Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“Чоловіча ягода” з Запоріжжя: як працює найбільший у світі кизиловий сад

Опубліковано

Для багатьох кизил асоціюється з Кавказом чи Молдовою, або ж з Кримом. І мало хто знає, що найбільший кизиловий сад у світі площею 15 га знаходиться у Запорізькій області. Як таке можливо?! Там же холодно! – запитаєте ви.

Бізнесмен Сергій Ольшанський знайшов вихід, як вирощувати теплолюбну рослину у широтах Запорізької області, і зараз збирає вже 20 тонн врожаю на рік. Кизилові смаколики, які виробляє Сергій під торговою маркою Famberry, купують по всій Україні у супермаркетах NOVUS, Ашан, Good Wine, VARUS, а куштують навіть американці та німці. 

Сергій Ольшанський

Власник кизилового саду в Запорізькій області.

Має дві освіти: технік-металург та педагог-спеціаліст з основ підприємництва. У 2010-2017 рр. був керівником фермерського господарства “Токмацьке 2010”. А зараз. вже п’ять років займається вирощуванням кизилу. 

 

Для охорони саду використовуємо …САЛО

Коли ми тільки починали,  то зіштовхнулись з багатьма складнощами.  Наприклад, майже рік отримувати дозвіл на проведення мережі, щоб організувати крапельне зрощення.

Та й важко було знайти хорошого спеціаліста, ще й в селі. Ніхто не знав про кизил нічого і що з ним робити. Та все ж таки вдалось знайти чоловіка, який зараз відповідає за сад.

Звісно, поставили й охорону, бо злодіїв, які хочуть викопати дерева, багато. Та у нас є ще й лісові злодії – зайці, які травмують саджанці. Тому ми завели собак для охорони, але зайці вже вивчили, де сидить собака і довжину її ланцюга, тому не бояться. Але ми знайшли вихід і прочитали про народний метод від зайців – мазати дерева старим салом. А зайця смак сала зовсім не подобається.

Коли наступає період цвітіння кизилу ми проводимо екскурсії по нашому саду, щоб люди могли більше познайомитись з цією культурою”. 

Кизил замість збиткового саду

Кизиловий сад – це наш сімейний бізнес, яким ми займаємось ще з 2013 року. У мене був старий сад у Запорізькій області, де росли черешня, вишня, слива. Але це не приносило великого прибутку. Тож, довелось думати, що робити з садом і як його розвивати.

Якось я подумав про кизил і дізнався, що в Україні ніхто не вирощує цю культуру у промислових масштабах.

Для вирощування вибрали цю ягоду ще й тому, що вона надзвичайно корисна. Наприклад, кизил містить багато мікроелементів, магнію, амінокислот, органічних кислот. Вживання цієї ягоди підвищує імунітет, добре впливає на шлунково-кишковий тракт, нормалізує кров’яний тиск, рівень цукру в крові. А головним плюсом вирощування кизилу є те, що він не потребує хімічної обробки, бо не піддається шкідникам.

У нас низька культура споживання кизилу, але ми вже п’ять років намагаємось це розвивати, знайомити людей через сайт, соціальні мережі та інші заходи. І бачимо, що попит зростає.

“Директор саду” – його єдиний працівник

Кизил вирощуємо по системі Organic Standard Ltd, яка сертифікує органічну продукцію для ринку Європейського Союзу та Швейцарії. Тобто для обробки саду не використовуємо ніяких шкідливих речовин, лише органічні добрива.

Та й особливого догляду сад не потребує. У нас є лише один кваліфікований агроном Сергій Богомол, я називаю його “директор саду”. Він займається санітарною обрізкою, прибирає засохлі гілочки. Щоб покосити траву чи пополоти – долучаємо трактористів. А для збору врожаю наймаємо місцеве населення. Цього року у нас було 25 працівників.

Можемо збирати до 1000 тонн на рік

Я зацікавився, чи можна вирощувати кизил в Запорізькій області, адже тут клімат холодніший, порівняно, наприклад, з Кавказом. Але згодом дізнався, що є садові сорти ягоди, які чудово ростуть навіть у центральній Україні. Садовий кизил відрізняється від дикорослого тим, що він має більш великі ягоди, співвідношення кісточки до м’якоті всього 10-11%. Має високу врожайність ягід і морозостійкість.

Ми закупили саджанці в Криму, викорчували старий сад, який не оброблявся вже 25-30 років. Нашу ділянку курує Світлана Клименко – доктор біологічних наук. Вона допомагає консультаціями з агротехніки і є автором всіх наших сортів кизилу.

На 14 га землі висадили відразу 10, 5 тисяч дерев. До того ж, кизил у саду висаджений за схемою 3х4 метри: 830 дерев на 1 гектар. Загущену схему обрали спеціально, щоб отримати інтенсивний сад.

Ми є найбільшим кизиловим садом у світі. До речі, зараз ми займаємось тим, щоб увійти в книгу національних рекордів. А згодом будемо думати, як підтвердити себе на світовому рівні. 

Також ми зробили ставок для поливу, щоб вода йшла не прямо з свердловини, а відстоювалась. Організували крапельне зрошення, причому систему зрошення купували українського виробництва донецького заводу “Факел”. 

У серпні зібрали врожай – 20 тонн кизилу. Та це не наші межі. Проектна потужність саду – 1000 тонн на рік. Початкові інвестиції у створення кизилового саду склали близько 2 млн грн.

З кизилу робимо і варення, і наливку

Після збору врожаю ми реалізовуємо продукцію під торговою маркою Famberry. 

Цього року поставляли свіжий кизил в мережі супермаркетів NOVUS, Ашан, Good Wine, VARUS. Частково ягоду переробляємо і робимо варення, джеми, пастилу, соуси. Те, що не обробляємо, то заморожуємо в шоковій камері і зберігаємо при температурі мінус 18.

Кизил з саду ми продаємо 50 гривень за кілограм, заморожений – 75 грн за  кілограм, а варення – 64 грн.

В основі майже всіх продуктів Famberry – кизилове пюре. Для його виробництва придбали спеціальну машину швейцарського виробництва. Обладнання встановлене на дніпровському заводі, який виробляє для нас продукцію.

Крім ягід, кизил дає ще й додаткову продукцію – кісточки можна використовувати при виробництві косметичних засобів. Ми розробили олію з кісточок, зараз її аналізують і вивчають застосування в ліках і бадах. Листя кизилу також можна використовувати. Робимо вино і наливку для себе, виходить дуже цікавий смак.

Поки ми навчились вирощувати, навчились переробляти тепер навчаємось продавати.

Джеми, варення, пастилу ТМ Famberry вже пробували в Японії, США, Німеччині. Але поки відправляли лише невеликі палети. 
Проблема в тому, що за кордоном ніхто не розуміє, що це таке. Іноземці куштують, їм подобається, питають, а коли кажеш, що це кизил – ніхто про цю ягоду і не чув. Але будемо розвиватись і потроху виходити на зовнішні ринки.

Ми працюємо і розвиваємось. Та й ця справа є по-справжньому сімейною, якою потім займатимуться і онуки, бо кизил плодоносить до 100 років.

Реклама

Суспільство

Оголосили конкурс на здобуття літературної премії імені Григорія Кочура

Опубліковано

Міністерство культури та інформаційної політики України оголошує конкурс на здобуття премії імені Григорія Кочура.

Зазначається, що премія імені Григорія Кочура присуджується щорічно 17 листопада до дня народження Григорія Порфировича Кочура на конкурсних засадах письменникам, перекладачам, сценаристам, драматургам, які є громадянами України, за кращі переклади українською мовою визначних творів світової поезії та вагомі перекладознавчі праці в царині українського художнього перекладу.

Читайте такожЧитати та слухати одночасно. Як українські айтішники створили додаток для аудіокниг Lingart

Грошова винагорода до Премії виплачується розміром 20 тисяч гривень.

