Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
cropped 64.302 cropped 64.302

Суспільство

Дев’ять місць для відпочинку, що замінять вам Мальдіви і Швейцарію

Опубліковано

Навіщо їхати у відпустку за тридев’ять земель, коли власні місця для відпочинку ще не досліджені? Маленька Шотландія у Івано-Франківській області, води херсонського рожевого озера – точнісінько такі, як в Австралії. І це ще ви не чули про український Стоунхендж, який також оповитий легендами та вважається місцем сили. Або про українську Сахару, яка свого часу загрожувала розповзтись пісками по південній Україні. 

Тож якщо оберете відпочинок в Україні, без перебільшень отримаєте у власне розпорядження цілий світ у мініатюрі.

Читайте також: Де провести вихідні? Ви точно не чули про ці 8 місць неподалік від Києва

1. Лемурійське море VS рожеве озеро Австралії

Рожеве озеро на Херсонщині вважається залишками прадавнього Лемурійського моря. Водойма один в один нагадує австралійське мінеральне озеро Хіллер. Воно теж рожевого кольору і розташоване біля південного узбережжя Західної Австралії. Щоправда, дістатись туди набагато складніше – у порівнянні із шляхом до українського “побратима”.

Розташоване Рожеве озеро у селі Григорівка Чаплинського району, в одній із бухт затоки Сиваш.

Води озера такого дивного кольору через особливий вид водоростей, які виробляють бета каротин під дією сонця. Тому чим спекотніше літо, тим насиченішого кольору стає вода у Лемурійському морі. А ще вона дуже насичена солями, тож тут, як і у Мертвому морі, можна буквально лежати на воді.

2. Мальдіви з херсонським колоритом

Джарилгач називають Мальдівами за його неймовірні узбережжя з білим піском, бірюзовим кольором морських хвиль та дельфінами. 

Окрім маяка, який, подейкують, спроектував сам Ейфель, кількох джерел прісної води та пари шезлонгів, ознак цивілізації тут немає. Тому, якщо їдете на острів, або встигніть на катер назад до Скадовська, або будьте готові до ночівлі. 

Дрова для вогнища треба брати з собою – дерев ви тут не побачите. Також беріть щось на кшталт парасолі – тіні тут нормальної теж нема, можна добряче обгоріти. 

Чим далі вглиб острову – тим більше побачите дикої живності: олені, лані, муфлони, дикі кабани, зайці та лисиці. 

Хижаків тут нема, а людей тварини не те дуже бояться. А дикі свині взагалі здійснюють справжні грабіжницькі набіги на табори туристів, жорстоко позбавляючи останніх всіх запасів їжі. Тому всі, хто залишався на Джарилгачі з ночівлею, одностайні у своїх порадах: “Якщо побачите диких свиней – не годувати!” 

Читайте також: 7 неймовірних озер в Україні, про які ви не чули

3. Маленька Швейцарія

Буцький каньйон розташований на Черкащині на річці Гірський Тікич. Вік гранітів, з яких він складається, оцінюється у 2 мільярди років.

Довжина каньйону біля 2,5 км, ширина – 80 м. 

Місцеві через краєвиди називають каньйон “Маленькою Швейцарією”, натякаючи на парк “Саксонська Швейцарія”, що знаходиться у Німеччині. А їдуть сюди за скелелазанням та спогляданням красот природи. 

Бо ж тут і швидка вода, і яскрава зелень, і річні пороги.

Біля однієї зі скель – глибока природна криниця з джерельною водою. А недалеко знаходяться руїни першої в Україні гідроелектростанції – сюди часто ходять екскурсійні групи.

 4. Український Байкал

Найглибше озеро Світязь причаїлось серед Шацьких озер, що на Волині. Площа озера становить 26,22 км2, а глибина сягає подекуди 58,4 метрів. 

Вода в озері м’яка, ще й прозора – вам буде добре видно, що коїться на кількаметровій глибині. Кажуть, вона має має цілющі властивості: у її складі і срібло, і йод і гліцерин.

Озеро оточують густі хвойні ліси. Влітку і ближче до осені тут повно чорниці, ожини, грибів. 

Біля берегів Світязя мілко – подекуди можна зайти вглиб на півтори сотні метрів, і рівень води все ще сягатиме грудей. Через це може здатись, що воно мілководне – але насправді більшу частину його площі складають глибини більше 10 метрів.

