Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Буковинський кооператив продає дикорослі гриби по всьому світу. Як їм це вдалось?

Опубліковано

11.11.2019

Їх гриби та ягоди куштують в Америці та Ізраїлі, за сезон вони переробляють до 20 тонн продукції, а мешканці можуть заробляти 1000 гривень на день. Це все про підприємство “Дари Гуцульщини” , яке заснували 33 мешканці Путили та сусідніх буковинських сіл. Селяни об’єднались для створення кооперативу та мріють, щоб їхня продукція стала першою в Україні. Сергій Терен, керівник кооперативу, впевнений, що за такою формою бізнесу – майбутнє.

Сергій Терен

Закінчив Національну академію внутрішніх справ. Після закінчення навчання працював у правоохоронних органах. Згодом заснував приватне підприємство по створенню дерев’яних будиночків. Зараз Сергій очолює кооператив “Дари Гуцульщини”

Навіщо буковинцям кооператив

У нас така специфіка місцевості, що селяни переважно займаються збором дикорослів для власних потреб, а реалізовувати залишки десь на ринках чи в мережах магазинів не можуть.Самостійно це робити важко і великого прибутку не принесе. Знаю на власному досвіді, бо збирав гриби у лісі з батьком, здавав їх посередникам, але платили небагато.

“Дари Гуцульщини” – це кооператив жителів села Путили та сусідніх сіл. Вони займаються збором дикорослих грибів та ягід

Кооператив є чудовою альтернативою. Адже люди можуть організуватись і спільно займатись якимось видом діяльності, спільно переробляти і спільно реалізовувати продукцію і отримувати від цього кошти.

Україна із допомогою кооперації може гарно розвиватись. От, наприклад, були у мене вівці, які я не міг нікуди продати. Хотіли якось купити з-за кордону фуру м’яса у 20 тонн. Але, якщо я б їх всіх зарізав, то це було б всього 10 тонн. То що ж робити? А якби був кооператив, то разом з іншими виробниками ми б могли отримувати гарні прибутки. Бо кооперація – це інструмент розвитку сільської місцевості.

Як створити бізнес-план? – Провести анкетування селян

Ще однією передумовою створення нашого кооперативу став проект ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”, який почав діяти у нашому районі. І я вирішив, що не можна втрачати такої можливості. Ми звернулись у координаційний центр у Чернівцях, де нам запропонували написати проект.

Ми провели загальні збори мешканців сіл, де розказали людям про всі переваги кооперативу і як спільними зусиллями можемо досягти успіху. Те, що за кордоном за допомогою кооперації розвиваються цілі регіони, запалило людей і їм було цікаво долучитись. Ми провели анкетування, яке визначило, що 70% підтримують проект щодо праці з дикоростами. Бо до цього ми думали над різними варіантами: і м’ясо, і молоко, і заготівля кормів.

Я на зборах підтримав ідею переробки грибів і був зацікавлений нею. Можливо, тому люди й обрали мене головою кооперативу. На реалізацію проекту пішло півроку. Отримали грант на 600 тисяч гривень і вже у 2015 році почали переробляти гриби, які приносили мешканці. 

Люди повертаються з Польщі, щоб заробити грошей у нас

Чим же займаються “Дари Гуцульщини”? Збором дикорослих грибів та ягід. Виготовляємо продукцію у різних варіаціях: морожена, сушена, маринована і солона.

У нашому кооперативі ми створили офіс, де постійно збираємо аналітику щодо того, яка продукція була б цікавою для споживача. Тут і збираємо інформацію про те, хто з членів кооперативу скільки може здати продукції. Зараз нас уже 30.  Коли починається сезон заготівлі, то організовуємо заготівельні пункти, надаємо транспорт і кожного вечора відвозимо продукцію на виробництво. Далі фіксуємо, скільки дикоростів надійшло від кожного члену кооперативу, скільки вийшло продукції , що пішло на заморозку, сушку чи маринування. А далі –  реалізуємо продукцію. 

