Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

NewСхід

Небачений Донбас: 8 місць для відпочинку на природі

Опубліковано

 

Чомусь, коли йде мова про подорожі Україною, про схід думають в останню чергу. Ця частина України не сприймається як туристичне місце ні мандрівниками, ні місцевими жителями. Хтось боїться війни, хтось вважає, що в індустріальних регіонах нічого подивитись. А дарма.

На Донбасі природа не гірша за будь-який інший регіон. А різноманіття ландшафту вражає: і заплави річок, і піщані холми, і ліси, і скелі, і степові балки. Тож, пропонуємо відкинути всі стереотипи і познайомитись з мальовничим Донбасом.

Читайте також: Дев’ять місць для відпочинку, що замінять вам Мальдіви і Швейцарію

 

Солоні озера 

Недалеко від міста Слов’янськ є лікувальні солоні озера. Всього тут розташовані три озера: Ріпне, Вейсове та Сліпне. Але найбільшою популярністю користується саме Ріпне. А все тому, що воно не таке солоне і після купання тут не щипає очі. 

Це озеро неглибоке, максимальна глибина – п’ять метрів. Маленька глибина особливо підійде для тих, хто вчиться плавати. Тут можна чудово відпочити та поправити своє здоров’я. Адже окрім лікувальної води тут добувають ще й лікувальні грязі. 

Читайте також: Страшно красиво: 9 містичних місць в Україні

Клебан-бик

Цей регіональний ландшафтний парк розташований на території Іллінівської ОТГ. 

Клебан-Бицьке водосховище, «Клебан-Бицьке відслонення», сліди незвичайної рослинності, скам’янілі рештки коралів і молюсків та ще багато чого цікавого можна тут віднайти. Територія парку представляє собою мальовничу гірську місцевість на двох берегах Клебан-бицького водосховища. 

200 мільйонів років тому на місця цього парку було дно Пермського моря, про що свідчать відбитки молюсків і ракушок на піщаних камнях. Флора Клепан-бика різноманітна. Всього ж тут ростуть понад двохсот різновидів трав’янистих і деревно-чагарникових порід. Багатий і тваринний світ парку – тут можна зустріти качок, фазанів, куниць, єнотовидних собак, зайців-русаків, косуль і кабанів. 

Це місце просто створене для різноманітного відпочинку та зеленого туризму. Тут можна орендувати намет, що коштуватиме вам 50 гривень за день, або дерев’яний будиночок –  250 гривень. 

Читайте також: Подорож наосліп: як працює організація секретних турів Україною

Голубі Озера

Ця неймовірної краси пам’ятка природи розташована поблизу села Щурово. Ці озера мають кристально чисту воду. Ще кілька років тому тут були кар’єри, які потім наповнились водою з джерела. Так і утворились Голубі озера. Туристи приїжджають сюди, щоб подихати свіжим повітрям та насолодитись неймовірним світом природи. Озера оточує сосновий ліс, через що повітря тут чисте, як і самі водойми. 

Тут справді блакитна вода і навіть через довгий час вона не застоюється, а також чисті піщані берега. Це чудове місце для сімейного відпочинку, де можна розташуватись з палатками і кілька днів насолодитись унікальною природою. 

Читайте також: Flixbus вже в Україні. Якими будуть ціни і комфорт від найбільшого європейського перевізника?

Парк “Святі гори”

Цей національний природний парк є одним з найгарніших місць на Донбасі. Антон Чехов називав парк “Донецькою Швейцарією”. Сучасний парк “Святі гори” був заснований ще у 1997 році на території  в 405 кв.км уздовж річки Сіверський Донець.

Славиться парк, насамперед, своїми крейдяними горами, на яких ростуть реліктові сосни та вікові дуби. А ще тут росте майже тисяча видів рослин. У “Святих горах” зафіксовано 250 різновидів тварин, серед яких 194 види пернатих, 43 – ссавців. Також у водах національного парку мешкає 40 видів риб.На території парку є озеро Чернецьке, яке з’явилось на місці старого русла річки Сіверський Донець. Відвідавши “Святі гори”, турист не просто надихнеться чудовими пейзажами, а й познайомиться з місцевими “жителями”. 

Сіверський Донець, с. Богородичне

Це найбільша річка на сході України. Заплава Сіверського Дінця знаходиться у природному стані, на відміну від Дніпровської, яка покрита каскадами водосховищ та забудов. Поблизу села Богородичне, що знаходиться у Слов’янському районі, ви можете чудово провести час на березі річки.

Найкраще милуватись річкою з високого берега. А коли вода сходить, то можна помандрувати і самою заплавою. Вздовж річки утворюються потужні масиви лісів.

Читайте також: Сім безлюдних українських островів, де вас ніхто не потурбує

Сіверський Донець простягається через три східні області, таким чином утворюючи широку зону відпочинку для туристів.  Своїм різноманіттям дивує і ландшафт. Тут є і крейдяні відслонення, піщані пагорби, ліси, степ, і,звичайно, Донецький кряж зі своїми скелями і високими байраками. Кілька днів на березі цієї річки подарують вам незабутній природній відпочинок. 

Великоанадольський ліс

Це широка смуга насаджень, яка тягнеться з північного заходу на південний схід Донецької області, між містом Волноваха та селом Благодатне. Площа державного заказника становить понад 2,5 тисячі гектар.

Творцем та ідейним натхненником унікального природного музею є В. Є. Графф. Він перший підтвердив можливість створення подібної лісосмуги на голому степу, з малими водними ресурсами.

Цей ліс можна назвати природним музеєм. Тут столітні дерева створюють прекрасні ландшафтні картини. Алеї чергуються з галявинами,  а озера з луками. На території заказника знаходиться Великоанадольський лісовий технікум – один з найстаріших в Україні. А також є дендрологічний парк, який час від часу поповнюється представниками флори Азії, Північної Америки, Центральної та Північної Європи.

Білокузьминівські крейдяні скелі

На скелястому Донбасі особливу увагу заслуговують Білокузьминівські крейдяні скелі (стовпи), які отримали свою назву через те,що розташовані неподалік с. Білокузьминівка Донецької області. Деякі скелі за формою нагадують пальці або вітрила. Біля їх підніжжя знаходяться чисельні ніші та печери.

Важко повірити, але вік крейдяної гори – 90 мільйонів років. Вона складається з відкладень останнього періоду мезозойської ери, які сформувались у чистих морських водах. Біля підніжжя гори розташовані множинні вибоїни та печери.

З 2004 року скелі входять до складу регіонального парку “Краматорський”. Тут  можна провести незабутні вихідні, розмістившись в низинах скель. А зустріти світанок з видом на кам’яних гігантів – того варте.

Селище Ялта

Селище Ялта знаходиться на узбережжі Азовського моря, по сусідству з Білосарайським орнітологічним заповідником і селом Білосарайська коса. Селище засноване греками-переселенцями, які тікали з Криму через війну у 1780 році. Колись це місце вважалось рибальським і крім місцевих жителів тут не було нікого. Та згодом тут обладнали пляжі та відкрили бази відпочинку.

Туристи їдуть сюди не лише відпочити на морі а й оздоровитись. Бо у цих місцях є лікувальні грязі, які насичені йодом.

У Ялту чудово їхати на вихідні з наметами. Навіть в розпал сезону можна знайти усамітнення та насолодитись морськими просторами, позасмагати та гарно відпочити. 

NewСхід

Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

Опубліковано

 

ШоТам запускає атлас екологічних проблем Донбасу та способів їхнього вирішення. “Cxiд Ekomap”. На мапі зібрані екологічні проблеми регіону – забруднення повітря та річок, сміттєзвалища, лісові пожежі, тліючі терикони та інші. Завдяки інтерактивному атласу можна дізнатися детальну інформацію про проблему, а також інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. Перелік на мапі є ще неповний, тому кожен із вас може долучитися до її наповнення та сприяти розв’язанню проблеми. А як це зробити – дізнайтеся тут, натиснувши на знак питання.

Маріуполь зараз посідає перше місце в Україні за рівнем забруднення атмосферного повітря. Ситуація зі станом повітря загалом на Донбасі також не тішить. Попри те, що на початку військових дій на сході потужності заводів дещо зменшилися, сьогодні вони працюють майже на повну і щороку викидають в атмосферу сотні тисяч тонн бруду. Змінити цю ситуацію може модернізація обладнання, але бізнес не готовий витрачати на це свої кошти. Голова «Ініціативної групи «Разом!» Максим Бородін розповів, як організовані ними протести робітників та встановлені відеокамери дозволяють розв’язувати проблему забрудненого повітря на Донбасі та які ініціативи можуть збільшити цей тиск у майбутньому.

