Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Нудний бабусин напій зі шкільної їдальні? Не для іноземців! Як в український узвар закохалися в Польщі та Америці

Партнерський матеріал

Опубліковано

З борщем ми наче розібрались: весь світ знає, що це українська страва, а ми стали цінувати унікальні рецепти кожної сімʼї. А як щодо інших традиційних страв та напоїв? 

Згадайте, коли ви востаннє пили узвар? А морс? Підприємець Сергій Баченко зі своєю командою запустив роботу Ярмолинецького консервного заводу на Хмельниччині та відновив автентичні рецепти. Нині український узвар без цукру та морси підкорюють ринки Польщі та США, а Сергій з командою заводу продовжує переконувати українців та ШоТам, що своє – найсмачніше і найкорисніше. 

Сергій Баченко

співзасновник Ярмолинецького консервного заводу на Хмельниччині.

Українські яблука замість імпортних апельсинів

Ми банкіри, і довгий час пропрацювали у фінансовому секторі. Та завжди хотілось робити щось таке, чим самі будемо пишатись. Така нагода випала сім років тому, коли натрапили на старий консервний завод в селищі Ярмолинці на Хмельниччині. Колись потужне підприємство (ще й у такому фруктовому місці!) ледь не повторило долю аналогічних радянських заводів – розграбування на металобрухт. 

Тоді ми підрахували, що найефективнішим буде сфокусуватись на виробництві слабоалкогольних напоїв. Та як то кажуть, перший млинець комом. Це було болючим уроком для нас, та спонукало більше часу приділяти дослідженням ринку: куди рухаються світові тенденції по напоях. Ми мали знайти свою нішу. 

Та все найцінніше завжди знаходиться під носом. Я родом з Рівненщини – регіону лісової журавлини, ожини, груш та інших фруктів. Все життя дивувався, чому на полицях супермаркетів є імпортний апельсиновий сік, а немає рідних морсів та узварів. Ці думки пройшли зі мною крізь все життя і лише у 2018 році привели у свій бізнес. 

Ярмолинці на Хмельниччині – фруктове місце. Фото надав Сергій.

Як банкіри ми звикли до раціональних та обґрунтованих рішень. І стали вивчати, чому ніша узварів незайнята. Проаналізували досвід усіх аналогічних проєктів, які «не злетіли», і знайшли ахіллесову пʼяту конкурентів вони додавали цукор!

І на це є дві причини. 

  • По-перше, в сегменті солодких напоїв безперечні лідери – пепсі та кока-кола. Конкурувати з ними може хіба що апельсиновий сік, а всі інші займають зовсім малу частку ринку;
  • по-друге, в автентичному українському рецепті узвару (якому, до речі, близько 1000 років!) ніякого доданого цукру немає. Це і є наша перевага. Наш узвар – це суперфуд, тобто концентрат вітамінів та корисних речовин. 

Наші технологи відновили історичний рецепт та об’єднали з можливостями сучасного обладнаннями. Саме таке поєднання дає нам конкурентну перевагу. Лише автоматизація – не рішення. Сьогодні ви унікальні, а завтра ваш сусід знайшов таке саме чи навіть кращі машини. І що далі? Згортати бізнес? 

Ми навчились відтворювати смаки наших пращурів та одночасно зберігати максимальну кількість ефірних олій, макро- і мікроелементів та вітамінів. Це можливе завдяки низькотемпературному сушінню, двоступеневій фільтрації для збереження кольору та запарюванні сухофруктів протягом 12 годин. 

У напоях навчились зберігати максимальну кількість ефірних олій, макро- і мікроелементів та вітамінів. Фото надав Сергій.

Нині Ярмолинецький консервний завод має власних 42 гектари садів та є одним з найбільших закупівельників локальних сушених яблук, груш та слив. І саме в цьому головна ідея: нам не потрібен апельсин чи мандарин, ми робимо напої з українських фруктів та ягід, що ростуть на нашій землі.

Переконали дистриб’юторів, що це не «бабусині напої»

Як переконати українців купувати те, що всі звикли пити вдома? Саме таке питання ставили нам дистрибʼютори. Начебто класно пити колу чи фанту, а компот та узвар – це бабусині напої. Нібито це напій зі шкільної їдальні, що це не модно та нецікаво. 

Стереотипів у нашій галузі виявилось більше, ніж ми очікували. Українські традиційні страви та напої сповнені корисністю, і це зовсім не про минуле, а про здорове майбутнє. Ми шукаємо сили в світових авокадо та спіруліна, що беззаперечно також корисні, але ж є ближчі нам смаки, що точно не поступаються за якістю.

Ми вирішили спробувати подолати ці упередження, і звернулись з пропозицією до мережі фітнес-клубів SportLife. Це було рішення на 10/10! Відвідувачі їхніх банних комплексів купували наш узвар, хоча в асортименті були чаї, вода та інші напої. 

Надихнувшись першими успішними продажами, ми наважились на перемовини з супермаркетами. На початку нас сприймали як сезонний продукт на різдвяні свята. Та ми змогли втриматись на полицях всю зиму, а потім і літо. Нині ми представлені у національних торгових мережах, зокрема в «Ашані», «Варусі», «ТавріїВ», «Новусі», «Епіцентрі» та інших.

Смак України: як узвар потрапив на польський ринок

Якщо для українців морс та узвар асоціюються з домом та чимось сімейним, то для іноземців це абсолютно новий і незвичний продукт. Світ звик вживати соки. А от сушити фрукти, а потім їх запарювати – це дивна історія. Але саме такі технології дозволяють зберегти найкорисніше, і допомагають запобігати проблемам зі здоров’ям – судинами, серцем тощо. 

Технології дозволяють зберегти найкорисніше. Фото надав Сергій.

На іноземний ринок ми потрапили на хвилі уваги та підтримки всього українського після 24 лютого. Оскільки ми були представлені в українському Ашані, то нам запропонували співпрацювати з польським дистрибʼютором для організації поставок в польську мережу. Звісно, ми погодились. Це було відкриття як для поляків, так і для нас. Для них узвар нагадував компот, однак без цукру та більш збагачений корисними речовинами – і тому сприймається як суперфуд. А для нас була приємною не тільки увага до продукту, а й така швидка та щира підтримка українського бізнесу.

Єдине, що поляки не розуміли ні слова «узвар», ні наших пояснень. Тому ми знов повернулись до досліджень – як допомогти іноземцям нас зрозуміти? Хто ми для поляків? Так ми прийшли від узвару на українському ринку до нового бренду саме для польського – Lwowski sad. А потім переросло у лозунг «Susz i już», що означає «вже сухий». Тільки поляки могли для себе це так зрозуміло інтерпретувати! 

Для польського ринку створили новий бренд – Lwowski sad. Фото надав Сергій.

Зараз це згадувати приємно, та це велика переговорна робота. Вже після того, як ми «вдарили по руках» з мережами супермаркетів, треба було ще 3-4 місяці на отримання всіх дозволів та розмитнення. Перша партія на 20 тонн вже поїхала, і ми затамувавши подих працюємо далі. 

Конкуруємо не з пепсі, а з водою

Саме користь робить нас альтернативою до води в пляшках, а не солодких напоїв. Тому наразі ми відкриваємо для себе нові ринки. 

Ще з банківських часів ми багато спілкувались з різним бізнесом. Про нас дізнавались все більше і більше людей. І проєкт став, так би мовити, просувати сам себе. Нещодавно до нас звернулись наші колеги-хлібопекарі з Чернівців, які вже працюють на американському ринку. Вони скуштували зі своїми американськими партнерами наші напої – і нині ми готуємо на відправку першу партію на 10 тонн морсів та узварів у Портленд, США. 

Наші дослідження тенденцій на початку роботи виявились правильними. Світ рухається до зменшення споживання цукру в напоях, і ми у правильній течії. Це помітно і за оподаткування західного світу. Наприклад, в Європі для натуральних безцукрових напоїв ставка ПДВ знижена до 5% при звичайній 20%. Всі світові бренди змотивовані зменшувати цукор, а ми виявились попереду цієї течії! Узвар – це і є майбутнє!

Суспільство

На Київщині знайшли найбільшу популяцію рідкої сон-трави з Червоної книги

Опубліковано

У Київській області було виявлено одну з найбільших популяцій сон-трави. Ці рідкісні квіти процвітають поруч з містом Обухів.

Про це у Facebook повідомляє Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ).

фото: КЕКЦ

Про цвітіння

Зазначається, що під Обуховом виявили найбільшу у регіоні популяцію сон-трави (сон чорніючий). Ця рослина занесена до Червоної книги України і є дуже рідкісною. Він росте на степових схилах чи старих соснових лісах. У лісах його знищують рубки, а в степу – оранка.

фото: КЕКЦ

Читати також: Естонський депутат, який збірає гроші на ЗСУ, доїхав на велосипеді до Києва

“Ця популяція сну виявилася найбільшою в Київській області, ми нарахували там близько 1000 рослин сну. Для порівняння, вже 30 рослин сну, що ростуть в одному місці, вважається значною популяцією для того, щоб брати її під охорону”, – йдеться у повідомленні.

У КЕКЦ поінформували, що для охорони цієї популяції сон-трави екологи створюватимуть пам’ятку природи.

Нагадаємо, що Дія.Освіта випустила серіал про те, як взаємодіяти з військовими та ветеранами.

Фото: КЕКЦ

Читати далі

Суспільство

Естонський депутат, який збірає гроші на ЗСУ, доїхав на велосипеді до Києва

Опубліковано

Депутат з Естонії Крісто Енн Вага, який збирає кошти для ЗСУ, прибув до Києва на велосипеді.

Про це він повідомив в соц.мережі Х.

фото: Крісто Енн Вага

“Я зробив це! Проїхав на велосипеді від Таллінна до Києва, щоб показати, що війна триває лише на відстані велопрогулянки, і висловити підтримку захисникам. Тож зосередьмося на тому, щоб допомогти Україні виграти цю війну та перемогти терористичну росію”, – написав він.

Читати також: У Дніпрі в закладах середньої освіти побудують три протирадіаційних укриття

Мета його поїздки – зібрати 50 тисяч євро на потреби Сил оборони України разом з інтернет-спільнотою NAFO, яка підтримує нашу країну та протистоїть російській пропаганді. Для цього була створена окрема сторінка, на якій збирають пожертви. Зі зібраних коштів планують закупити машини та FPV-дрони для військових.

Нагадаємо, що українські музиканти виступатимуть на фестивалі Sziget в Будапешті: хто саме.

Також ми повідомляли, що Укрпошта випускає нову марку, присвячену очищенню Чорного моря від російських кораблів.

Фото: Крісто Енн Вага

Читати далі

Суспільство

У Львові девʼять мозаїк позначили охоронним знаком

Опубліковано

У 2024 році ще дев’ять мозаїк у Львові були визнані міжнародним охоронним знаком “Блакитний щит” як об’єкти культурної спадщини.

Про це повідомляє Львівська міська рада.

фото: Львівська міська рада

Про ініціативу

Щоб підкреслити їхню цінність та важливість збереження, мозаїки в Львові почали позначати міжнародним охоронним знаком “Блакитний щит”. Крім того, власникам будівель чи установам, які їх утримують, пояснюють, що вони зобов’язані зберігати ці мозаїки.

Під таким знаком вже позначено 54 мозаїки у місті, які, хоч і розміщені не завжди у будівлях-пам’ятках, але все ж належать до об’єктів культурної спадщини, зазначають у міськраді.

фото: Львівська міська рада

Читати також: Виступ України на Євробаченні-2024: де та коли дивитися

У листопаді 2023 року почали маркувати мозаїки у місті міжнародним охоронним знаком “Блакитний щит”. Цей знак є захисною емблемою Гаазької конвенції про охорону культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Також ми повідомляли, що Укрпошта випускає нову марку, присвячену очищенню Чорного моря від російських кораблів.

Нагадаємо, що українська акторка Іванна Сахно зіграє головну роль в продовженні M3GAN.

Фото: Львівська міська рада

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство3 дні тому

«Усе життя я жила з дискомфортом від того, що зі мною щось не так. Тепер мені стало легше»: історія Тоні, яка в 41 дізналася, що в неї аутизм

«Сьогодні день мого камінг-ауту. У мене аутизм», — написала одного дня Тоня на своїй сторінці...

Суспільство3 тижні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство4 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство4 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

РЕКЛАМА: