-ментора. Це може бути мобільна мережа, фінанси, продажі, маркетинг, юриспруденція, адміністрування бізнесу, IT, PR, HR чи інший департамент.

Після проходження співбесіди нас збирали в кафе, щоб познайомитись в неформальній обстановці з менторами та більше дізнатись про компанію. А згодом ми вже узгоджували графік роботи.

І це величезна перевага, бо я міг спокійно навчатись і ще працювати. Так, періодично було важко. Але я був на такому драйві, адже навчання в університеті було для мене ну дуже нудним, а тут я дізнавався щось нове і цікаве, що знадобилось мені на практиці. Графік був шалений — зранку навчання, а ввечері робота, тому доводилось пізно повертатись додому. Але я ж сам у цьому був зацікавлений.

Третина стажерів вже працює в lifecell

Навчання триває 4 місяці – це 8 годин занять на тиждень. Лекції тут мені дуже допомогли. Коли розповідали про якісь базові речі, я розумів їх значення, але як це працює на практиці – ні. Ми вивчали багато літератури і на практиці все аналізували. А потім складали іспити як з теорії, так і з практики.

Читайте також: Як у 23 роки стати керуючою готелем Reikartz? Досвід Карини Ходіс

У рамках програми кожного з нас підтримує індивідуальний ментор, який ділиться своїми знаннями та досвідом, а також надає підтримку та зворотний зв’язок під час виконання завдань.

Після навчання я отримав своє місце у компанії lifecell. У процесі ми вже знали, чи запрошують нас на роботу сюди чи пропонують щось інше. Деяких взяли на роботу ще до закінчення навчання.

Про роботу в компанії

Я поєднував навчання з роботою й отримав стажерську посаду. А сьогодні я вже майже рік працюю на посаді інженера з планування та оптимізації радіомережі. Мої головні обов’язки – це розвиток конкретної ділянки радіомережі в Києві та Київській області. Це глобально. А якщо локально, то я повинен спостерігати за параметрами, покращенням та збільшенням швидкості. І якщо у людей є якийсь збій зв’язку, то це теж вирішую я.

Читайте також: Закінчив університет і одразу став керівником. Як Антон Синицький став менеджером-керівником в компанії “АШАН”

Зазвичай я працюю в офісі. Але часто виїжджаю на місце встановлення базової станції для покращення покриття. Коли ми отримуємо від орендодавця позитивну відповідь щодо встановлення станції, то я їду туди і контролюю те, як краще її встановити. А потім вже можу як користувач перевіряти роботу. Цікаво, що деякі орендодавці не хочуть привертати увагу людей, тому не хочуть ставити станції, або просять їх чимось прикрити. Тому й таке робимо.

“Я вже майже рік працюю на посаді інженера з планування та оптимізації радіомережі”. – Андрій Мальцев.

Ой, а ще через свою роботу часто зіштовхуюсь зі стереотипами. Якщо людина дізнається, що я працюю в компанії lifecell, то обов’язково спитає щось про тарифи. Та це ж не моя сфера. Чи бабуся просить змінити тарифи. Я так трохи агітую людей користувати нашим оператором і всі мої друзі вже на lifecell.

Навчаємо студентів, щоб отримати хороших працівників

Наталія Дороніна

Наталія Дороніна

Керівниця дирекції компанії lifecell з підтримки бізнесу.


З 2009 року роботи програми  Jump into life, її пройшли вже 500 студентів. І третина з них вже успішно працює в нашій компанії. Під час навчання студенти відвідують професійні тренінги та майстер-класи з телекомунікацій, управління проєктами, публічних виступів, діджитал-комунікацій та підготовки до співбесіди.

Компанія lifecell є соціально-орієнтованою, тому запроваджує багато проєктів, завдяки яким допомагаємо молоді розвиватись. У 2015 році ми стали підписантами Пакту заради молоді, з яким співпрацюємо і сьогодні. Спільно з цією ініціативою ми вносимо свій пасивний вклад в освіту студентів та розвиток нашої країни.

В рамках Пакту ми проводимо майстер-класи по всій Україні, співпрацюємо з різними місцевими організаціями, виступаємо на форумах та заходах, і в рамках цього ділимось знаннями і популяризуємо галузь. Ми допомагаємо студентам і даємо знання щодо працевлаштування, розповідаємо як підготуватись до розмови з майбутнім роботодавцем, як себе поводити, лайфхаки.

Читайте також: Де знайти роботу без досвіду? Історія студентки, яка стала економісткою у головному офісі UKRSIBBANK

“Станом на 2018 рік близько 20% молодих людей в Україні не мали роботи, а близько половини працювали не за спеціальністю. При цьому роботодавці все частіше починають говорити про “кадровий голод” та складнощі в пошуках співробітників та співробітниць. Ініціатива “Пакт заради молоді – 2020” покликана реагувати саме на ці виклики. Вона об’єднує роботодавця, освітній заклад та молоду людину з метою виростити хорошого спеціаліста/-ку та забезпечити першим місцем роботи. Так, за минулі 4 роки було створено більше 42 тис місць для стажування чи роботи” – Людмила Шевцова, радниця з питань молоді та ВІЛ в UNFPA, Фонду ООН в галузі народонаселення.  

Ми прагнемо показати молоді, що всі можливості для неї відкриті. Саме компанії-підписанти Пакту дійсно переймаються проблемами молодих людей і розробляють нові програми для підвищення спроможності молоді до побудови успішної кар’єри в Україні.

Тарас Деркач

Тарас Деркач

координатор Пакту заради молоді, Центр “Розвиток КСВ”

З 2015 року реалізуємо проєкт “lifecell університети”, в рамках якого відкриваємо навчальні телеком-лабораторії в технічних вишах країни. Такі лабораторії дають можливість студентам телекомунікаційних спеціальностей на власній університетської мобільної мережі і обладнанні вивчати роботу телеком-оператора. В результаті український ринок мобільного зв’язку отримує кваліфікованих фахівців.

Ми вже відкрили три навчальних телеком-лабораторії: в Харківському національному університеті радіоелектроніки, в Національному університеті “Львівська політехніка” та Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”. І тут студенти на практиці можуть зрозуміти, що таке мобільна мережа і як вона працює.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі