Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
Піжами Піжами

Суспільство

Втратила свій дім і почала шити піжами. Як переселенка заснувала бізнес у чужому місті

Опубліковано

Шість років тому Анна Лукіна тікала з невеликого містечка у Луганській області, де вже чулись постріли. Разом з родиною жінка знайшла собі прихисток в Івано-Франківську. Довгий час Анна шукала себе і чим зайнятись у новому місті, а згодом почала створювати піжами і домашній одяг. У своїх виробах жінка шукає покинутий домашній затишок і дарує його всім. Та й самі покупці задоволені і кажуть, що у піжамах Анни хочеться не тільки ходити, а й жити.

Про те, як знайти себе у новому місті, без друзів та знайомих — читайте у нашому матеріалі.

Анна Лукіна

Анна Лукіна

Родом з міста Ровеньки Луганської області. Працювала у будинку творчості керівником гуртка. За освітою вчитель англійської та української мови.

Одяг, в якому знайшла домашній затишок

Вже понад рік я займаюсь пошиттям піжам та домашнього одягу. Вся моя майстерня зосередилась в моїй квартирі. Після переїзду з міста Ровеньки в Івано-Франківськ я весь час сиділа вдома, а чоловік був постійно у відрядженнях. Тому для мене важливий саме домашній одяг. Я не змогла знайти для себе хороших варіантів в магазинах, тому вирішила спробувати сама.

Зараз маю свій бренд Pajama Ama. Я спеціалізуюсь на індивідуальному пошитті, щоб кожній людині змогли підійти мої вироби. Для мене головне, щоб одяг був комфортний, зручний і функціональний. Щоб людина могла робити все по дому і просто відпочивати у ньому. Я використовую різні тканини — шовк, велюр, трикотаж. Зараз планую переходити на натуральні тканини. Матеріал купую в українських та турецьких постачальників. Я не обмежуюсь чимось одним, якщо подивитись на вироби, то вони дуже різноманітні. Знаєте, ця робота стала для мене порятунком, тут я можу виразити свою творчість.

Анна Лукіна у піжамах власного виробництва

Піжамки замовляють не тільки для дому, а й на весілля, фотосесії. Дівчата кажуть, що в одязі хочеться не тільки ходити, але й жити. Та я й сама у ньому шукаю той домашній затишок, який втратила тоді, у 2015 році, коли їхала з рідного міста. Моя квартира залишилась у Ровеньках, а повертатись я не планую. І цей бізнес для мене як сходинка до того, бо купити вже своє майно в Івано-Франківську.

Тікала з Луганська з трьома валізами

Все своє життя я провела в Ровеньках. Тут навчалась, працювала, вийшла заміж і народила дитину. Але коли почалась війна зрозуміла – тут більше знаходитись не можу. Коли зняли український прапор – зібрала валізи. Було дуже страшно, бо вся військова техніка їхала через наше місто, кілька днів могло не бути світла, не працював телефон. Чоловік спочатку поїхав у Львів, щоб знайти житло, але це дуже дороге місто. Тоді знайшов квартиру в Івано-Франківську, куди ми переїхали всією родиною. Взяли з собою лише три валізи і їхали три дні.

Нам довелось влаштовувати своє життя з нуля. Чоловік майже одразу поїхав на заробітки, адже потрібно було годувати сім’ю. А я залишилась одна з дитиною в чужому місті і було дуже важко морально. А згодом дізналась про одну благодійну організацію, яка допомогла багатьом людям. Вони забезпечували їжею, господарськими продуктами, але найголовніше — надавали психологічну допомогу. Коли я переїхала сюди, то залишилась сама — ні друзів, ні знайомих не було. Та й тут менталітет у людей трохи відрізняється — тому мені потрібно була допомога психолога, щоб адаптуватись у суспільстві.

Читайте також: Історія колишнього безхатченка, який створив відомий бренд рюкзаків

Насправді тут дуже відкриті та щирі люди. Всі такі згуртовані, допомагають одне одному. Для мене все було дуже незвично. Я зростала у невеликому місті, де був дуже такий суворий менталітет. З дитинства мене навчили, що не треба ні від кого чекати допомоги, мовляв, роби все сама, зціпи зуби і терпи. А в Івано-Франківську я побачила, що тут люди не терплять, а говорять, якщо щось не подобається. І здавалось би, от я приїхала з іншого міста, кому я тут потрібна, але ні, мені охоче допомагали.