“Кошти від реалізації повертаються члену кооперативу за принципом: хто скільки здав. Хто гарно працює, той і отримує гарну зарплату”

Від коштів, які отримують члени кооперативу, ми віднімаємо 30% на електроенергію, оплату праці офіційних представників і тд. Працювати в “Дарах Гуцульщини” вигідніше, ніж поза кооперативом. 

Будь-який житель села може скористатись діяльністю кооперативу. Я, як підприємець, маю можливість купувати гриби у людей, переробляти їх і реалізовувати, а вони можуть отримувати кошти, навіть якщо не є членами кооперативу.  Коли ми в перший рік отримали обладнання, то заробили 1,5 млн, які просто роздались людям. Це є чудовим результатом.

Людина може заробити одну-дві тисячі гривень вдень, або навіть 100 тисяч за сезон. Але ціни диктує ринок. От, наприклад, зараз ми приймали гриби по 100 грн за кілограм.

Багато хто з наших жителів чекають сезону і не хочуть їхати на заробітки за кордон. Або навіть спеціально повертаються, бо знають, що тут вони можуть бути поруч з родиною та ще й заробити непогані гроші.

Ізраїль і Америка полюбляють наші гриби

Зараз ми співпрацюємо з мережами супермаркетів Сільпо, Метро, Велмарт. Але ласий шматочок для нас – ресторани. У Миколаївській, Вінницькій, Київській областях є багато закладів, де страви готують з нашої продукції. 

Також ми представлені і за кордоном – Молдова, Польща, Америка, Ізраїль. У цих країнах працюємо з дистриб’юторами, які представляють наші інтереси. Ми їздили по різних країнах, щоб набратись досвіду і там шукали партнерів. Та й люди з-за кордону нас самі знаходили через інтернет.

Стосовно цін, то упаковка заморожених грибів коштує від 30 до 120 гривень, сушені – від 48 гривень. Наша продукція росте в екологічно чистому регіоні, тому є абсолютно безпечною та корисною.

Ми збираємо білі гриби. боровик, лисички, підберезник, підосичник, сироїжки, рижики. Члени кооперативу є навченими і розуміються на грибах. Тому у нас навіть немає проблем з тим, щоб хтось приніс якусь поганку. Навчили людей, щоб приносили гарно підчищений гриб, бо раніше носили все, що завгодно. 

Коли закінчується сезон, то також не сидимо на місці. Взимку займаємось заготівлею продукції, фасуємо і реалізуємо. Роботи вистачає завжди.

Доводилось і партії повертати, і великі гроші втрачати

У нашій роботі є великі ризики та великі темпи. Було таке, що нам приносили 2,5 тонн продукції, а ми цього зовсім не очікували. Проте спільними зусиллями впорались. 

Та й з поставками за кордон без факапів ніяк не обходиться. Якось відправляли продукцію в Польщу в дерев’яних скриньках. Завжди відправляли і все було добре. Але тут ввели нове правило, що скриня має бути з печаткою і сертифікована. У підсумку – повернувся товар в Україну, що потягнуло за собою купу штрафних санкцій та втрату великих грошей. Для кооперативу тоді це було трагедією.

Були випадки, коли відправляли гриби в Ізраїль і не вистачало 10 кг лисичок. Тому докупили її через інтернет з Житомира. А в Ізраїлі виявили підвищений рівень радіації саме у цих лисичках. Тому всю партію знищили. Це було неприємно і прикро, що ми не приділили значну увагу саме цим лисичкам. Наша ж продукція є повністю екологічною. Якщо нормальний рівень радіації 5 берекелів, то у нас – 0,05. Тобто у 100 разів менше норми. 

Трапляються різні ситуації, але ми працюємо далі. Сподіваємось, що скоро зможемо вийти на більші ринки як в Україні, так і за кордоном. 

Суспільство

На Дніпропетровщині будують з нуля двоповерхову амбулаторію сімейної медицини

Опубліковано

Мешканці Таромського Новокодацького району отримають сучасну двоповерхову амбулаторію. Підрядники вже улаштували фундамент, звели стіни будівлі, завершили монтувати перекриття. Почали зводити каркас покрівлі. Про це повідомили у департаменті капітального будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації. 

Як виглядатиме будівля

Як зазначається, за рахунок коштів позики Світового банку ремонтують, реконструюють та будують амбулаторії по всій області. Вже оновили декілька у Дніпрі. Триває масштабний капітальний ремонт медзакладу у Сурсько-Литовській громаді. З нуля будують сучасну амбулаторію для мешканців селища Таромське. Там зможуть отримати лікування майже 15 тисяч місцевих жителів. 

Читайте також: На Одещині запрацювала новенька медамбулаторія

Після завершення основних будівельних робіт, підрядники встановлять вікна та двері, виконають внутрішні оздоблювальні роботи, утеплять мінеральними плитами фасад. Будівля матиме сучасні системи опалення і вентиляції, пожежну та охоронну сигналізації.

Прийматимуть 115 пацієнтів за зміну

Амбулаторія розрахована на 3-х лікарів, які зможуть приймати до 115 пацієнтів за зміну.

Передбачені окремі оглядові, процедурні та приміщення збору аналізів. А ще – гардеробна, санвузли для персоналу і відвідувачів, душова кімната. Для людей з інвалідністю облаштують пандуси, на підлозі покладуть тактильну плитку, написи на табличках дублюватимуться штифтом Брайля.

Фото: adm.dp.gov.ua

Читати далі

Суспільство

Причина №24, чому варто підтримати #ШоТам: ми про тих, чия хата не скраю

Опубліковано

Поки деякі українці чекають пом’якшення карантину, щоб повернутися на заробітки за кордон, інші вже давно заробляють пристойні гроші вдома. Вони об’єдналися у кооперативи і знайшли свою нішу, яка не тільки приносить прибуток, а й розвиває їхні села чи містечка.

Ми у #ШоТам постійно розповідаємо вам про підприємливих українців, котрі не сидять, склавши руки, а самі змінюють громаду на краще. Хочемо, щоб про них знало якомога більше людей. Намагаємось згуртувати українців навколо ідеї працювати разом. Якщо ти поділяєш наші цінності – підтримай нас за цим посиланням. Завдяки такій підтримці ми продовжимо розповідати історії успіху та рекламувати українське. 

Читайте також: Причина №23, чому варто підтримати #ШоТам: ми популяризуємо українську науку

Створення кооперативів – нині топ-тема в аграрному бізнесі. Втім, багато людей досі бояться, що це шлях до повернення колгоспів. Але насправді все по-іншому. Кооператив – можливість для кожного бути повноцінним господарем на своїй землі пліч-о-пліч зі своїм сусідом і партнером. Герої наших матеріалів – селяни, які зрозуміли, що “їхня хата не скраю”, домовились і тепер разом розвиваються. Тут з’являються робочі місця, а молодь не втікає до міста – бо ж є робота! Тепер їхній принцип – гуртом і батька легше бити. Вони створили кооперативи і заробляють на ягодах, молоці, грибах. Адже разом легше знайти ринки збуту і навіть налагодити експорт!

А що росте у вашому селі? Беріть приклад з цих успішних людей, налагоджуйте виробництво і заробляйте гроші на рідній землі!

Ось 33 мешканці Путили та сусідніх буковинських сіл заснували підприємство “Дари Гуцульщини”. Їхні гриби та ягоди куштують в Америці та Ізраїлі, за сезон вони переробляють до 20 тонн продукції, а мешканці можуть заробляти 1000 гривень на день. 

