Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Буковинський кооператив продає дикорослі гриби по всьому світу. Як їм це вдалось?

Опубліковано

Їх гриби та ягоди куштують в Америці та Ізраїлі, за сезон вони переробляють до 20 тонн продукції, а мешканці можуть заробляти 1000 гривень на день. Це все про підприємство “Дари Гуцульщини” , яке заснували 33 мешканці Путили та сусідніх буковинських сіл. Селяни об’єднались для створення кооперативу та мріють, щоб їхня продукція стала першою в Україні. Сергій Терен, керівник кооперативу, впевнений, що за такою формою бізнесу – майбутнє.

Сергій Терен

Закінчив Національну академію внутрішніх справ. Після закінчення навчання працював у правоохоронних органах. Згодом заснував приватне підприємство по створенню дерев’яних будиночків. Зараз Сергій очолює кооператив “Дари Гуцульщини”

Навіщо буковинцям кооператив

У нас така специфіка місцевості, що селяни переважно займаються збором дикорослів для власних потреб, а реалізовувати залишки десь на ринках чи в мережах магазинів не можуть.Самостійно це робити важко і великого прибутку не принесе. Знаю на власному досвіді, бо збирав гриби у лісі з батьком, здавав їх посередникам, але платили небагато.

“Дари Гуцульщини” – це кооператив жителів села Путили та сусідніх сіл. Вони займаються збором дикорослих грибів та ягід

Кооператив є чудовою альтернативою. Адже люди можуть організуватись і спільно займатись якимось видом діяльності, спільно переробляти і спільно реалізовувати продукцію і отримувати від цього кошти.

Україна із допомогою кооперації може гарно розвиватись. От, наприклад, були у мене вівці, які я не міг нікуди продати. Хотіли якось купити з-за кордону фуру м’яса у 20 тонн. Але, якщо я б їх всіх зарізав, то це було б всього 10 тонн. То що ж робити? А якби був кооператив, то разом з іншими виробниками ми б могли отримувати гарні прибутки. Бо кооперація – це інструмент розвитку сільської місцевості.

Як створити бізнес-план? – Провести анкетування селян

Ще однією передумовою створення нашого кооперативу став проект ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”, який почав діяти у нашому районі. І я вирішив, що не можна втрачати такої можливості. Ми звернулись у координаційний центр у Чернівцях, де нам запропонували написати проект.

Ми провели загальні збори мешканців сіл, де розказали людям про всі переваги кооперативу і як спільними зусиллями можемо досягти успіху. Те, що за кордоном за допомогою кооперації розвиваються цілі регіони, запалило людей і їм було цікаво долучитись. Ми провели анкетування, яке визначило, що 70% підтримують проект щодо праці з дикоростами. Бо до цього ми думали над різними варіантами: і м’ясо, і молоко, і заготівля кормів.

Я на зборах підтримав ідею переробки грибів і був зацікавлений нею. Можливо, тому люди й обрали мене головою кооперативу. На реалізацію проекту пішло півроку. Отримали грант на 600 тисяч гривень і вже у 2015 році почали переробляти гриби, які приносили мешканці. 

Люди повертаються з Польщі, щоб заробити грошей у нас

Чим же займаються “Дари Гуцульщини”? Збором дикорослих грибів та ягід. Виготовляємо продукцію у різних варіаціях: морожена, сушена, маринована і солона.

У нашому кооперативі ми створили офіс, де постійно збираємо аналітику щодо того, яка продукція була б цікавою для споживача. Тут і збираємо інформацію про те, хто з членів кооперативу скільки може здати продукції. Зараз нас уже 30.  Коли починається сезон заготівлі, то організовуємо заготівельні пункти, надаємо транспорт і кожного вечора відвозимо продукцію на виробництво. Далі фіксуємо, скільки дикоростів надійшло від кожного члену кооперативу, скільки вийшло продукції , що пішло на заморозку, сушку чи маринування. А далі –  реалізуємо продукцію. 

