Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

На скандинавському дракарі українським Дністром: як франківці будують історичні кораблі предків

Опубліковано

 

Слов’янський дерев’яний човен “Галицький берладник” стрімко розсікає хвилі бурхливого Дністра… Ні, це не екскурс в історію. Це одна з експедиції, які влаштовують франківці Назар Морозко та Володимир Ільків.

Ці два художники кілька років тому загорілись ідеєю зробити українську культурну спадщину популярною. Так з’явилася їх майстерня – Середньовічна корабельня. Тут хлопці самостійно майструють середньовічні кораблі наших предків – лодії, довбанки та навіть дракари вікінгів. Матеріали, технології та інструменти реконструктори обирають тільки ті, які використовували в давнину. А потім цими кораблями всі охочі ходять у сплави, кількаденні експедиції та історичні тури.

Корабельня

Назар Морозко

Реконструктор, художник-скульптор з Івано-Франківська. Разом з другом заснував майстерню “Середньовічна корабельня” та благодійний фонд “Дороги предків”. Займається будівництвом та реконструкцією кораблів давніх слов’ян та скандинавів.

 

Художники вирішили побудувати… корабель

Натхненням для створення Середньовічної корабельні стали діти. Ми з моїм другом Володимиром Ільківим років п’ять поспіль займались соціальною роботою – їздили інтернатами, спецзакладами з дітьми з особливими потребами, будинками для літніх людей. Організовували там різноманітні акції, на Різдво влаштовували вертепи. З часом ми помітили, що дітям вже мало просто привезти різних речей, цукерок, іграшок. Потрібне щось більше. 

Тож одного разу ми допомагали у дитячому таборі на Львівщині. Ми думали, як можна розвинути його – організувати веломандрівки, походи в гори, скелелазіння, сплави гірськими річками тощо. Потрібно було якимось чином поєднати свій фах з соціальною роботою. А ми з Володимиром обоє художники. Я закінчив франківський Інститут мистецтв, він – Львівську академію мистецтв. Тоді, коли ми якось прогулювались містом, і виникла ідея побудувати корабель – це буде цікаво дітям, вони зможуть на ньому кататись, це своєрідний екскурс в історію.

Читайте також: Шукають авіатехніку на полях та у горах. Як працює Музей загиблих літаків на Львівщині

Не знаю, що нас наштовхнуло на думку саме про човен. Можливо, серіал “Вікінги”, який саме тоді був популярним. Але ми вирішили, що це буде дерев’яний дракар – корабель, яким користувались скандинави. 

Зібрали дракар вікінгів у франківському підвалі

Все почалось взимку 2017-2018 років. Ми з Володимиром ринули на пошуки інформації про кораблебудування вікінгів. Українською, звичайно, мало що можна було знайти. Тому ми моніторили норвезькі сайти, шукали якісь стародавні файли, першоджерела. Через Google перекладач перекладали, іноді такі нісенітниці виходили. Але ми не здавались. 

Корабель ми назвали “Кредо”, що у перекладі – віра. Віра в щось краще, в те, що за бажання можна зробити прорив. Кредо – це маленький шестиметровий дракар, зроблений за скандинавською технологією. Ми тесали його так, як колись це робили вікінги, використовували автентичні матеріали – дерево, овеча шерсть, дьоготь і заклепки. 

Човен
На початку великої майстерні у хлопців не було, тож свій перший корабель починали майструвати у підвалі, потім перейшли у гараж. Зараз же у них є своя дачна ділянка для будівництва кораблів неподалік Івано-Франківська.

Пам’ятаю, ми почали будувати його у підвальній майстерні. Тоді всіх друзів дуже цікавило питання, як ми збираємось його звідти виносити через вузький прохід. Та у нас все вийшло. Всю зиму ми будували його, потім частинами перемістили у гараж, який орендували у місцевому кооперативі. Там вже зібрали корабель докупи. А потім відправились його тестувати. Скажу чесно, було страшно, адже досвіду у мореплавстві у нас не було. Ми були лише теоретиками у цій галузі. 

Тоді саме проходив фестиваль Галицького лицарства. Ми вирішили, що це гарна нагода піти по річці до Галича. Під час цієї експедиції ми повною мірою відчули, як наші предки йшли річковими шляхами, як іноді протягували човен за собою на мілині. Ми тоді пройшли 15 км за течією по Бистриці з Франківська, потім ще 15 км проти течії по Дністру до самого Галича. 

Що таке довбанка і чому франківці вирішили їх робити?

Після першого успішного човна ми вирішили акцентувати увагу на наших слов’янських лодіях епохи Русі. Ми помітили, що скандинави дуже приділяють увагу своїй культурі – вони активно займаються розкопками, підіймають рештки човнів з дна, роблять їхні макети та реконструкції. У нас же тільки віднедавна почали працювати над цим. І все дуже на слабенькому рівні.  

