Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Непустир»: як у Добропіллі мешканці перетворили звалище на публічний простір

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Пустир на околиці Добропілля навчив мешканців любити своє місто. Раніше це місце асоціювалося у людей хіба що з пияцтвом, брудом та крадіжками. Тепер же — з квітами, барбекю та концертами.

Ні, це не подарунок від чиновників чи місцевого бізнесмена. Це берлінський досвід, який один активіст вирішив повторити у своєму містечку. Йому вдалося сформувати у населеному пункті свідому громаду, готову змінювати себе і все навколо. На цьому вони не зупинилися, і вже будують нові плани.

Владислав Бурховецький,
Владислав Бурховецький,

Президент громадської організації «Творці історії», ініціатор створення публічного простору «Непустир»

Культура спільноти та її відсутність

Свого часу наш молодіжний центр проводив міжнародні обміни культурного активізму з берлінськими організаціями. І там молодим людям розповідали, як варто працювати з вуличним простором. Мене вразила ця культура і розуміння того, що таке спільнота. Я побачив, як це все там відбувається, і коли ми повернулися, я захотів і в нас у Добропіллі зробити щось подібне.

У нашому місті не було жодного публічного простору, де суспільство могло б проводити свій час з користю, культурно відпочивати та розвиватися. Натомість у нас багато молоді пиячить, і поняття «відпочинок» розуміє по-своєму. Ми ж подумали, що було б добре запропонувати їм якусь альтернативу. Захотіли встановили для них нові турніки, бруси, та й загалом зробити такий собі спортивний майданчик для занять спортом.

Турніки? Та ну, облиште

Спочатку, коли люди дізналися, що ми хочемо встановити турніки, не вірили нам. Мешканці чекали, що це має зробити влада. Чомусь у їхній уяві, що громадська організація — це те саме, що хтось десь при владі працює і, мовляв, нічого не робить. І люди постійно підходили, запитували, коли там вже щось буде. Я ж їм казав: «Давайте щось зробимо разом». Люди ж продовжували ставилися недовірливо.

Коли ми вже виграли мінігрант у 2018 році й матеріали були в нас, тоді вже люди не казали: «Ой, коли ж воно буде», а вже «Ось воно тут лежить, треба вийти і його поставити». Хто б міг подумати, що ці люди, яких ніколи не можна було помітити у якійсь допомозі місту, збиратимуться разом і допомагатимуть щось створювати. Вони справді почали об’єднуватися, бо з’явилося розуміння, що ми робимо.

Проблемна пляма на міській мапі

Після того, як у місті з’явився новий спортмайданчик, у нас виникла ідея зробити ще й платформу, де можна збиратися з друзями, сидіти, відпочивати. Побачивши свого часу берлінський досвід, я вже мав приблизне розуміння, як потрібно об’єднувати людей.  Адже створення публічного простору — це про ком’юніті, про те, як можна щось зробити своїми руками та силами для себе та своїх сусідів.

Локацію, де ми захотіли створити публічний простір, місцеві називали «пустирем». Річ у тім, що це приватний сектор з будинками й маленьким проміжком вулиці, де не давали дозволу на будівництво. Все через те, що там проходила магістраль води. І там все життя був той «пустир»: скрізь заросла трава, а ділянки — недобудовані. Це місце підходило хіба що для величезної концентрації пияцтва, бруду та крадіжок. Ми ж хотіли подарувати цьому йому нове життя.

Ми постійно говорили про пустир, і якось сама собою з’явилася і назва проєкту — «Непустир», і навіть слоган: «Перетвори життя на непустир». Втілити цю ініціативу ми змогли за допомогою проєкту «Код міста» — довгострокової програми формування креативної економіки та створення умов для сталого розвитку міст. Вони допомагають містянам виявити напрямки, за якими їм краще розвивати свої населені пункти. Добропілля стало одним з міст, яке вони досліджували. Ми змогли реалізувати цю ідею, аби показати людям, що це не проблема, а ресурс. І можна сказати, що це була наша ініціатива — перетворити пустир у щось прекрасне, — проте ідею ми підгледіли у Берліні.

Волонтерська команда — це завжди пошук 

Нові об’єкти самі по собі нічого не варті — зародження спільноти варте. Тобто, були люди, яких ми хотіли об’єднати. Разом з ними ми захотіли всьому тому засміченому, залишеному людьми дати життя і перетворити на щось нове. Захотіли створити атмосферу, аби там було приємно перебувати.

До цієї ініціативи ми підійшли серйозно, провівши дослідницьку роботу, як має виглядати наш простір, залучали архітекторів. Потім почали комунікувати з людьми, проводили різні культурні заходи. На першу зустріч з обговорення проєкту прийшли приблизно 70 мешканців сусідніх будівель, кожного дня десь 20 з них працювали. Люди почали більш відкрито до цього ставитися.