“Кошти від реалізації повертаються члену кооперативу за принципом: хто скільки здав. Хто гарно працює, той і отримує гарну зарплату”

Від коштів, які отримують члени кооперативу, ми віднімаємо 30% на електроенергію, оплату праці офіційних представників і тд. Працювати в “Дарах Гуцульщини” вигідніше, ніж поза кооперативом. 

Будь-який житель села може скористатись діяльністю кооперативу. Я, як підприємець, маю можливість купувати гриби у людей, переробляти їх і реалізовувати, а вони можуть отримувати кошти, навіть якщо не є членами кооперативу.  Коли ми в перший рік отримали обладнання, то заробили 1,5 млн, які просто роздались людям. Це є чудовим результатом.

Людина може заробити одну-дві тисячі гривень вдень, або навіть 100 тисяч за сезон. Але ціни диктує ринок. От, наприклад, зараз ми приймали гриби по 100 грн за кілограм.

Багато хто з наших жителів чекають сезону і не хочуть їхати на заробітки за кордон. Або навіть спеціально повертаються, бо знають, що тут вони можуть бути поруч з родиною та ще й заробити непогані гроші.

Ізраїль і Америка полюбляють наші гриби

Зараз ми співпрацюємо з мережами супермаркетів Сільпо, Метро, Велмарт. Але ласий шматочок для нас – ресторани. У Миколаївській, Вінницькій, Київській областях є багато закладів, де страви готують з нашої продукції. 

Також ми представлені і за кордоном – Молдова, Польща, Америка, Ізраїль. У цих країнах працюємо з дистриб’юторами, які представляють наші інтереси. Ми їздили по різних країнах, щоб набратись досвіду і там шукали партнерів. Та й люди з-за кордону нас самі знаходили через інтернет.

Стосовно цін, то упаковка заморожених грибів коштує від 30 до 120 гривень, сушені – від 48 гривень. Наша продукція росте в екологічно чистому регіоні, тому є абсолютно безпечною та корисною.

Ми збираємо білі гриби. боровик, лисички, підберезник, підосичник, сироїжки, рижики. Члени кооперативу є навченими і розуміються на грибах. Тому у нас навіть немає проблем з тим, щоб хтось приніс якусь поганку. Навчили людей, щоб приносили гарно підчищений гриб, бо раніше носили все, що завгодно. 

Коли закінчується сезон, то також не сидимо на місці. Взимку займаємось заготівлею продукції, фасуємо і реалізуємо. Роботи вистачає завжди.

Доводилось і партії повертати, і великі гроші втрачати

У нашій роботі є великі ризики та великі темпи. Було таке, що нам приносили 2,5 тонн продукції, а ми цього зовсім не очікували. Проте спільними зусиллями впорались. 

Та й з поставками за кордон без факапів ніяк не обходиться. Якось відправляли продукцію в Польщу в дерев’яних скриньках. Завжди відправляли і все було добре. Але тут ввели нове правило, що скриня має бути з печаткою і сертифікована. У підсумку – повернувся товар в Україну, що потягнуло за собою купу штрафних санкцій та втрату великих грошей. Для кооперативу тоді це було трагедією.

Були випадки, коли відправляли гриби в Ізраїль і не вистачало 10 кг лисичок. Тому докупили її через інтернет з Житомира. А в Ізраїлі виявили підвищений рівень радіації саме у цих лисичках. Тому всю партію знищили. Це було неприємно і прикро, що ми не приділили значну увагу саме цим лисичкам. Наша ж продукція є повністю екологічною. Якщо нормальний рівень радіації 5 берекелів, то у нас – 0,05. Тобто у 100 разів менше норми. 

Трапляються різні ситуації, але ми працюємо далі. Сподіваємось, що скоро зможемо вийти на більші ринки як в Україні, так і за кордоном. 

Суспільство

Центральний автовокзал Києва модернізують і побудують готель

Опубліковано

У Києві планують модернізувати Центральний автовокзал та інші вокзали столиці. Цим займеться ТОВ “Бастіон-груп”, яке викупило ДП “Київпассервіс” в травні 2020 року, повідомляє Економічна правда.

