Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Буковинський кооператив продає дикорослі гриби по всьому світу. Як їм це вдалось?

Опубліковано

Їх гриби та ягоди куштують в Америці та Ізраїлі, за сезон вони переробляють до 20 тонн продукції, а мешканці можуть заробляти 1000 гривень на день. Це все про підприємство “Дари Гуцульщини” , яке заснували 33 мешканці Путили та сусідніх буковинських сіл. Селяни об’єднались для створення кооперативу та мріють, щоб їхня продукція стала першою в Україні. Сергій Терен, керівник кооперативу, впевнений, що за такою формою бізнесу – майбутнє.

Сергій Терен

Закінчив Національну академію внутрішніх справ. Після закінчення навчання працював у правоохоронних органах. Згодом заснував приватне підприємство по створенню дерев’яних будиночків. Зараз Сергій очолює кооператив “Дари Гуцульщини”

Навіщо буковинцям кооператив

У нас така специфіка місцевості, що селяни переважно займаються збором дикорослів для власних потреб, а реалізовувати залишки десь на ринках чи в мережах магазинів не можуть.Самостійно це робити важко і великого прибутку не принесе. Знаю на власному досвіді, бо збирав гриби у лісі з батьком, здавав їх посередникам, але платили небагато.

 
“Дари Гуцульщини” – це кооператив жителів села Путили та сусідніх сіл. Вони займаються збором дикорослих грибів та ягід

Кооператив є чудовою альтернативою. Адже люди можуть організуватись і спільно займатись якимось видом діяльності, спільно переробляти і спільно реалізовувати продукцію і отримувати від цього кошти.

Україна із допомогою кооперації може гарно розвиватись. От, наприклад, були у мене вівці, які я не міг нікуди продати. Хотіли якось купити з-за кордону фуру м’яса у 20 тонн. Але, якщо я б їх всіх зарізав, то це було б всього 10 тонн. То що ж робити? А якби був кооператив, то разом з іншими виробниками ми б могли отримувати гарні прибутки. Бо кооперація – це інструмент розвитку сільської місцевості.

Як створити бізнес-план? – Провести анкетування селян

Ще однією передумовою створення нашого кооперативу став проект ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”, який почав діяти у нашому районі. І я вирішив, що не можна втрачати такої можливості. Ми звернулись у координаційний центр у Чернівцях, де нам запропонували написати проект.

Ми провели загальні збори мешканців сіл, де розказали людям про всі переваги кооперативу і як спільними зусиллями можемо досягти успіху. Те, що за кордоном за допомогою кооперації розвиваються цілі регіони, запалило людей і їм було цікаво долучитись. Ми провели анкетування, яке визначило, що 70% підтримують проект щодо праці з дикоростами. Бо до цього ми думали над різними варіантами: і м’ясо, і молоко, і заготівля кормів.

Я на зборах підтримав ідею переробки грибів і був зацікавлений нею. Можливо, тому люди й обрали мене головою кооперативу. На реалізацію проекту пішло півроку. Отримали грант на 600 тисяч гривень і вже у 2015 році почали переробляти гриби, які приносили мешканці. 

Люди повертаються з Польщі, щоб заробити грошей у нас

Чим же займаються “Дари Гуцульщини”? Збором дикорослих грибів та ягід. Виготовляємо продукцію у різних варіаціях: морожена, сушена, маринована і солона.

У нашому кооперативі ми створили офіс, де постійно збираємо аналітику щодо того, яка продукція була б цікавою для споживача. Тут і збираємо інформацію про те, хто з членів кооперативу скільки може здати продукції. Зараз нас уже 30.  Коли починається сезон заготівлі, то організовуємо заготівельні пункти, надаємо транспорт і кожного вечора відвозимо продукцію на виробництво. Далі фіксуємо, скільки дикоростів надійшло від кожного члену кооперативу, скільки вийшло продукції , що пішло на заморозку, сушку чи маринування. А далі –  реалізуємо продукцію. 

“Кошти від реалізації повертаються члену кооперативу за принципом: хто скільки здав. Хто гарно працює, той і отримує гарну зарплату”

Від коштів, які отримують члени кооперативу, ми віднімаємо 30% на електроенергію, оплату праці офіційних представників і тд. Працювати в “Дарах Гуцульщини” вигідніше, ніж поза кооперативом. 

