Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Завідувачка сектору культури, молоді, спорту та туризму в невеликій Любешівській громаді на Волині Ольга Оласюквзялася за реформу культури.
«Сучасні культурно-мистецькі заходи — це те, чого прагне наша громада. І ми працюємо над тим, щоб це втілити, — каже жінка.
Разом з командою Ольга створила план реорганізації заходів і звернулася до Міністерства культури. Її робота стала в Україні прецедентом, який привернув увагу Мінкульту й Комітету Верховної Ради.
ШоТам запитали в Ольги та її колег, чого вже вдалося досягти.
Ольга Оласюк
завідувачка сектору культури, молоді, спорту та туризму Управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради.
Вирішили залучити молодь до культурних заходів
Я завжди вірила, що ми можемо змінювати світ навколо нас — хай маленькими кроками, але відчутними. За освітою я викладачка соціально-педагогічних дисциплін, і 12 років працювала з дітьми із соціально незахищених сімей. Моя робота завжди була про турботу й розвиток, але мене не покидала думка, що цей вплив може бути значно ширший, якщо займатися ним на рівні громади.
Ще в навчальному закладі я помітила, що діти з вразливих категорій часто залишаються «за бортом» активного життя. Їм потрібна підтримка та можливість розкрити свої таланти. Ми з колегами вирішили, що потрібно залучати їх до культурних заходів, створювати простір, де вони зможуть розвиватися та знаходити підтримку. Але я хотіла робити це масштабніше, ніж дозволяла школа.
Дослідили, чого хоче молодь громади
Коли у 2019 році оголосили конкурс на посаду головного спеціаліста у відділі культури, молоді, спорту й туризму Любешівської селищної ради, я зрозуміла — це мій шанс. Подала документи, успішно пройшла конкурс і почала працювати. За рік мене призначили завідувачкою відділу.
Одним з найбільших досягнень для мене стала Молодіжна рада, яку ми створили у 2023 році. До неї увійшли 37 активних молодих людей, які готові не тільки висловлювати свої ідеї, а й писати проєкти та брати участь у їхньому втіленні. Учасники збираються, обговорюють проблеми, діляться думками, і це дуже нас радує.
Наступним викликом стало напрацювання стратегії розвитку молоді. Завдяки співпраці з експертами проєкту «ІМПУЛЬС», який реалізується за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», ми провели глибоке дослідження потреб нашої молоді.
162 людини віком від 14 до 35 років заповнили анкету. У результаті ми визначили декілька головних напрямків стратегії — від національно-патріотичного виховання до розвитку молодіжної інфраструктури.
Мріють реформувати старі клуби у творчі простори
У нашій громаді є 28 клубів і будинків культури, 7 з них не працюють. Колись це були осередки життя, де люди зустрічалися, спілкувалися, танцювали. Але, на жаль,заклади потребують ремонту й осучаснення.
Ми прагнемо створювати сучасні творчі простори, які будуть притягувати людей різного віку. Це мають бути місця, де кожен зможе проявити свої таланти, навчитися чогось нового, знайти однодумців або просто подивитися фільми.
Тетяна Смокович
начальниця управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради.
Від радянщини до сучасних осередків
Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» — наш надійний партнер з 2021 року. Завдяки його підтримці ми відкрили STEM-лабораторію, облаштували харчоблок у лікарні, отримали генератори та медичне обладнання. У 2023 році натомість розпочали співпрацю у сфері культури. До нас приїхала експертка Людмила Колісник, і разом з Ольгою Оласюк провела дослідження, щоб зрозуміти, як у нашій громаді працюють культурні заклади.
Ольга стала рушійною силою цих змін. Саме завдяки її наполегливості вдалося організувати робочу групу, розробити проєкт реформи та розпочати діалог з Мінкультом. Але відповіді нас розчарували — у міністерстві посилалися на застарілі закони 1998 року.
Тоді ми звернулися по підтримку до Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Завдяки цьому в липні організували виїзний комітет Верховної Ради, де наш голова сільради порушив проблему оновлення закладів культури. У жовтні під час Брифінгу мерів у Києві питання підняли знову, і Міністерство висловило готовність слухати нас та працювати разом. Наразі вони вже готують відповідні зміни.
Ми хочемо змінити формат роботи наших закладів культури. Від радянщини потрібно переходити до сучасних осередків. Сподіваємося, що зміни на законодавчому рівні дадуть нам можливість це реалізувати.
Валентина Лоса
директорка центру культури та дозвілля Любешівської селищної ради.
Наша мета — зробити культурні послуги доступними й цікавими для всіх
З Ольгою Оласюк ми почали працювати навесні 2024 року. Відтоді зробили багато: переглянули роботу клубів, поспілкувалися з працівниками, розібралися, що їм болить. Найбільше проблем було з господарською частиною: старі будівлі, відсутність ремонту, нестача обладнання. І, звісно, брак людей — молодь не дуже хоче йти в культуру, і це велика біда.