Наважилась відкрити власний бізнес

Коли я пройшла роботу з психологом, то захотіла шити. Я з дитинства тримала в руках голку і подумала, а чому б не спробувати щось своє. За освітою я вчитель англійської мови і займалась репетиторством з дітьми. Але я себе не бачила в цьому, це було як хобі. Я поділилась своєю ідеєю щодо шиття з батьками і вони подарували мені дві швейні машинки. Так потроху я робила домашній одяг для себе та своїх знайомих.

Читайте також: Будьте гарними навіть на карантині: 6 брендів домашнього одягу

А потім благодійна організація, куди я потрапила проводила конкурс бізнес-планів. Тоді мені вдалось отримати грант 20 000 грн на відкриття власної справи. І тут же я пройшла курси по маркетингу. Але одразу я не наважилась починати бізнес. Пройшло пів року і тоді я вирішила спробувати шити саме домашній одяг та піжами. Знайомі мені приносити мішками різну тканину і починала шити. Спочатку подружки тестували мої вироби, і я продавала їм вироби майже безкоштовно — брала кошти тільки за матеріал.

Анна виграла грант на відкриття власної справи. За отримані кошти придбала обладнання та матеріали

Я зовсім не розумілась в продажах і тоді купила бізнес-курс. Там я навчилась основ просування бізнесу в Інстаграм, як правильно фотографувати, подавати товар. Так створила сторінку і запустила рекламу. І почались сипатись замовлення. Свій бізнес я повністю веду самостійно — шию вироби в себе у квартирі, сама відправляю, сама фотографую, сама спілкуюсь з клієнтами і розв’язує організаційні питання.

Піжами купують з різних куточків України

Зараз страшно навіть порахувати, скільки коштів я вклала у розвиток власної справи. Матеріали, машинки, праски обійшлись мінімум у 1000 євро. І це лише основа, а ще ж є постійні витрати на листівки, упакування, декор. Проте, можу з упевненістю сказати, що всі вкладення вже окупились. На місяць може бути 40-50 замовлень. Звісно, карантин трохи вплинув на бізнес, але я продовжую рухатись далі і вже планую створити сайт, вигадую нові моделі.

Пошиття піжами займає майже весь мій час. Я можу пошити комплект і за 2,5 години , і за цілий день. Ціни на піжами різні, все залежить від моделі та матеріалу — від 350 до 950 гривень. Це не дуже дорого для виробів ручної роботи. Адже я працюю так, щоб я сама хотіла і мала можливість купити такі піжами чи домашній одяг.

У мене є клієнти з різних куточків України. Дуже радію, коли замовляють зі Сходу — я одразу розпізнаю, що це людина з моїх країв. Деякі клієнти стали для мене справжніми друзями. Одного разу замовляла піжаму дівчина з Німеччини. Я поки не планую виходити на закордонний ринок, адже на це потрібні більші потужності і більше часу. Але все попереду.

Найголовніше — не боятись

Я можу з упевненістю сказати, якщо хочете відкрити власну справу — не бійтесь того, що про вас хтось подумає. Просто робіть те, що вам хочеться. Я ходила зі своєю ідеєю 2 роки, все боялась почати, вагалась чи вийде в мене. Та я й досі не знаю куди це приведе, але я кайфую від того, що роблю.

Читайте також: Ґушка: як український бренд підкорив ліжниками Сінгапур

Не варто сподіватись на швидкий результат — все прийде поступово. Я починала з малого і постійно розвивалась, читала літературу, ходила на курси. Можуть бути і злети, і підйоми, тому потрібно вміти виходити з цих ситуацій і працювати далі, незважаючи ні на що.

Якби мені хтось все це сказав, то, можливо, свою справу я б почала набагато раніше. І я дуже щаслива, що наважилась на це і зараз роблю те, від чого кайфую.

10.11.2020

Суспільство

На Львівщині під час реконструкції дороги виявили пам’ятки епохи енеоліту та княжої доби

Опубліковано

Під час реконструкції дороги між Жовквою та Кам’янка-Бузькою на Львівщині археологи виявили пам’ятки епохи енеоліту та княжої доби. 

Про це повідомляє ZAXID.NET.

Що відомо про знахідки?

Зазначається, що два давні поселення розташовані в межах будівництва дороги. Їх детальніше вивчать історики. Зокрема, біля с. Сопошин вже знайшли фрагменти ліпного посуду та крем’яні вироби епохи енеоліту. Археологи зафіксували також об’єкти і знахідки ХVІІІ – ХІХ ст. (монети австрійського періоду) біля покинутого хутора в урочищі Боднарова.

