Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

На Прикарпатті селяни заробляють у молочному кооперативі. Як їм це вдалось?

Опубліковано

Жителі села Чесники, що на Прикарпатті, заробляють на молоці чималі гроші. А все завдяки кооперативу “Еком”, який створив Олег Журавінський ще 8 років тому. Чоловік об’єднав 43 мешканців з двох сіл у молочний кооператив, де займаються виготовленням сирів за власною рецептурою. Жителі перетворили стару молочарню на сучасну ферму та навіть створили власний бренд “Чесниківський сир”. Члени кооперативу задоволені, адже тепер мають можливість збувати молоко не за копійки, а отримувати пристойну зарплату. 

Олег Журавінський

Олег Журавінський

Засновник кооперативу “Еком”

Навіщо чесниківцям кооператив

У людей, які мають корову, є величезна проблема — збути молоко. Селянам просто нікуди здавати надоєні літри. Можна везти у місто на базар, але то і дорого, і довго. От у нас є вчителька в селі, яка має корову. Вона не має можливості кудись їхати, а молока залишається багато. До того ж більшість людей, у яких ще залишились корови, похилого віку і вони просто не в змозі збувати продукцію. На молокозаводи здавати не вигідно, бо там платять просто смішні гроші за молоко.

Читайте також: Буковинський кооператив продає дикорослі гриби по всьому світу. Як їм це вдалось?

Наш кооператив розв’язує цю проблему. Люди доять корів, а я щодня їжджу до них і забираю молоко. Всього пів години часу і вже можна отримати свої гроші. Погодьтесь, це краще ніж їхати на базар, цілий день там стояти та в результаті нічого не продати.

Зараз я купую молоко по 11 гривень за літр. Кожного ранку я їду до усіх членів кооперативу у селі в Чесниках та сусідньому селі Лучинці і збираю молоко. На місці перевіряю його якість і кислотність за допомогою спеціального аналізатора. Кожного тижня селяни отримують гроші за здане молоко. А в кінці року на свято Святого Миколая всі члени кооперативу мають додаткову оплату. Це вже така традиція.

Коли ми тільки починали, то до нас приєдналось десь п’ятеро людей. Зараз у нас вже є 43 членів кооперативу. Люди побачили вигоду у такій співпраці і ми вже 8 років успішно працюємо.

Виграли грант на обладнання 

У 2012 я повернуся з Польщі і тоді мав розмову з головою сільської ради. Він підійшов до мене з ідеєю створити молочний кооператив. Я тоді був фактично без роботи і погодився. На той час у селі був один виробничий кооператив, але молоко у населення вони не брали, бо мали власну молочну ферму. Тому наш кооператив розв’язував проблеми селян.

Коли ми запустили кооператив, то дізнались про програму від Західноукраїнського ресурсного центру. Вони проводили конкурс проєктів серед організацій з різними ідеями — від молочного кооперативу до хлібопекарні. Ми написали проєкт і виграли грант, який витратили на покупку пастеризатора. Завдяки ЗУРЦ ми зареєстрували торгову марку для реалізації сиру “Чесниківський сир”.

Читайте також: “Чоловіча ягода” з Запоріжжя: як працює найбільший у світі кизиловий сад

Кооператив ми створили на місці старої молочарні. Спочатку зробили ремонт в одній кімнаті, а згодом добудували, розчистили територію старого пасовища від чагарників та засіяли травою. Все зробили за власні кошти. Зараз ми маємо пересувну доїльну установку, електропастуха та свердловину, щоб напувати корів. Люди не ганяють додому корів — вони знаходяться весь час на пасовищі. Господарі приходять подоїти, а потім частину молока забирають в сім’ю, а іншу частину — здають у кооператив.

Також ми взяли участь у держпрограмі та отримали холодильні установки та часткову компенсацію на придбання автомобіля для доставки молока. Ми подаємо заявки у всі можливі фонди, де можна виграти грант на розвиток кооперативу.

Що робити, коли молока стало забагато

Як тільки ми створили кооператив, то люди здавали десь 40 літрів молока на день. Але зараз об’єми збільшились до 400 літрів. Четверо членів кооперативу створили сімейні ферми, тримають по 5-10 корів. Вони також це зробили завдяки спеціальним програмам. Тому молока багато.

Тоді ми задумались: а що ж робити з такою кількістю? Вирішили виготовляти тверді сири. Звісно, ми як і раніше пастеризуємо молоко і реалізуємо сметану, вершки та знежирений сир. Але тепер з’явився новий продукт. Коли є попит, то робимо більше сиру, коли немає — переходимо на сметану. Кожного дня по-різному. На тиждень можемо зробити десь 50-60 кг сиру.

За грантові кошти облаштували сироварню. Всю продукцію робимо вдвох з дружиною, а потім реалізуємо. Багато хто сам приїжджає до нас на сироварню за продукцією. У місцевому кооперативному магазині є відділ, де теж можна придбати і сир, і молоко, і сметану. А ще я часто беру участь в ярмарках, які проходять у великих обласних містах: Івано-Франківську, Львові.

Також ми створили власний сайт і сторінку у Фейсбуці. Тому замовляють сири з різних куточків України, а ми вже відправляємо поштою.

Швейцарський сировар жестами навчив робити сир

Я почав вивчати основи сироваріння. Але результати власних експериментів мене не радували, тому я почав шукати експерта і знайшов його аж у Швейцарії Сировар Норберт Буррі спочатку приїжджав до України на волонтерських засадах, а тепер він регулярно відвідує молочний кооператив та надає фахові консультації. Норберт 20 років займався сироварінням, а тепер допомагає різним підприємцям у світі своїми порадами. Щоб запросити його, я звернувся до місії швейцарських експертів, яка надає подібні послуги за різними напрямками.

Читайте також: Сирний бізнес на останні 300 гривень. Історія сироварні “Скажи Cheese”

Саме Норберт навчив мене варити сир і поділився своїми рецептами. За його технологією я і зараз створюю продукт. Сировар приїжджав у Чесниківці вже десь 25 разів. У листопаді мав приїхати теж, але карантин трохи зіпсував наші плани. У нас є величезна проблема – мовний бар’єр. Норберт говорить німецькою, а мої знання цієї мови мінімальні. Коли було складно, то я запрошував перекладача. А так спілкувались мовою жестів.

Олег Журавінський разом з родиною на презентації Чесниківського сиру

Зараз ми виготовляємо один сорт сиру, який нагадує гауду (голландський твердий сир), але з чесниківським присмаком. Так, це однакова технологія виготовлення, але ж у нас інший клімат, інші корови. Тому і смак ексклюзивний. Сир має різні терміни дозрівання – один, два і чотири тижні. І в асортименті є класичний, молодий та витриманий сир. А ще ми додаємо насіння чорного кмину, або, як кажуть тут, чорнушку.

Відроджуємо туризм у селі

Вже 6 років наш молочний кооператив має торгову марку “Чесниківський сир”. На логотипі бренду ми зобразили місцеву пам’ятку архітектури XVI-XVII століття – Михайлівську церкву. Саме завдяки цьому храму наше село є досить відомим. Тому сюди часто приїжджають туристи з екскурсіями.

Читайте також: Крокодили, страуси та буйволи: топ незвичайних українських ферм, які варто відвідати кожному

Туристи захоплюються селом, а місцеві жителі не помічають, у якій красі живуть. Під час екскурсій разом з місцевими виробниками робимо дегустацію сирів та олій.

У нашому селі можна справді гарно відпочити, адже тут просто неймовірні краєвиди. Навколо ліс, свіже повітря, гарна природа. Та ще й місцеву натуральну продукцію можна скуштувати. Ми охоче приймаємо туристів і навіть зробили на сироварні приміщення, де можна ночувати.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі