Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

На Прикарпатті селяни заробляють у молочному кооперативі. Як їм це вдалось?

Опубліковано

Жителі села Чесники, що на Прикарпатті, заробляють на молоці чималі гроші. А все завдяки кооперативу “Еком”, який створив Олег Журавінський ще 8 років тому. Чоловік об’єднав 43 мешканців з двох сіл у молочний кооператив, де займаються виготовленням сирів за власною рецептурою. Жителі перетворили стару молочарню на сучасну ферму та навіть створили власний бренд “Чесниківський сир”. Члени кооперативу задоволені, адже тепер мають можливість збувати молоко не за копійки, а отримувати пристойну зарплату. 

Олег Журавінський

Олег Журавінський

Засновник кооперативу “Еком”

Навіщо чесниківцям кооператив

У людей, які мають корову, є величезна проблема — збути молоко. Селянам просто нікуди здавати надоєні літри. Можна везти у місто на базар, але то і дорого, і довго. От у нас є вчителька в селі, яка має корову. Вона не має можливості кудись їхати, а молока залишається багато. До того ж більшість людей, у яких ще залишились корови, похилого віку і вони просто не в змозі збувати продукцію. На молокозаводи здавати не вигідно, бо там платять просто смішні гроші за молоко.

Читайте також: Буковинський кооператив продає дикорослі гриби по всьому світу. Як їм це вдалось?

Наш кооператив розв’язує цю проблему. Люди доять корів, а я щодня їжджу до них і забираю молоко. Всього пів години часу і вже можна отримати свої гроші. Погодьтесь, це краще ніж їхати на базар, цілий день там стояти та в результаті нічого не продати.

Зараз я купую молоко по 11 гривень за літр. Кожного ранку я їду до усіх членів кооперативу у селі в Чесниках та сусідньому селі Лучинці і збираю молоко. На місці перевіряю його якість і кислотність за допомогою спеціального аналізатора. Кожного тижня селяни отримують гроші за здане молоко. А в кінці року на свято Святого Миколая всі члени кооперативу мають додаткову оплату. Це вже така традиція.

Коли ми тільки починали, то до нас приєдналось десь п’ятеро людей. Зараз у нас вже є 43 членів кооперативу. Люди побачили вигоду у такій співпраці і ми вже 8 років успішно працюємо.

Виграли грант на обладнання 

У 2012 я повернуся з Польщі і тоді мав розмову з головою сільської ради. Він підійшов до мене з ідеєю створити молочний кооператив. Я тоді був фактично без роботи і погодився. На той час у селі був один виробничий кооператив, але молоко у населення вони не брали, бо мали власну молочну ферму. Тому наш кооператив розв’язував проблеми селян.

Коли ми запустили кооператив, то дізнались про програму від Західноукраїнського ресурсного центру. Вони проводили конкурс проєктів серед організацій з різними ідеями — від молочного кооперативу до хлібопекарні. Ми написали проєкт і виграли грант, який витратили на покупку пастеризатора. Завдяки ЗУРЦ ми зареєстрували торгову марку для реалізації сиру “Чесниківський сир”.

Читайте також: “Чоловіча ягода” з Запоріжжя: як працює найбільший у світі кизиловий сад

Кооператив ми створили на місці старої молочарні. Спочатку зробили ремонт в одній кімнаті, а згодом добудували, розчистили територію старого пасовища від чагарників та засіяли травою. Все зробили за власні кошти. Зараз ми маємо пересувну доїльну установку, електропастуха та свердловину, щоб напувати корів. Люди не ганяють додому корів — вони знаходяться весь час на пасовищі. Господарі приходять подоїти, а потім частину молока забирають в сім’ю, а іншу частину — здають у кооператив.

Також ми взяли участь у держпрограмі та отримали холодильні установки та часткову компенсацію на придбання автомобіля для доставки молока. Ми подаємо заявки у всі можливі фонди, де можна виграти грант на розвиток кооперативу.

Що робити, коли молока стало забагато

Як тільки ми створили кооператив, то люди здавали десь 40 літрів молока на день. Але зараз об’єми збільшились до 400 літрів. Четверо членів кооперативу створили сімейні ферми, тримають по 5-10 корів. Вони також це зробили завдяки спеціальним програмам. Тому молока багато.