«Ще у 2019 році, на етапі проєктування, наші працівники провели розвідку на відрізку автодороги протяжністю 25,5 км та зафіксували вісім об’єктів археології – переважно давні поселення. За датуваннями вони належать до різних епох — від енеоліту і до княжої доби», — зазначено у повідомленні «Рятівної археологічної служби».

Читайте також: На дні Дніпра знайшли унікальний артефакт часів козацтва (ФОТО)

Окрім того, вчені проводять нагляд під час земляних робіт на шести ділянках в охоронній зоні, де є поселення доби бронзи і ранньозалізного віку (Сопошин-1, Блищиводи-4, Блищиводи-5 та Блищиводи-6). Тут виявили небагато матеріалів, ймовірно, з околиць давніх поселень.

Археологічні дослідження продовжать у 2021 році. Масштабніші розкопки заплановані на поселенні ранньозалізного віку Воля-Жовтанецька-1, яке розташоване на розвилці доріг Зіболки – Батятичі – Дальнич.

Читайте також: Під час реставрації закарпатського замку відкопали досі невідомий підвал (ФОТО)

Зазначимо, що перед новим будівництвом чи масштабними реконструкціями, які передбачають земельні роботи, за українським законодавством передбачені археологічні дослідження. Їх виконують для того, щоб підтвердити наявність чи відсутність знахідок на території. Якщо ж вони трапляються, техніка зупиняється і починають працювати археологи.

Нагадаємо, у Полтавській області на місці проходження бетонної дороги Дніпро-Решетилівка археологи виявили поселення, найдавніші знахідки в якому датуються ХХ-XVII ст. до нашої ери.

Фото: Науково-дослідний центр “Рятівна археологічна служба”

Читати далі

Суспільство

Вінничанин створив онлайн-сервіс для реабілітації за принципом «фізіологічного дзеркала»

Опубліковано

Вінничанин Андрій Поліщук створив мобільний пристрій для реабілітації при неврологічних розладах, постінсульту, травм та ДЦП. Як передає Суспільне, це — онлайн-сервіс, де можна зіграти компʼютерну гру, керуючи нею не мишкою, а своїми мʼязами.

У чому суть винаходу?

В основі винаходу принцип «фізіологічного дзеркала». Він спрямований на відновлення пошкоджених мʼязів: на них кріплять електроміограф, а сенсори зчитують фізіологічні показники пацієнта.

Читайте також: Як на Вінниччині школяр рятує криниці від хімікатів (ВІДЕО)

Розробник Андрій Поліщук за фахом вчитель хімії та біології, втім більше 15 років пропрацював в IT-сфері. Звідси й ідея створення приладу. Майстрував його, розповідає, два роки. Для цього звільнився з роботи. У скільки обійшовся пристрій, каже, не підраховував, втім, додає, ця сума незначна.

“Були інші ідеї, але я проаналізував: цей пристрій дуже необхідний в доступній формі. І я вирішив, що на українському ринку цього не вистачає. Ми проводимо консультації з лікарями. Процедура завжди проходить під наглядом реабілітолога або лікаря”, – розповідає Андрій Поліщук.

Читайте також: 15-річний вінничанин винайшов пристрій передачі звуку через лазер (ВІДЕО)

Хто тестує сервіс?

Зараз же свій винахід Андрій Поліщук тестує. Для клієнтів реабілітаційного центру «Гармонії» він безкоштовний. Поки ж пристрій не запантентований. У планах — випустити його на медичний ринок.

Вінничанин Богдан Горовенко грає у компʼютерну гру, але без компʼютера та мишки. Героями керує за допомогою мʼязів. Збирає моркву та тікає від вовка. У хлопця — ДЦП, і, розповідає, реабілітація в ігровій формі йому дуже подобається. Богдан уже протестував три компʼютерні гри.

За тим же принципом, але вже іншу гру тестує 10-річна Ангеліна Куряча. Дівчинка мʼязами керує літаком і збирає кристалики. Мама Ангеліни, Леся Куряча, результатом, каже задоволена.

Нагадаємо, Кабмін підготував проєкт бюджету, у якому збільшено фінансування науки на 1,8 млрд грн (+18,2%) порівняно із 2020-м роком.

Фото: suspilne.media

Читати далі

Суспільство

Уперше за часів незалежності українську мову обирають більше читачів книжок, ніж російську: дослідження

Опубліковано

Українці почали надавати перевагу саме україномовним книжкам, повідомляє Читомо.