Так з’явилася Середньовічна Корабельня з її амбітною метою –  популяризувати історичну культурну спадщину нашої держави.

Україна в епоху Русі була могутньою державою, яка мала вплив і вагу у світі. Наші лодії мандрували континентами, їх використовували у побуті, щоб перевозити якісь речі, та у військовій справі. Тож наступні два наших човни побудовані вже у слов’янському стилі. Це так звані довбанки. Такі лодії ходили від часів раннього середньовіччя до періоду козаччини і навіть ХХ сторіччя. Цей човен видовбується з однієї суцільної колоди. Пізніше він розмочується, на вогні йому розводять борта. А вже на розведений човен нашивається один або кілька рядів дощок. Одна довбанка у нас маленька – 6 метрів, інша вже більша – 9 метрів. Остання має три нашиті борти і розрахована на 12-14 людей. 

Від ідеї до 9-метрового корабля

Робота над кораблем починається з ідеї – для чого цей човен потрібен. Якщо він має історичне значення, то ми беремось за його розробку. Далі переходимо до дослідження – копирсаємось в історичних, археологічних, літописних даних. Іноді допомагають навіть малюнки, на яких можна побачити форму корабля, його довжину, ширину. Потім майбутній човен з’являється на папері – ми робимо його креслення. Наступний етап – макет. 

Човен
Так починається робота над довбанкою – основа корабля у прямому сенсі видовбується з суцільної колоди. Найважче у цій роботі – знайти деревину потрібного діаметру.

Після цього ми приступаємо до пошуку матеріалів і роботи над виробом. Шукаємо деревину, закуповуємо матеріал для нашивних бортів. За кресленням і макетом починаємо виводити форму човна, кріпимо штевні – його ніс, фіксуємо за формою шпангоути – це ребра, на які встановлюються дошки і які тримають корабель, щоб він не розходився назовні. 

Основні матеріали – це, звичайно, дерево. Дуб, сосна чи тополя. А покриття залежить від типу корабля. У скандинавських човнах на стику дощок як ущільнювач використовували овечу шерсть, у слов’янських – мох і сосновий дьоготь. Це і все. Хоч матеріалів і не багато, все ж будівництво човнів – це затратно. Тільки найменший дракар обійшовся нам у 500$, і це без роботи. Інші ми навіть не рахували. 

Покататись на історичних човнах може кожен охочий

За роки існування Корабельні ми виготовили три човни. Один – скандинавський, два слов’янські. Четвертий зараз знаходиться в розробці. Заготовлення на нього вже стоїть у майстерні, з весни почнемо роботу. Це буде 12-метровий красень. 

Читайте також: Флейти для медитації: як майстер з України підкорив своїми виробами Європу та Тибет

До слова, про нашу майстерню. Вона знаходиться у селі Хриплин біля Івано-Франківська. На ділянці у дачному кооперативі ми зробили невеликий ангарчик, де і займаємось роботою. Всі інструменти у нас ручні, бо, по-перше, це автентика, а по-друге, до ангара ми не підводили світло. Тож ми освоїли різні техніки роботи з деревом, навчились використовувати автентичні сокири, рубанки, струги. 

Де зараз наші кораблі? В роботі. Ми співпрацюємо з кемпом Білий бізон у селі Лука, де стоять два наших човни. Ми спільно проводимо туристичні екскурсії та сплави різного типу Дністром. Взимку, звісно, в основному ніхто не катається, але вже з весни ми відновлюватимемо роботу. Частина вилучених коштів з цих турів йде у наш благодійний фонд та на подальші будівництва. 

Експедиції у повній реконструкції

Як тільки ми виготовили новий човен, одразу влаштовуємо на ньому експедицію. На кілька днів йдемо у сплав історичними шляхами, аби дослідити властивості човна. Як він себе поводить при певній кількості людей, чи добре ним управляти, чи є нюанси, а як цей шлях проходили наші предки. 

Човен
У експедиціях, влаштованих Середньовічною корабельнею, справді відчувається дух історії, адже проходять вони у повній реконструкції тих часів.

В таких експедиціях ми відтворюємо тогочасні реалії – ми запрошуємо до сплаву реконструкторів, перевдягаємось у костюми, беремо тільки ті речі, які брали з собою наші предки – автентичний посуд, різні прилади, а живемо у наметах. Словом, занурюємось у це середовище. Останнього разу, наприклад,  ми пройшли човном по Дністру понад 100 кілометрів – з Галичі до Луки. Більшість людей, які справляються з нами, реконструктори, але є й просто ентузіасти. Якщо у нас є місце і ми бачимо, що людина горить бажанням – ніколи не відмовляємо. Тим паче гроші – символічні. Ми включаємо у вартість експедиції лише транспортування човна до місця початку справу та харчування протягом туру. Все. 

