Підкорив світ глиняними мініатюрами: історія франківця і його майстерні “Теплі іграшки”

Козак Мамай, гуцул Любко, чорний сотник УПА Андрій – це українські супергерої, які оживають у руках франківського майстра Богдана Савлюка. У пошуках себе він шість років тому покинув держслужбу та почав ліпити мультяшні глиняні мініатюри. З-під його рук виходять українські історичні постаті, митці, письменники, співаки та навіть політики. Зараз “Теплі іграшки” стають героями мультиків, кліпів українських виконавців, соціальних роликів та навіть зображені на марках Укрпошти. Їх оцінили не тільки в Україні, а й закордоном, звідки Богдану приходить чимало замовлень. 

Богдан Савлюк

Житель Івано-Франківська, автор крафтових рукотворів Теплі іграшки. Має філософську освіту, працював у соціальній службі, яку кинув заради власної справи. Автор мультфільмів “Воїни лісу”. Нещодавно випустив свій перший пригодницький роман “Орден місяця”. 

Проміняв держслужбу на глину

За освітою я філософ, але життя покидало мене на різні роботи. Я працював у лижній школі у Буковелі, потім були різні політичні партії, друкарня. Словом, де мене тільки не було. Я активно шукав себе. Останнім місцем роботи шість років тому став виконком. Ми працювали у соціальній службі та займалися неблагонадійними сім’ями. В той час я багато читав – про саморозвиток, психологію, пошуки себе. В одній з книг я натрапив на завдання – потрібно було згадати своє дитяче захоплення. Так на поверхню виплив пластилін. Дитиною я дуже любив ліпити маленькі фігурки. 

Власне, так воно переросло у доросле життя, виникла ідея робити вироби з полімерної глини – її, на відміну від пластиліну, можна запекти й це вже буде тверда фігурка. Спочатку зліпив трьох козаків з мультика. Я не скажу, що робота була якісною, але друзі порадили продовжувати розвивати себе у цьому напрямку. Я ходив на роботу і паралельно працював над першою колекцією Гуцуликів. Я люблю гори, цікавлюсь темою гуцульщини, тому вирішив популяризувати цю народність. 

Коли я презентував свою першу колекцію, почали надходити замовлення. Вже через два тижні я вирішив, що це може приносити гроші, і звільнився. Я почав працювати сам на себе. Я відчув, що це моє і мені до вподоби працювати з глиною. Тут я можу втілювати свої ідеї та фантазії в життя.

Читайте також: Сучасна українська кераміка: топ-8 українських виробників посуду

Перші рік-півтора великого заробітку не було. Але вже через два роки можна було непогано заробляти цією справою.  Ще минулого року це приносило достатньо грошей. Зараз трошки складніше, бо вплинув карантин. Але зробити дві мініатюри за день і заробити тисячу, як для Франківська було непогано. 

Що таке Теплі іграшки? 

Теплі іграшки – це крафтова майстерня рукотворів. Я створюю маленькі фігурки, скульптурки, які зображають українські історію, традиції, побут. Всі іграшки зроблені з полімерної глини та мають висоту 8 сантиметрів. Мої герої – це козаки, гуцули, упівці, сучасні військові, артисти, письменники. Окрім того, у мене можна замовити власну мініатюру, яку я виготовлю за фотографією. Такий собі пам’ятник за життя (сміється). Вартість Теплих іграшок фіксована – один Сковорода або ж 500 гривень.  

Кожна іграшка має свою оповідку. Це декілька речень, написаних на коробці, які характеризують мініатюру. Я помічаю, що людям цікавіше, коли вони написані з гумором, тому зазвичай оповідки кумедні. Михайло, той, що Поплавський, покровитель сала і кропиви. Щось в такому дусі людям заходить. 

Теплі вони через те, що всі мої мініатюри усміхнені. Я намагаюсь відкрити їм ротик, показати зубки, усмішку.  До того ж вони запікаються у печі при високій температурі, тобто створюються теплом. Через такі асоціації й виникла назва. 

В Україні подібного більше ніхто не робить. Принаймні, з того, що я моніторив. Є дівчина з Одеси, але у неї більші іграшки і вона виготовляє їх з пластиліну. 