32% читачів віддають перевагу читанню книжок українською. Про це свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання», яке провели цього року на замовлення Українського інституту книги.

Що показало дослідження?

Дослідження проводила компанія Info Sapiens у серпні-вересні 2020 року – на замовлення Українського інституту книги. Авторки дослідження: дослідниці Інна Волосевич та Анастасія Шуренкова, координаторка – керівниця аналітичного відділу УІК Ірина Батуревич.

Читайте також: П’ять українських книжок надрукували за кордоном іноземними мовами

Дослідження показало, що вперше за часи незалежності України українські читачі почали надавати перевагу саме україномовним книжкам: 32% українською проти 27% – російською.

Також було з’ясовано, що 8% дорослих і 13% дітей читають книжки щодня. А 34% українців хоча б раз купили друковану книжку у 2020-му.

За результатами опитування, 23% дітей-читачів почали частіше читати під час карантину, а 16% – рідше. Жінки значно частіше читають, ніж чоловіки: ніколи не читає 38% чоловіків і 28% жінок, при цьому, щодня читають 7% чоловіків і 9% жінок.

Читайте також: Почуй голос іншого: серія подкастів про успішні тексти та книжковий ринок

Також опитування показало, що, на жаль, понад половина дітей (57%) читає з примусу.

Найпопулярнішими жанрами для дорослих стали класика (20%) та детективи (18%), любовні романи (16%), книжки із психології та саморозвитку, а також фантастика і фентезі та сучасні романи (по 15%), наукові та науково-популярні видання (14%), фахова та бізнеслітература (12%).

Як проводили опитування?

«Можна сміливо стверджувати, що це дослідження читання – наймасштабніше за останній час: воно охопило практично всі вікові групи, включало не лише масові опитування, але й фокусгрупи.

Окрім того, це дослідження логічно продовжило дослідження The Ukrainian Reading and Publishing Data 2018, а отже, ми нарешті можемо говорити про те, чи змінилися читацькі звички українців за цей період: тобто вперше відстежувати динаміку, будувати плани щодо промоції читання та зростання кількості читачів. Переконана, що ці дані будуть корисними для всіх, хто працює у галузі книговидання і культури загалом», – зазначила Ірина Батуревич.

Читайте також: Як українські книжки-вімельбухи для дітей завойовують ринок (ВІДЕО)

У дослідженні взяли участь 3 тис. 900 осіб, а саме: 2 тис. 100 дорослих та 1 тис. 800 дітей. Зокрема, було проведено вісім фокусгруп з дорослими респондентами, віком 18-59 років та 16 фокус груп з дітьми, віком 6-17 років.

Респонденти надали відповіді на 44 запитання, що широко охоплюють книжкову тематику.З повним текстом звіту можна ознайомитися за посиланням.

Фото: life.pravda.com.ua

Читати далі

Суспільство

У Хмельницькому облаштують перший спецмайданчик для вигулу тварин

Опубліковано

У Хмельницькому навесні наступного року з’явиться спеціально відведений та обладнаний майданчик для вигулу тварин. Про це пише сайт “Є”.

Як повідомляє начальник відділу з благоустрою міста управління житлово-комунального господарства Тетяна Циб, наразі із підрядником підписаний договір на 312 тисяч гривень, які надійдуть із міського бюджету.

Майданчик облаштують на перетині вулиць Бандери й Залізняка площею 0,2 гектара. Територія майданчику буде поділена на три частини – дві вигульних і одна для дресирування. Усю територію огородять парканом заввишки не менше двох метрів.

Читайте також: Реконструюють найбільший притулок для тварин в Україні: як він виглядатиме

«Підрядна організація вже виходила планувати територію. Цього тижня мали заганяти техніку.  На перший погляд, ділянка рівна,  але є перепад до 90 сантиметрів, то мають  горбки позрізати. Завершать усі роботи навесні 2021 року», – каже Тетяна Циб.

Цього року планують встановити огорожу і обладнати доріжку, а наступного  – посіяти траву і встановити обладнання – зоокомплекси для екскрементів, бар’єри, буми.

«Хмельничанам необхідна місцевість, де б їх пес міг побігати без повідця і не наражати на небезпеку навколишніх»,- каже Тетяна Циб.

Нагадаємо, в Львові облаштували тренувально-вигульний майданчик для вигулу безпритульних тварин.

Фото: kyivcity.gov.ua

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.