Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“Чоловіча ягода” з Запоріжжя: як працює найбільший у світі кизиловий сад

Опубліковано

Для багатьох кизил асоціюється з Кавказом чи Молдовою, або ж з Кримом. І мало хто знає, що найбільший кизиловий сад у світі площею 15 га знаходиться у Запорізькій області. Як таке можливо?! Там же холодно! – запитаєте ви.

Бізнесмен Сергій Ольшанський знайшов вихід, як вирощувати теплолюбну рослину у широтах Запорізької області, і зараз збирає вже 20 тонн врожаю на рік. Кизилові смаколики, які виробляє Сергій під торговою маркою Famberry, купують по всій Україні у супермаркетах NOVUS, Ашан, Good Wine, VARUS, а куштують навіть американці та німці. 

Сергій Ольшанський

Власник кизилового саду в Запорізькій області.

Має дві освіти: технік-металург та педагог-спеціаліст з основ підприємництва. У 2010-2017 рр. був керівником фермерського господарства “Токмацьке 2010”. А зараз. вже п’ять років займається вирощуванням кизилу. 

Для охорони саду використовуємо …САЛО

Коли ми тільки починали,  то зіштовхнулись з багатьма складнощами.  Наприклад, майже рік отримувати дозвіл на проведення мережі, щоб організувати крапельне зрощення.

Та й важко було знайти хорошого спеціаліста, ще й в селі. Ніхто не знав про кизил нічого і що з ним робити. Та все ж таки вдалось знайти чоловіка, який зараз відповідає за сад.

Звісно, поставили й охорону, бо злодіїв, які хочуть викопати дерева, багато. Та у нас є ще й лісові злодії – зайці, які травмують саджанці. Тому ми завели собак для охорони, але зайці вже вивчили, де сидить собака і довжину її ланцюга, тому не бояться. Але ми знайшли вихід і прочитали про народний метод від зайців – мазати дерева старим салом. А зайця смак сала зовсім не подобається.

Коли наступає період цвітіння кизилу ми проводимо екскурсії по нашому саду, щоб люди могли більше познайомитись з цією культурою”. 

Кизил замість збиткового саду

Кизиловий сад – це наш сімейний бізнес, яким ми займаємось ще з 2013 року. У мене був старий сад у Запорізькій області, де росли черешня, вишня, слива. Але це не приносило великого прибутку. Тож, довелось думати, що робити з садом і як його розвивати.

Якось я подумав про кизил і дізнався, що в Україні ніхто не вирощує цю культуру у промислових масштабах.

Для вирощування вибрали цю ягоду ще й тому, що вона надзвичайно корисна. Наприклад, кизил містить багато мікроелементів, магнію, амінокислот, органічних кислот. Вживання цієї ягоди підвищує імунітет, добре впливає на шлунково-кишковий тракт, нормалізує кров’яний тиск, рівень цукру в крові. А головним плюсом вирощування кизилу є те, що він не потребує хімічної обробки, бо не піддається шкідникам.

У нас низька культура споживання кизилу, але ми вже п’ять років намагаємось це розвивати, знайомити людей через сайт, соціальні мережі та інші заходи. І бачимо, що попит зростає.

“Директор саду” – його єдиний працівник

Кизил вирощуємо по системі Organic Standard Ltd, яка сертифікує органічну продукцію для ринку Європейського Союзу та Швейцарії. Тобто для обробки саду не використовуємо ніяких шкідливих речовин, лише органічні добрива.

Та й особливого догляду сад не потребує. У нас є лише один кваліфікований агроном Сергій Богомол, я називаю його “директор саду”. Він займається санітарною обрізкою, прибирає засохлі гілочки. Щоб покосити траву чи пополоти – долучаємо трактористів. А для збору врожаю наймаємо місцеве населення. Цього року у нас було 25 працівників.

Можемо збирати до 1000 тонн на рік

Я зацікавився, чи можна вирощувати кизил в Запорізькій області, адже тут клімат холодніший, порівняно, наприклад, з Кавказом. Але згодом дізнався, що є садові сорти ягоди, які чудово ростуть навіть у центральній Україні. Садовий кизил відрізняється від дикорослого тим, що він має більш великі ягоди, співвідношення кісточки до м’якоті всього 10-11%. Має високу врожайність ягід і морозостійкість.

Ми закупили саджанці в Криму, викорчували старий сад, який не оброблявся вже 25-30 років. Нашу ділянку курує Світлана Клименко – доктор біологічних наук. Вона допомагає консультаціями з агротехніки і є автором всіх наших сортів кизилу.

На 14 га землі висадили відразу 10, 5 тисяч дерев. До того ж, кизил у саду висаджений за схемою 3х4 метри: 830 дерев на 1 гектар. Загущену схему обрали спеціально, щоб отримати інтенсивний сад.

Ми є найбільшим кизиловим садом у світі. До речі, зараз ми займаємось тим, щоб увійти в книгу національних рекордів. А згодом будемо думати, як підтвердити себе на світовому рівні. 

Також ми зробили ставок для поливу, щоб вода йшла не прямо з свердловини, а відстоювалась. Організували крапельне зрошення, причому систему зрошення купували українського виробництва донецького заводу “Факел”. 

У серпні зібрали врожай – 20 тонн кизилу. Та це не наші межі. Проектна потужність саду – 1000 тонн на рік. Початкові інвестиції у створення кизилового саду склали близько 2 млн грн.

З кизилу робимо і варення, і наливку

Після збору врожаю ми реалізовуємо продукцію під торговою маркою Famberry. 

Цього року поставляли свіжий кизил в мережі супермаркетів NOVUS, Ашан, Good Wine, VARUS. Частково ягоду переробляємо і робимо варення, джеми, пастилу, соуси. Те, що не обробляємо, то заморожуємо в шоковій камері і зберігаємо при температурі мінус 18.

Кизил з саду ми продаємо 50 гривень за кілограм, заморожений – 75 грн за  кілограм, а варення – 64 грн.

В основі майже всіх продуктів Famberry – кизилове пюре. Для його виробництва придбали спеціальну машину швейцарського виробництва. Обладнання встановлене на дніпровському заводі, який виробляє для нас продукцію.

Крім ягід, кизил дає ще й додаткову продукцію – кісточки можна використовувати при виробництві косметичних засобів. Ми розробили олію з кісточок, зараз її аналізують і вивчають застосування в ліках і бадах. Листя кизилу також можна використовувати. Робимо вино і наливку для себе, виходить дуже цікавий смак.

Поки ми навчились вирощувати, навчились переробляти тепер навчаємось продавати.

Джеми, варення, пастилу ТМ Famberry вже пробували в Японії, США, Німеччині. Але поки відправляли лише невеликі палети. 
Проблема в тому, що за кордоном ніхто не розуміє, що це таке. Іноземці куштують, їм подобається, питають, а коли кажеш, що це кизил – ніхто про цю ягоду і не чув. Але будемо розвиватись і потроху виходити на зовнішні ринки.

Ми працюємо і розвиваємось. Та й ця справа є по-справжньому сімейною, якою потім займатимуться і онуки, бо кизил плодоносить до 100 років.

Суспільство

В Ужгороді відкрили нову мініскульптуру (ФОТО)

Опубліковано

В Ужгороді відкрили нову міні-скульптуру, присвячену Ласло Боді – місцевому музиканту і композитору.

Про це повідомив на своїй сторінці у фейсбук Сергій Денисенко.

Автором скульптури є Роман Мурник.

Довідка

Ласло Боді народився 3 травня 1965 року в Ужгороді. Він став відомим угорським рок-співаком закарпатського походження.

Переїхав до Будапешта у віці 18 років, де відвідував курси підготовки до консерваторії.

Читайте також: Про мерів, комуналку та безхатченків. Як книга «У міста є я!» допоможе дітям стати відповідальними мешканцями

Коли Ласло Боді давав інтерв’ю пресі, майже завжди висловлював гордість тим, що має закарпатське коріння. У селі Малі Геївці досі живуть його родичі, зокрема — двоюрідна сестра.

Нагадаємо, у Києві встановили скульптуру волейболістки, яка грає Місяцем.

Як ми повідомляли раніше, на Миколаївщині колишній військовий робить діорами з історії сільського побуту.

Усі фото: facebook.com/sergej.denisenko.

Читати далі

Суспільство

Про мерів, комуналку та безхатченків. Як книга «У міста є я!» допоможе дітям стати відповідальними мешканцями

Опубліковано

В Україні бракує літератури, яка б розкривала для дітей світ функціонування міста в усіх його проявах. Що таке комунальні тарифи, навіщо потрібен міський голова, куди зникає викинуте в баки сміття. Щоб заповнити цю нішу, фахівчиня з питань населених пунктів Ірина Озимок написала книгу «У міста є я!». Це перше ілюстроване видання для дітей, яке вчить ставати відповідальним мешканцем. На сторінках книги — не лише корисні поради. Там знайдеться й інтерактив, і цікаві конкурси. Продаж видання стартує з 15 травня.

Як воно, бути відповідальним мешканцем

«Це більше ніж книжка, адже вона сприяє пізнанню та спілкуванню дітей з дорослими, дає змогу написати лист меру та виграти призи», — так характеризує свою книгу її авторка Ірина Озимок. «У міста є я!» — це перше ілюстроване видання для дітей, що відкриває секрети про всі процеси в місті та вчить, як стати його відповідальним мешканцем.

Книжка розказує всі секрети про те, як функціонує місто, закликає знайти в книжці порушення правил у населеному пункті й ніколи їх не повторювати, містить захопливі завдання і цікаві факти про міста. Також вона дає можливість взяти участь у конкурсах малюнків та есе і виграти подарунки. А ще заохочує дорослих читати її з дітьми.

Дитяча книга «У міста є я!»

Інструкція для маленьких містян

У 13 розділах Ірина Озимок розповідає про те, як мешканці керують своїм містом, що таке міський бюджет і як він наповнюється, чому тепло треба заощаджувати. Також звертає увагу на те, як не потонути у смітті та чому варто його сортувати, все про різновиди транспорту і коли та чому краще ходити пішки. Книжка є своєрідною інструкцією, як діти вже сьогодні можуть впливати на місто. Авторка розповідає, які дитячі організації та ініціативи працюють в Україні та світі, до яких можна долучитися чи якими можна надихнутись і зробити щось своє, щоб змінити життя в місті на краще.

Видання зібрало цікаві факти про різні куточки світу — де з’явилася перша пішохідна вулиця, в якому місті найстаріше метро, а де найвища будівля і хто подарував Статую Свободи Нью-Йорку. У книжці всі погані звички позначенні спеціальним значком — авторка закликає їх віднайти та ніколи не повторювати.

На книгу надихнуло народження сина

Як організаторка Міжнародного саміту мерів, у своїй роботі я спеціалізуюся на темі населених пунктів. Раніше я ніколи не писала книжок, але завжди про це мріяла. Давно хотіла написати про міста для дорослих, але в мене було уявлення, що для цього я маю бути досить дорослою та ще більш досвідченою. Хоча нічого не вело мене до дитячої літератури до того, як у мене не народилася дитина.

Читайте також: Книги для дітей з аутизмом: як «ДивоГра» рятує український ринок від браку інклюзивної літератури

Зараз моєму хлопчику — один рік і 9 місяців. Ми намагаємося давати йому більше книжок, ніж іграшок. Й одного дня я подумала: стоп, а чи є книжка про міста, про те, як вони функціонують, як дітям брати участь у житті міста. Мені було цікаво, чи розповідає їм хтось у цікавій формі про те, чому важливі деякі процеси. Чому потрібно сортувати сміття, куди воно дівається, звідки у крані з’являється вода, що таке безпека в місті, хто такий мер. Я таку книгу для сина не знайшла, так з’явилася ідея написати свою. Тобто, моя дитина і робота сукупно дали мені ось таке натхнення.

Розповідаю про безхатченків та реклами на фасадах

Ця книжка — не про ідеальне місто, де все правильно і всі поводяться так, як має бути. У міста є я, тобто кожен його житель, і саме від нас залежить, яким воно буде: чистим, дружнім, безпечним, цікавим, зручним, інклюзивним, чи навпаки. Ми також можемо обирати, чи будемо пасивними спостерігачами, чи активними учасниками процесів у місті.