Читайте також: Купують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ

На початку було дуже складно. Я не художник і не скульптор, тому опановував все поступово. Всю інформацію шукав в інтернеті. Вже зараз, коли я повертаюсь до своєї найпершої колекції, то навіть трошки соромно. Я вже багато чому навчився і мініатюри виходять набагато кращі. Але мене дуже тішить, що коли я тільки починав, друзі, місцеві медіа, просто люди  звернули увагу і підтримали мене. Тому я не опустив руки та продовжував навчатись. А майстерність прийшла з часом. 

Від шматка глини до мініатюрного Винника

Для виготовлення я використовую бельгійську полімерну глину. Зазвичай з цього матеріалу роблять жіночі прикраси. Вона за властивістю як пластилін, але коли ставиш її у піч, вона кристалізується. Я починав з української, але матеріал був не досить якісним, тому довелось перейти на бельгійську, хоч вона і дорожча. Ця глина вже кольорова, тому мої іграшки не фарбовані, а одразу виготовляються в кольорі. 

Найперша заготовка – це маленький зелений прямокутник, який запікається у печі. Це буде тіло. Потім я наліплюю на нього ніжки, ручки. Це другий процес запікання. На наступному етапі з’являється підставка на низ і знову у піч. Після цього я одягаю іграшку – наліпляю светр, сорочку або костюм. І останнє, найважче, це обличчя. Бо воно має розмір 10-12 міліметрів, а на такій ділянці важко передати образ людини. Це доволі клопітка праця – потрібно промалювати дрібненькі очі, брови. У мене навіть є колекція облич, які не вийшли. За шість років голів 30-40 назбиралось. Я ліплю, запікаю, розумію, що воно не схоже, відриваю голову і перероблюю. 

Загалом одна мініатюра може робитись до 5 годин. Якщо це нова колекційна фігура, то може і два дні. Буває, що за день можу одну мініатюру зробити, буває – дві. Все залежить від складності роботи. 

Політики в лахміттях, роздягнені співаки та письменники в образах богів

За шість років вже вийшло 10 колекцій Теплих іграшок, присвячених різним темам. У кожній колекції по 10 героїв. Про першу я вже розповідав – це були Гуцулики. Вона у мене найулюбленіша, бо це моя “перша ластівка”. Вони стоять у мене в кімнаті на видному місці і я тішуся нею. Потім була колекція Вояків УПА. В Україні їх особливо ніхто не популяризував, тож я подумав, чому б не виготовити іграшки. З ними навіть зняли два мультики – “Воїни лісу” та “Воїни лісу 2”. 

Одна з колекцій – це герої української добровольчої армії. Ми зібрали добірку з 10 реальних людей, які воюють на Сході, і реалізували такий проєкт. Під президентські вибори у мене вийшла колекція Обідранці – наші політики в лахмітті. Я їх порівнював з бідними прошарками населення. 

Але найбільше галасу наробили Серцеїди 18+. Це така сатиричні мініатюри на галицький шлягер. Кожна мініатюра по пояс оголена і розрахована на повнолітніх вовчиць, тигриць, левиць та муркотливих киць. Пригадую, тоді і Павло Зібров, і Віктор Павлік себе репостили. Людям зайшло. У нашому інфопросторі дуже багато сумних новин і всілякого гіркого. А тут трошки гумору.

Остання, дебютна колекція – Олімп. Це сучасні українські письменники в образах богів, як ті, що претендують на безсмертя. Карпа тут Афродіта, Шкляр – Борей, а Андрухович – Зевс.

Ця колекція довго чекала свого часу. Я планував презентувати її на Київському Арсеналі, потім на Львівському книжковому форумі, але через коронавірус не  складалось. Тому вона приурочена до Миколайки. Всім письменникам я подарував їхні мініатюри. Ірена Карпа навіть репостила себе на сторінку, тішилась.

Пам’ятники за життя

Колекційні іграшки – це спосіб популяризації майстерні. Але 95% замовлень – це все ж таки іграшки по фото. Пам’ятники за життя. Замовляють зазвичай себе або своїх близьких. Люди дуже тішаться, коли отримують Теплі іграшки у подарунок. 

Але виготовити їх не легко. Я прошу фото людини у різних ракурсах, щоб зробити її максимально схожою. Бо іноді дівчата себе люблять фотографувати трошки боком і ти не розумієш, яку форму обличчя ліпити. Я намагаюсь вивідати максимально багато інформації про людину – її колір очей, волосся, форму носа, все. Бо часом скинуть інстаграмне фото, де у дівчини темно-русе волосся. Я обираю коричневу глину, вже дороблюю роботу, а потім дивлюсь інше фото, а вона виявляється світленька. 

