Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Буковинський кооператив продає дикорослі гриби по всьому світу. Як їм це вдалось?

Опубліковано

Їх гриби та ягоди куштують в Америці та Ізраїлі, за сезон вони переробляють до 20 тонн продукції, а мешканці можуть заробляти 1000 гривень на день. Це все про підприємство “Дари Гуцульщини” , яке заснували 33 мешканці Путили та сусідніх буковинських сіл. Селяни об’єднались для створення кооперативу та мріють, щоб їхня продукція стала першою в Україні. Сергій Терен, керівник кооперативу, впевнений, що за такою формою бізнесу – майбутнє.

Сергій Терен

Закінчив Національну академію внутрішніх справ. Після закінчення навчання працював у правоохоронних органах. Згодом заснував приватне підприємство по створенню дерев’яних будиночків. Зараз Сергій очолює кооператив “Дари Гуцульщини”

Навіщо буковинцям кооператив

У нас така специфіка місцевості, що селяни переважно займаються збором дикорослів для власних потреб, а реалізовувати залишки десь на ринках чи в мережах магазинів не можуть.Самостійно це робити важко і великого прибутку не принесе. Знаю на власному досвіді, бо збирав гриби у лісі з батьком, здавав їх посередникам, але платили небагато.

“Дари Гуцульщини” – це кооператив жителів села Путили та сусідніх сіл. Вони займаються збором дикорослих грибів та ягід

Кооператив є чудовою альтернативою. Адже люди можуть організуватись і спільно займатись якимось видом діяльності, спільно переробляти і спільно реалізовувати продукцію і отримувати від цього кошти.

Україна із допомогою кооперації може гарно розвиватись. От, наприклад, були у мене вівці, які я не міг нікуди продати. Хотіли якось купити з-за кордону фуру м’яса у 20 тонн. Але, якщо я б їх всіх зарізав, то це було б всього 10 тонн. То що ж робити? А якби був кооператив, то разом з іншими виробниками ми б могли отримувати гарні прибутки. Бо кооперація – це інструмент розвитку сільської місцевості.

Як створити бізнес-план? – Провести анкетування селян

Ще однією передумовою створення нашого кооперативу став проект ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”, який почав діяти у нашому районі. І я вирішив, що не можна втрачати такої можливості. Ми звернулись у координаційний центр у Чернівцях, де нам запропонували написати проект.

Ми провели загальні збори мешканців сіл, де розказали людям про всі переваги кооперативу і як спільними зусиллями можемо досягти успіху. Те, що за кордоном за допомогою кооперації розвиваються цілі регіони, запалило людей і їм було цікаво долучитись. Ми провели анкетування, яке визначило, що 70% підтримують проект щодо праці з дикоростами. Бо до цього ми думали над різними варіантами: і м’ясо, і молоко, і заготівля кормів.

Я на зборах підтримав ідею переробки грибів і був зацікавлений нею. Можливо, тому люди й обрали мене головою кооперативу. На реалізацію проекту пішло півроку. Отримали грант на 600 тисяч гривень і вже у 2015 році почали переробляти гриби, які приносили мешканці. 

Люди повертаються з Польщі, щоб заробити грошей у нас

Чим же займаються “Дари Гуцульщини”? Збором дикорослих грибів та ягід. Виготовляємо продукцію у різних варіаціях: морожена, сушена, маринована і солона.

У нашому кооперативі ми створили офіс, де постійно збираємо аналітику щодо того, яка продукція була б цікавою для споживача. Тут і збираємо інформацію про те, хто з членів кооперативу скільки може здати продукції. Зараз нас уже 30.  Коли починається сезон заготівлі, то організовуємо заготівельні пункти, надаємо транспорт і кожного вечора відвозимо продукцію на виробництво. Далі фіксуємо, скільки дикоростів надійшло від кожного члену кооперативу, скільки вийшло продукції , що пішло на заморозку, сушку чи маринування. А далі –  реалізуємо продукцію. 

