Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Хендлерка та скелелаз. Найцікавіші рекорди українських пенсіонерів за 2020 рік

Опубліковано

Ще кілька років тому рекордсменів серед людей найповажнішого віку в Україні було зовсім мало. Хоча така традиція досить поширена у європейських країнах. Там люди на пенсії починають вести активний спосіб життя. Натомість в Україні пенсіонери переважно весь свій час проводили за хатніми справами чи в черзі у поліклініку, але аж ніяк не у прагненні встановити рекорд.

Але ця ситуація поступово змінювалася, розповіла керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова. Мовляв, щороку десятки людей літнього віку потрапляють до реєстру. Унікальні досягнення фіксують у різних сферах: культура, спорт, мистецтво, подорожі тощо. Пропонуємо найцікавіші рекорди українців найповажнішого віку, встановлені у 2020 році.

Хендлерка найповажнішого віку

Пенсіонерка з Хмельницького Людмила Казанцева у 72 роки встановила рекорд України у номінації «Хендлер найповажнішого віку». Вона на пенсії освоїла професію «хендлер» — це люди, які готують породистих собак до виставок. Жінка зі своїми двома песиками породи той-тер’єр — Арнольдом і Сандрою — беруть участь у багатьох виставках у різних місцях країни та мають купу титулів.

До виставок вона ретельно готується, адже тварини, крім того, що мають відповідати суворим критеріям із точки зору породи, ще й повинні правильно бігти на рингу, стояти у стійці під час огляду тощо. Людмила знайшла себе в абсолютно новій сфері, зуміла в ній розкритися, досягти нових результатів — і все це вже після того, як її основна кар’єра закінчилася.

Хендлерка Людмила Казанцева

Нездоланний скелелаз

Киянин Юрій Василенко двічі потрапив до Книги рекордів України як скелелаз: у віці 75 та 80 років. У 2020 році він пройшов маршрут найскладнішої категорії 6b+ з двома карнизами по штучному рельєфу за дві хвилини 38 секунд. Чоловік забрався на висоту четвертого поверху. Складність цього випробування у тому, що деякі ділянки траси — під кутом 90 градусів. Цей шлях не під силу навіть молодим спортсменам.

Перший рекорд він встановив уже бувши ветераном спорту. За п’ять років його так ніхто і не зміг здолати. Коли реєстрували останній рекорд Юрія, на нагородженні були присутні багато журналістів. Чоловік усім показав, як пройти цей маршрут, але ніхто не зміг здолати навіть половину.

Скелелаз Юрій Василенко

Одинадцять годин поезії

Ще один киянин, 80-річний Василь Ототюк, торік встановив унікальний рекорд: пенсіонер безперервно читав поезії напам’ять упродовж одинадцять годин 39 хвилин без жодної заминки. За правилами, претендент на рекорд має право на п’ять хвилин перерви щогодини. Якщо пауза затягується більше, ніж на 30 секунд, рекорд зупиняється. Попередній рекордсмен у цій номінації — 71-річний киянин Микола Ворон, який декламував поетичні твори впродовж п’яти годин 55 хвилин без перерви.

Василь тримає в голові твори 78 улюблених поетів найрізноманітнішої тематики: філософські, історичні, патріотичні та дуже чуттєві ліричні вірші. Усього він прочитав під час фіксації рекорду 547 віршів або 12 730 поетичних рядків. За фахом рекордсмен — історик, підполковник у відставці. Його секрет запам’ятовування насправді простий — у любові напружувати пам’ять. 

Читач поезії Василь Ототюк

Вік для бігу не перешкода

Черкащанка Антоніна Ткачук у 2020 році встановила рекорд України з бігу у віковій категорії понад 80 років. Змагання відбувалися в Києві 7-9 лютого. 400 метрів 80-річна жінка пробігла за дві хвилини 18 секунд. Секретом успіху вона називає здоровий спосіб життя, який «нічого не коштує».

За освітою — інженерка-технологиня, у спорт жінка прийшла у 70 років. До цього просто вела здоровий спосіб життя. Щодня спортсменка пробігає від трьох до п’яти кілометрів, а відпочиває лише один чи два дні на тиждень. Вона не потрапила до Національного реєстру рекордів України, однак рекордсменкою її визнала Федерація ветеранів легкої атлетики області. Жінка стала членкинею Федерації.

Спортсменка Антоніна Ткачук

Знову одинадцять годин: тепер ходьби

Спортсменів багато не буває. Микола Панасейко зі Старобільська, що на Луганщині, у свої 85 років безперервно пройшов 65 км спортивною ходьбою за одинадцять годин 20 хвилин і цим встановив рекорд. У такому поважному віці подібних рекордів ще ніхто не ставив в Україні.