Читайте також: Забиваємо баки: як на Донеччині активісти навчають людей сортувати сміття і заробляти на цьому

Попри те, що ця ідея дуже зайшла містянам, це все-таки приватний сектор. І мало хто хотів щось робити на чужій вулиці, у всіх є свої справи. Особливо складно було на початку осені, коли потрібно було будувати, фарбувати, а ти нікого не знайдеш, бо всі займаються підготовкою до зими. Є тут певна така сезонність, і ситуації різні бувають. Наприклад, коли хворіли люди, які найактивніше нам допомагали, то інші також не хотіли нічого робити без них. Це не те, що у нас є постійна команда, яка цим усім займається. Тут завжди доводиться спілкуватися з людьми, шукати їх, підбирати зручний час. Це робота зі свідомістю, з серцем людини, яка має щось віддати, а не займатися своїми справами.

Хоча найбільша складність сьогодні з іншим. Попри те, що ми навчили людей разом щось для себе створювати, ми не можемо перейти на іншу стадію, коли суспільство починає піклуватися про те, що воно робить. Коли йдеться про піклування за простором, доводиться знову шукати людей, обговорювати з ними це. Немає охочих, хто б взяв за це відповідальність. Тут ми працюємо саме над розвитком суспільства.

«За тебе ніхто нічого для тебе не зробить»

Простір у нас таки з’явився. Ми розчистили пустир та встановили турніки. Замість амброзії тут з’явився квітник, замість смітника — сцена і зона барбекю. А волонтери привозять сюди круті концерти, влаштовують спортивні змагання. Люди, які були залучені до створення, дуже задоволені. Там граються їхні діти, онуки, вони самі туди приходять посидіти, молодь там спілкується.

Ми йдемо далі, й ставимо ціль, аби люди почали піклуватися про цей публічний простір. Аби їх ніхто не змушував, а вони самі знали, що треба прийти й щось полити чи почистити, щоб там знову не з’явився пустир. Тобто, мета не в тому, аби цей простір був гарний, а аби у нас інше суспільство було. Уявімо, що спочатку містяни це все робили, а потім перестали, і, наприклад, ті ж рослини, за якими вони доглядали, починають в’янути. Так от, ми хочемо, аби люди не думали, що хтось щось зробить за них і просто насолоджувалися красою. Ми будуємо спільноту, готову брати відповідальність на себе.

Зараз ми ще створюємо громадський простір за типом молодіжного центру. Він буде у гаражному приміщенні поруч з нашим «непустирем». Там протягом усього року можна буде працювати з людьми, обговорювати й розв’язувати різноманітні проблеми. Це один із наших найважливіших проєктів. Ми вже отримали фінансування від нашого партнера.

Рецепт успіху не тримаємо в секреті

Взагалі я думаю, що тільки спільноти можуть якісно покращувати життя у своїх населених пунктах, бо саме вони знають, що вони хочуть мати і як це має виглядати. Наприклад, якщо у нас є певна розбита вулиця, по якій тече вода, а влада не може чи не хоче нічого робити, то в таких тонкощах можуть розібратися лише мешканці. Якщо певна спільнота щось вирішить змінити, то так і буде — їх ніхто не повинен змушувати.

Сенс громадського простору у тому, аби зробити тих людей, об’єднаних навколо нього, більш спроможними, аби вони мали змогу навчитися розв’язувати свої проблеми. І якщо охочих буде більше, то влада почне змінюватися автоматично, бо від громадян буде зовсім інший запит. Не такий: «Оберу того, що щось нам зробив». Таким чином влада набирає обертів, а у суспільстві формується споживацтво. Зміни стоять саме за спільнотами. І ми готові ділитися нашим досвідом: як ми це побудували й де знайшли гроші. Бо це дуже гарне підґрунтя для розвитку. Ми можемо посіяти зерно, аби інші організації почали діяти.

Суспільство

На півдні за добу ЗСУ знищили 31 ворожий танк

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На південному напрямку упродовж минулої доби ЗСУ знищили понад 60 одиниць ворожої техніки, зокрема 31 танк.

Про це повідомили у зведенні оперативного командування «Південь» за підсумками понеділка, 3 жовтня.

За інформацією, наша авіація нанесла 9 ударів по ворожих позиціях та об’єктах.

Ракетно-артилерійські підрозділи виконали 290 вогневих завдання. Ліквідовано 8️7️ окупантів та понад 60 одиниць ворожої техніки, зокрема:  

  • 31 ворожий танк,
  • 2️7️ одиниць авто-бронетехніки.

Читайте також«Надійний тил має рятувати економіку». Як Хотинська громада стала фортецею для релокованого бізнесу

ЗСУ знищили реактивну систему залпового вогню «Ураган» і транспортно-заряджальну машину до неї. Також розгромлено мінометний комплекс «Сані» 120-го калібру.

Два танки і БМП — захоплені як трофеї.

Окрім того, надвечір, 3 жовтня, у Криворізькому районі сили ППО України збили ворожу ракету, якою ворог намагався атакувати стратегічну інфраструктуру регіону.

