На Закарпатті незліченні гастро та агротури користуються серед туристів шаленим попитом, повідомляє Seeds.
Окремо відзначається “Сирний туризм Закарпаття” – знайомство з культурою виробництва традиційної молочної продукції регіону, овечого, козячого, коров’ячого, буйволячого молока. Це особливий вид туризму, що має на меті дегустацію, споживання, купівлю сиру безпосередньо у виробника (на фермі, у спеціалізованому магазині, сироварні, дегустаційному залі, ярмарку чи фестивалі).
Залучення туристів у мальовничі села Закарпаття
“Більшість туристів їде в міста, а через села просто проїжджають. Але наша мета – зупинити їх увагу, через демонстрацію продуктів: екскурсія, дегустація, майстер-клас з виготовлення сиру”, – розповідає експерт з розвитку закарпатського туризму Олександр Коваль.
Читайте також: На Полтавщині запускають потужний завод з виробництва елітних сирів
Ідея сирного туризму Закарпаття
За його словами, сиро-винні тури – це тренд Закарпаття. Серед сироварів, лідером тут є “Селиська сироварня” (Хустський район).
Принципи сирного туризму Закарпаття дуже прості: спробувати сир лише у місцях його виробництва по усій території Закарпатської області.
“Як результат, турист зможе міцно зв’язати в своїй пам’яті та своїй уяві смак, аромат, технологічні особливості, унікальні характеристики, таємниці виробництва, історію, легенди, в залежності від району (низовина, гори), культури (бойківська, лемківська, гуцульська, долинянська, угорська, словацька, румунська та інша)”, – наголошує експерт.
Фестиваль “Бринза Хустщини” планують проводити й надалі
Також, позитивним досвідом став фестиваль “Бринза Хустщини”. Це був перший захід, який ініціювали вівчарі на території Закарпаття. Це логічне продовження роботи з посилення Асоціації вівчарів та збільшення продажу їх продукції, зокрема, сирної.
“Скажу більше: цей фестиваль ще до свого початку привернув увагу зацікавлених сторін, оскільки тут працює модель кластеру, де об’єднанні зусилля сторін дали чудовий результат. Ми очікуємо, що фестиваль “Бринза Хустщини” буде щорічним, але буде змінювати місце проведення. На сьогодні є 10 членів асоціації вівчарів, то ж важливо, що б кожен з них прийняв у себе гостей”, – зазначає Олександр Коваль.
Читайте також: В Україні запатентують гуцульську бринзю, мелітопольську черешню і херсонський кавун
Він резюмував, що від подібних заходів виграють різні сторони, як то сільська територія, місцеві сільські садиби, готелі, ресторани. Це дуже позитивний досвід розвитку громади.