Максим Бородін
Максим Бородін

Екоактивіст, очільник громадської організації «Ініціативна група «Разом!», лідер партії «Сила людей» у Маріупольській міській раді

 

Бруд у повітрі вбиває людину

Забруднення повітря — це катастрофа, в першу чергу, для людей. Якщо раніше вчені думали, що головна проблема від цього — захворювання легень різних форм, то зараз вже відомо, що ситуація значно серйозніша. Останні американські та європейські дослідження свідчать про те, що дрібні частинки пилу потрапляють також у кровотік, і циркулюють у ньому. Це викликає різні серцеві захворювання, інфаркти та інсульти.

Також вже доведено, що забруднене повітря викликає хвороби мозку та деменцію, особливо у дітей. Одне з досліджень науковців показує, що діти, які живуть у брудних містах, гірше навчаються, ніж їхні однолітки з чистих населених пунктів. Тому ця проблема дуже серйозна.

Їхати було нікуди — довелося боротися

Я займаюся темою промислового забруднення з 2012 року. Тоді на Донбасі була дуже скрутна ситуація з викидами в атмосферу від різних заводів, зокрема з маріупольських. Їхнє застаріле обладнання тоді досягло свого піку. До того ж постійно були погані погодні умови, а підприємства ще й масово збільшували свої потужності. Все це стало дуже серйозним ударом по екології міста.

Повітря Донбасу сьогодні найбільше забруднюють металургійні виробництва. Люди, які живуть «під трубами», звикають до бруду й вже не помічають нічого незвичного. А тоді, у 2012 році, навіть вони побачили, що ситуація — жахлива. Днями без перестанку в усьому Маріуполі стояв нестерпний смог. Раніше таке бувало лише у промислових районах. Неможливо було нікуди виїхати. Для мене це була надзвичайно серйозна проблема, тому що моя дружина була вагітною, і ми чекали дитину. Я за них дуже хвилювався і розумів, що нам потрібно виїжджати. Але їхати було нікуди. Другий вихід — щось робити з цим брудом. Так почалася моя боротьба.

Вивів людей на вулиці

Я того ж року став одним з організаторів Маріупольського форуму, де ми зібрали ініціативну групу та запустили перший протест у місті. Участь у ньому взяли від 500 до 700 людей, вони виступали за те, щоб заводи припинили забруднювати повітря. Другий мітинг став на той час одним із найбільш масових у Маріуполі — на 13 тисяч людей. Тоді на вулицю виходили навіть люди, які працювали на заводах, попри те, що боялися втратити роботу. І нам тоді вдалося змусити частину підприємств закритися на модернізацію.

Через два роки, у 2014-му, в мене вже було серйозне коло однодумців, і ми вирішили створити громадську організацію «Ініціативна група «Разом!» яку я очолив. Сьогодні активними її членами є 10 людей, а ще є багато прихильників, які періодично нас підтримують та допомагають нам. Займаємося ми, в першу чергу, питанням екології, промислового забруднення і моніторингу якості повітря. З точки зору екології, це і Ми постійно стежимо за якістю повітря у місті та законодавчими змінами, встановлюємо камери, які знімають викиди, та самостійно фільмуємо подібні незаконні речі. А ще ми багато спілкуємося з мешканцями — доступно пояснюємо їм, чому промислові викиди — це погано, і я їх можна позбутися. Паралельно ми ще розвиваємо місцеве самоврядування та антикорупційну діяльність, створюємо проєкти для міської ради, щоб зробити її роботу більш прозорою.

Заводи викидають у повітря сотні тисяч тонн бруду

Коли почався збройний конфлікт на Донбасі, спочатку це зменшило промислове забруднення. Причина у тому, що до заводів стали возити менше сировини, адже їхати транспортом було небезпечно. Через це й самого виробництва стало менше. Але в останні роки логістика покращилася, і ми бачимо, що рівень забруднення знову зріс. Зараз ситуація трішки краща, ніж була у 2012 році. Хоча Маріуполь сьогодні залишається на першому місці в рейтингу найбільш брудних міст України, згідно з рейтингом Центральної геофізичної лабораторії імені Срезневського. Звичайно, і я, і решта мешканців розуміємо, що так не повинно бути.

