Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
donate shotam
тактичне спорядження тактичне спорядження

Суспільство

Шиє бронежилети не гірші за американські: як херсонець створив бренд військового спорядження

Опубліковано

Бронежилети, нагрудники, кобури для пістолетів і багато іншого обладнання для українських бійців шиє херсонець Юрій Прошуров. З власного досвіду чоловік зрозумів, що деякі солдатські обладунки незручні та громіздкі. Їх, звичайно, можна замінити якісними американськими аналогами, та коштують ті кругленьку суму. Тоді Юрій взявся самостійно шити тактичне спорядження. Вийшло недорого та якісно. А чимало бійців вже встигли протестувати і залишились задоволені новим брендом Protec UA.

Тактичне спорядження

Юрій Прошуров

У 2014-2017 роках служив в АТО. Після повернення працював у водній поліції Херсона. Полишив роботу, аби відкрити власну справу та шити тактичне спорядження для української армії. Власник бренду Protec UA.

Страждав від незручних бронежилетів, тому вирішив пошити власний

У 2014 році у складі батальйону “Херсон” я вперше пішов добровольцем в АТО. Чотири роки поспіль регулярно туди їздив. Якось я дивом не потрапив до Іловайська, потім був у Кураховому, ще ми з хлопцями стояли на блок-посту у Сватовому, а останній раз я їздив в Золоте. Так от вже за рік служби я відчув на собі всю незручність нашого спорядження. Я носив тоді бронежилети, які виготовляються в Україні – Корсар. Вони дуже незручні, громіздкі та важкі – близько 13 кілограм. В них навіть через паркан неможливо перелізти. 20 хвилин в такому бронежилеті, і спина та плечі аж виють. 

Я почав цікавитись, як цю проблему вирішити. Виявилось, є іноземні аналоги – плитоноски. Це такий легкий бронежилет розрахований суто під бронепластину. Він в рази менший та легший. Але коштував шалених грошей, яких у мене на той час не було. Тоді я подивився з яких матеріалів він зроблений, як можна його зшитий, яка там фурнітура. Ми з товаришем домовились – він купує мені швейну машинку, а я необхідні матеріали та шию нам плитоноски. 

Він приніс мені старенький, ще радянських часів, пристрій. Я сів за роботу, хоч був взагалі далекий від шиття. Моя перша освіта – технічна, а друга пов’язана з правоохоронною діяльністю. Я подивився кілька відео на Youtube, там правда в основному майстер-класи про різноманітні рюкзаки. Тож я самостійно набуті знання переносив на підсумки, бронежилети. І у мене вийшло. Товариш досі носить пошиту власноруч плитоноску. Так я почав експериментувати і шити різні бронежилети, сумки, штани. Це було моє хобі. Спочатку робив тільки для себе, потім для друзів. 

Отримав $3 тисячі від Королівства Данії

Повернувшись з АТО і пропрацювавши два роки у водній поліції Херсону, я вирішив займатись підприємницькою діяльністю. Я зрозумів, що моє хобі приносить мені задоволення та захотів його розвивати. 

Я звернувся до центру зайнятості, щоб отримати одноразову фінансову допомогу на відкриття власної справи. Але це був кінець року і кошти на цю програму вже закінчились. Мене поставили на облік, пообіцявши, що наступного року з нового кошторису зможуть виділити допомогу. А потім почався карантин, багато людей втратило роботу і коштів знову не знайшлось. 

Читайте також: Втратила свій дім і почала шити піжами. Як переселенка заснувала бізнес у чужому місті

Тоді інспектор порадила мені звернути свою увагу на грантову програму Королівства Данії. Я встиг подати заявку в останній день, пройшов навчання, написав бізнес-план і успішно захистив його. Так я став одним з переможців цієї програми. Завдяки їй можна було придбати обладнання вартістю до $3000.

На ці кошти я купив 4 професійні швейні машинки, різні прилади для пошиття спорядження, розкрійний стіл і все, що потрібно для виготовлення тактичного та туристичного спорядження. На той момент я вже дещо мав, тож на грант доукомплектував свою майстерню. 

Так у вересні 2020 року виник бренд Protec UA. Назва в нього символічна, бо ж перекладається як “захист”, а ще є абревіатурою, що складається з перших літер мого прізвища – Pro та скорочення від англійського слова “технологія” technology – Tec.

У Protec UA широкий асортимент речей з кодури

Що я виготовляю? Важко сказати, бо асортимент у мене дуже широкий. Це і підсумки – невеличкі чохли для транспортування магазинів, і різні збройові ремені, пояси, плитоноски, бронежилети, нагрудники, кобури для пістолетів, навіть штани. Словом, все туристичне і тактичне спорядження, що шиється з кодури. Це така тканина, яка використовується в туризмі та у військовій справі. Вона має особливу структуру нитки, з водовідштовхувальним просоченням і поліуретановим покриттям.

