Економіка і бізнес
П’ять українських бізнес-шкіл, де вас навчать вести бізнес з нуля
Якщо ви берете на себе ризик, пов’язаний із організацією власної справи, краще би мінімально знати теорію бізнесу – аби вдало лавірувати на спадах і підйомах нестабільної української економіки.
Бізнесменам-початківцям краще починати з можливостей, доступних безкоштовно. І тут у нагоді стане наша підбірка про 9 онлайн-курсів, у яких розповідається про всі етапи створення бізнесу: від бізнес-плану до експорту.
Наступний рівень – офлайнові бізнес-курси, де ви не тільки дізнаєтесь про маркетинг, економічну теорію та управління власним бізнесом, але і знайдете необхідні контакти, які пізніше можуть вилитись у партнерство чи вигідні інвестиції.
Ми підібрали 5 шкіл підприємництва, які можуть допомогти поглибити знання з управління бізнесом та, можливо, знайти однодумців чи інвесторів.
1. STARTUP UKRAINE
Курси від Startup Ukraine підійдуть якраз початківцям. Startup Ukraine – це освітній центр для підприємців, який у 2012 році створила бізнес-вумен Анна Петрова.
За час існування курси підприємництва пройшли близько 17 тисяч людей. Про стартапи деяких бізнесменів ми вже писали на ШоТам – наприклад, про пекарню Good bread from good people, де працюють люди з ментальною інвалідністю. Серед слухачів центру також бізнес-кемп Made in Ukraine та конференція для підприємців ENTREPREHOLIC! Анна Петрова, генеральний директор Startup Ukraine, радить знайти своє, а не гнатися за брендом.
Перед стартом запитайте себе: яку проблему вирішує ваша ідея, яка користь від вашого продукту для людей і чи готові ви працювати на неї безкоштовно
Тривалість навчання: 2 місяці.
Вартість: 19 тисяч гривень.
2. Вільна школа підприємництва
Вільна школа підприємництва – це освітня платформа, що починалась у 2010 році як школа політичного PR та політичних технологій “PolitPR”. Тепер тут навчають не тільки маркетингу, журналістики та політичного PR, а й підприємництва та управління бізнесом.
Учасниками Вільної школи підприємництва за 9 років існування стали понад 49 тисяч осіб з 16 країн.
Практика, опрацювання юридичного боку ведення бізнесу і поради від професіоналів – такий формат роботи курсів підприємництва від школи. Наприкінці курсів кожен з учасників повинен створити проект власного бізнесу, а аналізуватимуть його успішні підприємці-викладачі школи.
Наразі підприємців тут може зацікавити два курси:
- курс зі створення, розвитку, менеджменту і маркетингу бізнесу, інструментів масштабування і автоматизації вашої справи;
- курс зі створення і просування персонального бренду, позиціонування себе як людини-бренду, відновлення репутації.
Тривалість навчання: 4 дні.
Вартість: один курс коштує 120 доларів.
3. Школа системного бізнесу “Бізнес-конструктор”
«Бізнес-Конструктор» – це ціла група компаній, яка допомагає власникам бізнесу отримати фундаментальні знання і власноруч модернізувати свою роботу.
До “Бізнес-конструктора” йдуть на навчання не початківці, а ті, хто вже отримує якийсь рівень доходу і прагне поліпшити роботу свого проекту.
Для таких цілей засновники школи пропонують кілька курсів. Наприклад, виховання керівників преміум-рівня – «Топ-менеджер». Або тримісячна програма «Власник бізнесу 2.0», де підприємці не просто створюють індивідуальний план розвитку бізнесу, а й впроваджують за допомогою засновника Кирила Куницького і особистого куратора.
Власне, підприємців-початківців тут може зацікавити програма «Власник бізнесу 2.0». Вона для тих,у кого ніби бізнес уже стабілізувався, але усі бізнес-процеси вони все ще замикають на собі, постійно зіштовхуються з одними і тими ж помилками і потребують порад щодо розвитку.
Тривалість навчання: 3 місяці.
