16-24 вересня в Ужгороді пройшла артрезиденція «ЄС — Україна: стійкий взаємозв’язок, єдина спадщина, спільне майбутнє», у якій взяли участь 20 митців з України, Німеччини, Бельгії, Румунії, Латвії та Литви. Під час резиденції вони створили мистецькі проєкти, які 22 вересня презентували на виставці в артпросторі «Ліс».
Мистецький діалог про спільні цінності України та ЄС
Артрезиденція — фінальна частина проєкту культурного обміну, організованого за підтримки Євросоюзу. У його межах митці з України та ЄС відвідали Київ, Львів, Берлін і Потсдам та взяли участь у мистецьких подіях та обговореннях, що стосуються культурної дипломатії. Створені ними під час артрезиденції роботи вчергове підкреслили — ЄС та Україна мають спільну спадщину та спільне майбутнє.
Україна належала до європейського культурного простору багато століть. Українські митці творили в контекстах і тенденціях Заходу та досягали успіху за кордоном. «Залізна стіна» СРСР обмежила цей взаємообмін, однак після здобуття незалежності Україна отримала змогу повернутися у звичне середовище.
«Задумуючи артрезиденцію, ми хотіли, щоб учасники поділилися своїм баченням культурних зв’язків України з країнами ЄС. Але коли ми побачили фінальні роботи, вкотре переконалися, що основні людські цінності, які ми також називаємо європейськими цінностями, є універсальними для всіх — незалежно від того, народилася людина у Харкові, Брюсселі, Сумах, Берліні чи Вільнюсі», — каже радниця з питань преси та інформації Представництва ЄС в Україні Вікторія Давидова.
Даніель Лоаґар на тлі своєї інсталяції «Boxes of Humanity / Шухляди суспільства». Фото: Михайло Мельниченко
Про сам проєкт, роботу з митцями та рух українського мистецтва на захід розповіли кураторка артрезиденції Тетяна Домненко, модераторка Анна Верещака та мисткиня Олена Куліш.
Протягом семи днів митці співпрацювали, навчалися одне в одного та обмінювалися досвідом. А проведення артрезиденції в Україні допомогло учасникам з Євросоюзу глибше зануритися в місцеві контексти.
«Митці з країн ЄС дуже цікавляться тим, що відбувається в Україні, і деякі речі для них досі незрозумілі. Під час артрезиденції ми мали змогу говорити з ними, пояснювати щось —наприклад, тему радянського мистецтва. Митцям поза контекстом складно зрозуміти, чому для України це таке болюче питання, а тут ми могли пояснити їм напряму», — розповідає мисткиня Олена Куліш.
В Ужгороді учасники не лише працювали над індивідуальними роботами, а й брали участь у проєктах колег.
«Не памʼятаю, хто перший обʼєднався з іншими митцями для роботи, але після цього всі учасники почали співпрацювати. Це навіть не було умовою проєкту — колаборації з’являлися самі собою», — розповідає кураторка артрезиденції Тетяна Домненко.
Олена Куліш біля серії колажів «Мій дім, твій дім». Фото: Михайло Мельниченко
Наприклад, у проєкті Олени Куліш «Мій дім, твій дім» взяли участь одразу семеро митців: Дідьє Шьорен, Артур Де Корт, Олександра Клод, Юлія Берковіца, Вікторія Телетьєн, Вікторія Тарабан та Валентина Романова. У своїх колажах мисткиня використала їхні зображення та роздуми про дім.
«Я хотіла показати, що дім — це те, що має для нас значення. Неважливо, звідки ми, чи маємо фізично цей дім, чи ми подорожуємо. Але цінність дому для нас є спільною», — підсумовує авторка. Цей проєкт також підкреслює бачення Європи як своєрідного дому, де разом ми будуємо спільне майбутнє.
Поєднання сенсів, підходів і практик
Попри належність до спільного європейського простору, в ідеях та підходах митців з України і ЄС є відмінності, що й показала артрезиденція.
«У країнах ЄС митці дуже вільні. Вони звикли, що немає кордонів, і для них це норма, тому вони хочуть, щоб так було скрізь. А нам нинішні умови й минуле іноді диктують інші правила. І під час артрезиденції ми мали змогу донести, що також хочемо бути вільними, але й прагнемо зберегти своє», — пояснює Олена Куліш.
Частина виставки.Фото: Михайло Мельниченко
Під час проєкту митці працювали в одній майстерні, ділилися знаннями й мережувалися.
«Думаю, митці з ЄС свідомо чи несвідомо надихнули українських учасників бути відкритішими. Деякі із них мають свої галереї та пропонували українцям виставляти свої роботи там. Або ділилися можливостями для митців в інших країнах. Це про те, щоб розвивати звʼязки, робити своє мистецтво видимим не лише в Україні, а й за її межами», — додає Тетяна Домненко.
Як Україні зміцнювати позиції на культурній мапі Європи
«Українське мистецтво має свої особливості. Так, ми більш закриті та, можливо, небагатослівні, ніж митці з ЄС. Але це особливість нашої школи», — коментує модераторка артрезиденції Анна Верещака.
За останні 2,5 роки український контекст став привертати більше уваги в країнах ЄС — не в останню чергу завдяки митцям, які виїхали за кордон через війну. Вони несуть українські досвіди та перспективу в загальноєвропейський культурний простір, однак працювати ще є над чим.
Артур Де Корт і проєкт «MetEuro. Єдина мережа столиць Європи». Фото: Михайло Мельниченко
«Нам потрібно ставати глибшими. Концептуальне мистецтво передбачає масив сенсів, який виражений так, що може зрозуміти й дитина. У нас цієї глибини іноді бракує, а таке відразу помічають», — додає Анна Верещака.
На думку модераторки артподії, це лише питання часу, коли український мистецький ринок стане достатньо потужним, аби бути широко представленим у країнах ЄС. А для цього критично важливим є налагодження комунікації та співпраці між митцями. Артрезиденція в Ужгороді довела — така взаємодія є ефективною і здатна посилювати звʼязки між Україною та Євросоюзом.
Артрезиденція є частиною проєкту «Культурна дипломатія: ЄС — Україна», що фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні.
З 8 по 30 жовтня Національна опера Україні імені Тараса Шевченка виступить у 16 містах Сполучених штатів Америки. Це перший тур по США після проголошення незалежності.
Про це повідомили у Міністерстві закордонних справ.
Частину доходу від заходів спрямують на підтримку українських сімей, які постраждали від війни.
З 11 по 20 жовтня проходить 40-й Варшавський міжнародний кінофестиваль. Програма фестивалю включає 139 фільмів, серед яких 84 повнометражних та 55 короткометражних стрічок.
Про це повідомили у Державному агенстві з питань кіно.
Українські стрічки на фестивалі
Цього року в програмі представили вісім українських фільмів, серед яких:
«Сентиментальна подорож до планети Параджанова» режисера Тараса Томенка;
«Буча» режисера Станіслава Тіунова;
«Сімейний альбом» режисерки Марини Ткачук;
«Реал» режисера Олега Сенцова;
«Озброєні піснею» режисера Раяна Сміта;
«Клич журавлів» режисерки Лори Уорнер;
«Донька» режисера Єгора Олесова;
«Воєнний кореспондент» режисера Бенжаміна Тучека.
Фото: Держкіно
Інші фільми на фестивалі
Фестиваль відкрився показом фільму «Kulej. All that Glitters Isn’t Gold» польського режисера Ксаверія Жулавського, що розповідає історію польського боксера Єжи Кулея.
У рамках фестивалю на глядачів чекають шість конкурсних секцій, серед яких: Міжнародний конкурс, Конкурс документального кіно та Конкурс короткометражних фільмів.
Нагадаємо, що український фільм «Деміург» здобув головну нагороду на кінофестивалі в Естонії.
У Кам’янець-Подільському 19 та 20 жовтня проведуть фестиваль Магдебурзького права. Під час нього будуть дискусії про самоврядування та лицарські турніри.
Про це повідомили у міській раді Кам’янця-Подільського.
Захід буде присвячений історії та сучасності самоврядування та відбудеться на площі Польський ринок.
«Фестиваль обіцяє бути насиченим, цікавим та інформативним! Долучайтеся до обговорення важливих питань та насолоджуйтесь атмосферою Кам’янця-Подільського», — написали у міській раді.
11:00 — 17:00 прем’єра фільму «Легенди міста на камені»;
11:00 — 19:00 ремісничий та крафтовий ярмарок;
11:00 — 19:00 фуд корт та фотозони;
13:00 — 17:00 лицарські турніри;
13:00 — 18:00 сімейні та дитячі розваги;
14:00 — 16:30 перегони на тачках;
18:00 — театралізоване вогняне шоу.
Проєкт реалізують за фінансової підтримки Європейської комісії у межах програми «Мери за економічне зростання». Фестиваль організовує Кам’янець-Подільська міська рада у співпраці з Центром «ЕЙДОС».
Нагадаємо, що у Литві виставили картини Марії Примаченко «Дарую тобі сонячне мистецтво».
Коментарі