У своїх виробах Юрій викорситовує кодуру. З неї шиє практично все – від наплічників, аптечок та чохлів для зброї, до бронежилетів, штанів та нагрудників.

Найбільший попит мають плитоноски, ремені для підсумків та самі підсумки. Останні роблю різних варіантів –  м’які або тверді, з пластиком всередині для гарної фіксації. 

Бронежилет, що врятував життя

Попит на тактичне спорядження великий. Більшість з тих, хто звертається – це, звичайно, військові, які хочу краще спорядження, ніж їм пропонують, є також страйкболісти, навіть кінологи замовляли нашийники та тактичні повідки. За час роботи пересилав, мабуть, вже у всі куточки Україні. Навіть у Білорусі замовляли, але там проблеми з вартістю доставлення – вона коштує майже як сам виріб. 

Люди дізнаються про Protec UA з соцмереж – я активно веду Instagram, Facebook, нещодавно запустив власний сайт. Хто купив раз, приходить ще, приводить своїх друзів, адже ціна та якість їх влаштовують. 

Читайте також: Як із бійців зробити зварювальників. Успішний кейс роботи з ветеранами у Запоріжжі

Позитивних відгуків пишуть багатенько. Довелось навіть в Instagram заводити рубрику відгуки. Було таке, що і життя врятував мій бронежилет. Хлопець купив плитоноску, а через декілька днів написав мені відгук: “Все супер, дуже класно. Перевірив в бойових умовах, зіткнення пережила і у бою не підвела”. 

Як зекономити $800 на бронежилеті

Нещодавно зшив дуже хорошу плитоноску – репліку американської фірми AVS. Завдяки спеціальному корсету, бронежилет дозволяє знімати частину шкідливого навантаження з хребта і спини. Всі матеріали високої якості, як в американських аналогах. Жилет не світиться у приладах нічного бачення, що дуже важливо. Та ціни, на відміну від американських, дуже прийнятні. Приміром, в США такий жилет коштуватиме близько $1 000, китайський – близько 7 000 гривень. А мій аналог в максимальній комплектації та кольорі мультикам – 5 500 гривень. 

 Я взагалі зараз багато експериментую з бронежилетами і розробляю таку систему, яка б дозволила перенести його вагу з плечей на пояс, щоб в ньому було комфортніше пересуватись. Бо бронежилети важать в середньому до 6 кілограмів. 

На фото плитоноски, які шиє майстер. Вони значно легші за стандартні бронежилети, адже важать вдвічі менше.

Взагалі плитоноска в порівнянні з повноцінним бронежилетом важить близько кілограма, а разом з бронеплитами – 3-6 кілограми залежно від ваги самих плит. Зазвичай їх переставляють від Корсару і тоді вага близько 6 кілограмів. 

Моє тактичне спорядження якісне, адже до підбору матеріалів я ставлюсь дуже відповідально. Наприклад, я ніколи не використовую Китай. Такі тканини коштують чимало, а якість у них погана. Кодура у мене американського виробництва, стропи – американські чи українські. Липучки та фурнітура з Південної Кореї, Італії або США. Нитки – польські. Я намагаюсь не економити на цьому. Іноді важко буває знайти необхідні матеріали, адже в Україну завозять переважно Китай.

Тестуємо в бойових умовах і тільки потім ставимо на продаж

Унікальність в тому, що  кожен свій виріб я намагаюсь робити як для себе. Для початку я шию тестовий зразок, сам його використовую якийсь час. Звертаю увагу на зручність носіння чи то бронежилетів, чи то підсумків. Можемо в тир з друзями поїхати, постріляти і перевірити, як використовуватиметься виріб в реальних бойових діях. Також перевіряю шви на якість – намагаюсь розірвати річ.

Якщо бачу, що товар неякісний або вийшов не дуже зручним, то перероблюю. І тільки коли все добре виходить, виставляю на продаж.

 Робота над кожним новим спорядженням починається з малюнка з замірами та його виглядом у фінальній стадії. Потім з лінійкою і олівцем я роблю лекала, вирізаю їх. В ході виготовлення підмічаю нюанси, які потім потрібно буде виправити в нових зразках. 

Над деякими виробами доводиться і декілька днів працювати. Наприклад, на аналог американського бронежилета йде 3-4 дні. Там дуже багато різних деталей – він складається з шести частин. Інші простіші плитоноски можу і дві за день зробити. Якщо це підсумки, то ще швидше – їх можна і 10 зшити. 

У майстерні тільки я і два хвостатих помічники

Зараз майстерня – це моя основна робота. Я щодня з самого ранку і до вечора на виробництві. Поки працюю самостійно. Ну, не зовсім. Зі мною завжди два помічники – стаффи Мася і Тор. Але ближче до весни планую розширюватися і шукатиму працівників.  

Приміщення дозволяє розгорнутись. Наше виробництво розташоване майже у центрі міста, займає  90 квадратів. Спеціально брав чимале, щоб можна було відкрити тут шоурум.