На Донбасі забруднене повітря сьогодні переважно на окупованих територіях, і оцінити, наскільки сильно, зараз складно. З підконтрольних — це Маріуполь, меншою мірою Краматорськ та Курахове. Війна напряму не сильно впливає на рівень забруднення, однак у снарядах використовують хімічні речовини, які мають поганий вплив на екологію та повітря зокрема. 

Заводи самі рахують свої викиди

З точки зору викидів, у 2010 році в Маріуполі вони сумарно становили 216 тисяч тонн на рік, 2011-й рік — 233 тисячі, 2012-й — 205 тисяч, 2013-й — 245 тисяч. У 2014-му було 210 тисяч тонн на рік, 2015-му — 179 тисяч, 2016-му — 178 тисяч. Потім знову почався ріст: 2017-й — 195 тисяч тонн, 2018-й — 226 тисяч, 2019-й — 247 тисяч і 2020-й — 254 тисяч тонн. Тобто, зараз викидів навіть більше, ніж було 10 років тому. Водночас менше майже вдвічі стало викидів пилу, який заводи знизили завдяки модернізаціям. Якщо у 2010 році цей показник становив 19 568 тонн, то зараз це 9 547 тонн. Водночас частина інших забруднювальних речовин все ще залишається.

Хоча варто розуміти, що ці цифри — неточні, адже їх надає сам забруднювач. Тобто, ніхто не вимірює, скільки завод реально викидає бруду. Без онлайн-датчиків, як у Європейському Союзі та США, це перевірити просто неможливо. Власники багатьох великих підприємств зараз виступають проти законопроєкту №4167, який підготували парламентарі. Закон зобов’язує з часом встановити пиломіри й газоаналізатори на кожному великому джерелі викидів. Це дозволить людям та інспекції бачити, скільки реально бруду викидають заводи, тому що від цього залежить сума податків. А так зараз фактично вони самі собі їх нараховують.

Повітря страждає і від людини

Серед інших причин забруднення повітря — спалювання листя. Це глобальна проблема, тому що весь приватний сектор так робить. Частіше за все ця проблема випливає десь восени або взимку, і люди починають масово в себе все палити. У листі, що тліє без доступу кисню, виділяється бензопірен, який здатен викликати у людини ракові захворювання. Розв’язати цю проблему зможе компостування: мешканцями домоволодінь прямо на подвір’ях або комунальниками на полігоні. 

Забруднення є також йде зі шлакових гір, але вони фактично є власністю тих же забруднювачів. Певне забруднення у містах йде з міських водоканалів, якщо, як у Маріуполі, там старі станції біологічного очищення стоків. Не до кінця очищена вода забруднює як повітря, так і море, до якого вона протікає. Таку проблему може вирішити заміна чи модернізація обладнання. 

Також повітря забруднює використане вугілля в приватному секторі для опалювання. І хоча на Донбасі та й загалом в Україні — на відміну від Польщі — ця проблема менш поширена, є родини, які продовжують генерувати тепло таким чином. Їм вже давно варто перейти з твердопаливних котлів на альтернативні джерела.

Автомобільний транспорт також повітря забруднює, зокрема застарілий. Попри те, що останнього залишилося в мешканців Донбасу не так багато, але він робить більше викидів за кількістю, ніж весь сучасний транспорт, який їздить містами. Єдиний вихід — заміна автівок. Ще одна проблема — перевезення автомобільними дорогами через міста металопродукції й сільгосппродукції — це теж значне забруднення повітря. Тут потрібно, щоб державні інстанції обмежували й контролювали такі перевезення.

Зачинити завод — не вихід із ситуації

Мешканці Донбасу сьогодні виступають не проти існування заводів, а проти шкідливих викидів. Вони розуміють, що, з одного боку, підприємства платять податки й дають робочі місця. А з іншого, вони отруюють повітря й воду, безкоштовно використовують Азовське море та створюють великі шлакові гори. І тому питання не в тому, щоби просто зачинити завод — треба змусити його модернізувати своє обладнання. Такі оновлення є, але це відбувається дуже повільно. Тому що законодавство дозволяє це робити не дуже швидко.