Це і є історичний туризм. Людям часто цікаво просто побути в тому середньовічному середовищі, без мобільних телефонів, без проблем сучасності.

Просто насолодитись красою природи, Дністровського каньйону та відчути дух історії. Такі речі надихають і дозволяють людині відключитись на кілька днів від світу, в якому вона весь час перебуває. 

Музеї більше нікому не цікаві 

У світі історичний туризм дуже розвинутий. Закордоном він складає 40% від всього туризму. І у нас в Україні також вже змінюється сприйняття людей. Стандартні музеї відходять на дальній план. Дітям вже не цікаво дивитись на експонати за склом. В них є цікавість до життя і вони хочуть все спробувати – хочуть сісти на весла, погребти. Якщо це майстерня, їм цікаво взяти струг або рубаночок і спробувати, як ріжеться дерево.

Човен
Середньовічна корабельня часто влаштовує своєрідні інтерактивні екскурси в історію, де охочі можуть спробувати потесати човен або ж прокотитись на ньому.

Тому ми багато співпрацюємо з різними дитячими організаціями. До нас на будмайданчик приходять діти, спостерігають за тим, як ми робимо човни, самі намагаються щось виготовити. Коли ми рушаємо в експедиції, теж не нехтуємо можливістю прокатати охочих. В один з останніх сплавів ми на кілька днів зупинились у Галичі і катали людей Дністром. Діти, які приходили, були у захваті, їм було цікаво, вони ставили масу запитань. 

Читайте також: Хобі – шукач скарбів. Скільки можна заробити на знахідках металошукача

Ми навіть розробили проєкт інтерактивного музею. На жаль, з місцевою владою Франківська ми не домовились і не змогли цього року його презентувати. Але, можливо, це ще вдасться зробити. Ідея полягає у тому, щоб зробити на міському озері відкриту майстерню, куди б могли приходити охочі і долучатись до виготовлення кораблів. Поряд встановити ремісничі майданчики – ковальство, ткацтво, гончарство, деревообробка – де проводитимуть майстер-класи.  

Капітане, курс на Норвегію!

Окрім нас з Володимиром Ільківим у команді є ще третя людина –  Володимир Матковський, який відповідає за міжнародні відносини. Обидва Володимири нещодавно вже їздили до Норвегії налагоджувати зв’язки. Там є наша діаспора, яка зацікавлена у реконструкції човнів та демонстрації України за кордоном. Тож ми вже написали проєкт і будемо презентувати нашу державу в Норвегії. 

Скоро у норвезькому Тенсберзі  буде фестиваль для реконструкторів. Ми плануємо організувати групу, яка поїде туди разом з нашим човном. Але тільки плануємо, бо це залежить від багатьох факторів – як від карантину, так і від української та норвезької сторін, діаспори та їхньої підтримки, а також збору коштів на таку акцію.

Суспільство

У Києві встановили 6-метрову Дженгу, щоб привернути увагу до психічного здоров’я чоловіків

Опубліковано

 

У Києві на Контрактовій площі встановили інсталяцію, яка має привернути увагу до психічного здоров’я чоловіків.

Про це у фейсбуці повідомили у групі “Психологи, психотерапевти та психіатри”.

Інсталяція створена у формі найвищої в світі настільної гри “дженга” — її висота становить 6 метрів.

 

У такий спосіб організатори хочуть привернути увагу до психічного здоров’я чоловіків.

Зазначається, що чоловіки неохоче звертаються по допомогу до спеціалістів через стереотипи.

Читайте також: «Мозок як у тумані». Що таке синдром хронічної втоми, чим він небезпечний та як уникнути

Справжні проблеми заховані всередині конструкції та приховані “відмовками”.

“Під час побудови башти, що імітує гру Дженгу, проблеми опиняться всередині конструкції, приховані відмовками. Рано чи пізно Дженга не витримає і зруйнується – як символічна ілюстрація вразливої психіки українських чоловіків, які не говорять про переживання, тримають все в собі, залишаються сам на сам із проблемами”, — пояснили організатори.

Нагадаємо, в Україні запрацював автоматичний сервіс для пошуку психологів.

Як ми повідомляли раніше, у столиці відкрили першу «кризову кімнату» для жертв домашнього насильства.

Головне фото: фейсбук-група Психологи, психотерапевти та психіатри.

Читати далі

Суспільство

«Вакциновані й відкриті»: стартував конкурс для шкіл, колективи яких щеплюються від COVID-19

Опубліковано

 

В Україні оголосили конкурс «Вакциновані й відкриті».