Читайте також: Як заробити на пенсії? П’ять проєктів, які працевлаштовують бабусь та дідусів

Він — багаторазовий чемпіон світу і Європи, ветеран спорту. Чоловік займається спортом все життя. У 1962-му та 1963-му роках він ставав призером чемпіонатів України зі спортивної ходьби. Крім того, Панасейко — перший майстер спорту серед сільських спортсменів Луганщини. З 1979 року він є викладачем і тренером Старобільського аграрного технікуму. Окрім того, спортсмен багато років їздив школами, де власним досвідом заохочував молодь до спорту.

Спортсмен Микола Панасейко

Винахідник, який допоміг «Титаніку»

Український кінотехнік Анатолій Кокуш, який прославився навіть у Голлівуді,  майже у 70 років став рекордсменом. Він є творцем унікальних операторських кранів — неодмінних помічників на зйомках світових блокбастерів. За це в українця тепер два технічні «Оскари». Торік ім’я автора 56 запатентованих винаходів в Україні, володаря найпрестижніших міжнародних нагород внесли й до Національного реєстру рекордів.

Всі пам’ятають найвідоміші кадри з фільму «Титанік». Їх знімали за допомогою спеціального крана з камерою — це винаходи Анатолія Кокуша. Пристрій дозволяє створювати неймовірні ракурси та знімати в екстремальних умовах. Таких технологій до цього не було у світі. Завдяки винаходам Анатолія світ побачив неймовірно відзняті стрічки «Пірати Карибського моря», «Зоряні війни», «Примарний гонщик», «Месники», «Форсаж», «Гаррі Поттер» тощо.

Кінотехнік Анатолій Кокуш

Колекція зі світовою славою

Торік на своє 50-річчя мешканець Володимира-Волинського Анатолій Бойко встановив світовий рекорд. Заслуженого майстра народної творчості відмітили у номінації «Перша авторська колекція експонатів з яєчної шкаралупи, інкрустованої металом». За фахом він — різьбяр по дереву й художній дизайнер. За 30 років творчої діяльності опанував 17 мистецьких технік, серед яких і дві авторські. Починаючи з 2009 року, чоловік займається декоруванням яєць у сучасному мистецькому стилі й замість воску та фарб використовує метал. Техніку кування по яєчній шкаралупі та вирізьблення освоїв самостійно.

Для роботи майстер використовує курячі, індичі, качині, гусячі, перепелині та страусині яйця. Залежно від складності проєкту на виготовлення сувеніру йде від кількох днів до місяця. Ескізів майстер не робить, хоча вже на початках кожної роботи має бачення кінцевого результату. У його колекції налічується більш як 700 робіт, багато з яких перебувають у приватних колекціях Польщі, США, Канади, Японії, Італії, Греції, Англії, Німеччині та інших країн, в багатьох музеях України та у власних фондах. Рекордсменом України його визнали ще у 2015 році.

Колекціонер Анатолій Бойко

Суспільство

На прихистки для літніх переселенців збирають аукціоном зустрічей з українськими письменниками, підприємцями, музикантами

Опубліковано

Міжнародний Благодійний фонд «Карітас України» оголосив аукціон зустрічей «Прихистки добра», щоб зібрати 2 мільйони гривень на шість прихистків для переселенців старшого віку.  В аукціоні розігрують зустріч з письменниками, підприємцями та музикантами.

Про це повідомила пресслужба фонду.

Мета збору

У шести прихистках мережі Карітас — в Бориславі, Івано-Франківську, Коломиї, Тернополі, Чорткові та Одесі — зараз мешкають 154 людини старшого віку. Через скорочення міжнародного фінансування  «Карітас України» просять про допомогу, аби ці люди й надалі могли отримувати безпечне житло, медичну допомогу, харчування, гігієнічні засоби, психосоціальні послуги та догляд. 

Читайте також: Фестиваль добра: 700 дитячих мрій чекають на здійснення

Мешканці шістьох прихистків  — це переважно вимушені переселенці старшого віку, одна з найуразливіших категорій населення під час війни. Більшість з них самотні, з інвалідністю або хронічними захворюваннями. Раніше ці бабусі й дідусі мешкали у Лимані і в Курахово, на сході і на півдні, але через постійні загрози з боку рф евакуювалися.

З ким можна зустрітися 

Для участі у зборі треба зробити доброчинну ставку. Так можна виграти зустріч з лідерами думок за кавою, на прогулянці чи онлайн  Розіграш проводять на інстаграм-сторінці аукціону. Аукціон триватиме до 29 травня до 23:00. Переможцем стає той, чия ставка підіймається найвище Початок — 2 тисячі гривень, один крок — 200 грн. 

В аукціоні вже беруть участь: Оксана Забужко, Ірена Карпа, Артем Бородатюк, Костянтин Розенштраус-Макаров, Антоніо Лукіч, Тетяна Трощинська, Євгенія Клепа, Антон Птушкін, Лілія Пустовіт, Євгенія Кузнєцова, Роман Бахарєв, Олександра Матвійчук, Марина Саприкіна, Елизавета Фещенко, Володимир Луцик, Тарас Панасенко, Саша Ганапольська, Софія Андрухович. 