Читайе також: Як на лавандове поле заманити Джамалу. Кейс від Юлії Блях

5. Мост Гленфіннан з Ворохти

Пам’ятаєте, у першому фільмі про Гаррі Поттера “Хогвартс-експрес” віз маленького чарівника через величезний кам’яний міст? Його називають Гленфіннан, і розташований він у Шотландії. Мало хто знає, що схожий віадук є у селі Ворохта. Він збудований у 1894-1895 роках і за часів Австро-Угорщини поєднував нинішню Західну Україну та Австрію за допомогою залізничного сполучення.

Віадук Ворохти вважається одним із найбільших в Європі. Його загальна довжина 130 метрів, а будували його італійські полонені солдати.   

У 2000 році, аби зберегти міст від руйнування, поряд збудували сучасний залізничний міст через річку Прут.  

6. Поліський Стоунхендж

Камінне село — це 15 гектарів глухого соснового лісу, де розкидані округлі кам‘яні валуни велетенських розмірів. Його називають Стоунхенджем та вважають місцем сили. 

Для цієї місцевості таке каміння не характерне, тому науковці гадають, звідки ж дивні валуни взялись посеред лісу. 

За однією з версій, їх 20 тисяч років тому приніс скандинавський льодовик. За іншою версією, це залишки підніжжя древніх гір, які повністю зникли.

Але у місцевих є своя версія. Тут уже багато поколінь розповідають одну легенду: нібито колись тут насправді було село, селяни якого відмовили у притулку та гостинності старцю, що насправді був Богом у людській подобі. За це він перетворив все село у каміння і залишив на одному з валунів відбиток своєї ноги. 

7. Бакота: Фіорди на Дністрі

Бакота – це місцевість навколо штучного водоймища в Подільських Товтрах, в 40 км від Кам’янця-Подільського на Хмельниччині. Чимось вона нагадує норвезькі фіорди: тут вам і стрімкі скелі, і бірюзова вода фьорда.

Сьогодні Бакотою умовно називаються місця вздовж берега Дністра, розташовані поблизу залишків монастиря. Раніше Бакотою називалось село, яке раніше було на місці водоймища, а тепер затоплене Дністровським водосховищем. Є у Бакоти і сусіди по затопленю – колишні села Субіч, Китайгород та Козяча церква.

Краєвиди тут відкриваються просто неймовірні: Дністер, скелі з усіх сторн, ще й старовинний скельний монастир на верхівці однієї з них. 

Унікальний тут і мікроклімат: метеорологи запевняють, що середньорічна кількість тепла на квадратний метр тут така ж, як у Ялті, а скелі й ліси захищають узбережжя від холодних вітрів з півночі. 

8. Сахара під Херсоном

Безкраї бархани заввишки по 5 метрів (деякі – аж по 20) пересуваються з місця на місце із допомогою вітру. Це не Сахара, а знову Херсонщина! Ви знали, що в області знаходиться найбільша пустеля у Європі? 

Загальна площа Олешківських пісків – близько 1,6 тисячі квадратних кілометрів.

Парадокс у тому, що до створення найбільшої європейської пустелі причетний барон Фрідріх Фальц-Фейн – засновник заповідника “Асканія-Нова”. 

Саме його вівці числом у мільйон і перетворили місця на пустелю. В результаті піски стали “розповзатися” і засипати околиці сіл – а при сильних вітрах виникали піщані бурі.

Невідомо, як би розширилась пустеля, якби не роботи з лісонасаджень, що почались ще у XIX столітті. Зараз піски зупинені – найбільшими в світі штучними лісовими насадженнями загальною площею близько 1 тисячі км.

9. Сиваш замість Мертвого моря

Озеро Сиваш ще називають Гнилим морем, і насправді це не озеро, а затока. Кажуть, що за властивостями води і грязей воно не поступається Мертвому морю. Вода тут подекуди на 35% складається з солі – тому вона ніби виштовхує вас, як би ви не пірнали. 

В солоних водах повно бичків та камбали, водяться навіть креветки. 

Можна розбити намет і відпочивати дикарем, а можна домовитись із місцевими жителями про нічліг прямо на місці. 

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

Суспільство

КАІ чи НАУ? Авіаційний університет випустив кавер на пісню репера bbno$ «It boy»: відео

Опубліковано

В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.

Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.

фото: НАУ

Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ. 

фото: НАУ

«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами

фото: НАУ

Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті

Хто працював над кліпом

  • Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
  • Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Текст пісні: Олег Прозоров;
  • Виконавець: Олег Прозоров;
  • Оператор: Олександр Левченко;
  • Помічник оператора: Артем Дулько;
  • Режисер: Олег Прозоров;
  • Актор: Євген Лисак;
  • Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Звукорежисер: Максим Кушнір.

Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.

Фото: НАУ.

Читати далі