Суспільство
На Вінниччині встановили пам’ятник томату (ФОТО)
На Вінниччині з’явився пам’ятник томату. Його встановили при в’їзді у село Велика Кісниця, що розташоване у Ямпільському районі і славиться вирощуванням овочів.
Про це пише видання “День”.
Ідея промаркувати таким чином село належить місцевому фермеру Андрію Федику, який активно пропагує зелений і гастрономічний туризм. Розповідає, що гроші на пам’ятник збирати серед місцевих жителів. Наразі через карантин про урочисте відкриття монументу не йдеться, каже Андрій Федик.
«Ми неодноразово обіцяли офіційне відкриття: спочатку до виборів, потім – після. Вибори минули, але відкриття знову доведеться відкласти, що поробиш, такий вже цей рік видався – «із сюрпризами», – каже Андрій Федик. – У наших планах відкриття мало б відбуватися у святковій атмосфері: із запрошеними гостями, офіційною частиною, гарною гостиною та забавами. Та, на жаль, це не можливо… поки що. Не хочемо все зіпсувати якоюсь незначною формальною процедурою відкриття, адже це історична подія для нашого села. Тому вирішили відкласти це свято до весни, а тоді вже відсвяткувати по повній».
Читайте також: У Польщі відкрили пам’ятник з Петлюрою (ФОТО)
Чим цікаве село
На сьогодні у Великій Кісниці майже 200 родин займається вирощуванням овочів, зокрема томатів, які користуються шаленою популярністю на ринках та у магазинах Вінниччини.
Читайте також: У Полтаві з’явився пам’ятник водопровіднику з котом (ФОТО)
Здебільшого, саме завдяки цим овочам тут люди заробляють собі на життя. А тому серед фермерів виникла ідея «подякувати» томату і встановити на його честь пам’ятник. Його виготовили із каменю.
Зараз кісничани вирішують, чи варто камінь фарбувати у червоний колір, а плодоніжки – у зелений. До весни, тобто запланованого відкриття, у них ще є вдосталь часу.
Фото: facebook.com/ZmistaVselo
Суспільство
Будівля та харчоблок 1973 року
«Раніше була стара плита, то на ній особливо нічого не зготуєш. У нас провели загальношкільні батьківські збори, де виносилося питання покращення та урізноманітнення харчування для дітей. Дирекція зайнялася», — розповідає мама двох учнів Старозагорівського ліцею Ірина Загірська.
Перемогли у відборі та вирішили реформувати харчування
Змінам завадила повномасштабна війна
«Ремонт харчоблока у Старозагорівському ліцеї запланували на початок 2022 року. Втім, здійснити план, на жаль, не вдалося. Адже саме в той час розпочалося повномасштабне вторгнення і кошти, які виділила місцева влада перерозподілила на допомогу Силам оборони», — розповідає керівник ліцею.
Тепер діти споживають здорову їжу змалечку
Оновили кухню — зникли скарги
«Тепер набагато різноманітніші страви готують, можна запікати, а не смажити на олії, як це було. Дітям подобається, а отже і мені подобається», — підсумовує мама двох учнів Старозагорівського ліцею Ірина Загірська.
Суспільство
Про оборонні розробки
- +300 у сфері БПЛА;
- +200 наземних роботизованих комплексів (НРК);
- +200 у сфері “штучного інтелекту” (ШІ);
- +100 засобів радіоелектронної боротьби та розвідки (РЕБ/РЕР);
- понад 60 розробок кодифіковано згідно зі стандартами NATO.
Підтримка Brave1
- пошук рішень для протидії та ураження FPV і комерційних дронів, зокрема DJI, Autel;
- пошук рішення БПЛА-перехоплювача, здатного знешкоджувати ворожі розвідувальні дрони – ZALA, “Орлан” , SuperCam.
Про Brave1
Суспільство
Смітники перетворили на парки
«Тут була просто неймовірна кількість смітників. Так, не було нормальних доріг, тротуарів, освітлення і нормальної води, але це, напевно, мене не так вразило, як сміття», — пригадує Людмила Прокопечко.
«Коли треба зробити щось важливе і ми знаємо, що можемо зробити це самі, то я просто звертаюсь до громади, щоб нас підтримали. І люди відгукуються», — каже голова громади.
Щотижня з Доброслава виїжджає волонтерська допомога, зібрана людьми
«У нас в музеї висять прапори всіх бригад, яким ми допомагаємо — їх дуже багато. І потрібно, щоб це робили всі, щоб відчували: не можуть одні воювати, а інші взагалі бути далекими».
«Для громади дуже важливі корисні справи. Бо це для них, вони тут господарі. Тож долучаються до активностей, та не лише до якоїсь роботи, а й постійно збирають допомогу для військових», — каже Людмила Прокопечко.
«Вона не просто заховалася десь в кабінеті, а якраз найперша підійшла до мене і запитала: як справи? Як ви себе почуваєте? Може, вам чимось допомогти?», — розповідає військовий.