Оголосили імена номінантів на Шевченківську премію 2024

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка опублікував перелік претендентів на відзнаку у 2024 році. Нагороди вручать митцям у сферах літератури, мистецтвознавства, музичного і візуального мистецтв, кіно і театру.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Комітету.

Номінанти на Шевченківську премію з літератури:

«Мій дід танцював краще за всіх» Катерини Бабкіної;
«Убити Путіна» Василя Базіва;
«Пришестя Слова», «Розчахнутий голос» Миколи Боровка;
«Поклик до Спасу» Олександра Гунька;
«Павутина» Василя Карасьова (Трубая);
«Закладка» Дмитра Лазуткіна;
«Скарби» Анатолія Матвійчука;
«Усамітнення тиші» Костянтина Мордатенка;
«Бог свободи» Юлії Мусаковської;
«Вогнемет» Володимира Олійника;
«Кривавий грець на скрижалях історії» Миколи Павленка;
«Танець Мамая» Ігоря Павлюка;
«Двовійна» Михайла Пасічника;
«Руки і сльози. Роман про Івана Франка», «Місяцю, місяцю: роман про Григора Тютюнника» Степана Процюка;
«Герої» та «Геноцид» Петра Саноцького;
«Розвій безсмертя» Владислава Стольникова;
«Чужа реліквія» Тетяни Тіховської;
«Вернигора?» Наталії Фурси;
«Я — той, хто скам’янів» Сергія Чиркова;
«[dasein: оборона присутності]» Ярини Чорногуз;
«Навпроти» Анатолія Шкуліпи;
«Останній поріг» Володимира Шкурупія.

Читайте також: Нудний бабусин напій зі шкільної їдальні? Не для іноземців! Як в український узвар закохалися в Польщі та Америці

У номінації «Літературознавство та мистецтвознавство»:

альбом «Марія Примаченко» із серії «Державні зібрання України» Михайла Андреєва, Олексія Данілова, Олени Шестакової;
«Українське мистецтво та література в тисячолітній війні за ідентичність: нарис-розмисел» Валерія Бітаєва, Владислава Корнієнка, Юрія Мосенкіса;
«Нетлінні. Українські державні символи у народній вишивці та ткацтві» Лесі Воронюк, Володимира Щибрі;
«Остап Вишня. Невеселе життя. Документальна біохроніка» Сергія Гальченка;
«Леся Українка. Книги Сивілли» Тамари Гундорової;
«Коли б то Бог дав мені притулитися до університету», «У всякого своя доля» Віктора Жадька;
«Саґа мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький» Ігоря Набитовича;
«Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти» Людмили Тарнашинської;
цикл франкознавчих праць 2019–2023 рр. Богдана Тихолоза, Наталії Тихолоз;
комплексне нотно-звукове видання «Пісенний “Кобзар”. Хорова Шевченкіана» Олександра Шокала, Тараса Миронюка, Мірчи Гулковського;
«Під “Знаком Саваофа”, або “Там, де…”Ульяненко”» Фелікса Штейнбука;
«Борис Грінченко — національної ідеї смолоскип» Василя Яременка.

У номінації «Публіцистика, журналістика» на перемогу претендують книги, мультимедійні проєкти, репортажі та документальний фільм:

книга у 2 томах «Закарпатська Україна: викорінення Карпатської України» Станіслава Аржевітіна;
публіцистичний мультимедіапроєкт «Антична історія України» Валерія Бебика, Анастасії Устюжаніної та Віталія Судді;
три перші книги із п’ятикнижжя «Україна під знаком кремлівського Молоха» Олександра Бондаренка;
книга «Націоналіст у добі фашизму. Львівський період Дмитра Донцова: 1922–1939 роки. Начерк інтелектуальної біографії» Олександра Зайцева;
книга есеїв «Розчахнута квітка» Івана Коломійця;
серія журналістських матеріалів про облогу Маріуполя (репортажі, фото та відеорепортажі, розслідування та фільм «20 днів у Маріуполі») Євгена Малолєтки, Мстислава Чернова, Василіси Степаненко;
книга «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» Олександра Михеди;
книга «Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина» Івана Монолетія;
книга «Незбагненна Лохвиця — Планета Українського Світу. Незнищенні терени українства: Сенча, Чорнухи, Заводське (Янишпіль) та інші поселення Лохвицького краю в світовому обширі. Історія, постаті, події, звичаї, спомини, світлини…» Олександра Панченка;
книга «Володар Грому» Вадима Пепи;
книга «Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи. Публіцистики воєнного часу.» Олега Романчука;
книги «Напередодні “24”: світовідчування часу» ; «…24″: Ідентичність, Державність у вимірі війни» Георгія Філіпчука.

На відзнаку в номінації «Кіномистецтво» претендують:

художній повнометражний фільм «Тарас. Повернення» Олександра Денисенка;
документальний фільм «Пекельні обійми» Дмитра Ломачука;
документальний фільм «Юкі» Володимира Мули;
повнометражний ігровий фільм «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука.

На сайті також представлені номінанти в категоріях «Театральне мистецтво», «Музичне мистецтво» та «Візуальні мистецтва». З повним переліком можна ознайомитися тут.