Самі компанії без державного тиску модернізуватися не будуть. Не весь великий бізнес, на жаль, соціально-відповідальний. Я бачив внутрішні звіти деяких заводів, які вони показують своїм директорам. І там було написано приблизно так: «Газоочищення не працювало, але ми змогли уникнути штрафів, тому що екологічна інспекція не змогла до нас потрапити». Вони про це прямо так і пишуть.

Показали людям, чим їх травлять

Щоб контролювати рівень забруднення повітря, наша організація першою поставила онлайн-камеру напроти одного з металургійних заводів. Ми хотіли, щоб люди могли бачити, як їх травлять. І зараз у Маріуполі постійно працюють вже 8 таких камер — навіть вночі можна відстежувати, є викиди чи немає. У нас є відео, де конкретно видно, як бурі хмари прямують у житлову зону. Завдяки участі й перемозі в конкурсі «Нові лідери» я зміг виграти один мільйон гривень, і ці кошти повністю витратив на таке обладнання.

Читайте також: EcoCity: як школярі створили першу в Україні мережу моніторингу якості повітря

Хоча українські закони сьогодні не дозволяють покарати забруднювачів. Ми фіксуємо реальний стан ситуації забруднення, але нічого не можемо з цим зробити, окрім повідомлення мешканців про реальні ризики. Наша організація ініціювала багато кримінальних справ, але вони поки що не закінчуються нічим — просто по 4-5 років лежать у ящиках слідчих. Через це у людей пропадає віра в те, що можна щось змінити. Але ми впевнені, що все зміниться, просто треба постійно працювати над цим.

Заводам дадуть достатньо часу на заміну обладнання

Змінити ситуацію з забрудненням повітря на Донбасі можуть запропоновані законопроєкти № 4167 і 3091, які повністю змінюють державний контроль за шкідливими викидами. У них врахували найкращі європейські практики. Вони не створюють якісь «драконівські» речі, а навпаки бізнесу так стане краще. Зокрема, тому що під час перевірки інспектори повинні будуть при собі мати камери, які вестимуть запис. Тому вони не зможуть вимагати від заводів щось незаконне.

Також запропоновані закони змусять модернізувати старе обладнання. Це стосується і металургійного виробництва, й електрогенерувальних станцій. Досягти європейського рівня якості повітря ми точно не зможемо найближчим часом, навіть якщо ці закони ухвалять вже завтра. Там прописані терміни, за які заводам слід покращити своє обладнання — це від 4 до 12 років, залежно від виду виробництва. Потрібно буде встановити електрофільтри або спеціальні рукавні фільтри, які ловлять пил. Хоча є певні заводи, як от Маріупольський коксохімічний завод «Маркохім», які не можна модернізувати. Кокосові батареї під час будівництва встановлюють як піч, і коли закінчується термін їхньої експлуатації, їх просто замінюють на нові. Хоча це радше виняток, ніж поширена практика.

Електрофільтри як «пилососи» для міст

Ще один варіант боротьби з забрудненням повітря — перехід на альтернативні джерела енергії. Це стосується як громадян, так і підприємств. Але варто розуміти, що вони коштують дуже дорого, тож далеко не кожен буде готовий їх встановлювати. Заводам не цікаво повністю знищувати чинне виробництво і будувати з нуля. Тому більш реалістичний сценарій — модернізація вже наявного обладнання.

Допомогти покращити повітря на Донбасі можуть також очищувальні вежі. Для цього перед трубами окремо будують газоочисні станції висотою у 3-5-поверхові будівлі. Старі технології очищували повітря за допомогою зрощування водою, нові ж пропонують електрофільтри й рукавні фільтри. В електрофільтрах пил отримує заряд від одного електроду і прилипає до іншого, і потім змивається або струшується. В рукавних фільтрах це роблять тисячі спеціальних рукавів за принципом пилососа. Пил забиває пори до певного рівня, і тоді струшується в бункер, і так відбувається циклічно. Рукавні фільтри — це більш сучасна технологія, яка дозволяє зупиняти майже всі викиди.

