Суспільство
На озброєння української армії прийняли гвинтівку Alligator
За результатами державних випробувань на озброєння українського війська прийняли багатозарядну великокаліберну гвинтівку Alligator («Алігатор»).
По це повідомили в АрміяІнформ.
За інформацією, усі деталі гвинтівки, зокрема і ствол, виготовлені українськими зброярами.
На відстані 1,5 км куля пробиває 10-мм броньову плиту
Підполковник Борис Мельник, який брав участь у державних випробуваннях розповів, що особливо ретельно перевіряли надійність і безвідмовність гвинтівки – основні вимоги до такого типу зброї. Адже головне завдання великокаліберного «Алігатора» – знищення укріплень та техніки супротивника, зокрема легкоброньованої.
Читайте також: Ветеран війни на Сході України виготовляє тортики та арахісову пасту (ВІДЕО)
14,5х114 – це надпотужний калібр, початкова швидкість кулі становить 980 м/с, ефективна дальність пострілу – до 2000 м, а максимальна дальність польоту кулі – до 7000 м. На відстані 1,5 км куля пробиває 10-мм броньову плиту.
Гвинтівка є класичним зразком «болтової» стрілецької зброї з поздовжньо-ковзним поворотним затвором. Споряджається знімним коробчастим магазином, що забезпечує підвищену скорострільність, розрахованим на п’ять патронів 14,5х114 мм. При цьому сам магазин має дві точки кріплення: передній вилчастий зачіп і задній фіксатор-клямка. За загальної довжини зброї 2000 мм довжина ствола гвинтівки становить 1200 мм. Ствол має 8 нарізів з кроком 419 мм. Загальна маса гвинтівки без магазину з патронами становить 22,5 кг.
Удосконалений ізолятор відбою – нове конструкторське рішення
«Алігатор» має чимало конструктивних особливостей. Ствольна коробка виконана зі сталі, напрямні поверхні затвора в ствольній коробці хромовані, цим металом також вкриті патронник і канал ствола гвинтівки. На верхній частині ствольної коробки конструктори передбачили місце під установку спрямовувального типу Пікатінні. Також гвинтівка отримала надійний кнопковий запобіжник.
Перед зброярами стояло завдання зробити цю потужну зброю максимально комфортною, отримати прийнятний для стрільця рівень відбою. Досягти цього результату вдалось завдяки взаємодії декількох факторів. Одним із них стала збалансована вага виробу. При цьому частину енергії відбою забирає на себе дульне гальмо.
Читайте також: Шиє бронежилети не гірші за американські: як херсонець створив бренд військового спорядження
Особливу цікавість викликає нове конструкторське рішення, втілене у «Алігаторі», а саме ізолятор відбою. Цей механізм дозволяє стволу безпосередньо у момент пострілу, поки куля ще перебуває у стволі, здійснити вільний відкат назад, розтягуючи енергію відбою у часі, тим самим її пригашуючи.
Для полегшення стрільби «Алігатор» комплектується сошками, які регулюються по висоті й мають три позиції фіксації. Для зручного транспортування зброї їх можна скласти. Крім цього, гвинтівка оснащена тактичною ручкою для перенесення. Підходить як для правші, так і для шульги. Має регульований по висоті упор під щоку, який за необхідності можна легко переставити праворуч або ліворуч щодо вісі гвинтівки.
Читайте також: Хендлерка та скелелаз. Найцікавіші рекорди українських пенсіонерів за 2020 рік
Приклад оснащений задньою опорою спеціальної конструкції (монопод), яка забезпечує стрілку можливість точної «підгонки» положення приклада під себе і сприяє надійній фіксації зброї. Щока і потиличник приклада, а також всі держаки виконані зі спеціальних сучасних та стійких до зносу полімерних матеріалів.
Словом, конструктивні рішення: рухливий ствол, збалансована вага гвинтівки, гумовий потиличник приклада, масивне дулове гальмо – відповідають сучасним вимогам щодо високоточної зброї.
Довідка
Антиматеріальні великокаліберні гвинтівки призначені для нейтралізації або критичного пошкодження звичайної та легкоброньованої військової техніки противника, радіолокаційного обладнання, керованих ракет на пускових установках, складів, місткостей з нафтопродуктами й інших об’єктів.
Читайте також: На скандинавському дракарі українським Дністром: як франківці будують історичні кораблі предків
Нагадаємо, українське озброєння презентували на одній з найбільших виставок в ОАЕ.
Як ми повідомляли раніше, українці покажуть в Абу-Дабі плаваючу бронеплатформу «Шторм».