А завдяки підприємцю Івану Дегтяру 43 гектари занедбаного садівництва “Мрія” біля Слов’янська перетворюються на справжній яблуневий ліс. Стати учасником товариства може кожен: варто лише сплатити 42 гривні за деревце, отримати його GPS-координати і уже цієї осені… отримати перший врожай.  

У селі Чесники на Прикарпатті заробляють на молоці не копійки, а тисячі гривень. Стару молочарню перетворили на сучасну ферму і створили бренд “Чесниківський сир”.

А в  Городищі впевнено розвивається сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Патріот», де розводять свиней та інших тварин. Його засновник – атовець Вадим Черненко.

Троє виробників об’єдналися, аби пробитися на експорт і створили перший лохиновий кооператив України. Тепер фермери мають 11 сортів органічної лохини на експорт. Вклали 35 000 євро в кожен з 55 гектарів ягоди.

Як підтримати ШоТам?

Ви можете обрати для себе зручну суму, обравши з трьох варіантів: 

  • 29.99 гривень
  • 49.99 гривень
  • 99.99 гривень.

Це щомісячний платіж, який стягується автоматично. 

Просто перейдіть за посиланням –  “Підтримати”. Оберіть для себе суму, яку вважаєте за потрібну, та зручний спосіб оплати.

Чекаємо на вашу підтримку і вже готуємо наступні матеріали про те, що навколо існує не тільки велика #зрада, а багато-багато маленьких #перемог українців, які рухають Україну вперед. Будьте з нами й щодня переконуйтесь у тому, що наша держава заслуговує на те, щоб вкладати в неї час і гроші. Підписуйтеся на нас у Twitter, Instagram, Telegram, FacebookYouTube!

Читати далі

Суспільство

Ботсад імені Гришка в Києві змінив імідж: що там новенького (ФОТО)

Опубліковано

Національний ботанічний сад імені М. Гришка до свого 85-річчя  ініціював ребрендинг та нову стратегічну комунікацію. Ребрендинг розробила для ботсаду креативна агенція vandog agency. 

Першим етапом ребрендингу стало нове позиціювання, ім’я та айдентика.

Як зазначається, колекція ботсаду налічує понад 10 тисяч видів, форм і сортів різних рослин. Фактично ботсад – це екодружня спільнота, яка виступає за збереження природи. Окрім своєї поточної наукової діяльності, ботанічний сад прагне стати осередком екоактивностей та має просвітницьку мету з питань екології. Організація вже вдало запроваджує власні екотрадиції. У своїх соцмережах ботсад ім. Гришка  ділитиметься і власними кроками впровадження екологічних ініціатив: установка контейнерів для сортування сміття, перехід до енергоощадного освітлення, утилізація опалого листя, заборона використання одноразового посуду на території ботсаду.

Читайте також: У столичному ботсаду зацвіли катальпи (ФОТО)

Що змінили?

Для того, щоб популяризувати суспільно вагому діяльність організації, креативна агенція vandog agency здійснила ребрендинг ботсаду ім. Гришка на pro bono умовах. В основі нової комунікаційної стратегії твердження: Ботсад – це екопростір. Ботсад – місце, де можна відпочити від шуму міста і приєднатися до ековідповідальної спільноти.

В пошуках органічної для ботсаду форми для знаку агенція обрала найгармонійнішу фігуру — п’ятикутник. П’ятикутна будова зустрічається у незліченній кількості рослин та квітів. Також креатори помітили, що конструкція куполу головної оранжереї ботсаду також побудована на основі п’ятикутника. Тому знак побудували за тим самим природним принципом.

Бренд-героїв

Також створили бренд-героїв із визначних особистостей ботсаду ім. Гришка: Микола Холодний, Володимир Липський, та сам Микола Гришко. Додали і Олександра Фоміна, який би виступав опонентом у батлах з Гришком.

Вони осучасняться та надаватимуть поради для екологічного стилю життя відвідувачам, киянам та гостям столиці.

