Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
>
1535218485 7039 1535218485 7039

Економіка

В Україні запатентують гуцульську бринзю, мелітопольську черешню і херсонський кавун

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

В Україні незабаром зможуть отримати географічні зазначення херсонський кавун, гуцульська бринзя і мелітопольська черешня. Як пояснюють у Мінагрополітики, продукти з географічним маркуванням мають унікальні особливості, пов’язані з їх походженням з певного регіону, відображають неповторні традиції, культурну спадщину та історію України.

Така реєстрація стала результатом спільної роботи фахівців Мінагрополітики, Мінекономіки і проекту технічної підтримки ЄС в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Перші українські продукти-візитівки

Кавун може стати новою візитною карткою сонячної Херсонщини. Зокрема сім херсонських організацій увійшли до новоствореної Асоціації виробників херсонського кавуна і першим завданням поставили реєстрацію географічного зазначення для своїх кавунів, повідомила прес-служба проекту “Географічні зазначення в Україні” на сторінці Facebook.

Слідом за баштанниками реєстрацію географічного зазначення для своєї продукції вирішили зробити виробники закарпатського сиру і садівники Мелітополя, які вирощують черешню.

Приміром, продукт гуцульська бриндзя є абсолютно автентичним, оскільки більше ніде не виробляється. А всім відома бринза є зовсім іншим продуктом, схожим хіба що – фонетично, оскільки, це солоний сир, який готується з козячого або коров’ячого молока.

Також розпочався процес реєстрації географічного зазначення походження бренду “Мелітопольська черешня”. Термін реєстрації географічного зазначення походження для мелітопольської черешні може тривати від року до півтора. До співпраці планують залучити широкий загал науковців, виробників, експортерів, представників органів місцевого самоврядування та громадськості.

У майбутньому реєстрація географічного зазначення походження “Мелітопольська черешня” надасть споживачу та виробнику чимало переваг, серед них: гарантування якості і безпечності продукції, уникнення фальсифікації та підробок, покращення організації процесу виробництва, розвиток кооперації, створення нових робочих місць, пізнаваність на внутрішньому ринку і розширення експортних можливостей мелітопольської черешні на ринки Європи та всього світу.

Яка користь від географічного маркування?

Продукти з географічним зазначенням значно вище цінуються в країнах Європи як автентичні і високоякісні. Для виробників це вигідно тим, що така продукція коштує дорожче, а попит на неї значно вище, ніж на звичайну.

Право на географічне зазначення дозволяє його власникам перешкоджати використанню зазначення третіми сторонами, чиї продукти не відповідають необхідним стандартам. Географічне зазначення, подібно знаку для товарів та послуг, несе певне повідомлення покупцеві — воно говорить, що продукт або виріб було виготовлено в особливому місці, і, відповідно, має деякі характеристики, які можуть бути виявлені тільки в цьому місці.

Наприклад, сільськогосподарські продукти зазвичай мають якості, які визначаються місцем їх виробництва і на які впливають конкретні місцеві чинники, такі як клімат і грунт. Приміром, географічне зазначення мають: сир Рокфор, Грузинські вина, Швейцарські годинники, Шампанське, Коньяк.

Для українського споживача продукти з патентованим географічним зазначенням незвичні, вони не беруть це до уваги, тоді як європейський покупець знає, що такий вид продукції – це якість, відсутність підробки, екологічність і відмінний смак. Крім того, таке маркування пов’язане з культурою країни-виробника, традиціями та автентичністю.


Реклама

Економіка

В Україні скасовують ПДВ для українських аудіокниг

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

В Україні звільнили від податку на додану вартість (ПДВ) постачання україномовних аудіокниг. Відповідний законопроект №5876 у неділю, 22 травня, підтримали у Верховній Раді.

Про це повідомила народна депутатка України Олена Шуляк у своєму телеграм-каналі.

Зазначається, що цим рішенням народні обранці хочуть насамперед популяризувати українську мову серед громадян. Також — аудіокниги стають дедалі затребуваніші, тому в країні цей напрямок потрібно розвивати.

Так, законопроектом пропонується звільнити від податку на додану вартість постачання, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування тощо), виготовлення, розповсюдження україномовних аудіокнижок.

Також закон діятиме на постачання електронних примірників та надання доступу до україномовних аудіокнижок, крім видань еротичного характеру.