Але ми не здаємося. Наша мета — зробити культурні послуги доступними й цікавими для всіх. У нас є команда, яка цим живе та хоче не просто зберегти те, що є, а й розвивати щось нове. У нас є велика віра в те, що поєднання народних традицій із сучасними форматами може стати крутою ідеєю, яка зачепить і дорослих, і молодь.
У таких ініціативах є душа
Експертка Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» розповіла нам про проєкти, які реалізували в інших громадах. Це стало для нас великим натхненням — наприклад, ми почали працювати з приватною колекцією старовинного одягу однієї з місцевих жительок. У таких ініціативах є душа, а найголовніше — це зацікавило молодь: вони долучаються, допомагають.
Ми впевнені, що можемо зробити культуру цікавою й сучасною, адже це не лише про минуле, а й про те, як ми бачимо себе сьогодні та ким хочемо стати завтра.
«Суспільне» представило лонгліст виконавців, які змагатимуться за право представляти Україну на «Євробаченні-2025». Серед 20 учасників оберуть 10 фіналістів, а переможця визначать у лютому 2025 року.
На першому етапі журі прослухає всіх учасників лонгліста й сформує список із дев’яти фіналістів. Десятий фіналіст визначиться за результатами рейтингового онлайн-голосування серед тих, хто не потрапить до фіналу після прослуховувань.
Фінал у лютому
Фінал Національного відбору відбудеться у лютому 2025 року у форматі телевізійного концерту. Глядачі й журі оберуть переможня спільно. Склад жюрі визначать через онлайн-голосування.
Нагадаємо, що фільм про український ресторан увійшов до списку найкращих документалок CNN.
Науково-фантастична стрічка режисера Павла Острікова «Ти — космос» отримала дві головні відзнаки на Paris International Fantastic Film Festival, який проходив з 4 по 10 грудня.
Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.
Нагороди, які здобув фільм
• Œil d’or long-métrage international — «Золоте око» як найкращий повнометражний фільм за результатами голосування глядачів;
• Prix Ciné+Frisson long-métrage — приз від телеканалу «Сine+Frisson».
PIFFF — це щорічний фестиваль, присвячений фантастиці, трилерам, жахам та анімації. У Держкіно зазначають: «Від моменту заснування у 2011 році він став однією з ключових подій для шанувальників жанрового кіно з усього світу».
«Ти — Космос» — науково-фантастична трагікомедія про українського далекобійника Андрія, який після вибуху Землі залишається єдиним живим у Всесвіті. Але з ним встановлює зв’язок французька вчена Катрін, і вони вирішують летіти назустріч одне одному.
Головну роль виконав актор і нині військовослужбовець ЗСУ Володимир Кравчук. Робота Максима озвучив Леонід Попадько, який також служить у Силах оборонах.
Світова прем’єра дебютної стрічки Павла Острікова «Ти — Космос» відбулася на Міжнародному кінофестивалі у Торонто (TIFF). В український прокат фільм вийде навесні 2025 року.
Нагадаємо, що фільм про український ресторан увійшов до списку найкращих документалок CNN.
Також ми писали про те, що у перший туристичний вихід у космос взяли синьо-жовтий стяг (ФОТО).
Виставковий проєкт «Різдвяне місто. Київ ХІХ–XX століття» відкрили в Музеї історії міста Києва. Експозицію представили у тематичних блоках, які демонструють головні етапи підготовки киян до зимових свят.
Про це повідомили у Київській міській державній адміністрації.
Що можна побачити на виставці
У музеї підготували п’ять тематичних блоків:
«Ковзанка»;
«Кав’ярня-кондитерська»;
«Кравецька майстерня»;
«Театральний Київ»;
«Інтерʼєр помешкання».
«Наразі наближення зимових свят для кожного українця сприймається особливо щемливо та зворушливо, адже вже третій рік поспіль ми зустрічатимемо Різдво та Новий рік в умовах повномасштабної війни з росією. Але навіть у часи найтяжчих випробувань — у переживаннях за близьких на фронті, у тривозі за дітей під ворожими обстрілами, у постійному стресі від болю втрат — нам важливо зберегти віру в різдвяне диво, в перемогу світла над мороком, у людей і людяність», — сказала генеральна директорка музею Діана Попова.
Серед експонатів виставки є такі предмети: швейна машинка «Зінгер», сторічний касовий апарат, старовинні французькі журнали моди, тогочасні деталі жіночого будуару, особисті речі акторки Марії Заньковецької, ялинки та новорічний декор.
Також у музеї можна розглянути архівні фотографії краєвидів зимового Києва.
Коли можна відвідати виставку
Експозиція триватиме до 26 січня 2025 року. Виставка працюватиме з середи по неділю з 12:00 до 19:00 (квитки продаватимуть до 18:30).
Нагадаємо, що Музей Ханенків отримав міжнародну нагороду за свою роботу під час війни.
Коментарі