Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Оголосили імена номінантів на Шевченківську премію 2024

Опубліковано

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка опублікував перелік претендентів на відзнаку у 2024 році. Нагороди вручать митцям у сферах літератури, мистецтвознавства, музичного і візуального мистецтв, кіно і театру.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Комітету.

Номінанти на Шевченківську премію з літератури:
  • «Мій дід танцював краще за всіх» Катерини Бабкіної;
  • «Убити Путіна» Василя Базіва;
  • «Пришестя Слова», «Розчахнутий голос» Миколи Боровка;
  • «Поклик до Спасу» Олександра Гунька;
  • «Павутина» Василя Карасьова (Трубая);
  • «Закладка» Дмитра Лазуткіна;
  • «Скарби» Анатолія Матвійчука;
  • «Усамітнення тиші» Костянтина Мордатенка;
  • «Бог свободи» Юлії Мусаковської;
  • «Вогнемет» Володимира Олійника;
  • «Кривавий грець на скрижалях історії» Миколи Павленка;
  • «Танець Мамая» Ігоря Павлюка;
  • «Двовійна» Михайла Пасічника;
  • «Руки і сльози. Роман про Івана Франка», «Місяцю, місяцю: роман про Григора Тютюнника» Степана Процюка;
  • «Герої» та «Геноцид» Петра Саноцького;
  • «Розвій безсмертя» Владислава Стольникова;
  • «Чужа реліквія» Тетяни Тіховської;
  • «Вернигора?» Наталії Фурси;
  • «Я — той, хто скам’янів» Сергія Чиркова;
  • «[dasein: оборона присутності]» Ярини Чорногуз;
  • «Навпроти» Анатолія Шкуліпи;
  • «Останній поріг» Володимира Шкурупія.

Читайте такожНудний бабусин напій зі шкільної їдальні? Не для іноземців! Як в український узвар закохалися в Польщі та Америці

У номінації «Літературознавство та мистецтвознавство»:
  • альбом «Марія Примаченко» із серії «Державні зібрання України» Михайла Андреєва, Олексія Данілова, Олени Шестакової;
  • «Українське мистецтво та література в тисячолітній війні за ідентичність: нарис-розмисел» Валерія Бітаєва, Владислава Корнієнка, Юрія Мосенкіса;
  • «Нетлінні. Українські державні символи у народній вишивці та ткацтві» Лесі Воронюк, Володимира Щибрі;
  • «Остап Вишня. Невеселе життя. Документальна біохроніка» Сергія Гальченка;
  • «Леся Українка. Книги Сивілли» Тамари Гундорової;
  • «Коли б то Бог дав мені притулитися до університету», «У всякого своя доля» Віктора Жадька;
  • «Саґа мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький» Ігоря Набитовича;
  • «Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти» Людмили Тарнашинської;
  • цикл франкознавчих праць 2019–2023 рр. Богдана Тихолоза, Наталії Тихолоз;
  • комплексне нотно-звукове видання «Пісенний “Кобзар”. Хорова Шевченкіана» Олександра Шокала, Тараса Миронюка, Мірчи Гулковського;
  • «Під “Знаком Саваофа”, або “Там, де…”Ульяненко”» Фелікса Штейнбука;
  • «Борис Грінченко — національної ідеї смолоскип» Василя Яременка.
У номінації «Публіцистика, журналістика» на перемогу претендують книги, мультимедійні проєкти, репортажі та документальний фільм:
  • книга у 2 томах «Закарпатська Україна: викорінення Карпатської України» Станіслава Аржевітіна;
  • публіцистичний мультимедіапроєкт «Антична історія України» Валерія Бебика, Анастасії Устюжаніної та Віталія Судді;
  • три перші книги із п’ятикнижжя «Україна під знаком кремлівського Молоха» Олександра Бондаренка;
  • книга «Націоналіст у добі фашизму. Львівський період Дмитра Донцова: 1922–1939 роки. Начерк інтелектуальної біографії» Олександра Зайцева;
  • книга есеїв «Розчахнута квітка» Івана Коломійця;
  • серія журналістських матеріалів про облогу Маріуполя (репортажі, фото та відеорепортажі, розслідування та фільм «20 днів у Маріуполі») Євгена Малолєтки, Мстислава Чернова, Василіси Степаненко;
  • книга «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» Олександра Михеди;
  • книга «Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина» Івана Монолетія;
  • книга «Незбагненна Лохвиця — Планета Українського Світу. Незнищенні терени українства: Сенча, Чорнухи, Заводське (Янишпіль) та інші поселення Лохвицького краю в світовому обширі. Історія, постаті, події, звичаї, спомини, світлини…» Олександра Панченка;
  • книга «Володар Грому» Вадима Пепи;
  • книга «Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи. Публіцистики воєнного часу.» Олега Романчука;
  • книги «Напередодні “24”: світовідчування часу» ; «…24″: Ідентичність, Державність у вимірі війни»  Георгія Філіпчука.
На відзнаку в номінації «Кіномистецтво» претендують:
  • художній повнометражний фільм «Тарас. Повернення» Олександра Денисенка;
  • документальний фільм «Пекельні обійми» Дмитра Ломачука;
  • документальний фільм «Юкі» Володимира Мули;
  • повнометражний ігровий фільм «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука.