Нагадаємо, ЗСУ знищили штаб окупантів у Бериславі на Херсонщині.

Також ми повідомляли про збиття російського штурмовика Су-25 над Херсонщиною.

Фото: facebook.com/okPivden.

Читати далі

Суспільство

На Полтавщині Опішнянська громада і переселенці спільно зробили укриття для дітей (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Полтавщині Опішнянська громада та переселенці об’єдналися в одну команду. Переселенці допомогли з ремонтом дитсадка та укриття неподалік, а тепер спільно з комунальниками будують сховище для школи.

Про це розповідає ШоТам у межах проєкту «Громада діє».

Відремонтували дитсадок і укриття

Опішнянська громада і переселенці разом дбають про безпеку дітей. Приводять до ладу укриття в закладах освіти, щоб маленьким мешканцям нічого не загрожувало під час повітряних тривог.

Громада і переселенці разом підготували до навчального року укриття в дитячому садочку в Опішні.

«У пригоді нам стали внутрішньо переміщені особи, які відгукнулися. Зробили ремонт, замінили проводку, встановили унітази, душову і зробили мінімальні умови для того, щоб дітки могли пересиджувати там повітряну тривогу», — розповідає голова Опішнянської громади Микола Різник.

Також переселенці відремонтували дитячий садочок. Тепер тут навчаються 7 діток ВПО.

«Ми залили стяжку, зробили мінімальний ремонт і тепер з їхньою допомогою і наших жителів ми змогли запустити цей дитячий садочок», — Микола Різник, голова Опішнянської громади.

Загалом у громаді підготували 7 укриттів для навчальних закладів. Нині з нуля будують восьме сховище біля найбільшої школи в Опішні.

Читайте також«Надійний тил має рятувати економіку». Як Хотинська громада стала фортецею для релокованого бізнесу

«Робота кипить, купа техніки, переселенці допомагають, діло буде», — впевнений голова Опішнянської громади Микола Різник.

Віталій — один із десяти переселенців, який разом із комунальниками закладає фундамент майбутнього сховища. Він виїхав зі Слов’янська разом із дружиною і дітьми.

«4 місяці вже живемо в цій громаді. Надали допомогу, роботу, харчування, житло. Хороші люди, ніколи ні в чому не відмовлять, усе добре», — каже переселенець зі Слов’янська Віталій.

Коли голова кинув клич серед переселенців, Віталій відгукнувся першим.

«Звичайно, будемо допомагати. Копали, рубали, будували. Звичайно, задоволений роботою», — Віталій, переселенець зі Слов’янська.

Віталій допомагатиме зі сховищем до самого відкриття. А громада планує втілити в життя ще не один проєкт разом із друзями-переселенцями.

Про проєкт

«Громада Діє» — проєкт, у якому ШоТам розповідає, як громади адаптуються під час війни і вчаться допомагати собі і іншим.

Нагадаємо, Золочівська громада на Львівщині потоваришувала із Польщею і допомагає ЗСУ.

Також ШоТам розповідав, як Зорівська громада на Черкащині засадила всі поля і відправляє урожай ЗСУ.

Читати далі

Суспільство

У Чернігові відкрили першу соціальну веломайстерню

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У Чернігові почала працювати перша соціальна веломайстерня — вже відбулося офіційне відкриття закладу.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці проєкту Go Bike Chernihiv.

Як працюватиме майстерня?

Зазначається, що саме в соціальній веломайстерні ремонтуватимуть безкоштовні велосипеди, отримані у межах кампанії #BikesForUkraine. Байки передаватимуть соціальним працівникам, медикам і волонтерам.

Тут працюватиме веломайстер, який допоможе з ремонтом та навчить основним правилам догляду за байком.

Також у доступі будуть професійні інструменти для ремонту велосипедів.

У майбутньому у веломайстерні планується проведення тематичних заходів та різних активностей для підтримки чернігівської велородини.

Читайте також: «Надійний тил має рятувати економіку». Як Хотинська громада стала фортецею для релокованого бізнесу

Адреса веломайстерні: Чернігів, вул. Борисоглібська, 8.

Реалізувати ініціативу вдалося завдяки проєкту Go Bike Chernihiv, що виконується ГО «Агенція міських ініціатив /АМІ» у партнерстві з ГО «Еко Місто».

Про проєкт

30 серпня 2022 року у Чернігові стартував проєкт Go Bike Chernihiv. Він передбачає велосипеди для містян, сервіс та інфраструктуру. Його метою є покращення сталої міської мобільності в умовах паливної кризи, розвантаження автошляхів, зекономити пальне для військових, а також покращити економіку в місті. Активісти хочуть, щоб на Чернігівщині було більше екологічного виду транспорту.

Нагадаємо, в Одесі облаштували нову велодоріжку.

Раніше ми повідомляли, як українські студенти винайшли пристрій, що врятує велосипеди від крадіжок.

Фото: фейсбук-сторінка Go Bike Chernihiv.

Читати далі