“Кошти від реалізації повертаються члену кооперативу за принципом: хто скільки здав. Хто гарно працює, той і отримує гарну зарплату”

Від коштів, які отримують члени кооперативу, ми віднімаємо 30% на електроенергію, оплату праці офіційних представників і тд. Працювати в “Дарах Гуцульщини” вигідніше, ніж поза кооперативом. 

Будь-який житель села може скористатись діяльністю кооперативу. Я, як підприємець, маю можливість купувати гриби у людей, переробляти їх і реалізовувати, а вони можуть отримувати кошти, навіть якщо не є членами кооперативу.  Коли ми в перший рік отримали обладнання, то заробили 1,5 млн, які просто роздались людям. Це є чудовим результатом.

Людина може заробити одну-дві тисячі гривень вдень, або навіть 100 тисяч за сезон. Але ціни диктує ринок. От, наприклад, зараз ми приймали гриби по 100 грн за кілограм.

Багато хто з наших жителів чекають сезону і не хочуть їхати на заробітки за кордон. Або навіть спеціально повертаються, бо знають, що тут вони можуть бути поруч з родиною та ще й заробити непогані гроші.

Ізраїль і Америка полюбляють наші гриби

Зараз ми співпрацюємо з мережами супермаркетів Сільпо, Метро, Велмарт. Але ласий шматочок для нас – ресторани. У Миколаївській, Вінницькій, Київській областях є багато закладів, де страви готують з нашої продукції. 

Також ми представлені і за кордоном – Молдова, Польща, Америка, Ізраїль. У цих країнах працюємо з дистриб’юторами, які представляють наші інтереси. Ми їздили по різних країнах, щоб набратись досвіду і там шукали партнерів. Та й люди з-за кордону нас самі знаходили через інтернет.

Стосовно цін, то упаковка заморожених грибів коштує від 30 до 120 гривень, сушені – від 48 гривень. Наша продукція росте в екологічно чистому регіоні, тому є абсолютно безпечною та корисною.

Ми збираємо білі гриби. боровик, лисички, підберезник, підосичник, сироїжки, рижики. Члени кооперативу є навченими і розуміються на грибах. Тому у нас навіть немає проблем з тим, щоб хтось приніс якусь поганку. Навчили людей, щоб приносили гарно підчищений гриб, бо раніше носили все, що завгодно. 

Коли закінчується сезон, то також не сидимо на місці. Взимку займаємось заготівлею продукції, фасуємо і реалізуємо. Роботи вистачає завжди.

Доводилось і партії повертати, і великі гроші втрачати

У нашій роботі є великі ризики та великі темпи. Було таке, що нам приносили 2,5 тонн продукції, а ми цього зовсім не очікували. Проте спільними зусиллями впорались. 

Та й з поставками за кордон без факапів ніяк не обходиться. Якось відправляли продукцію в Польщу в дерев’яних скриньках. Завжди відправляли і все було добре. Але тут ввели нове правило, що скриня має бути з печаткою і сертифікована. У підсумку – повернувся товар в Україну, що потягнуло за собою купу штрафних санкцій та втрату великих грошей. Для кооперативу тоді це було трагедією.

Були випадки, коли відправляли гриби в Ізраїль і не вистачало 10 кг лисичок. Тому докупили її через інтернет з Житомира. А в Ізраїлі виявили підвищений рівень радіації саме у цих лисичках. Тому всю партію знищили. Це було неприємно і прикро, що ми не приділили значну увагу саме цим лисичкам. Наша ж продукція є повністю екологічною. Якщо нормальний рівень радіації 5 берекелів, то у нас – 0,05. Тобто у 100 разів менше норми. 

Трапляються різні ситуації, але ми працюємо далі. Сподіваємось, що скоро зможемо вийти на більші ринки як в Україні, так і за кордоном. 