Читайте також: Історія колишнього безхатченка, який створив відомий бренд рюкзаків

 Тут у мене встановлені швейні машинки, оверлоки – це спеціальні прилади, які обробляють зрізи тканини, щоб нитки у майбутньому не лізли, розпорювальна машина, гарячий ніж для різання строп, аби вони також не полізли потім, дисковий розкрійний ніж, є лазер для лазерної різки. Словом, обладнання вистачає. Зараз я роблю ще невеличку фотостудію, щоб фотографії були якіснішими. 

Я за здорову конкуренцію

Так, у нас в Україні зараз вистачає компаній, які шиють тактичне спорядження. Є дуже відомі фірми, є початківці. Це дуже конкурентна ніша. Але я за здорову конкуренцію. Якщо мої вироби якісні, зшиті з хороших матеріалів, мають попит, це стимулюватиме й інших до розвитку. А оскільки це моє хобі і мені подобається те, чим я займаюсь, я дуже ретельно підходжу до роботи над своїм спорядженням. І у майбутньому я планую тільки розвиватись – ще якісніше та ще прийнятніше за ціною.

Суспільство

У Музеї Києва запрошують на виставку Івана Марчука «Я ЄСМЬ…»

Опубліковано

У Музеї Києва відкрилась виставка українського митця Івана Марчука «Я ЄСМЬ…».

Про це повідомили у преслужбі музею на фейсбук-сторінці.

Зазначається, що це ювілейний ретроспективний проєкт художника.

На виставці «Я ЄСМЬ…» представлені твори з власної колекції Івана Марчука, деякі з них експонуються вперше.

Читайте такожСумки зі “сміття”: як харків’янка заснувала бренд речей із рекламних банерів

Експозиція також містить картини з приватних колекцій та Національного художнього музею України, котрі ще не виставлялися на широкий загал.

Виставка триватиме до 23 травня.

Вартість квитків: 130 грн.

Читайте такожКавові рамки та оправа з гімалайського бамбука: що пропонують українські бренди окулярів цього сезону

«Ім’я Івана Марчука віднесене до сотні геніїв людства, його творчість вже понад півстоліття збурює свідомість глядачів, перетворює дилетантів на шанувальників мистецтва, а мистецтвознавців – у мовчазних спостерігачів», – йдеться у повідомленні.

Відзначимо, 2007 року Іван Марчук потрапив до рейтингу 100 геніїв сучасності, який уклала британська газета Дейлі телеграф.

Читайте також: Хто такий Іван Марчук: історія українця-генія сучасності (ВІДЕО)

Нагадаємо, в Україні запрацювала онлайн-галерея про митців Гуцульщини.

Усі фото: facebook.com/kyivhistorymuseum.

Читати далі

Суспільство

У Центрі Запоріжжя з’явилася кількаметрова квітка маку

Опубліковано

У Запоріжжя до Дня пам’яті та примирення, символом якого є квітка маку, розквітла дидовижна композиція.

Про це пише Depo.Запоріжжя.

Центральний газон Алеї Бойової Слави, що у самісінькому центрі Запоріжжі, поруч із мерією, прикрасила кількаметрова квітка маку.

Це – жива композиція, над якою чаклували майстри й майстрині комунального підприємства Зеленбуд.

Квітка маку виконана велично: власне квітка, бутон, листок, стебель.

Читайте такожСонячний кооператив: як звичайні українці у Славутичі заробляють на електроенергії

За червоний колір відповідає квітуча сальвія, популярна газонна рослина.

Щоб квітка була яскравішою, тлом для неї стала не темна земля, а світлий декоративний гравій.

Читайте такожМатріархальна ОТГ: як живе громада, де правлять тільки жінки

Нагадаємо, у київському ботсаду розквітли екзотичні кущі із запахом апельсину.

Як ми повідомляли раніше, активісти на Черкащині охороняють підсніжник в Холодному Яру.

Усі фото: zp.depo.ua.

Читати далі

Суспільство

Біля столичного пляжу з’явився вуличний спортзал (ФОТО)

Опубліковано

У Києві облаштували вуличний спортивний майданчик, де кияни та гості міста можуть безкоштовно тренуватися на свіжому повітрі, милуючись чудовими краєвидами.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці комунального підприємства «Плесо».

Зазначається, що новий такий майданчик з тренажерами облаштували на балансовій території біля пляжу «Центральний» у Дніпровському районі Києва.

Читайте такожСумки зі “сміття”: як харків’янка заснувала бренд речей із рекламних банерів

У цьому вуличному спортзалі зо два десятки тренажерів на всі групи м’язів. 

Читайте такожТОП-5 здорових звичок українців: дослідження

Нагадаємо, на території Командування Повітряних Сил у Вінниці відкрили тенісний корт.

Як ми повідомляли раніше, у Києві на Оболоні створюють парк вейкбордингу.

Усі фото: facebook.com/pleso2016.

Читати далі