За словами директора по маркетингу підприємства Дмитра Ожигова, першим в черзі на модернізацію стоїть Центральний автовокзал Києва.

“Вже отримані всі юридичні дозволи і документи на модернізацію Центрального автовокзалу Києва, готовий його план і дизайн, які будуть представлені найближчим часом”, – повідомив Ожигов.

Що зміниться?

Приватний інвестор планує створити міжнародний транспортний хаб на базі Центрального автовокзалу Києва.У новому автовокзалі планується розмістити фуд-корти, інформаційні табло по всій території автовокзалу, зони відпочинку, а також медичний кабінет для допомоги пасажирам і проходження водіями автобусів передрейсового огляду.

Читайте також: У Києві побудують два нових автовокзали

У новому проекті автовокзалу враховані всі вимоги щодо використання інфраструктури пасажирами з обмеженими можливостями.

Надалі передбачається будівництво сучасного готелю для очікування рейсів або ночівлі на території автовокзалу.

В “Київпассервіс” підкреслили, що в даний час більше 70% всіх міжобласних, міжміських, міжнародних автобусних перевезень – нелегальні.

На думку Ожигова, майбутнє автоперевезень – за сучасними автовокзалами, де є кондиціювання, зручні зони відпочинку, кімнати для матері і дитини, і звідки відправляються перевірені транспортні засоби.

При цьому нелегальні парковки з відсутністю будь-яких умов для очікування, “більше нагадують середньовічні базари”, повинні відійти в минуле.

Фото: cfts.org.ua

Читати далі

Суспільство

Закинуту територію на Дніпропетровщині перетворюють на комфортний сквер (ФОТО)

Опубліковано

У селищі Покровське на Дніпропетровщині замість кущів та розбитого асфальту з’явиться місце для комфортного відпочинку. Тут розпочали реконструювати паркову зону, повідомляє пресслужба облдержадміністрації.

«Незабаром старий сквер, що розташований біля місцевого центру дозвілля, перетвориться на улюблене місце відпочинку мешканців Покровського району», – розповів заступник директора департаменту житлово-комунального господарства Дніпропетровської облдержадміністрації Дмитро Стороженко.

Яким буде сквер?

Підрядники вже розпочали підготовчі роботи. За проєктом, старе асфальтове покриття замінять тротуарною плиткою, облаштують пішохідні доріжки та алеї. Встановлять альтанку, клумби з квітами, а також лавки, урни й стійки для велотранспорту. А ще – обладнають дитячий ігровий майданчик та воркаут-зону.

Читайте також: У Києві завершують капремонт парку «Радунка»

Загальна площа скверу – близько 0,8 га. На благоустрій паркової зони у селищі Покровське з обласного бюджету виділили майже 14 млн грн.

Фото: adm.dp.gov.ua

Читати далі

Суспільство

Короткометражку української режисерки відібрали до одного з найкращих міжнародних кінофестивалів

Опубліковано

Короткометражний ігровий дебют режисерки Єлизавети Сміт Solitude відібрали до офіційної конкурсної програми Raindance Film Festival, який відбудеться офлайн із 28 жовтня до 7 листопада. Про це повідомляє пресслужба Держкіно.

Стрічка Solitude є однією із п’яти картин, відібраних з усіх короткометражних стрічок фестивалю до номінації Best Short of the Festival.

Що відомо про фестиваль?

Raindance Film Festival є найбільшим незалежним кінофестивалем у Великій Британії та входить до 50-ти найкращих міжнародних кінофестивалів за версією журналу Variety.

Додатковою перевагою участі у Raindance Film Festival є те, що відібрані на конкурс короткометражні фільми будуть кваліфіковані на престижні світові премії “Оскар” і BAFTA й можуть отримати шанс поборотися за ці найпрестижніші нагороди.

Про що фільм?

Короткометражний фільм Solitude створений кінокомпанією TABOR Production за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Зйомки фільму відбувалися в Одесі 2017 року.

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.