Суспільство

У Лаврі відкрилась резиденція Святого Миколая. Як вона виглядає?

Опубліковано

У Великій лаврській дзвіниці Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника традиційно відкрилась резиденція Святого Миколая.

Про це пише Великий Київ.

Зазначається, що поспілкуватись з чарівником діти зможуть до 25 грудня.

Через складну епідеміологічну ситуацію резиденція Святого Миколая (вул. Лаврська, 9, Велика Лаврська дзвіниця) працюватиме з 14:00 до 16:30.

Читайте такожЯк вінницькі школярі рятують місто від сміття

Всі охочі зможуть зустрітися зі святим Миколаєм, побачити традиційну Арку бажань, оглянути твори художників Міжнародного мистецького проекту “Мальована стрічка”, які представляють графічні роботи-комікси “Святий Миколай. Історія в картинках”.

Читайте також«Непустир»: як у Добропіллі мешканці перетворили звалище на публічний простір

Нагадаємо, на Закарпатті стартувала щорічна акція «Напиши листа Миколаю».

Як ми повідомляли раніше, торік ялинка у Києві увійшла до Топ-5 найкрасивіших в Європі.

Усі фото: bigkyiv.com.ua.

Читати далі

Суспільство

Дві українські стрічки про війну покажуть на престижному фестивалі в Австралії

Опубліковано

До секції повнометражних фільмів Міжнародного кінофестивалю Veterans Film Festival в Австралії відібрали воєнну драму “Черкаси” режисера Тимура Ященка та документальний фільм “Родинна справа” режисера Валерія Балаяна. 

Про це повідомляє пресслужба Держкіно.

Що відомо про фестиваль?

Зазначається, що щорічний австралійський кінофестиваль Veterans Film Festival присвячений обміну історіями, які показують реальні чи уявні перспективи війни та її впливу на суспільство. Фестиваль зосереджується на останніх роботах ветеранів та кінематографістів, які досліджують різні точки зору на воєнні конфлікти, теми ветеранів та їхніх сімей. Цього року до офіційної програми Veterans Film Festival увійшло 8 повнометражних та 16 короткометражних стрічок з усього світу, вони змагатимуться за головну нагороду фестивалю – Red Poppy Award.

Читайте також: На Рівненщині німці зніматимуть фільм про кохання з перешкодами

Про що фільм “Черкаси”

Повнометражний ігровий фільм “Черкаси” Тимура Ященка – це воєнна драма про однойменний морський тральщик, що був заблокований російськими військами в бухті озера Донузлав під час анексії Криму, три тижні чинив опір ворогу і став єдиним із 9-ти українських кораблів, що не спустив державний прапор.

Фільм заснований на реальних подіях в Криму навесні 2014 року. Стрічка створена за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Військово-морських сил Збройних сил України. Режисер картини – Тимур Ященко, продюсери – Ірина Клименко (кінокомпанія “MKK ФІЛЬМ СЕРВІС”, Україна) та Марта Лотиш (кінокомпанія “Інтер медіа”, Польща). Автори сценарію – Тимур Ященко та Роберт Квільман. 

Читайте також: В Україні вперше визначать найкращий вітчизняний серіал

Спільний вибір – захищати Україну

Документальний фільм Валерія Балаяна “Родинна справа” – це історія трьох сімей зі східної України: родини Смірнових – із Сум, Козлових – із Січеславщини і Фіміних – з Луганщини. Вони зовсім не схожі одна на одну, але їх об’єднує спільний вибір: у 2014-му кожна з цих родин вирішила захищати Україну від російського агресора. Це стало для них родинною справою.

Сценарій до фільму створив український письменник Євген Положій. Оператори стрічки – Єгор Бондаренко і Тетяна Дуднік. Продюсерка – Світлана Рудюк (кінокомпанія “Добранічфільм”).

Міжнародний кінофестиваль Veterans Film Festival-2020 триватиме з 30 листопада до 31 грудня 2020 року, онлайн.

Нагадаємо, кінострічка українського режисера-документаліста Аліни Горлової «Цей дощ ніколи не закінчиться» здобула звання кращого повнометражного документального фільму на кінофестивалі Festival dei Popoli в італійській Флоренції.

Фото: usfa.gov.ua

Читати далі

Суспільство

У Дніпрі проводять модернізацію ескалаторів у метрополітені

Опубліковано

У Дніпрі здійснюють модернізацію ескалаторів у метрополітені. 

Як розповіли у міській раді, зокрема, встановлюють статичні перетворювачі – це обладнання із датчиками руху, яке уповільнює ескалатор, коли по ньому не їдуть пасажири.

Зараз перетворювачі вже встановлені на чотирьох станціях, наступного року планують провести модернізацію на станції «Вокзальна».

Читайте також: У метро Києва запустили оновлений вагон з важливим доповненням (ФОТО)

Як змінюється робота ескалаторів?

Як розповів спеціаліст сектору контролю департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради Іван Васючков, така модернізація – це, у першу чергу, безпека пасажирів, адже ескалатор починає пришвидшуватися поступово. А друге – це суттєва економія електроенергії.

Читайте також: «Шулявську» облаштують для людей із порушенням зору

«Крім того, що у Дніпрі триває будівництво нових станцій метро, модернізується і той метрополітен, який працює у нашому місті вже 25 років. Встановлюються камери відеоспостереження, на ескалаторах встановлюємо світлофори, які показують пасажирам напрямок руху. Вживаємо також заходів з енергоефективності: статичні перетворювачі дозволяють економити 60-70%», – каже Іван Васючков.

Читайте також: Станцію київського метро зробили доступнішою для людей з інвалідністю (ФОТО)

Ще одна перевага статичних перетворювачів: вони збільшують термін експлуатації ескалаторів між плановими ремонтними роботами. Адже за усіма правилами, коли ескалатор має певний «пробіг», потрібно проводити поточний ремонт.

Фото: dniprorada.gov.ua

Читати далі

Суспільство

На ВДНГ у Києві відкриють зимове містечко з розвагами

Опубліковано

На території ВДНГ у Києві 12 грудня почне роботу тематичний парк зимового відпочинку “Зимова країна”. 

Як пише видання БЖ, цьогоріч територія локації буде збільшена й адаптована до нових карантинних обмежень.

Як виглядатиме “Зимова країна”?

На центральній площі буде розміщена ялинка, а поруч з нею ковзанка. Її площу цьогоріч збільшать, а навколо облаштують оглядовий майданчик у вигляді трибун.

Читайте також: Як у фільмах про Гаррі Поттера: у Києві з’явиться зимове містечко

Крім того, під відкритим небом буде зона атракціонів, в тому числі і тюбінгові гірки. Фудкорт і ярмарки подарунків розмістять за межами павільйонів. Також в містечку будуть проводиться майстер-класи, наприклад, з виготовлення ялинкових прикрас.

Читайте такожПодарунок на Новий рік: шість варіантів до 500 гривень

На території містечка також буде “Резиденція Санти”, контактний зоопарк та мотузковий парк. Крім розваг можна буде відвідати і освітні зони. Зокрема, Музей Науки, виставки “Динозаври морських глибин” і “Всесвіт тіла”.

А що з концертами?

За словами організаторів, від масових заходів в цьому році вирішили відмовитися. Відбудеться лише святкування Нового Року з живими концертами локальних артистів і dj-сетом.

Зимове містечко працюватиме з 12 грудня по 14 березня. Вхід на територію парку – вільний.

Нагадаємо, біля головної ялинки на Софійській площі цього року не буде фудкортів та ярмарків. А ковзанки облаштують на Контрактовій та  Деміївській площах.

Фото: БЖ

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.