Вартість: близько 150 тисяч гривень.
4. Львівська бізнес-школа при Українському католицькому університеті
Це досить молода бізнес-школа, і тут напрацювання обсягу знань об’єднується з цінностями підприємницької діяльності.
LvBS також впроваджує освіту англійською мовою.
Серед усіх програм бізнес-школи для початківців у бізнесі найбільше підійде MSc in Marketing Management. Це європейська магістерська програма з маркетингового менеджменту, яка об’єднує практики світової бізнес-освіти та досвід українських компаній.
Під час навчання можна буде створити власне портфоліо з реалізованими маркетингових проектів та рекомендаціями від компаний после успішного проходження практики.
Тривалість навчання: 22 місяці.
Вартість: 65 000 грн
5. Krok Business School (BSK)
BSK – частина приватного Університету КРОК. Бізнес-школа сповідує безперервне навчання “Life – Long – Learning” – “Навчання протягом усього життя”.
Розробляючи програми для підприємців та керівників різних рівнів, відштовхуються від формування уявлень про світові економічні процеси, новітніх технологій у бізнесі і, власне, глобалізації бізнесу.
Власникам малого та середнього бізнесу тут може бути цікава General MBA – це універсальна програма, що сформулює у підприємців практичні навички з усіх ключових бізнес-процесів у будь-яких галузях бізнесу.
Формат занять – по 4 дні інтенсивів на місяць.
Тривалість навчання: 16 місяців.
Вартість: 240 000 грн.
Економіка і бізнес
Ми прагнемо надихнути прикладом, аби інші підприємці долучалися до цієї державної програми.
«У хаосі війни хтось має залишатися на місці й тримати опору. У людей має бути щось стабільне», — говорить директор Олександр Панасюк. Таким острівцем для працівників стало швейне підприємство «Козак» з Фастова, що не лише адаптувалося до нових реалій, а й стало місцем роботи для людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб.
Як державні програми допомагають бізнесу заощаджувати, створювати і облаштовувати нові робочі місця, розповідає ШоТам.
Олександр Панасюк
директор «Першого швейного підприємства “КОЗАК”».
Раніше працювали на експорт
До повномасштабного вторгнення наше підприємство спеціалізувалося переважно на експорті, співпрацювали з відомими брендами — Ralph Lauren, Hugo Boss й іншими. Ми шили форму для поліції та армії Європи. До 90% нашого виробництва було орієнтовано саме на зовнішній ринок.
Однак після 24 лютого фокус кардинально змінився — ми переорієнтували потужності на потреби внутрішнього споживача.
Колектив швейного підприємства «Козак». Фото надав Олександр
Наша місія — надавати роботу людям з інвалідністю
Ми свідомо створюємо робочі місця для людей з інвалідністю. У нас працюють п’ять швачок, декілька вантажників, працівники з пакування, прасування та контролю якості — всі вони мають інвалідність. Звісно, є законодавча норма, якої потрібно дотримуватись, бо якщо не виконуєш її, держава накладає штраф. За нормативами закону України про основи соціальної захищеності людей з інвалідністю, якщо на підприємстві працює від 8 до 25 осіб, щонайменше одне робоче місце має бути створене для людини з інвалідністю.
Але наша мета — не просто формальне виконання квоти — ми намагаємося створити для цих людей реальні можливості (наскільки дозволяє їхній стан здоров’я) долучатися до нашої справи.
Конкуренція за кваліфікованих фахівців з інвалідністю на ринку праці досить висока, адже держава заохочує бізнес до їхнього працевлаштування. Ми, як роботодавці, знаходимо для них місця та індивідуально підходимо до їхньої комфортної інтеграції в робочий процес. Насамперед ми дивимось, що саме людина фізично може осилити, та підбираємо для неї відповідні завдання.