Про це повідомили у пресслужбі ЮНІСЕФ.

Конкурс проводять Міністерство охорони здоров’я спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та магазином гаджетів та аксесуарів «Цитрус». 

 

Школи можуть виграти цінні подарунки, якщо принаймні 80% їхнього колективу повністю вакциновані від COVID-19:

  • 3 суперпризи: набори з 10 комп’ютерів, 10 гарнітур та 10 роутерів для кожної школи-переможниці. 
  • 15 мініпризів: набори з 10 гарнітур і роутера для кожної школи-переможниці.

Як взяти участь у конкурсі?

Для участі в конкурсі, будь-якому представнику школи потрібно зареєструвати школу онлайн за посиланням.

Читайте такожОзеленення замість бетону. Євгенія Кулеба про те, як створити сквер у великому місті

Анкети прийматимуться до 23:59 29 вересня.Церемонія визначення переможців, оголошення результатів конкурсу відбудеться 3 жовтня 2021 і буде приурочена до Дня вчителя.

Вакцинація освітян від COVID-19 почалася у квітні серед тих, хто був залучений до проведення ЗНО-2021, а у травні — всіх охочих працівників сфери освіти.

Наразі лише 35% освітян отримали перше щеплення від COVID-19. Це означає, що більшість шкіл та інших закладів освіти будуть змушені закритися з початком нової хвилі пандемії. 

Для того, щоб заохотити освітян вакцинуватися та захистити себе від COVID-19, стартує конкурс не просто для вакцинованих осіб, а для цілих колективів. 

Читайте такожЯк ШоТам допомагає підприємцям-початківцям вести бізнес (ВІДЕО)

Усі учасники конкурсу отримають сертифікати про участь, а також гарантовані призи за публікацію про конкурс у своїх соціальних мережах під хештегами #ВакцинованіВідкриті. 

Детальні умови участі та реєстрація в конкурсі тут.

Заплановано розширення аудиторії конкурсу, тож стежте за новинами на інформаційних сторінках організаторів. Якщо ви готові долучитися до призового фонду, напишіть нам  mmelkova@unicef.org.

Конкурс відбувається за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Довідка

Вакцинація від COVID-19 — безпечний та ефективний спосіб захиститися від важкого перебігу COVID-19 та госпіталізації. Контактуючи з великою кількістю людей щодня, освітяни мають підвищений ризик заразитися COVID-19. Саме тому всі заклади освіти можуть організувати щеплення охочих працівників, запросивши мобільну бригаду з імунізації. Окрім того, освітяни можуть вакцинуватися у найближчому пункті чи центрі масової вакцинації.

Відповіді експертів на запитання освітян про щеплення доступні у збірці Міністерства охорони здоров’я та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні за посиланням.

Із докладним алгоритмом запису освітян на вакцинацію від COVID-19 можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, у містечку на Львівщині досягли колективного імунітету, провакцинувавши 66% населення від COVID-19.

Також українські COVID-сертифікати в «Дії» пройшли технічне оцінювання в Євросоюзі.

Як ми повідомляли раніше, у Харкові відкрили лабораторію із виробництва тест-систем на коронавірус.

Головне фото: nus.org.ua.

Читати далі

Суспільство

На Миколаївщині почали ремонтувати 46-річний міст (ФОТО)

Опубліковано

 

На Миколаївщині на трасі М-14 почавя ремонт шляхопроводу, збудованого 46 років тому.

Про це повідомили у пресслужбі Укравтодору у фейсбуці.

Капітальний ремонт мосту стартував поблизу села Весняне, котрий є складовою частиною траси М-14 Одеса – Мелітополь – Новоазовськ.

 

Міст, завдовжки 89,44 м. був побудований у 1975 році. Він є частиною транспортної розв’язки «лист конюшини», що сполучає дороги М-14 Одеса – Мелітополь – Новоазовськ та Т-15-06 Миколаїв – Доманівка – Берізки.

Підрядник виконує фрезерування старого покриття та демонтаж бар’єрного огородження, тротуарних плит на шляхопроводі.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

На час ремонту міст та транспортна розв’язка закриті для проїзду транспорту. Рух автівок здійснюється в два боки лівою смугою руху траси М-14.

Відновлення шляхопроводу виконується у рамках капітального ремонту під‘їзного шляху до міста Миколаєва на ділянці траси М-14 ( 126+000 – км 129+122). Підрядна організація: ТОВ «ЄДБК».

Нагадаємо, на Тернопільщині відкрили рух відбудованим мостом через річку Сирет.

Як ми повідомляли раніше, у Дніпрі на Монастирський острів побудують міст-бульвар.

Усі фото: facebook.com/Ukravtodor.Gov.Ua.

Читати далі