Тоді ми задумались: а що ж робити з такою кількістю? Вирішили виготовляти тверді сири. Звісно, ми як і раніше пастеризуємо молоко і реалізуємо сметану, вершки та знежирений сир. Але тепер з’явився новий продукт. Коли є попит, то робимо більше сиру, коли немає — переходимо на сметану. Кожного дня по-різному. На тиждень можемо зробити десь 50-60 кг сиру.

За грантові кошти облаштували сироварню. Всю продукцію робимо вдвох з дружиною, а потім реалізуємо. Багато хто сам приїжджає до нас на сироварню за продукцією. У місцевому кооперативному магазині є відділ, де теж можна придбати і сир, і молоко, і сметану. А ще я часто беру участь в ярмарках, які проходять у великих обласних містах: Івано-Франківську, Львові.

Також ми створили власний сайт і сторінку у Фейсбуці. Тому замовляють сири з різних куточків України, а ми вже відправляємо поштою.

Швейцарський сировар жестами навчив робити сир

Я почав вивчати основи сироваріння. Але результати власних експериментів мене не радували, тому я почав шукати експерта і знайшов його аж у Швейцарії Сировар Норберт Буррі спочатку приїжджав до України на волонтерських засадах, а тепер він регулярно відвідує молочний кооператив та надає фахові консультації. Норберт 20 років займався сироварінням, а тепер допомагає різним підприємцям у світі своїми порадами. Щоб запросити його, я звернувся до місії швейцарських експертів, яка надає подібні послуги за різними напрямками.

Читайте також: Сирний бізнес на останні 300 гривень. Історія сироварні “Скажи Cheese”

Саме Норберт навчив мене варити сир і поділився своїми рецептами. За його технологією я і зараз створюю продукт. Сировар приїжджав у Чесниківці вже десь 25 разів. У листопаді мав приїхати теж, але карантин трохи зіпсував наші плани. У нас є величезна проблема – мовний бар’єр. Норберт говорить німецькою, а мої знання цієї мови мінімальні. Коли було складно, то я запрошував перекладача. А так спілкувались мовою жестів.

Олег Журавінський разом з родиною на презентації Чесниківського сиру

Зараз ми виготовляємо один сорт сиру, який нагадує гауду (голландський твердий сир), але з чесниківським присмаком. Так, це однакова технологія виготовлення, але ж у нас інший клімат, інші корови. Тому і смак ексклюзивний. Сир має різні терміни дозрівання – один, два і чотири тижні. І в асортименті є класичний, молодий та витриманий сир. А ще ми додаємо насіння чорного кмину, або, як кажуть тут, чорнушку.

Відроджуємо туризм у селі

Вже 6 років наш молочний кооператив має торгову марку “Чесниківський сир”. На логотипі бренду ми зобразили місцеву пам’ятку архітектури XVI-XVII століття – Михайлівську церкву. Саме завдяки цьому храму наше село є досить відомим. Тому сюди часто приїжджають туристи з екскурсіями.

Читайте також: Крокодили, страуси та буйволи: топ незвичайних українських ферм, які варто відвідати кожному

Туристи захоплюються селом, а місцеві жителі не помічають, у якій красі живуть. Під час екскурсій разом з місцевими виробниками робимо дегустацію сирів та олій.

У нашому селі можна справді гарно відпочити, адже тут просто неймовірні краєвиди. Навколо ліс, свіже повітря, гарна природа. Та ще й місцеву натуральну продукцію можна скуштувати. Ми охоче приймаємо туристів і навіть зробили на сироварні приміщення, де можна ночувати.

11.11.2020

Суспільство

Станцію київського метро зробили доступнішою для людей з інвалідністю (ФОТО)

Опубліковано

У Києві на станції метро «Сирець» провели ремонтні роботи для забезпечення вільного доступу маломобільних груп населення.

Про це повідомив керівник столичного метрополітену Віктор Брагінський.

Що змінилось на станції?

Зазначається, що за програмою доступності на станції зокрема виконано:

– ремонт вхідних/вихідних груп з встановленням 16 нових вестибюльних дверей, 4 з яких зі збільшеною шириною дверних полотен

– заміну зі збільшенням розмірів літер назви станції для кращого візуального сприйняття пасажирами, в тому числі світлових емблем «М»;

– влаштовані тактильні смуги для орієнтування на станції пасажирів з вадами зору;

– замінено всі покажчики старої системи візуальної інформації (навігації) на світлові;

– змонтовано тактильні покажчики зі шрифтами Брайля для пасажирів з вадами зору;

– замінено на сучасні торцеві електрогодинники, часової станційної стійки та вторинних електрогодинників.