 

На здобуття Премії висуваються нові оригінальні твори авторів або колективу авторів, опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх п’яти років, але не пізніше ніж за півроку до їх висунення на здобуття Премії.

На здобуття Премії не висуваються твори, які вже були відзначені іншими преміями або державними нагородами.

Документи на здобуття Премії подаються до 1 червня 2021 року.

Детальна інформація – за посиланням.

Нагадаємо, у Дніпрі створюють сучасний осередок кобзарства.

Як ми повідомляли раніше, франківець підкорив світ глиняними мініатюрами.

Головне фото: dojo.ua.

Читати далі

Суспільство

Вийшла документальна стрічка про українську ресторанну культуру (ВІДЕО)

Опубліковано

У середу, 20 грудня, відбулася прем’єра четвертого епізоду документального проєкту СПАЛАХ: темою серії стала українська ресторанна культура.

Про це пише БЖ.

Зазначається, що фільм досліджує Україну як важливу точку на гастрономічній карті Європи, розповідає про бум нових закладів і пояснює, чому український сервіс є одним з найкращих у світі.

Читайте також: Читати та слухати одночасно. Як українські айтішники створили додаток для аудіокниг Lingart

 

Як експертів виступили українські ресторатори:

  • Дмитро Борисов (сім’я ресторанів Борисова),
  • Евген Клопотенко (“100 років тому вперед”),
  • Міша Кацурін (Китайський і Тайський Привіти),
  • Дмитро Заходякін (“Хлібний”, Holy Burger) та інші.

Про проєкт

СПАЛАХ – це документальний серіал про нову українську культуру та її сучасних героїв. Кожен епізод розкриває важливу тему: від феномену української поп-музики до стріт-арту і локальних брендів одягу. Проєкт складається з десяти епізодів. Серіал створено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Нагадаємо, стрічка «Номери» Сенцова й Сеітаблаєва вийшла в онлайн-прокат.

Головне фото: bzh.life.

Читати далі

Суспільство

На Полтавщині пілоти літали у складних метеоумовах (ФОТО)

Опубліковано

На Полтавщині вертолітники літали вдень і вночі у складних метеоумовах, пише АрміяІнформ.

За інформацією, завдання чергової льотної зміни, що відбулася в окремій бригаді армійської авіації імені Ігоря Сікорського, передбачали вильоти екіпажів на маршрут за визначеною системою та тренування передових авіаційних навідників. Окрім цього, пілоти виконували перелік вправ на класну кваліфікацію.

Одними з головних чинників, що визначили особливість польотів, стали складні погодні умови, зумовлені низькими температурними показниками та мінливою хмарністю. Тому командуванням частини та групою керівництва польотами безпекова складова була визначена як пріоритетна. При цьому особливу увагу приділили запобіганню обмороженням і застудам особового складу.

Виліт на розвідку погоди й подальше ухвалення рішення на польоти, врахували і можливі подальші зміни метеорологічної ситуації. Але і льотний, і наземний склад примхам зимової негоди протиставив високу фахову виучку та морально-психологічну налаштованість. При цьому молоді льотчики відпрацювали визначені вправи нарівні з досвідченими товаришами.

 

Читайте такожЗбройні Сили використали технологію «Віраж-планшет» для виявлення авіації (ВІДЕО)

Особливе навантаження лягло на плечі інженерно-технічного складу, який у складних погодних умовах забезпечив безаварійну роботу авіаційної техніки та озброєння.

Усі завдання планової таблиці були виконані в повному обсязі також і завдяки чіткій взаємодії усіх ланок наземного забезпечення льотної зміни, що і було підкреслено упродовж післяпольотного розбору командуванням авіаційної бригади.

Читайте такожЯк випробовували гелікоптери з українськими лопатями (ВІДЕО)

Нагадаємо, українські Мі-8 у Конго забезпечили ротацію техніки.

Як ми повідомляли раніше, українські миротворці в Конго провели тренування авіанавідників.

Усі фото: armyinform.com.ua.

Читати далі