Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Непустир»: як у Добропіллі мешканці перетворили звалище на публічний простір

Опубліковано

Пустир на околиці Добропілля навчив мешканців любити своє місто. Раніше це місце асоціювалося у людей хіба що з пияцтвом, брудом та крадіжками. Тепер же — з квітами, барбекю та концертами.

Ні, це не подарунок від чиновників чи місцевого бізнесмена. Це берлінський досвід, який один активіст вирішив повторити у своєму містечку. Йому вдалося сформувати у населеному пункті свідому громаду, готову змінювати себе і все навколо. На цьому вони не зупинилися, і вже будують нові плани.

Владислав Бурховецький,
Владислав Бурховецький,

Президент громадської організації «Творці історії», ініціатор створення публічного простору «Непустир»

Культура спільноти та її відсутність

Свого часу наш молодіжний центр проводив міжнародні обміни культурного активізму з берлінськими організаціями. І там молодим людям розповідали, як варто працювати з вуличним простором. Мене вразила ця культура і розуміння того, що таке спільнота. Я побачив, як це все там відбувається, і коли ми повернулися, я захотів і в нас у Добропіллі зробити щось подібне.

У нашому місті не було жодного публічного простору, де суспільство могло б проводити свій час з користю, культурно відпочивати та розвиватися. Натомість у нас багато молоді пиячить, і поняття «відпочинок» розуміє по-своєму. Ми ж подумали, що було б добре запропонувати їм якусь альтернативу. Захотіли встановили для них нові турніки, бруси, та й загалом зробити такий собі спортивний майданчик для занять спортом.

Турніки? Та ну, облиште

Спочатку, коли люди дізналися, що ми хочемо встановити турніки, не вірили нам. Мешканці чекали, що це має зробити влада. Чомусь у їхній уяві, що громадська організація — це те саме, що хтось десь при владі працює і, мовляв, нічого не робить. І люди постійно підходили, запитували, коли там вже щось буде. Я ж їм казав: «Давайте щось зробимо разом». Люди ж продовжували ставилися недовірливо.

Коли ми вже виграли мінігрант у 2018 році й матеріали були в нас, тоді вже люди не казали: «Ой, коли ж воно буде», а вже «Ось воно тут лежить, треба вийти і його поставити». Хто б міг подумати, що ці люди, яких ніколи не можна було помітити у якійсь допомозі місту, збиратимуться разом і допомагатимуть щось створювати. Вони справді почали об’єднуватися, бо з’явилося розуміння, що ми робимо.

Проблемна пляма на міській мапі

Після того, як у місті з’явився новий спортмайданчик, у нас виникла ідея зробити ще й платформу, де можна збиратися з друзями, сидіти, відпочивати. Побачивши свого часу берлінський досвід, я вже мав приблизне розуміння, як потрібно об’єднувати людей.  Адже створення публічного простору — це про ком’юніті, про те, як можна щось зробити своїми руками та силами для себе та своїх сусідів.

Локацію, де ми захотіли створити публічний простір, місцеві називали «пустирем». Річ у тім, що це приватний сектор з будинками й маленьким проміжком вулиці, де не давали дозволу на будівництво. Все через те, що там проходила магістраль води. І там все життя був той «пустир»: скрізь заросла трава, а ділянки — недобудовані. Це місце підходило хіба що для величезної концентрації пияцтва, бруду та крадіжок. Ми ж хотіли подарувати цьому йому нове життя.

Ми постійно говорили про пустир, і якось сама собою з’явилася і назва проєкту — «Непустир», і навіть слоган: «Перетвори життя на непустир». Втілити цю ініціативу ми змогли за допомогою проєкту «Код міста» — довгострокової програми формування креативної економіки та створення умов для сталого розвитку міст. Вони допомагають містянам виявити напрямки, за якими їм краще розвивати свої населені пункти. Добропілля стало одним з міст, яке вони досліджували. Ми змогли реалізувати цю ідею, аби показати людям, що це не проблема, а ресурс. І можна сказати, що це була наша ініціатива — перетворити пустир у щось прекрасне, — проте ідею ми підгледіли у Берліні.

Волонтерська команда — це завжди пошук 

Нові об’єкти самі по собі нічого не варті — зародження спільноти варте. Тобто, були люди, яких ми хотіли об’єднати. Разом з ними ми захотіли всьому тому засміченому, залишеному людьми дати життя і перетворити на щось нове. Захотіли створити атмосферу, аби там було приємно перебувати.

До цієї ініціативи ми підійшли серйозно, провівши дослідницьку роботу, як має виглядати наш простір, залучали архітекторів. Потім почали комунікувати з людьми, проводили різні культурні заходи. На першу зустріч з обговорення проєкту прийшли приблизно 70 мешканців сусідніх будівель, кожного дня десь 20 з них працювали. Люди почали більш відкрито до цього ставитися.

Читайте також: Забиваємо баки: як на Донеччині активісти навчають людей сортувати сміття і заробляти на цьому

Попри те, що ця ідея дуже зайшла містянам, це все-таки приватний сектор. І мало хто хотів щось робити на чужій вулиці, у всіх є свої справи. Особливо складно було на початку осені, коли потрібно було будувати, фарбувати, а ти нікого не знайдеш, бо всі займаються підготовкою до зими. Є тут певна така сезонність, і ситуації різні бувають. Наприклад, коли хворіли люди, які найактивніше нам допомагали, то інші також не хотіли нічого робити без них. Це не те, що у нас є постійна команда, яка цим усім займається. Тут завжди доводиться спілкуватися з людьми, шукати їх, підбирати зручний час. Це робота зі свідомістю, з серцем людини, яка має щось віддати, а не займатися своїми справами.

Хоча найбільша складність сьогодні з іншим. Попри те, що ми навчили людей разом щось для себе створювати, ми не можемо перейти на іншу стадію, коли суспільство починає піклуватися про те, що воно робить. Коли йдеться про піклування за простором, доводиться знову шукати людей, обговорювати з ними це. Немає охочих, хто б взяв за це відповідальність. Тут ми працюємо саме над розвитком суспільства.

«За тебе ніхто нічого для тебе не зробить»

Простір у нас таки з’явився. Ми розчистили пустир та встановили турніки. Замість амброзії тут з’явився квітник, замість смітника — сцена і зона барбекю. А волонтери привозять сюди круті концерти, влаштовують спортивні змагання. Люди, які були залучені до створення, дуже задоволені. Там граються їхні діти, онуки, вони самі туди приходять посидіти, молодь там спілкується.

Ми йдемо далі, й ставимо ціль, аби люди почали піклуватися про цей публічний простір. Аби їх ніхто не змушував, а вони самі знали, що треба прийти й щось полити чи почистити, щоб там знову не з’явився пустир. Тобто, мета не в тому, аби цей простір був гарний, а аби у нас інше суспільство було. Уявімо, що спочатку містяни це все робили, а потім перестали, і, наприклад, ті ж рослини, за якими вони доглядали, починають в’янути. Так от, ми хочемо, аби люди не думали, що хтось щось зробить за них і просто насолоджувалися красою. Ми будуємо спільноту, готову брати відповідальність на себе.

Зараз ми ще створюємо громадський простір за типом молодіжного центру. Він буде у гаражному приміщенні поруч з нашим «непустирем». Там протягом усього року можна буде працювати з людьми, обговорювати й розв’язувати різноманітні проблеми. Це один із наших найважливіших проєктів. Ми вже отримали фінансування від нашого партнера.

Рецепт успіху не тримаємо в секреті

Взагалі я думаю, що тільки спільноти можуть якісно покращувати життя у своїх населених пунктах, бо саме вони знають, що вони хочуть мати і як це має виглядати. Наприклад, якщо у нас є певна розбита вулиця, по якій тече вода, а влада не може чи не хоче нічого робити, то в таких тонкощах можуть розібратися лише мешканці. Якщо певна спільнота щось вирішить змінити, то так і буде — їх ніхто не повинен змушувати.

Сенс громадського простору у тому, аби зробити тих людей, об’єднаних навколо нього, більш спроможними, аби вони мали змогу навчитися розв’язувати свої проблеми. І якщо охочих буде більше, то влада почне змінюватися автоматично, бо від громадян буде зовсім інший запит. Не такий: «Оберу того, що щось нам зробив». Таким чином влада набирає обертів, а у суспільстві формується споживацтво. Зміни стоять саме за спільнотами. І ми готові ділитися нашим досвідом: як ми це побудували й де знайшли гроші. Бо це дуже гарне підґрунтя для розвитку. Ми можемо посіяти зерно, аби інші організації почали діяти.