Дивіться відео: Волонтер врятував поранену жінку у Харкові, прикривши її собою

Читайте також: Читати навіть під час війни. 12 видавництв, які пропонують безкоштовні книжки

Нагадаємо, українські айтішники створили додаток для аудіокниг Lingart.

Також назвали ТОП-10 найпопулярніших серед українців аудіокнижок.

Як ми повідомляли раніше, київський актор створив телеграм-канал із казками для дітей, які переховуються у бомбосховищах.

Фото: vydra.net.ua.

Читати далі

Економіка

Україна отримала €600 млн з пакета екстреного макрофіну від ЄС

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

ЄС перерахував Україні новий транш макрофінансової допомоги обсягом 600 млн євро з пакета екстреної макрофінансової допомоги на 1,2 млрд євро.

Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у Twitter.

«Сьогодні ми виплатили Україні новий транш макрофінансової допомоги у розмірі 600 мільйонів євро. Ми також запропонували додаткову позику обсягом 9 мільярдів євро для України у 2022 році. Ми працюватимемо над платформою для відновлення, аби допомогти відбудувати вільну та демократичну Україну», – заявила вона.

Кошти виділені у рамках пакета екстреної макрофінансової допомоги від Європейського Союзу. 

Як ми повідомляли раніше, Світовий банк щомісяця даватиме Україні по $200 млн на зарплати бюджетникам.

Такод нагадаємо, Київ і Варшава домовилися пришвидшити перевірку на українсько-польському кордоні та спростити експорт української агропродукції до ЄС та третіх країн.

Фото: 5.ua.

Читати далі

Економіка

120 тонн на годину. На Львівщині побудували асфальтобетонний завод

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У Добротвірський громаді Львівської області побудували асфальтобетонний завод потужністю 120 тонн асфальту на годину.

Про це повідомили в пресслужбі Львівської ОВА в Telegram.

«Завод побудовано українським виробником “Кредмаш”. Зокрема, для функціонування заводу залучено близько 100 млн гривень інвестицій», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що це сучасне українське виробництво, яке відповідає усім технічним та екологічним вимогам. Потужність заводу – 120 тонн асфальту на годину. У Львівській ОВА також запевнили, що завдяки встановленій асфальтобетонній установці європейського рівня вдається уникнути викидів шкідливого диму і практично не забруднювати навколишнє середовище.

Станом на 18 травня, робочими місцями забезпечено 25 кваліфікованих працівників. При повній потужності виробництва для подальшої більш ефективної роботи заводу буде створено понад 100 нових робочих місць.

Нагадаємо, у селі Заривинці Тернопільської області товариство «Бучачагрохлібпром» заклало фундамент під будівництво нового комбікормового заводу.

Як ми повідомляли раніше, 16 громад Закарпаття разом будують сміттєсортувальний завод за 12 млн євро.

Фото: Львівська ОВА.

Читати далі

Шопочитати

Суспільство2 дні тому

Врятував сотні тварин в Ірпені та Бучі. Як актор Олексій Суровцев став «Бородатою котомамусею»

Щоденні зйомки, репетиції, концерти, участь у шоу – таким було життя актора та хореографа Олексія...

Суспільство4 дні тому

«Страх кудись відійшов, і я наважилася». Історія фельдшерки з Луганщини, яка врятувала автівки «швидкої» з-під обстрілів

Чи могли б ми в мирний час повірити, що перевезення автівок з одного міста до...

Суспільство5 днів тому

Софт для богів війни та «вбивця» російських позицій «Валькірія». Як «Армія SOS» наближає нашу перемогу

Програмне забезпечення «Кропива» знає чи не кожен український боєць, від снайпера до військового протиповітряної оборони....

Суспільство6 днів тому

«Там воюють наші друзі, ми не могли бути осторонь». Як львівський Cantona Pub допомагає бійцям з передової

Історія Cantona Pub почалася з дружньої інвестиції, яка за сім років перетворилася на легендарний футбольний...

Суспільство1 тиждень тому

35 тис. хлібин для Бучі та Гостомеля. Як топ-кондитерка Києва перетворила бізнес на волонтерський проєкт

До повномасштабного вторгнення кондитерська студія Інни була однією з найпопулярніших у столиці. Аби замовити весільний...