Соціальна інтеграція людей з інвалідністю у швейному цеху
Коли до нас приходить новий працівник, ми не ставимо йому жорстких часових рамок щодо навчання — у кожного свій ритм, свої можливості. Навчання триває стільки, скільки потрібно, аби людина відчула себе впевненою частиною нашого потоку. У нас діє конвеєрна система: ніхто не шиє виріб повністю, натомість кожен відповідає за певний етап — від розкрою тканини до пакування.
Навчають у нас майстер цеху, технолог і конструктор. Ми вже маємо напрацьований підхід: починаємо з простих операцій, оцінюємо, як людина справляється, і поступово ускладнюємо завдання. В середньому за місяць працівник повноцінно входить у виробничий процес.
Отримали компенсацію за облаштування робочого місця людини з інвалідністю
Серед наших працівників також є люди з інвалідністю через онкологічні захворювання. Один із них прийшов до нас завдяки програмі Міністерства економіки України і Державної служби зайнятості «Державна компенсація за облаштування робочого місця людини з інвалідністю». Так ми отримали 71 тисячу гривень та придбали швейну машинку, крісло й освітлення, адаптовані під потреби працівника після лікування від онкології.
Програма корисна для бізнесу: ми можемо самостійно підготувати робоче місце, а компенсація від держави дозволяє заощадити, бо іноді обладнання коштує десятки чи навіть сотні тисяч гривень.
До речі, ця програма працює без зайвої бюрократії — все було організовано досить швидко, без додаткових паперів, довідок і нескінченних погоджень. Також нею можуть скористатись ветерани з інвалідністю, які зареєстровані як ФОП, щоб облаштувати собі робоче місце.
Робоче місце працівника з інвалідністю. Фото надав Олександр
Люди з інвалідністю часто мають надзвичайно сильну внутрішню мотивацію: вони хочуть працювати, доводити собі й іншим, що зможуть.
Якщо ви, як і я, шукаєте працівників, то з власного досвіду скажу — люди з інвалідністю можуть стати вашою опорою. Вони продуктивні, відповідальні, уважні до деталей. Розуміють, що їхня робота — це частина великої спільної справи, адже в кожному нашому виробі закладено код єдності та прагнення до кращого майбутнього.
Допомагаємо з пошуком житла для ВПО
Після початку повномасштабного вторгнення ми активно почали брати на роботу також внутрішньо переміщених осіб (ВПО) — нині їх близько 20. Наше виробництво розташоване у відносно безпечних регіонах, тож ми змогли дати прихисток і роботу тим, хто був змушений покинути свою домівку.
На жаль, у нас немає власного житла при фабриці для ВПО, але ми ніколи не залишаємо людей наодинці з цією проблемою: допомагаємо з пошуком, співпрацюємо з місцевими гуртожитками, винаймаємо тимчасове житло, а в деяких випадках частково компенсуємо вартість оренди.
Працівниці фабрики під час пошиття замовлення. Фото надав Олександр
Постійно шукаємо нових людей
Ми завжди відкриті до нових працівників. Шукаємо швачок, електриків, механіків, завгоспів, вантажників, інженерно-технічних спеціалістів, технологів, конструкторів — усіх, хто має бажання працювати в легкій промисловості. Відсутність досвіду — не проблема: ми маємо ефективну систему навчання та знаємо, як допомогти стати фахівцем з нуля.
Наша мета — не просто виготовляти одяг, а створювати спільноту, де кожен працівник відчуває свою цінність і підтримку. Ми віримо, що успіх виробництва — це не лише про обладнання чи замовлення, а про людей, які щодня вкладають свою працю, старання й тепло в кожен виріб.
«Козак» продовжує розвиватися й розширювати команду, залишаючись простором, де кожен, незалежно від життєвих обставин чи викликів, може знайти своє місце, здобути навички й відчути, що його внесок важливий. Бо наша робота — це не лише про одяг. Це про довіру, про взаємопідтримку, про маленькі щоденні кроки до спільного кращого майбутнього.
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
Економіка і бізнес
На території індустріального парку «Ма’Рижани» на Житомирщині запустили нове підприємство з первинної переробки промислових конопель. Завод «Ма’Рижани Хемп Компані» став найбільшим у країні у своєму сегменті та вироблятиме конопляне волокно для внутрішнього і європейського ринку.