Якщо будувати ці фільтри правильно і коректно їх використовувати, тоді це допоможе побороти проблему з викидами у повітря. Особливість цих технологій у тому, що їх виготовляють під конкретне виробництво. До уваги беруть температуру повітря, швидкість потоку, склад викидів. Якщо типовий фільтр поставити на підприємство, яке використовує іншу сировину, то можна мати меншу ефективність роботи. А якщо придбати конкретно для себе і своїх потреб, це досить хороше рішення.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Читати далі

NewСхід

Стартував ремонт дороги «Слов’янськ-Донецьк-Маріуполь»

Опубліковано

 

На Донеччині біля Волновахи стартував ремонт автодороги Н-20 «Слов’янськ-Донецьк-Маріуполь». 

Про це повідомили в Службі автомобільних доріг у Донецькій області.

«Почався поточний середній ремонт автомобільної дороги Н-20 Слов’янськ-Донецьк-Маріуполь на ділянці км 188+004 – км 208+666», – йдеться у повідомленні.

 

Зазначено, що ця траса проходить біля міста Волноваха, і це І категорія автомобільної дороги протяжністю 20, 662 км.

Загальна вартість ремонту становить понад 766, 5 млн грн.

Читайте такожЯк у Києві зводять пішохідний міст на острів Оболонський (ВІДЕО)

Робочим проєктом передбачається відновлення транспортно-експлуатаційних показників проїзної частини – водовідведення та штучних споруд. А також доведення елементів облаштування до нормативних вимог.

Роботи буде виконувати підрядна організація «ДС Пром Груп».

Читайте такожКуди їхати у подорож за смачним українським вином? Топ порад від сомельє

Найближчим часом буде зроблено:

  • зрізання дрібнолісся та чагарнику з укосів земляного полотна;
  • розбирання автопавільйонів;
  • розбирання бортового каменю;
  • розбирання металевого бар’єрного огородження,
  • дорожніх знаків та фрезерування існуючого дорожнього одягу.

Нагадаємо, Укравтодор змоделював вантовий міст у Запоріжжі через Дніпро.

Також на Львівщині ремонтують 36-метровий міст через Дністер.

Як ми повідомляли раніше, у Дніпрі на Монастирський острів побудують міст-бульвар.

Усі фото: dn.ukravtodor.gov.ua.

Читати далі

NewСхід

Шкарпетки з Луганщини підкорюють Нідерланди

Опубліковано

 

Рубіжанська панчішна мануфактура Misyurenko на Луганщині посилює співпрацю з Нідерландами – після успішного продажу партії шкарпеток навесні 2021 року компанія отримала відгук від клієнта та внесла зміни у технологію виготовлення.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Проєкт USAID «Економічна підтримка Східної України».

Як розповідає директор Рубіжанської панчішної мануфактури Геннадій Місюренко, у серпні українська компанія надіслала до Нідерландів 2000 пар шкарпеток. Клієнт був задоволений їхньою якістю і зробив замовлення у 5 разів більше.

 

Проєкт USAID знайшов клієнта з Нідерландів, допоміг у перемовинах із технічним консультантом, розробив брендбук та упаковку для спортивних шкарпеток.

Також виробники продовжують тестувати свою нову розробку – спортивні шкарпетки преміум-класу. Нещодавно відправили їх на тестування спортсменам-фехтувальникам та отримали позитивні відгуки. Їхні гетри зроблені з якісного матеріалу, який чудово тримає форму після тренування.

Читайте такожУкраїнські бренди підкорюють Нью-Йорк. Що представляють дизайнери на цьогорічному Тижні моди

Нині на виробництві в’яжуть тестову партію шкарпеток для бігу для дистриб’юторів, які продають спортивний одяг в Україні.

Читайте також: У невеликому шахтарському місті Донеччини запрацював перший центр робототехніки та програмування

Цьогоріч Рубіжанська панчішна мануфактура на замовлення торгової марки Dodo Socks у співпраці з відомим шеф-кухарем Євгеном Клопотенком виготовили шкарпетки, прикрашені овочами – складовими борщу, які популяризують українську кухню.

Нещодавно мануфактура (Misyurenko) подала заявку на отримання гранту від Проєкту USAID. Він спрямований на розширення бази верстатів та виготовлення нової продукції преміум-класу для продажу в Україні та за кордоном.

Нагадаємо, компанія з Луганщини розробляє нову лінію спортивних шкарпеток.

Як ми повідомляли раніше, на Луганщині в аграрному ліцеї створили навчальну пасіку.

Усі фото: facebook.com/misyurenko; facebook.com/ERAUkraine.

Читати далі