Нагадаємо, у 2023 році лауреатами Національної премії імені Тараса Шевченка стали журналіст, публіцист Віталій Портников, поетеса Катерина Калитко, виконавці гурту «Хорея Козацька» Тарас Компаніченко, Максим Бережнюк, Северин Данилейко, Ярослав Крисько, Сергій Охрімчук, літературознавець Михайло Назаренко та режисерка Ірина Цілик.

Фото: facebook.com/knpu.gov.

Схожі теми:Шевченківська премія

Суспільство

У Львові запустили соціальний автобус для безхатченків

Опубліковано

16 хв. тому

06.12.2023

Підтримай ШоТам

Щоб допомогти людям, які з певних причини втратили домівки, у Львові запровадили нову ініціативу. Тепер щотижня упродовж зими автобус безоплатно возитиме бездомних людей до закладів, де вони зможуть отримати весь комплекс соціальних послуг. Це і харчування, і медичний огляд, і санітарно-гігієнічні послуги та можливість отримати одяг чи взуття.

Про новину повідомили у Львівській міській раді.

«Враховуючи зимовий період і також те, що в нас є як комунальні, так і іншої форми власності заклади, які надають соціальні послуги бездомним, пропонуємо раз на тиждень впродовж грудня-лютого безкоштовно возити їх до тих місць, де вони зможуть отримати соціальні та інші послуги», – пояснив в.о. керівника управління соціального захисту Львівської міської ради Олексій Неділя.

Уже цієї п’ятниці, 8 грудня, автобус повезе бездомних людей до «Оселі» у Винниках, де вони зможуть отримати весь комплекс соціальних та інших послуг.

Читайте також: «Центром Львова я ще обов’язково погуляю»: історія переселенки на кріслі колісному, яка працює на себе та майже не виходить з дому

На території Львівської громади є кілька центрів як комунальної, так й інших форм власності, які надають необхідні для бездомних людей послуги, серед яких: Філія соціальної роботи з бездомними, Львівський міський центр соціальних послуг та реабілітації «Джерело», Львівська міська громадська організація «Спільнота взаємодопомоги «Оселя», «Дім милосердя» згромадження братів Альбертинів Львівської Архідієцезії Римсько-Католицької церкви та інші.

Нагадаємо, на сході України почала працювати мобільна соціальна служба.

Також ми повідомляли, що сім’ї з дітьми зможуть подавати заявки на отримання соцвиплат у «Дії».

Окрім того, в Україні запустили єдиний онлайн-майданчик для допомоги постраждалим від війни.

Фото: city-adm.lviv.ua.

Суспільство

Український криголам «Ноосфера» дійшов до острова Кінг Джордж в Антарктиці

Опубліковано

23 хв. тому

06.12.2023

Підтримай ШоТам

Український науково-дослідний криголам «Ноосфера» дійшов до острова Кінг Джордж в Антарктиці, де розташована польська антарктична станція «Арцтовський».

Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.

За київським часом це відбулося сьогодні вночі, 6 грудня 2023 року.

Зазначається, що шлях судна від Кейптауна до Кінг Джорджа становив 4125 миль (6638 км) і зайняв 19 днів.

Розповідається, що сьогодні й наступними днями на «Ноосфері» триватиме розвантаження. Потрібно доправити на берег 9 контейнерів з майже 450 тоннами різних речей та 140 тис. літрів пального для «Арцтовського».

Читайте також: Зберегти символ Карпат. Чому бурий ведмідь опинився на межі зникнення, та хто рятує українського хижака

11 грудня планується відправлення судна до нашої станції Академік Вернадський.

Про криголам

«Ноосфера» — це справжній «плавучий інститут», який дозволяє охопити дослідженнями 90% площі океанського дна. На його борту — вісім лабораторій, де одночасно можуть працювати до пів сотні науковців. На ньому можна здійснювати роботи в будь-якій точці Світового океану й прокладати довгі маршрути завдяки автономності плавання до двох місяців.

Читайте також: «Усе розкупили, приймаю передзамовлення». Як стати підприємцем у 12 років? Історія школяра, який створив екоферму на підвіконні

Крім того, на палубах є можливість розташувати додатково п’ять лабораторій у морських контейнерах із забезпеченням їх електрикою та всім необхідним. По всіх лабораторіях і житлових каютах протягнуто Ethernet, тому працювати на ноутбуці можна ледь не з кожного куточка судна. Одночасно на борт можна прийняти до 50 науковців, які матимуть комфортні умови роботи та відпочинку, адже на ньому є не тільки кают-компанія, яку можна перетворити на імпровізований конференц-хол, а й навіть бібліотека.

Особлива гордість судна — дві лебідки, що дозволяють занурювати різноманітні прибори на кабель-тросах на глибину до восьми кілометрів і керувати ними на цій глибині. За робочими характеристикам — це справжній криголам, який може проходити крізь суцільний лід.

Нагадаємо, перший антарктичний сезон «Ноосфери» відбувся з кінця січня до кінця травня 2022 року. Криголам забезпечив ротацію полярників на станції «Академік Вернадський» та перезмінку полярників на польській станції «Арцтовський», а також проведення досліджень з вивчення Південного океану.

Як ми повідомляли раніше, українські полярники провели онлайн-екскурсію дослідницьким криголамом «Ноосфера».

Фото: facebook.com/AntarcticCenter.

Суспільство

Британія оголосила про виділення 43 млн євро на гуманітарну допомогу Україні

Опубліковано

1 годину тому

06.12.2023

Підтримай ШоТам