На сайті також представлені номінанти в категоріях «Театральне мистецтво», «Музичне мистецтво» та  «Візуальні мистецтва». З повним переліком можна ознайомитися тут.

Нагадаємо, у 2023 році лауреатами Національної премії імені Тараса Шевченка стали журналіст, публіцист Віталій Портников, поетеса Катерина Калитко, виконавці гурту «Хорея Козацька» Тарас Компаніченко, Максим Бережнюк, Северин Данилейко, Ярослав Крисько, Сергій Охрімчук, літературознавець Михайло Назаренко та режисерка Ірина Цілик.

Фото: facebook.com/knpu.gov.

Суспільство

В Києві в ботсаду зацвіли півонії: фото

Опубліковано

У ботанічному саду імені Гришка квітковий рай. Бузок уже вибухає яскравим цвітом, а недавно розцвілися півонії.

Про це повідомили на офіційній сторінці ботсаду в інстаграмі.

Головним партнером бузку є півонія деревовидна, яка квітує одночасно з бузком. Це дозволяє підкреслити враження від квітування бузку та заповнити сад барвами та ароматом. Квіти півонії деревовидної мають діаметр близько 30 см, що сприяє підсиленню інтенсивності загальної кольорової палітри.

фото: ботсад
фото: ботсад
фото: ботсад
фото: ботсад

Фото: У Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині Донеччини й Луганщини

Про устрій дендрарію в ботсаду

Сезонність та динамічність парку можуть проявлятися найбільш повно, коли певні його ділянки, завдяки великій кількості квітучих рослин, перебувають у центрі уваги, а потім змінюють своє положення. Концентрація на певних ділянках одночасно цвітучих рослин дозволяє викликати у відвідувачів сильні емоційні враження. Цей прийом успішно використовував Леонід Іванович при створенні дендрарію. Кожного сезону тут відвідувачів очікує нова композиція барвистих квітів і листя.

У травні у сирингарії розцвітає понад півтори тисячі кущів бузку і деревовидних півоній.

Нагадаємо, що в Україні анонсували безоплатні курси англійської мови для ВПО.

Також ми повідомляли, що коргі Лакі з України став моделлю для пам’ятника королеві Єлизаветі II в Англії

Фото: ботсад

Читати далі

Суспільство

В Дніпрі запрацювала дитяча залізниця: ціни та розклад

Опубліковано

Сьогодні, 4 травня, під звук станційного дзвону розпочався літній сезон на найстарішій в Україні і другій за віком у світі дитячій залізниці.

Про це повідомляє Укрзалізниця.

Дніпровська дитяча залізниця, відкрита у 1936 році, припиняла рух поїздів лише у кілька разів: під час Другої світової війни, карантину та у перший рік широкомасштабного вторгнення.

650 юних залізничників з Дніпра під наглядом інструкторів будуть керувати поїздами, перевірятимуть стан колійної мережі, працюватимуть в якості дикторів, касирів та чергових на станціях.

Читати також: В Київ Цифровому запустили опитування щодо перейменування вулиць

Подробиці

Дніпровська дитяча залізниця працюватиме:

  • у травні, вересні та жовтні – у вихідні дні з 10:00 до 18:00;
  • у літні місяці – щоп’ятниці з 12:00 до 18:00,  у вихідні дні з 10:00 до 18:00.

Вартість дитячого квитка – 50 гривень, дорослого – 62 гривні.

Адреса: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 95д.

Нагадаємо, що послуга ОСББ в Київ Цифровому стала переможницею міжнародної технологічної премії.

Також ми повідомляли, як військовому отримати відпустку закордоном.

Фото: Укрзалізниця

Читати далі

Суспільство

Картині, на яких зображені українські волонтери та лікарка з Маріуполя, покажуть у Парижі та Нью-Йорку

Опубліковано

Волонтери з Львова та фельдшерка-захисниця з Маріуполя з Луцька стали головними персонажами картин, які будуть представлені в Нью-Йорку та Парижі.

Про це повідомляє МКІП.

Фото: МКІП

Ідея картин

Кожен день в Україні народжуються нові героїчні історії, в яких головні ролі виконують звичайні люди. Вони виконують свою повсякденну роботу в умовах надзвичайної складності – зіткнення з смертельною небезпекою, стресом, відчаєм та іншими викликами, та демонструють незламність людського духу.

Масштабний мистецький проєкт Nezlamni.UA присвячений таким героям та героїням. Він об’єднує живопис, літературу та музику, щоб розповісти про їхню перемогу не лише в Україні, а й у всьому світі – від Парижа до Нью-Йорка.

Фото: МКІП

Про проєкт

Проєкт Nezlamni.UA є ініціативою Благодійного фонду “Культура.UA” і отримав фінансову підтримку Посольства Швейцарії, за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України та за логістичної підтримки компанії “Нова пошта”.

Серцем проєкту є серія з 24 картин, яка вшановує всіх, хто допомагає вистояти у цей важкий час – парамедиків, військових, рятівників, працівників комунальних служб та інших героїв і героїнь. Спочатку виставка цих картин буде представлена у 5 найбільших містах України, а потім – за кордоном, на відомих мистецьких майданчиках Європи та США.

Фото: МКІП

Читати також: Коргі Лакі з України став моделлю для пам’ятника королеві Єлизаветі II в Англії

Про картини

Одне з полотен проекту зображує волонтерів, що активно допомагають у Львові: Сергія Канюка, Ірину Федишин, Віталія Човника та Ліну Леушену з Благодійного фонду “Там, де живе надія”.

Ірина Федишин, співачка, приєдналася до команди фонду і разом вони успішно співпрацюють. Вона організовує благодійні концерти та збирає кошти для підтримки ЗСУ, тоді як команда фонду купує, діагностує, фарбує та доставляє автомобілі на передову. За їхніми спільними зусиллями вдалося передати військовим вже 159 транспортних засобів. Автором картини про них є Тарас Гончаренко.

Також, одне з полотен проекту присвячене інспекторці прикордонної служби вищої категорії, фельдшерці відділу прикордонної служби “Сартана” Людмилі Кравчук з Луцька.

Людмила – захисниця Маріуполя, яка пройшла жахи російського полону та повернулася, зберігши своє внутрішнє світло. Автором картини про Людмилу є художник Юрій Гончаренко.

Нагадаємо, що демо гри Threads of War про звільнення України від окупантів вже доступне на платформі Steam.

Фото: МКІП

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство4 дні тому

«Усе життя я жила з дискомфортом від того, що зі мною щось не так. Тепер мені стало легше»: історія Тоні, яка в 41 дізналася, що в неї аутизм

«Сьогодні день мого камінг-ауту. У мене аутизм», — написала одного дня Тоня на своїй сторінці...

Суспільство3 тижні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство4 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство1 місяць тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

РЕКЛАМА: