Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Українці покажуть в Абу-Дабі плаваючу бронеплатформу «Шторм» (ВІДЕО)

Опубліковано

 

Команда українського конструктора бронетехніки Олександра Кузнєцова представить на виставці в Об’єднаних Арабських Еміратах IDEX-2021 свою розробку «Шторм». Це гусенична броньована платформа з гібридною тягою, що здатна розвивати швидкість 140 км/год та здатна плавати по воді.

Про це пише Український мілітарний портал.

«Шторм» почали створювати у Києві, однак нинішнього вигляду він набув на території ОАЕ. За словами Кузнєцова в арабській країні він знайшов інвестора та можливості швидко втілити машину в металі і почати випробування.

 

За його словами, вони були звільнені від податків  тому що виробництво розташоване на території вільної економічної зони,

Прототип, який був створений в Україні мав дизельний двигун і міг триматися на воді, його плавучість тестували на Дніпрі. Існуючий зразок зібрали за 5 місяців.

Читайте такожШиє бронежилети не гірші за американські: як херсонець створив бренд військового спорядження

Він має фінську броню. Силова установка складається з гібридної систему у складі електродвигуна та дизельного двигуна, який забезпечує підзарядку батареї. Амортизатори створені в Австралії, за словами конструктора, витримують навантаження в 65 тон.

«Електробатарею за нашими кресленнями виготовили в Китаї на тому самому заводі, де виробляють акумулятори для Tesla. Компанія в Шарджі для нас виготовила на замовлення гумові гусениці, міцніші і зручніші в експлуатації, ніж наявні аналоги. Якщо звичайну гусеницю пошкоджено, її можна тільки викинути. Наші гусениці підлягають ремонту – досить замінити пошкоджену частину. Це здешевлює її майже на 70% порівняно з іншими світовими зразками», – розповів Олександр Кузнєцов.

Читайте такожЗамість пластику – гриби та коноплі: як стартап S.Lab робить речі з екоматеріалу

Команда планує вдосконалити «Шторм» – встановити додаткове обладнання, яке дозволить машині занурюватися під воду. Також є намір озброїти платформу українськими бойовими модулями. Планується, що «Шторм» отримає бойовий модуль «Сармат» розробки ДККБ «ЛУЧ».

«Сармат» — український дистанційно керований баштовий бойовий модуль призначений для установки на бронемашини та бронекатери. Модуль має 12,7-мм кулемет та протитанкове озброєння — чотири 107-мм ракети РК-3 «Корсар» або дві 130-мм ракети РК-2С залежно від конфігурації.

Читайте такожНе митець, а мисткиня. Сім українських феміністичних брендів

Кузнєцов стверджує, що на машини такого класу є великий попит і команда готується до розгортання серійного виробництва.

Виставка IDEX-2021 триватиме і 21-го до 25 лютого. Цього року в ній бере участь понад 900 виробників військової техніки і озброєнь із 59 країн.

Нагадаємо, Україна взяла участь в авіаційній виставці в Індії.

Як ми повідомляли раніше, Укроборонпром передав 6 БТР-4Е Нацгвардії.

Усі фото: mil.in.ua.

Суспільство

У Славутичі митці створюють ЗD-монументи у VR

Опубліковано

 

У Славутичі під час арт-резиденції «Семантичний сюрреалізм у просторі постмодернізму Славутича», створюють віртуальні цифрові ЗD-монументи.

Про це ШоТам повідомили організатори заходу.

Згідно з програмою Малої культурної столиці-2021, що реалізується в Славутичі спільно з Українським Культурним Фондом, у місті продовжено традицію масштабної арт-резиденції «Семантичний сюрреалізм у просторі постмодернізму».

 

Цього року вона називається OFAR | Open Format Art Residence, тому що представлена у трьох підпроєктах, об’єднаних спільною темою «Апофеоз імперії».

Читайте такожЗ принтами від сонячних діток та фасадами київських будинків: вісім українських виробників особливих хустинок

Оскільки Славутич був створений на піку розвитку СРСР спільними зусиллями восьми республік, його архітектура є відображенням ідеологічних прагнень тієї епохи та уявою про художньо оформлене ідеальне місто для життя.

Щось із запланованого (будівлі, пам’ятники тощо) так і залишилось у планах, але тепер зусиллями арт-резидентів є можливість їх переосмислити, трансформувати та доповнити місто як мізансцену апофеозу імперії – створюючі об’єкти монументального мистецтва, але вже у віртуальному просторі.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

Усі мистецькі твори й культурні об’єкти, створені цього року у рамках підпроєктів «Тривимірне мистецтво у VR», «Фото-Графіка» та «Медіа-арт», увійдуть до фондів новоствореного муніципального Музею мистецтва Славутича.

Окрім матеріальних творів, його колекцію складатимуть і твори синтезу жанрів, що знаходяться на перетині традиційного і диджітального мистецтв. Через інтернет з ними можна буде познайомитися з будь-якої точки планети.

Довідка

Славутич — наймолодше, створене у 1986 році, місто в Україні потужного урбаністичного та інтелектуального потенціалів, з розвинутою інфраструктурою. Місце, де генеруються нові ідеї та впроваджуються амбітні ініціативи.

 У 2021 році Славутич отримав статус Малої культурної столиці України та грант від Українського культурного фонду на реалізацію проєкту «Славутич: ось [tobeⁱ] країна!».

Проєкт підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів.

Нагадаємо, стріт-арт на Одещині потрапив до Книги рекордів України.

Як ми повідомляли раніше, німецькі села Закарпаття показали з квадрокоптера.

Читати далі

Суспільство

Оголосили грант для регіональних і нішевих видань на розвиток спільноти

Опубліковано

 

ГО «Львівський медіафорум» оголошує новий прийом заявок на акселераційну програму Local Media Innovations.

Мета програми — допомогти українським редакціям створювати та розвивати довкола своїх видань спільноти, а також промотувати ефективні практики та моделі залучення аудиторії серед українських медіа. 

Програма стартує в жовтні 2021 року та передбачає 3 етапи.

 

Етапи програми

На 1-му етапі всі відібрані редакції пройдуть серію тренінгів, аби прокачати свої знання та дізнатись більше про інструменти залучення аудиторії, а також успішні практики створення спільнот. 

На 2-му етапі учасники напрацюють концепцію залучення нової аудиторії та покращення взаємодії з читачами їхньої редакції.

Читайте такожВиходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

У результаті, експерти та ментори відберуть 3 найкращі концепції, а фіналісти отримають менторський супровід та фінансову підтримку у розмірі 100 000 грн на глибинне вивчення своєї аудиторії та впровадження найкращих моделей для розвитку своєї спільноти.

Участь у конкурсі можуть брати редакції регіональних та нішевих онлайн-видань будь-якої форми власності.

Прийом заявок триватиме до 6 жовтня 2021 року. 

Для участі у програмі підтримки необхідно заповнити анкету за посиланням

За результатами попередніх наборів, інновації у своїх редакціях впровадили Івано-Франківська агенція новин «КУРС», інформаційний портал Кіровоградщини «Гречка», «Gwara Media» із Харкова, «Біляївка.City» з Одещини, «ЗМІСТ» із Полтави, міський онлайн-журнал Івано-Франківська «Куфер», незалежний центр журналістських розслідувань «Наші гроші. Львів», Інформаційний портал «Veжa» та інтернет-видання «Конотоп.City» 

Читайте такожЯк «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Посольства США в Україні/U.S. Embassy.

Якщо виникнуть питання, звертайтеся до менеджерки проєкту Ангеліни Стець: stets@lvivmediaforum.com

Нагадаємо, львівська компанія виграла ґрант ЄБРР на кліматичні інновації.

Як ми повідомляли раніше, молодь Донеччини і Луганщини запрошують на конкурс «Ініціативи громад для зменшення впливу COVID-19».

Головне фото: forumdaily.com.

Читати далі

Суспільство

Два столичні виші увійшли до кращих у світі за можливостями працевлаштування

Опубліковано

 

Міжнародне аналітичне агентство в галузі вищої освіти QS Quacquarelli Symonds оприлюднило рейтинг найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників.

Про це повідомила пресслужба МОН.

До рейтингу увійшли Київський національний університет імені Тараса Шевченка, який посів позицію в діапазоні 301-500, та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», який вперше увійшов до рейтингу, дебютувавши в діапазоні 501+.

 

Читайте такожВіртуальна освіта. Столичні школярі тестують додаток із фізики для 8-9 класів

Два українські університети внесені до підсумкової опублікованої таблиці, яка містить 550 найкращих вищих навчальних закладів з погляду можливостей працевлаштування після закінчення навчання.

Додаткову інформацію про методологію рейтингу найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників QS можна знайти тут .

Повна версія рейтингу доступна на сайті.

Про агентство

QS Quacquarelli Symonds є провідним у світі постачальником сервісів, досліджень і аналітичних послуг для глобального сектору вищої освіти, місія якого полягає в тому, щоб дати можливість мотивованим людям реалізувати свій потенціал за допомогою освітніх досягнень, міжнародної мобільності та кар’єрного розвитку.

QS Quacquarelli Symonds є укладачем рейтингів університетів з 2004 року, коли й був опублікований перший рейтинг найкращих університетів світу QS World University Rankings. 

Читайте також: Одеська «Жіноча майстерня меблів»: про запуск бізнесу з боргами, сексизм і роботу «душевненько»

Рейтинг найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників QS – QS Graduate Employability Rankings – це найбільш детальний порівняльний аналіз роботи, яку ведуть виші зі створення сприятливих умов для подальшого отримання бажаної професії.

Університети оцінюються за критеріями:

  • наявності партнерських відносин із роботодавцями (включаючи стажування),
  • кількістю лідерів в окремих галузях серед випускників,
  • частотою присутності роботодавців на території кампусу,
  • рівнем працевлаштування випускників, що враховує місце розташування навчального закладу.

Нагадаємо, у Львові відкриють університет «Протон» для людей 60+.

Як ми повідомляли раніше, дисципліну «Інноваційне підприємництво та управління стартап-проєктами» викладатимуть у 85 українських вишах.

Головне фото: lpnu.ua.

Читати далі