Також на збір можна зробити довільну пожертву 

Нагадуємо, що в Києві з’явиться новий безбар’єрний маршрут: деталі.

Фото: фейсбук-сторінки «Карітас Україна» та проєкту «Прихистки добра»

Читати далі

Суспільство

Українські розвідники з ампутаціями зійшли на базовий табір «Еверест», щоб закрити збір для ветеранів (ФОТО)

Опубліковано

Двоє ветеранів ГУР з ампутаціями зійшли на Гімалаї.  Іван Тарн та Олександр Дашко з позивними «Артан» і «Кракен» привертали увагу, аби зібрати 3 мільйони гривень на боротьбу з фантомними болями у проєкті Limitless.

Про це повідомили в ГУР Міноборони України.

«Життя після ампутації є!» 

Двоє ветеранів спецпідрозділів ГУР МО України Іван Тарн та Олександр Дашко, які мають ампутації, піднімалися на Гімалаї для благодійного проєкту Limitless.  Бійців у горах супроводжували професійні альпіністи Тетяна Яловчак і Тарас Поздній. 

Розвідники піднялися на висоту  5280 метрів, тобто до базового табору «Еверест». Олександр Дашко, який має велику ампутацію ноги, поділився, що його знайомі до останнього не вірили у реальність такого задуму: «Мені казали, мовляв, туди люди навіть з двома ногами не піднімаються, а в тебе й так ноги нема, ти ще більше своє здоров’я угробиш — не лізь. Тож мені було важко, але це сходження мають побачити інші хлопці з ампутаціями. Вони повинні побачити, що життя після ампутації є!»

Читайте також: Готові досягати вершин навіть після поранень: це українські військові, які зійшли на Кіліманджаро

Місія проєкту

Під час сходження прагнули привернути увагу до проблем бійців, які мають ампутації, та зібрати 3 мільйони гривень на боротьбу з фантомними  болями. 

 «Фантомний біль ― це коли в тебе нема кінцівки, але так болить, ніби вона в тебе є. Вона може боліти, може свербіти — і мозку треба якось прийняти. Деякі хлопці мучаться з цим роками»,  ― розповіли ветерани ГУР. 

Нагадуємо, що в Криму активісти вшанували жертв геноциду кримськотатарського народу (ФОТО).

Фото: ГУР Міноборони України

Читати далі

Суспільство

Фестиваль добра: 700 дитячих мрій чекають на здійснення

Опубліковано

У Чернівцях проведуть вісімнадцятий благодійний фестиваль «Буковинська мрія». Для дітей, які переживать складні періоди життя, підготують подарунки. До ініціативи можуть долучитися всі охочі, ставши для маленьких мрійників чарівниками.

Про це редакції повідомили в БФ «Місто Добра».

Мрії, які можуть стати реальністю

Захід готують для дітей, які вже зіштовхнулися з жорстокістю і серйозними проблемами дорослих. На свято завітають вихованці «Міста Добра» та пацієнти медичного центру «Дім метеликів». Серед них є діти з важкими, часто невиліковними діагнозами. Організатори хочуть подарувати свято й тим, хто через війну втратив батьків, дім — це підопічні проєкту «Наші діти», який фонд втілює спільно з Datagroup. Також на захід запрошують дітей, які живуть в родинах, де щодня борються з бідністю та відчаєм.

Читайте також: Три роки не бачив тата: 15-річного хлопця повернули в Україну з ТОТ

«Мрії цих дітей — реальні, щирі й дуже земні. Вони не просять зірку з неба. Вони пишуть листи з мріями про нове взуття, рожеві сукні, мультяшні” ляльки,  цікаві книжки, перші в їхньому житті велосипеди, фарби для малювання, Лего або планшет, бо в їхньому світі це – щось велике і недосяжне», — розповідають у фонді.

Організатори пропонують відчути себе чарівниками та здійснити мрію когось із дітей. Таких людей у «Місті Добра» називають добродіями. Долучитися може кожен охочий. Для цього потрібно прочитати листи та надіслати подарунок. Крім того, «мрію» можна вручити й особисто. Усього у фонді потребують 700 пакунків з подарунками. 

Деталі можна дізнатись за поштою: [email protected].

Мрії дітей щодня публікує засновниця фестивалю Марта Левченко на своїй фейсбук-сторінці.

Про фестиваль

«Буковинська мрія» — найбільший благодійний фестиваль Східної Європи, на якому вже понад 10 років втілюють дитячі мрії.
Вихованці дитячих притулків, малюки з інвалідністю та діти з бідних сімей пишуть листи-мрії, а дорослі можуть стати добрими чарівниками та допомогти реалізувати ці листи в життя.
За час існування фестивалю-табору більше 10000 мрій дітей стали реальністю. За словами організаторів, учасники перших фестивалів вже виросли і самі стали благодійниками.

Нагадуємо, що Артем Пивоваров подарував перуку з власного волосся пацієнтці Охматдиту (ФОТО).

Фото: БФ «Місто Добра»

Читати далі