Суспільство

Укрзалізниця збільшила кількість додаткових рейсів до Одеси

Опубліковано

АТ «Укрзалізниця» на період пікового сезону збільшила кількість додаткових рейсів Інтерсіті+ до Одеси.

Про це повідомили в Укрзалізниці.

Відзавтра Інтерсіті до Одеси курсуватиме додатково 24, 30 липня, а також — 1, 7, 13, 15, 21, 27 та 29 серпня.

Відправлення з Києва — о 6:03, прибуття до Одеси — о 13:34. У зворотному напрямку поїзд відправлятиметься з Одеси о 14:20 і прибуватиме до Києва о 21:54.

У ці дні на маршруті курсуватиме поїзд українського виробництва «Тарпан», що дозволить на 50% збільшити пропозицію місць на цьому напрямку у порівнянні зі звичайними рейсами.

Читайте також: «Укрзалізниця» перевезла рекордну кількість пасажирів за день

«Два тижні тому ми запустили Інтерсіті №761/762 за маршрутом Київ — Одеса: за цей час бачимо стійкий попит пасажирів на цей напрямок, тож знаходимо можливості додати рейсів до Одеси, гнучко оперуючи рухомим складом залізниці», – йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, Укрзалізниця запустила оновлений сайт для купівлі квитків.

Фото: УЗ

Читати далі

Суспільство

У Києві набув чинності порядок створення нових муралів

Опубліковано

У Києві набув чинності новий порядок створення муралів на будівлях і спорудах, який передбачає прозорий механізм художнього оформлення міського середовища шляхом нанесення монументальних розписів.

Про це повідомляє пресслужба Київської міської державної адміністрації.

Документ регулює процес нанесення стінописів у Києві, їх утримання, збереження та демонтаж, а також процедуру розгляду питань і прийняття рішень щодо монументальних розписів у міському просторі.

Зокрема, порядок включає:

Читайте також: Жителі Києва можуть запропонувати ескізи для нових муралів в місті

  • заборону на створення муралів на фасадах об’єктів культурної спадщини;
  • заборону на створення муралів з інформацією або контентом, що заборонений законодавством України;
  • заборону на створення стінописів, що містять рекламу.

«Київ став першим містом, яке розробило зрозумілу та відкриту процедуру, що визначає дорожню карту для ініціаторів створення муралів. Це дозволить захистити місто і публічний простір від хаотичного насичення творами монументального мистецтва, зокрема на об’єктах культурної спадщини», — зазначила депутатка Київради, голова постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха.

Нагадаємо, у Києві відкрили мурал на честь Героя України Олександра Мацієвського.

Фото: Ян Доброносов/Telegraf

Читати далі

Суспільство

У межах проєкту «Вільні читають українською!» зібрали вже близько 20 тисяч книжок

Опубліковано

У межах проєкту «Вільні читають українською!» для наповнення бібліотек, бібліотечних куточків та книжкових полиць зібрано вже близько 20 тисяч книжок.

Про це повідомляє пресслужба уповноваженого із захисту державної мови.

«До збору книг, ініційованого мною до 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка, долучилися вже більше сотні установ та організацій з усієї України. Це – комунальні бібліотеки, наукові установи, заклади середньої та вищої освіти, студентські парламенти, органи місцевої влади, громадські організації тощо», – сказав уповноважений Тарас Кремінь.

За його словами, найбільше книжок передано до Херсонської (понад 8 тисяч) та Миколаївської областей (майже 5 тисяч). Серед них є і підручники, і наукова та художня література.

«Завдяки тому, що проєкт не скидає обертів, ми максимально швидко відновлюємо книжкові фонди у бібліотеках, які найбільше постраждали від російських обстрілів», – додав Кремінь.

Читайте також: В Україні значно зросла кількість україномовного контенту за 2023 рік: дослідження соціологів

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка, з метою поповнення бібліотечних фондів, створення мобільних бібліотечних куточків, формування книжкових поличок в укриттях у Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Донецькій, Луганській, Харківській та Сумській областях було започатковано Всеукраїнський проєкт збору книжок “Вільні читають українською!”

Акція безстрокова. У проєкті можна взяти участь, зареєструвавшись за посиланням.

Нагадаємо, українські користувачі соцмережі Х (раніше Twitter) відновили флешмоб «Електрохарчування», де діляться книгами, які читають під час знеструмлень.

Фото: freepik

Читати далі