Будь-який житель села може скористатись діяльністю кооперативу. Я, як підприємець, маю можливість купувати гриби у людей, переробляти їх і реалізовувати, а вони можуть отримувати кошти, навіть якщо не є членами кооперативу.  Коли ми в перший рік отримали обладнання, то заробили 1,5 млн, які просто роздались людям. Це є чудовим результатом.

Людина може заробити одну-дві тисячі гривень вдень, або навіть 100 тисяч за сезон. Але ціни диктує ринок. От, наприклад, зараз ми приймали гриби по 100 грн за кілограм.

Багато хто з наших жителів чекають сезону і не хочуть їхати на заробітки за кордон. Або навіть спеціально повертаються, бо знають, що тут вони можуть бути поруч з родиною та ще й заробити непогані гроші.

Ізраїль і Америка полюбляють наші гриби

Зараз ми співпрацюємо з мережами супермаркетів Сільпо, Метро, Велмарт. Але ласий шматочок для нас – ресторани. У Миколаївській, Вінницькій, Київській областях є багато закладів, де страви готують з нашої продукції. 

Також ми представлені і за кордоном – Молдова, Польща, Америка, Ізраїль. У цих країнах працюємо з дистриб’юторами, які представляють наші інтереси. Ми їздили по різних країнах, щоб набратись досвіду і там шукали партнерів. Та й люди з-за кордону нас самі знаходили через інтернет.

Стосовно цін, то упаковка заморожених грибів коштує від 30 до 120 гривень, сушені – від 48 гривень. Наша продукція росте в екологічно чистому регіоні, тому є абсолютно безпечною та корисною.

Ми збираємо білі гриби. боровик, лисички, підберезник, підосичник, сироїжки, рижики. Члени кооперативу є навченими і розуміються на грибах. Тому у нас навіть немає проблем з тим, щоб хтось приніс якусь поганку. Навчили людей, щоб приносили гарно підчищений гриб, бо раніше носили все, що завгодно. 

Коли закінчується сезон, то також не сидимо на місці. Взимку займаємось заготівлею продукції, фасуємо і реалізуємо. Роботи вистачає завжди.

Доводилось і партії повертати, і великі гроші втрачати

У нашій роботі є великі ризики та великі темпи. Було таке, що нам приносили 2,5 тонн продукції, а ми цього зовсім не очікували. Проте спільними зусиллями впорались. 

Та й з поставками за кордон без факапів ніяк не обходиться. Якось відправляли продукцію в Польщу в дерев’яних скриньках. Завжди відправляли і все було добре. Але тут ввели нове правило, що скриня має бути з печаткою і сертифікована. У підсумку – повернувся товар в Україну, що потягнуло за собою купу штрафних санкцій та втрату великих грошей. Для кооперативу тоді це було трагедією.

Були випадки, коли відправляли гриби в Ізраїль і не вистачало 10 кг лисичок. Тому докупили її через інтернет з Житомира. А в Ізраїлі виявили підвищений рівень радіації саме у цих лисичках. Тому всю партію знищили. Це було неприємно і прикро, що ми не приділили значну увагу саме цим лисичкам. Наша ж продукція є повністю екологічною. Якщо нормальний рівень радіації 5 берекелів, то у нас – 0,05. Тобто у 100 разів менше норми. 

Трапляються різні ситуації, але ми працюємо далі. Сподіваємось, що скоро зможемо вийти на більші ринки як в Україні, так і за кордоном. 

Суспільство

У Кропивницькому презентували новий туристичний вебпортал

Опубліковано

У Кропивницькому відбулася презентація нового офіційного туристичного вебпорталу міста двома мовами.

Про це повідомили у пресслужбі міської ради.

Зазначається, що новий вебресурс kroptravel.gov.ua стане у пригоді містянам та гостям.

 

Тут зібрана інформація про всі туристичні маршрути міста, його визначні місця, храми, музеї, парки, театри.

Також представлені туристичні фірми та є повна інформація пpo інфраструктуру – гoтелі, pестopани, кафе – й одразу з розцінками на послуги.

Читайте також: Поліське сафарі, фестивалі та нові веломаршрути: на Рівненщині запрошують на туристичний сезон (ВІДЕО)

Головна мета порталу – зробити Кропивницький туристично привабливим і впізнаваним в усьому світі. Новий інтернет-ресурс має шість основних poзділів і цілу низку корисних для туристів сторінок. Також у нього є укpаїномовна та англомовна версії.