Читайте також: У Києві планують проєктувати 5 нових станцій метро

Плюс нові турнікети

Також на станції встановлено контрольно-пропускні пункти нового зразка. На  цих турнікетах можна скористатися всіма сучасними способами оплати проїзду, зокрема: qr-квиток, Kyiv Smart Card, Карткою Киянина та  безконтактною банківською карткою. Такий вид турнікетів є антивандальний, а подібний тип застосовується у європейських метрополітенах, наприклад у Парижі.

Читайте також: У метро Харкова встановили турнікети для безконтактної оплати проїзду

Зазначається, що наступною за програмою доступності буде облаштовано станцію «Шулявська». Там також будуть встановлені турнікети нового типу.

Фото: facebook.com/BrahinskyyViktor

Читати далі

Суспільство

Південний Буг у Вінниці розчистили і збільшили глибину до шести метрів (ВІДЕО)

Опубліковано

У Вінниці розчистили 1080 метрів русла Південного Бугу, діставши з дна 90 тисяч кубометрів мулу. 

Про це розповів на своїй фейсбук-сторінці міський голова Вінниці Сергій Моргунов, пише Вежа.

Працювати в акваторії Південного Бугу в рамках масштабного проекту з очищення річки розпочали на початку цього року, “попри непрості реалії карантину”. Загалом очистити русло річки в межах всієї Вінниці планують за шість років. 

“Стартували від об’їзного мосту у напрямку водоканалу. Тільки у цьому році техніка вже викачала майже 90 тисяч кубометрів намулу. Що це дало? Після розчистки фарватеру глибина дна збільшилась до 4-6 метрів. Тоді як раніше в окремих місцях ледве сягала метра. Вода прибуває, а течія відновлюється. Це важливо для відновлення екосистеми водойми. Якщо цим не займатися далі, річка буде більше замулюватись і «цвісти». А це змінює колір води і її запах”, – написав міський голова.

Читайте також: «Нібулон» спустив на воду новий буксир (ФОТО)

Як чистять річку?

У рамках проекту задіяли понад 20 одиниць техніки. Зокрема п’ять земснарядів, два екскаватори-амфібії та дві баржі. В результаті покращились показники прозорості води. Роботи по І черзі виконали на 30% з випередженням графіку.

“Загалом цього року розчистили понад 1 кілометр Південного Бугу. Це третина від обсягів першої черги цього комплексного проекту. Але результати вже є: вода у районі водозабору стає чистішою. А саме для покращення якості питної води для вінничан, джерелом якої є наша ріка, ми і розпочали цей проект”, – підкреслив Сергій Моргунов.

Читайте також: У Києві стартувало будівництво великого парку “Почайна”

Він також нагадав, що загальна протяжність Бугу у межах Вінниці майже 13,4 кілометра, а весь проект по оздоровленню водойми розрахований на шість років.

Міський голова зазначив, що очистка самої річки не єдина, хоч і важлива складова вирішення питання якості води.

 “І ми зробимо все можливе, щоб, згідно з нашими довгостроковими планами розвитку до 2030 року, вінничани могли пили воду з крану без кип’ятіння. Це стратегічна мета для всієї громади”, – додав мер міста.

Фото: facebook.com/SAMorgunov

Читати далі

Суспільство

На Львівщині під час реконструкції дороги виявили пам’ятки епохи енеоліту та княжої доби

Опубліковано

Під час реконструкції дороги між Жовквою та Кам’янка-Бузькою на Львівщині археологи виявили пам’ятки епохи енеоліту та княжої доби. 

Про це повідомляє ZAXID.NET.

Що відомо про знахідки?

Зазначається, що два давні поселення розташовані в межах будівництва дороги. Їх детальніше вивчать історики. Зокрема, біля с. Сопошин вже знайшли фрагменти ліпного посуду та крем’яні вироби епохи енеоліту. Археологи зафіксували також об’єкти і знахідки ХVІІІ – ХІХ ст. (монети австрійського періоду) біля покинутого хутора в урочищі Боднарова.

«Ще у 2019 році, на етапі проєктування, наші працівники провели розвідку на відрізку автодороги протяжністю 25,5 км та зафіксували вісім об’єктів археології – переважно давні поселення. За датуваннями вони належать до різних епох — від енеоліту і до княжої доби», — зазначено у повідомленні «Рятівної археологічної служби».

Читайте також: На дні Дніпра знайшли унікальний артефакт часів козацтва (ФОТО)

Окрім того, вчені проводять нагляд під час земляних робіт на шести ділянках в охоронній зоні, де є поселення доби бронзи і ранньозалізного віку (Сопошин-1, Блищиводи-4, Блищиводи-5 та Блищиводи-6). Тут виявили небагато матеріалів, ймовірно, з околиць давніх поселень.

Археологічні дослідження продовжать у 2021 році. Масштабніші розкопки заплановані на поселенні ранньозалізного віку Воля-Жовтанецька-1, яке розташоване на розвилці доріг Зіболки – Батятичі – Дальнич.

Читайте також: Під час реставрації закарпатського замку відкопали досі невідомий підвал (ФОТО)

Зазначимо, що перед новим будівництвом чи масштабними реконструкціями, які передбачають земельні роботи, за українським законодавством передбачені археологічні дослідження. Їх виконують для того, щоб підтвердити наявність чи відсутність знахідок на території. Якщо ж вони трапляються, техніка зупиняється і починають працювати археологи.

Нагадаємо, у Полтавській області на місці проходження бетонної дороги Дніпро-Решетилівка археологи виявили поселення, найдавніші знахідки в якому датуються ХХ-XVII ст. до нашої ери.

Фото: Науково-дослідний центр “Рятівна археологічна служба”

Читати далі

Суспільство

Вінничанин створив онлайн-сервіс для реабілітації за принципом «фізіологічного дзеркала»

Опубліковано

Вінничанин Андрій Поліщук створив мобільний пристрій для реабілітації при неврологічних розладах, постінсульту, травм та ДЦП. Як передає Суспільне, це — онлайн-сервіс, де можна зіграти компʼютерну гру, керуючи нею не мишкою, а своїми мʼязами.

У чому суть винаходу?

В основі винаходу принцип «фізіологічного дзеркала». Він спрямований на відновлення пошкоджених мʼязів: на них кріплять електроміограф, а сенсори зчитують фізіологічні показники пацієнта.

Читайте також: Як на Вінниччині школяр рятує криниці від хімікатів (ВІДЕО)

Розробник Андрій Поліщук за фахом вчитель хімії та біології, втім більше 15 років пропрацював в IT-сфері. Звідси й ідея створення приладу. Майстрував його, розповідає, два роки. Для цього звільнився з роботи. У скільки обійшовся пристрій, каже, не підраховував, втім, додає, ця сума незначна.

“Були інші ідеї, але я проаналізував: цей пристрій дуже необхідний в доступній формі. І я вирішив, що на українському ринку цього не вистачає. Ми проводимо консультації з лікарями. Процедура завжди проходить під наглядом реабілітолога або лікаря”, – розповідає Андрій Поліщук.

Читайте також: 15-річний вінничанин винайшов пристрій передачі звуку через лазер (ВІДЕО)

Хто тестує сервіс?

Зараз же свій винахід Андрій Поліщук тестує. Для клієнтів реабілітаційного центру «Гармонії» він безкоштовний. Поки ж пристрій не запантентований. У планах — випустити його на медичний ринок.

Вінничанин Богдан Горовенко грає у компʼютерну гру, але без компʼютера та мишки. Героями керує за допомогою мʼязів. Збирає моркву та тікає від вовка. У хлопця — ДЦП, і, розповідає, реабілітація в ігровій формі йому дуже подобається. Богдан уже протестував три компʼютерні гри.

За тим же принципом, але вже іншу гру тестує 10-річна Ангеліна Куряча. Дівчинка мʼязами керує літаком і збирає кристалики. Мама Ангеліни, Леся Куряча, результатом, каже задоволена.

Нагадаємо, Кабмін підготував проєкт бюджету, у якому збільшено фінансування науки на 1,8 млрд грн (+18,2%) порівняно із 2020-м роком.

Фото: suspilne.media

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.