Дитяча книга «У міста є я!» (фото: «Книголав»)

Я розраховую, що цю книгу діти читатимуть із дорослими: з батьками, дідусями й бабусями та вчителями. У кожному розділі йдеться про поширені проблеми: запаркована машина на тротуарі, викинуте в парку сміття, байдужість людей, які проходять повз безхатченків, жахливі реклами на фасадах історичних будівель. Закликаю читача шукати такі моменти й запитувати у дорослих: «Мамо, а чому так? А ми так робимо? А може не будемо так робити?». Так діти ще змалечку почнуть звертати на це увагу.

Не книгою єдиною: інтерактиви й конкурси

Видання інтерактивне — до кожного з 13 розділів є особливе завдання. Там є, наприклад, пропозиція відстежити в будинку показники лічильника води. Це дасть змогу дітям усвідомити, скільки води сім’я споживає, це багато чи мало, як можна заощаджувати. Ще є завдання розробити пам’ятку для сусідів, як зробити будинок енергоефективним. Це стимулюватиме дітей до дій, тому що це не просто «прочитав — забув», а більше для того, щоб навчитися щось робити.

А ще кожен читач може взяти участь у конкурсах. Перший — найкращий малюнок. У книзі є практично пустий розворот, де дитина може намалювати своє місто через десять років. Ми підготували корисні призи-досліди, як от прогулянка з відомим урбаністом або можливість надрукувати на основі деяких малюнків листівку та поштову парку. Другий — це конкурс есе, де потрібно буде продовжити текст, який починається з речень: «Якщо колись я стану мером, то…», «А щоб так довго не чекати, вже сьогодні я можу…». Ми домовилися з порталом «Хмарочос», що вони надрукують найкращі роботи. У дітей буде час над цим попрацювати протягом літа.

Дитяча книга «У міста є я!» (фото: «Книголав»)

Старт продажів не за горами

Попри те, що ця книга — для дітей, я писала її доволі дорослою мовою. І вже потім ми з літредакторкою адаптовували цей текст. І хоча там є віковий показник від 6 до 12 років, але насправді вона цікава і для повнолітніх. Я ставлю себе на місце мами, яка читає з дитиною, і мені це буде цікаво. І я давала її читати дідусям і бабусям, їм також сподобалася. Дорослі казали, що вони також щось нове для себе пізнали.

Книгу проілюструвала одна з засновниць студії «Сері/граф» Анна Іваненко. У вільному продажі вона з’явиться з 15 травня. Замовити видання можна у книгарнях «Книголав» та Yakaboo за 225-250 гривень.

Читати далі

Суспільство

Як українець відновлює походами в гори ветеранів і людей з ампутацією (ВІДЕО)

Опубліковано

Вони водять в гори людей з ампутацією та безкоштовно реабілітують ветеранів у Карпатах.

Засновник проєкту – єдиний українець, який здолав Великий Гімалайський шлях!

Це ветеран зі Львова Віталий Дячук. Був поранений під час Революції Гідності.

У 2015 році пішов добровольцем на фронт.

«Ти повертаєшся і відчуваєш, що в тебе щось не то. Ти відчуваєш, що потрапив в болото», – Віталій Дячук.

Імпульсивно зібрав наплічник й пішов в гори. Там і народилась ідея допомогти іншим ветеранам.

Горотерапія є вже 5 років. За цей час реабілітували понад 700 ветеранів.

Читайте такожВолонтерський рух ОЗОН: як молодь та пенсіонери контролюють поліцію

Зазвичай походи влаштовують в українських Карпатах, проте водили й в Туреччину, Таджикистан, Грузію.

Фінансують це все добродії та небайдужі.

Нині команда збирає кошти на похід на Казбек.

Якщо хочете підтримати, то ось картка: 4731 1856 0242 2674 Дячук Віталій.

Нагадаємо, санаторій «Женева» у Трускавцях приймає на безкоштовну реабілітацію учасників бойових дій.

Як ми повідомляли раніше, вінничанин створив онлайн-сервіс для реабілітації за принципом «фізіологічного дзеркала».

Читати далі