Про це повідомили в Міністерстві економіки України.
Що відомо про нове підприємство
Підприємство збудували на місці старого льонозаводу, який реконструювали у 2023 році. Нове виробництво має потужність 14 тисяч тонн на рік і працює з власною сировиною. У 2024 році компанія засіяла 890 гектарів, а у 2025-му — вже 1200 гектарів промислових конопель, що є найбільшими площами вирощування в Центральній і Східній Європі.
Завод уже завершив монтаж обладнання, розпочав тестування сировини та виготовлення перших зразків для клієнтів. Виробничі площі становлять 10 000 м², складські — 10 800 м².
«Відновлення первинної переробки конопляної трести є одним із ключових елементів для подальшого відродження промислового коноплярства, яке колись робило Україну потужним гравцем світового текстильного ринку. Наявність власної вітчизняної сировини складно переоцінити — саме вона є основою цінової конкурентоспроможності. До всього, промислові коноплі — це не просто сировина для текстилю, а екологічний і відновлюваний ресурс для десятків інших галузей», — прокоментував директор підприємства Андрій Микитів.
Читайте також: Український виробник «Моршинської» та «Миргородської» запустив власну сонячну електростанцію
Завод випускатиме:
- довге волокно для текстилю та технічних тканин;
- коротке волокно для паперу, ізоляції та нетканих матеріалів;
- кострицю для біопластику, будматеріалів і зоогосподарства.
Індустріальний парк «Ма’Рижани» має площу близько 30 гектарів. Його мета — залучення компаній, що працюють із конопляною сировиною, створення понад 700 робочих місць і розвиток сталої екосистеми промислового коноплярства в Україні.
Нагадаємо, що в Україні збудують перший завод із виробництва соєвого протеїну.
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко
Google for Startups оголосив список українських стартапів, які отримають фінансування до 100 тисяч доларів кожен. До нього ввійшли 30 інноваційних компаній, що працюють у сфері штучного інтелекту, квантових технологій, медицини, освіти, енергетики, робототехніки та цифрових сервісів.
Про це повідомили у Google.
Кожна команда отримає до ста тисяч доларів безповоротного фінансування, менторську допомогу від експертів Google та доступ до інструментів компанії. Крім того, стартапи можуть претендувати на додаткові триста п’ятдесят тисяч доларів у вигляді кредитів на хмарні сервіси Google Cloud.
Гранти отримають зокрема такі стартапи:
- CheckEye — рішення на базі ШІ для ранньої діагностики хвороб;
- Deus Robotics — роботизовані системи для автоматизації складів;
- Zibra AI — платформа для створення спецефектів і 3D-контенту;
- Haiqu — технології для підвищення ефективності квантових обчислень;
- Curify — сервіс для швидкого пошуку пацієнтів у клінічні дослідження;
- Assisterr — спеціалізовані мовні моделі для вузьких завдань;
- ChordChord — інструмент для музикантів і продюсерів;
- Mawi — система безперервного моніторингу артеріального тиску;
- Advizor — хмарне рішення для підвищення енергоефективності будівель;
- UpLife — застосунок для психічного здоров’я з інтерактивною терапією.
Читайте також: Львівський стартап залучив $150 000 на розвиток автономних систем керування БпЛА
Інші стартапи створюють продукти у сферах освіти, фінансів, цифрового маркетингу, когнітивної безпеки, біотехнологій, агропереробки, боротьби з комахами, автоматизації бізнес-процесів, командної роботи тощо. Із повним списком можна ознайомитися за посиланням.
Програму реалізує український акселератор 1991 за підтримки Google. Фонд має загальний бюджет десять мільйонів доларів і допомагає українським командам масштабувати бізнес і будувати основу для відновлення економіки. Торік гранти отримали 33 українські стартапи.
Нагадаємо, що український застосунок PlantIn очолив світовий рейтинг App Store.
Фото обкладинки: Pixabay
