Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
1535218485 7039 1535218485 7039

Економіка

В Україні запатентують гуцульську бринзю, мелітопольську черешню і херсонський кавун

Опубліковано

В Україні незабаром зможуть отримати географічні зазначення херсонський кавун, гуцульська бринзя і мелітопольська черешня. Як пояснюють у Мінагрополітики, продукти з географічним маркуванням мають унікальні особливості, пов’язані з їх походженням з певного регіону, відображають неповторні традиції, культурну спадщину та історію України.

Така реєстрація стала результатом спільної роботи фахівців Мінагрополітики, Мінекономіки і проекту технічної підтримки ЄС в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Перші українські продукти-візитівки

Кавун може стати новою візитною карткою сонячної Херсонщини. Зокрема сім херсонських організацій увійшли до новоствореної Асоціації виробників херсонського кавуна і першим завданням поставили реєстрацію географічного зазначення для своїх кавунів, повідомила прес-служба проекту “Географічні зазначення в Україні” на сторінці Facebook.

Слідом за баштанниками реєстрацію географічного зазначення для своєї продукції вирішили зробити виробники закарпатського сиру і садівники Мелітополя, які вирощують черешню.

Приміром, продукт гуцульська бриндзя є абсолютно автентичним, оскільки більше ніде не виробляється. А всім відома бринза є зовсім іншим продуктом, схожим хіба що – фонетично, оскільки, це солоний сир, який готується з козячого або коров’ячого молока.

Також розпочався процес реєстрації географічного зазначення походження бренду “Мелітопольська черешня”. Термін реєстрації географічного зазначення походження для мелітопольської черешні може тривати від року до півтора. До співпраці планують залучити широкий загал науковців, виробників, експортерів, представників органів місцевого самоврядування та громадськості.

У майбутньому реєстрація географічного зазначення походження “Мелітопольська черешня” надасть споживачу та виробнику чимало переваг, серед них: гарантування якості і безпечності продукції, уникнення фальсифікації та підробок, покращення організації процесу виробництва, розвиток кооперації, створення нових робочих місць, пізнаваність на внутрішньому ринку і розширення експортних можливостей мелітопольської черешні на ринки Європи та всього світу.

Яка користь від географічного маркування?

Продукти з географічним зазначенням значно вище цінуються в країнах Європи як автентичні і високоякісні. Для виробників це вигідно тим, що така продукція коштує дорожче, а попит на неї значно вище, ніж на звичайну.

Право на географічне зазначення дозволяє його власникам перешкоджати використанню зазначення третіми сторонами, чиї продукти не відповідають необхідним стандартам. Географічне зазначення, подібно знаку для товарів та послуг, несе певне повідомлення покупцеві — воно говорить, що продукт або виріб було виготовлено в особливому місці, і, відповідно, має деякі характеристики, які можуть бути виявлені тільки в цьому місці.

Наприклад, сільськогосподарські продукти зазвичай мають якості, які визначаються місцем їх виробництва і на які впливають конкретні місцеві чинники, такі як клімат і грунт. Приміром, географічне зазначення мають: сир Рокфор, Грузинські вина, Швейцарські годинники, Шампанське, Коньяк.

Для українського споживача продукти з патентованим географічним зазначенням незвичні, вони не беруть це до уваги, тоді як європейський покупець знає, що такий вид продукції – це якість, відсутність підробки, екологічність і відмінний смак. Крім того, таке маркування пов’язане з культурою країни-виробника, традиціями та автентичністю.


Економіка

«Запоріжкокс» налагодив поставки гранульованого пеку річковим транспортом

Опубліковано

ПАТ «Запоріжкокс» почав відвантаження гранульованого пеку споживачам з Туреччини річковим транспортом.

Про це йдеться в повідомленні на сайті підприємства.

У 2020 році комбінат реалізував 6,5 тис. тонн гранульованого пеку за допомогою річкових вантажоперевезень.

Читайте також«Непустир»: як у Добропіллі мешканці перетворили звалище на публічний простір

Продукцію відправили річкою Дніпро через Запорізький річковий порт. Далі судно вирушило до турецького порту, звідки продукцію заводу доставили безпосередньо ​​споживачеві.