Читайте також: Флейти для медитації: як майстер з України підкорив своїми виробами Європу та Тибет

Є люди, які вдаються з першого разу “на ура”. Зазвичай це залежить від колориту людини – хтось має  характерну зачіску, вуса, сережку, тощо. А якщо у людини типова зовнішність, тут складніше. Ти ліпиш і не знаєш, чи схожа вона буде на себе. 

Марки для Укрпошти та прихильники з усього світу

Замовлення частіше всього приходять з великих міст. Я це пов’язую з ціновою політикою, бо  мініатюра вартує як одна купюра зі Сковородою. Для деяких людей це дорого. Багато замовляють з Франківська, бо тут мене знають і я можу у руки передати роботу. З-за кордону теж купують. Багато діаспорян замовляло з Канади, Італії, США, з Польщі часто пишуть. Ось нещодавно іспанець зацікавився роботами. Але я практикую передавати через знайомих, поштою не пересилаю, бо іграшка може пошкодитись дорогою. 

За час моєї діяльності є й своєрідні фанати, які колекціонують фігурки. У Києві є хлопчина років восьми – Козак Михайлик. Він знімався у фільмі Захар Беркут. У нього найбільша колекція моїм мініатюр – десь 130-140 фігурок. Дитина цікавиться історією, літературою – маленький талант. Батьки ще три роки тому почали замовляти у мене різних історичних постатей – Скоропадського, Петлюру. Він складає з них свої пригоди, домашні мультики знімає. 

А минулого року зі мною зв’язалась Укрпошта. Вони запитали, чи можна використати фотографії з моїми мініатюрами на марках. Ми погодили й тепер я є автором марок Укрпошти. Там зображені козаки з серії Закохані. 

Бувало, що я відмовлявся виконувати замовлення. Наприклад, якось жінка замовляла у мене мініатюру Козловського. Але ж у нас війна, а він виступає у Москві. Тож я пояснив, що такого не ліплю. 

Як оживають Теплі іграшки

Окрім того, що я ліплю іграшки, я ще займаюсь відеороботою, яка також приносить мені багато задоволення. Я оживляю своїх персонажів, даю їм чіткіший характер. Це також допомагає не вигоріти. Наприклад, з початком карантину справи йшли не дуже, пропали замовлення, але у мене все одно є якісь ідеї, я втілюю їх вжиття і це дозволяє не падати духом. 

Читайте також: Втратила свій дім і почала шити піжами. Як переселенка заснувала бізнес у чужому місті

Сценарій, режисура – це все пишу самостійно. Знімаються ці роботи у стилі stop-motion – робиться багато фотографій, десь 12 на секунду, а при монтажі виходить, що фігурки рухаються. 

Дві частини “Воїнів лісу” – це мультики, які показують історичні фрагменти про воїнів УПА. Я хотів показати, що упівці не такі вже й злі, як багато хто думає. А якщо ще й подати це в мультяшному форматі, це може трошки полегшити конфлікт західників і східників на цю тему.

І, знаєте, в Україні цей мультик став популярним. Навіть в Росії його “сприйняли” – їх це так зачепило, що вони купу гнівних коментарів на  YouTube залишили. Але ми з друзями вирішили, якщо вже в Росії про нас говорять – це успіх. Друга частина мультику навіть отримала приз глядацьких симпатій на міжнародному кінофестивалі Бруківка. 

Кліпи для українських музикантів

А потім був досвід знімання кліпів на пісні. Якось я подарував мініатюри українському гурту Kozak Sustem, а вони мені написали: “Слухай, є така пісня, треба зняти кліп”. Я написав сценарій, їм сподобалось і ми почали знімати. Трохи побавились і вийшла хороша відеоробота. Якщо у мультиках фігурки майже не рухались, то у кліпі ми вже зробили там ліпсинг – коли співав Іван Леньо, то у нього відкривався рот. І ще більш професійно вийшов кліп на пісню Братів Гадюкіних. Ми вже виготовляли для нього фігурки не з полімерної глини, а з пластиліну і вони активно рухались.

У майбутньому, звісно, будуть ще нові ролики. Але зараз на першому плані моя дебютна книжка. Пригодницький роман “Орден місяця”, який щойно вийшов. Та Теплі іграшки й надалі розвиватимуться. Натхнення приходить в процесі – я читаю, ліплю, щось дивлюсь і у мене виникають нові ідеї, які потім втілюються у життя.