Сувенірка

Окрім комунікаційної стратегії та брендингу, vandog agency розробила ще й дизайн екологічної сувенірної продукції, продаж якої стане додатковим джерелом доходу ботсаду ім. Гришка.

Якщо ви маєте можливість фінансово допомогти ботсаду ім. Гришка, пропонуємо внести благодійний внесок на сайті установи або ж безпосередньо зв’язатися із керівництвом ботсаду.

Читати далі

Суспільство

В одному з найбільших музеїв Латвії впроваджують український аудіогід

Опубліковано

У Латвійському національному художньому музеї Мара Лаце з’явиться український аудіогід.

Про це повідомляє у Facebook Посольство України в Латвії, передає Укрінформ.

“2 липня 2020 р. посол України в Латвії О. Міщенко та директор Латвійського національного художнього музею М. Лаце підписали договір про передачу музею україномовного контенту, згідно з яким розпочинається завершальний етап реалізації проєкту з впровадження в музеї українського аудіогіду – його інтеграція у систему аудіогідів музею”, – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Палац Долмабахче в Стамбулі “заговорить” українською мовою

Україномовна версія мобільного додатку музею відтворюватиме аудіовізуальну інформацію про постійно діючі експозиції музею, унікальну архітектуру будівлі, а також матиме інтерактивну навігацію з елементами доповненої реальності. У такий спосіб за допомогою новітніх технологій твори латвійських митців XІХ-XX століть стануть доступними для українських туристів і поціновувачів мистецтва.

Презентація україномовної версії мобільного додатку музею очікується у другій половині серпня 2020 року.

Фото: ukrinform.com

Читати далі

Суспільство

У Хмельницькому з’явився велетенський мурал з подякою лікарям (ФОТО)

Опубліковано

У Хмельницькому одну зі стін дитячої міської поліклініки прикрасив гігантський 12-метровий малюнок. Зображення двох лікарів з дітьми нанесли на будівлю з нагоди Міжнародного дня медика, який відзначали наприкінці червня. Таким чином вирішили привітати працівників медичної сфери зі святом і подякувати за їхню працю, інформує місцевий сайт Є.

Як пише видання, роботу над муралом розпочали більше двох тижнів тому, однак через несприятливу погоду процес затягнувся. Як згадує автор малюнку Андрій Томчишин, доводилося працювати щодня, але через дощ постійно були перерви.

Читайте також: У Львові намалювали мурал-подяку медикам (ВІДЕО)

«Останні місяці весь світ бореться з пандемією COVID-19. І медики, як нашого міста так і всього світу, знаходяться на передовій. Хотілося б їм подякувати і присвятити мурал, – говорить художник. – Оскільки поліклініка дитяча, малюнок теж дитячий. Я черпав натхнення з дитячої ілюстрації, мультиплікації. Також тут є нотки кубізму і футуризму».

Читати далі

Суспільство

Дві українки потрапили до ТОП-10 кращих футболісток світу

Опубліковано

Українки Ольга Овдійчук та Дар’я Апанащенко потрапили до першої десятки рейтингу кращих футболісток світу за версією ресурсу Futebol Feminino Alternativo. Про це повідомляє Womensfootball.com, передає Укрінформ.

Зазначається, що Овдійчук посіла сьоме місце (348 голосів уболівальників), Апанащенко – восьме (337). Загалом було 250 претенденток на перемогу.

Овдійчук виступає за мадридський “Атлетико”, Апанащенко є капітаном збірної України і захищає кольори харківського клубу “Житлобуд-1”.

Читайте також: Українець став найкращим футбольним тренером сезону в Угорщині

Переможницею голосування стала футболістка із Замбії Барбара Банда, яка грає за китайський “Шанхай” (2053 голоси). Другою йде Джілл Рорд (збірна Нідерландів; “Арсенал”, Англія), третьою – Андресса Алвеш (збірна Бразилії; “Рома”, Італія).

Фото: womensfootball.com.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.