Усі фото: armyinform.com.ua.
Суспільство
На території заповідника «Качанівка» Чернігівської області почала працювати сувенірна крамничка
Про це пише у фейсбуці Чернігівщина туристична запрошує.
Заповідник «Качанівка» — палацовий ансамбль та парк дворянської садиби, заснованої в 1770-х роках, яка на сьогодні є єдиною серед українських садиб, що збереглася в комплексі. В лютому 2001 року парку надано статус національного.
Урочище Качанівка розкинулось на околиці села у горбистій місцевості. Верхнє плато займає палацовий комплекс будівель, які є пам’ятниками архітектури, нижнє — мальовничий парк з 12 ставками, павільйонами, скульптурами, парковими містками, «руїнами», амфітеатром.
Читайте також: Своя Швейцарія у дворі — як одесит започаткував школу добросусідства
Центральна частина палацу увінчана напівсферичним декоративним куполом на високому рустованому барабані.
Читайте також: За партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності
Нагадаємо, Музей Івана Гончара відкрив онлайн-крамничку.
Як ми повідомляли раніше, на Хортиці запрацював єдиний туристичний квиток.
Усі фото: facebook.com/chernihivregiontravel.
Суспільство
Ця маленька принцеса віддала своє волосся онкохворим дітям.
8-річна Поліна зрізала косу і передала Hair for Share. Цей проєкт робить перуки для онкохворих дітей.
«Коли я дізналась, що можна віддавати волосся для дітей, які хворіють на рак» – каже Поліна.
«Я зразу ж погодилась. Я дуже рада, що змогла зробити хоч щось, щоб допомогти діткам» – додає дівчинка.
Hair for Share заснували у Львові у 2018 році. Нині 26 перукарень по всій країні підтримують цей проєкт!
Читайте також: За партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності
Перука з натурального волосся коштує від 8 тисяч гривень.
Онкохворі віддають всі гроші на лікування і не можуть дозволити її собі.
За допомогою Hair for Share хворі отримують перуки безкоштовно.
За ці роки було виготовлено 100 перук, а донорами стали понад 600 українців.
Якщо не маєте розкішних кіс – можна надіслати кошти на виготовлення перуки!
Читайте також: Героїчний вчинок: 24-річна дівчина рятувала поранених, а по ній лупили з мінометів (ВІДЕО)
Нагадаємо, молодята закликали дарувати на весілля корм для тварин замість квітів, щоб нагодувати песиків з притулку.
Як ми повідомляли раніше, реперка alyona alyona стала голосом орфанних пацієнтів в Україні.
Суспільство
В онлайн-кінотеатрі Державного агентства з питань кіно з’явився пригодницький фільм Ігоря Письменного «Іван Сила» про вихідця із Закарпаття Івана Фірцака, який у 1928 році був визнаний найсильнішою людиною планети.
Про це повідомили у пресслужбі Держкіно.
Стрічка відтворює окремі сторінки життя молодого Івана, який достойно пройшов через серйозні випробування, змужнів і став непереможним велетом сили й духу.
Дія стрічки розгортається в Європі початку XX століття.
Читайте також: “Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix
Як зазначається, всі персонажі, включно з численною масовкою, одягнені в історичні костюми, надані для картини чеською кіностудією «Баррандов», усі сцени зняті в будівлях і справжніх інтер’єрах тієї епохи. Крім того, й усі видовищні та силові трюки виконані у фільмі наживо.
Автори сценарію та режисери – Віктор Андрієнко та Ігор Письменний. Фільм поставлений за мотивами книжки Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили».
Читайте також: Мікрозелень у руках «сонячних діток»: історія соціального проєкту у Харкові
У ролях – Дмитро Халаджи, Леонід Шевченко, Іванна Сахно, Віктор Андрієнко, Ольга Сумська, Ігор Письменний, Василь Вірастюк, Алла Приходько. Продюсери – Ігор Філіппов, Андрій Суярко, Алла Овсяннікова.
Картину створено кінокомпанією Інсайт Медіа за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Загальна вартість виробництва фільму 15 млн 631 тис. 800 грн, з яких 15 млн 514 тис. 800 грн становить державна фінансова підтримка.
Переглянути стрічку можна за посиланням.
Нагадаємо, німецький фонд став копродюсером української стрічки «Редакція».
Як ми повідомляли раніше, український фільм «ІНО» здобув почесний приз на кінофестивалі у Парижі.
Усі фото: usfa.gov.ua.