Сайт розробляла професійна ІТ-компанія із Києва. Його вартість становила для бюджету міста 169 тисяч гривень, загалом же на реалізацію проєкту пішло 234 тис. грн.

Читайте такожМальовничі Карпати та край козацької слави: кращі трейли цього літа для любителів побігати

Нагадаємо, на Волині пропонують звести бунгало на озері Світязь та будинки-вулики.

Як ми повідомляли раніше, неподалік легендарної Бакоти на Хмельниччині з’явився туристично-інформаційний центр.

Головне фото: tamtour.com.ua.

Читати далі

Суспільство

«Золота Дзиґа» уперше відзначить фільм за доступність для людей із порушенням зору або слуху

Опубліковано

Уперше кінопремія «Золота Дзиґа» відзначить фільм за доступність для людей з порушенням зору або слуху.

Про це повідомила пресслужба Української кіноакадемії.

Читайте такожУ Харкові відкрили кафе, де працюють люди з ментальною інвалідністю (ВІДЕО)

 

Зазначається, що за звання «Найкращий доступний фільм» борються стрічки:

  • Погані дороги,
  • Забуті,
  • Віктор Робот,
  • Толока,
  • Земля блакитна, ніби апельсин.

Ці фільми серед номінованих на здобуття «Золотої Дзиґи» відповідають міжнародним стандартам та забезпечені звукоописом для незрячих людей і розгорнутими субтитрами для нечуючих людей».

Зазначається, що переможця у номінації визначають шляхом анонімного голосування глядачів з порушенням зору. Статуетку за «Найкращий доступний фільм» від організації людей з інвалідністю Fight For Right вручать 12 червня під час урочистої церемонії нагородження.

Нагадаємо, в Одесі відкрили інклюзивний пляж із пандусами та ліфтом.

Також на Чекращині упродовж року відкриють три соціальні майстерні для людей з інвалідністю.

Як ми повідомляли раніше, у Києві розробляють інклюзивний туристичний маршрут.

Головне фото: vglcinema.com.

Читати далі

Суспільство

Поліське сафарі, фестивалі та нові веломаршрути: на Рівненщині запрошують на туристичний сезон (ВІДЕО)

Опубліковано

Поліське сафарі, фестивалі й нові велосипедні маршрути – ці та інші особливості нового туристичного сезону презентували у Рівненській області.

Про це повідомили у пресслужбі Рівненської облдержадміністрації.  

«Рівненщина туристична» знову трансформується в офлайн-простір. Ми підключили громади та підготувалися до 2021 року. Акцент – на внутрішній туризм», – сказав заступник голови облдержадміністрації Сергій Гемберг.

 

Засновник туристичного бренду «Freakdays» Сергій Сокальський презентував унікальний піший маршрут завдовжки 33 км, який розпочинається із «родзинки» Рівненщини – «Тунелю кохання» – і завершується на Базальтових стовпах.

Діджитал-менеджер «Рівненщини туристичної» Антон Трофімчук розповів про спецпроєкт «Крафтери Рівненщини», його героїв, яскраві фотосесії та пошук атмосферних туристичних атракцій.

Серед цьогорічних особливостей туристичного сезону – проєкт Острозької громади – туристичний маршрут «На обороні земель Волинських», спостереження за птахами.

Читайте також: Мальовничі Карпати та край козацької слави: кращі трейли цього літа для любителів побігати

Також одним із різновидів активного відпочинку буде велосипедний туризм. Найпростіші маршрути проходять рівниною в околицях міста Острог, а найскладніші – пересічною місцевістю соснових та мішаних лісів з перепадами висот.

У маршрути Клесівської громади включено унікальний дендропак, локацію «Зачарований ліс», один із найбільших у Європі діючий гранітний та затоплені кар’єри, сплави на байдарках, Голубе озеро, або Коплище, бурштинове сафарі на квадроциклах. Цікавим має стати і маршрут до «Бурштинових копалень» – музею просто неба, де туристи можуть подивитися на результати видобутку бурштину як легального, так і нелегального.

Нагадаємо, у Миколаєві запускають всеукраїнський проєкт «Чисті пляжі разом!».

Як ми повідомляли раніше, на Полтавщині відкривають етносело «Гончарія».

Усі фото: rv.gov.ua.

Читати далі