Перевезення гранульованого пеку річковим транспортом дало «Запоріжкокс» можливість скоротити витрати на логістику та збільшити швидкість поставки продукції споживачам.

Читайте такожМіжнародний день сексу: Як працює український секс-шоп Lovespace (16+)

У планах підприємства нарощувати вантажообіг продукції через річковий порт у 2021 році, щоб посилити конкурентні позиції та розширити базу споживачів гранульованого пеку за кордоном.

Нагадаємо, на Херсонщині відновлять занедбаний завод з переробки ягід і фруктів.

Як ми повідомляли раніше, запрацювало найбільше в Україні виробництво бентоніту.

Головне фото: zaporozhcoke.com.

Читати далі

Економіка

Морозильні камери для вакцин від COVID-19 випускатимуть у Вінниці

Опубліковано

У Вінниці на заводі «Грін Кул» зможуть випускати спеціальні морозильні камери для зберігання вакцин від COVID-19.

Про це повідомили у пресслужбі міської ради.

Зазначається, що на заводі можуть виготовляти спеціальні морозильні камери із наднизькою температурою для зберігання вакцини від COVID-19, адже один із світових виробників повідомив, що його препарат повинен зберігатись при температурі щонайменше мінус 70 С0.

Читайте такожМіжнародний день сексу: Як працює український секс-шоп Lovespace (16+)

Наголошується, що вінницький завод «Грін Кул», який спеціалізується на виробництві холодильного обладнання, має необхідні потужності і можливості, щоб випускати установки з дотриманням ультранизьких температур.

«Морозильне обладнання розраховане на глибоку заморозку – мінус 70-80 градусів за Цельсієм. Воно потребує додаткових елементів не тільки для зберігання вакцини, а й контролю за її зберіганням. Відповідно, це обладнання вищого класу якості, і саме тому вже зараз наше підприємство сертифікує це медичне обладнання. Я думаю, що до кінця року ми отримаємо такий сертифікат і вже повним ходом приступимо до розробки такої лінійки низькотемпературних скринь саме для зберігання вакцин», – йдеться у повідомленні.

Сертифікуватимуть це обладнання як для потреб України, так і на експорт. У зв’язку з тим, що підприємство вироблятиме новий сегмент обладнання, буде розширено штат робітників.

Читайте також«Непустир»: як у Добропіллі мешканці перетворили звалище на публічний простір

Також компанія продовжує працювати в напрямку налагодження випуску вітчизняних апаратів штучної вентиляції легень.

Нагадаємо, ще один завод Укрспирту продали за 21 млн грн.

Як ми повідомляли раніше, Харківський завод показав нововведення у своїх тракторах.

Усі фото: vmr.gov.ua.

Читати далі

Економіка

Національний банк України вводить в обіг нові пам’ятні монети: як вони виглядають

Опубліковано

Національний банк України з 1 грудня 2020 року вводить в обіг пам’ятні монети “Самійло Величко” та “Місто Слов’янськ”.

Про це повідомляє пресслужба НБУ.

Що відомо про монети?

Пам’ятна монета з нейзильберу (сплав міді, нікелю та цинку) номіналом в 5 гривень “Місто Слов’янськ”, присвячена місту в Донецькій області, буде випущена тиражем в 35 тисяч одиниць. На аверсі монети зображений її номінал, стилізовані сторожова вежа та козак, а також вказана історична назва міста Соляний Тор, на реверсі – герб Слов’янська та архітектурні пам’ятки міста.

Читайте також: В Україні запускають в обіг монету на честь прикордонників

Пам’ятна монета “Самійло Величко” присвячена козацькому літописцю, автору історичного трактату “Літопис Самійла Величка”, який описує історичні події середини XVII – початку XVIII ст. Срібна монета номіналом у 10 гривень буде випущена тиражем у 3 тисячі одиниць. На її аверсі зображено номінал та стилізована назва літопису, на реверсі – дзеркальний абрис козацького профілю та цитата з твору Самійла Величка.

Нагадаємо, Національний банк України 26 листопада випустив нову сувенірну неплатіжну банкноту. Вона присвячена Герою України, першому космонавту незалежної України Леоніду Каденюку. 

Фото: bank.gov.ua

Читати далі

Економіка

Україна збільшила експорт молюсків: хто купує наших равликів

Опубліковано

Україна цьогоріч збільшила експорт молюсків, передає Kurkul.

Зазначається, що Україна у січні-жовтні 2020 року відправила на експорт 1,5 тис. тонн молюсків, що на 52,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Читайте також: В Україні побудують потужну фабрику з переробки равликів

За даними Державної митної служби, у грошовому еквіваленті експорт молюсків за 10 місяців сягнув $4 млн – на 27,8% більше, ніж за такий самий період 2019 року.

Зазначається, що головними покупцями українських молюсків були Туреччина (51,2%), Литва (42,4%) та Іспанія (3,5%).

Читайте також: Крокодили, страуси та буйволи: топ незвичайних українських ферм, які варто відвідати кожному

Нагадаємо, Україна у 2019 році відправила на експорт 1,1 тис. тонн молюсків – в 1,9 раза більше, ніж роком раніше.

Раніше повідомлялось, що з Харківщини до Франції та Іспанії експортують сотні тонн равликів. Тут, у селі Циркуни, працює найбільша равликова ферма в Європі. На 30 гектарах “випасають” близько 150 мільйонів молюсків. 

Фото: agroexpert.ua

Читати далі
Суспільство1 годину тому

У Києві помітили унікальний кемпер від українського виробника (ФОТО)

Суспільство2 години тому

Українська роботизована платформа Camel пройшла випробовування

Суспільство3 години тому

Вітчизняний виробник виготовив спецавтомобілі для газових служб

Суспільство4 години тому

«Самі собі фест»: як 370 харків’ян організували собі фестиваль без держави та інвесторів

Суспільство4 години тому

Знайти сімейного лікаря відтепер можна через мобільний додаток

Суспільство5 години тому

Київський бронетанковий завод передав армії партію модернізованих БТР-80

Суспільство6 години тому

У Києві на алеї Героїв Небесної Сотні відкрили Дзвін гідності

Суспільство7 години тому

Як десантники тренувалися на бронеавтомобілях «Козак-2» (ФОТО)

Суспільство8 години тому

Показали рецепти, за якими українці готували 100 років тому

Суспільство9 години тому

В Італії вийшов друком історичний роман про події в Україні

Суспільство10 години тому

У Лаврі відкрилась резиденція Святого Миколая. Як вона виглядає?

Суспільство11 години тому

Дві українські стрічки про війну покажуть на престижному фестивалі в Австралії

Суспільство12 години тому

У Дніпрі проводять модернізацію ескалаторів у метрополітені

Суспільство13 години тому

На ВДНГ у Києві відкриють зимове містечко з розвагами

Суспільство13 години тому

У Німеччині найкращою диригенткою 2020 року визнали українку

Суспільство3 дні тому

В Еміратах українці народжуються не у сорочці, а у вишиванці (ВІДЕО)

Суспільство3 дні тому

Як на Дніпропетровщині повертають молодь у село? (ВІДЕО)

Суспільство4 дні тому

Історія першої велосипедної церкви в Україні (ВІДЕО)

Суспільство4 дні тому

Як сільська жінка з Тернопільщини завела блог «Я і мої кози» (ВІДЕО)

Суспільство4 дні тому

Як схід і захід об’єдналися, щоб відновити ліс на Луганщині (ВІДЕО)

Суспільство4 дні тому

На Вінниччині родина створила притулок для корів, аби врятувати їх від скотобійні (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

Як колгосп під Києвом перетворили на український Голівуд (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

Перший онлайн-священник на Луганщині відпускає гріхи телефоном та сповідає через Facebook (ВІДЕО)

Суспільство5 днів тому

Херсонські науковці створили пластик з грибів (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як фітнес-модель на фронті рятує людей (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як у карантин скуштувати тістечка без контакту з офіціантом (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як місцеві рятують унікальний маєток на Вінниччині (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як український дрон-камікадзе здивував під час запуску (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як Краматорськ прикрашає петриківкою місцева художниця (ВІДЕО)

NewСхід2 тижні тому

На околиці Добропілля замість звалища облаштували вільний простір «Непустир» (ВІДЕО)

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.