Україна посіла друге місце в Європі за запасами газу. Серед європейських країн більшими запасами володіє лише Норвегія. Про це інформує Новое время.

Наразі запаси українського газу складають 280 млрд кубометрів.

Повідомляєтьчя, що раніше Нідерланди також мали більші запаси газу, ніж наша країна:

“Після того, як Нідерланди вирішили до 2022 року припинити розробку свого найбільшого газового родовища Ґронінґен, доступні запаси газу в цій країні скоротяться майже втричі”.

В Україні пропонують звільнити від податків на зарплату молодь до 27 років, передає Економічна правда.

Відповідний законопроєкт опубліковали на сайті Верховної Ради.

Також пропонується встановити нульову податкову ставку на доходи фізосіб для працівників цього віку.

Чому виникла така ідея?

У пояснювальній записці йдеться, що схожий підхід уже був застосований у світовій практиці.

Наприклад, у Польщі задля вирішення проблеми з виїздом поляків на роботу до більш успішних країн було скасовано податок на доходи фізичних осіб для працівників, яким не виповнилося 26 років. Міжнародні експерти позитивно оцінили такий крок польської влади.

“У Польщі були встановлені граничні розміри доходу, до якого застосовується відповідна пільга. Водночас, в українських реаліях встановлення граничного розміру доходу для отримання податкових пільг призведе лише до залишення в тіні справжніх розмірів доходу населення”, – заявляють автори законопроєкту.

Чим обумовлюють необхідність?

Прийняття законопроєкту створить сприятливі умови для роботодавців у розрізі прийняття на роботу студентів та молодих спеціалістів, стимулюватиме українців залишатися працювати в Україні та призведе до детінізації ринку зайнятості і доходів населення.

Нагадаємо, що в Україні також хочуть скасувати трудові книжки та медичні довідки.

Найбільше інвестиційних пропозицій, представлених на цьогорічному інвест-форумі “Закарпаття — бізнес в центрі Європи”, стосуються розвитку інфраструктури для зимових видів спорту. Про це повідомляє Укрінформ, посилаючись на інформацію Департаменту економічного розвитку Закарпатської ОДА.

На Закарпатті ренуватимуть національні збірні

“Туризм, зокрема проєкти щодо розвитку зимових видів спорту, наразі найперспективніші інвестиційні проекти на Закарпатті. Регіональна влада притримується думки, що Закарпаття має стати основним тренувальним майданчиком для всіх національних збірних України, особливо для зимових видів спорту” – сказав директор департаменту Денис Ман.

З’явиться льодовий палац

Відтак, на форумі представили кілька проєктів для інвестицій.

За словами Мана, у 2015 вперше заговорили про Льодовий палац в Ужгороді, його вдруге презентують на нинішньому форумі, він має добрі показники, щоб бути реалізованим.

“На це є запит в суспільстві — ми бачимо, що міські ковзанки усі постійно забиті, так само буде з хокеєм та фігурним катанням, якщо для цього буде зведено необхідний майданчик,” – сказав він.

Читайте також: На Закарпатті знаходиться найпівнічніша у світі плантація чаю

Що буде у льодовому палаці?

Голова федерації зимових видів спорту в Закарпатській області Василь Гісем розповів, що льодова арена-трансформер передбачає, окрім змагань із зимових видів спорту, проведення концертів, виставок, показів. Проєкт сформовано так, аби споруда могла сама на себе заробляти, додав він.

Як відомо, розробив проєкт кошторисом у 25 млн грн архітектор Юрій Серьогін, який проєктував НСК “Олімпійський” у Києві.

Одеський аеропорт закупив три перонні автобуси через систему Prozorro. Перемогла компанія “Зар Ейр Системс” – вона поставить аеропорту автобуси моделі “ТАМ VIVAIR 104WL”. Про це повідомляє “Пассажирский транспорт”.

Загальна сума контракту становить 55,445 млн гривень або по 18,48 мільйонів за один автобус.

Така висока ціна одного автобуса пояснюється його специфічними властивостями.

Перонні автобуси для аеропортів мають збільшені габарити – до 3,7 метра в ширині, двері з двох бортів і мінімальна кількість сидячих місць. Призначені вони для того, щоб якомога швидше доставити велику кількість пасажирів від гейта аеропорту безпосередньо до борту літака.

У даному випадку грають роль місткість автобуса, швидкість висадки і посадки пасажирів, а також його маневреність.

Нагадаємо, що одеський аеропорт закуповує телетрапи для літаків.

Українська IT-компанія Grammarly, яка розробляє комунікаційного асистента, залучила $90 млн інвестицій. Про це інформує AIN.

Що відомо про Grammarly?

Grammarly створює онлайн-сервіс на основі штучного інтелекту для допомоги в написанні текстів англійською мовою. Залучені кошти в компанії планують вкласти у подальше вдосконалення технології.

Мета Grammarly – створити комплексного асистента для особистої і професійної комунікації англійською мовою.

Хто засновники?

Компанію заснували у 2009 році в Києві українці Максим Литвин, Олексій Шевченко і Дмитро Лідер. Grammarly стала прибутковою, починаючи з 2011 року. Як повідомляють в компанії, з моменту першого раунду інвестицій травнем 2017 року Grammarly збільшила кількість користувачів більше ніж втричі – сьогодні їх більше 20 мільйонів.

Читайте також: Український стартап для рекламістів залучив $1,5 млн

Про плани розвитку

Компанія відкрила свій четвертий офіс в канадському Ванкувері і вдвічі збільшила кількість членів команди в офісах в Києві, Нью-Йорку і Сан-Франциско.

У планах на найближче майбутнє – розширити поточний офісний простір в Києві на додаткові 1300 м.кв, на яких зможуть розміститися ще 130 осіб.

Grammarly намір розширити охоплення свого продукту і продовжить працювати над більш складними аспектами мови і комунікації, зокрема над розвитком недавно запущеного детектора тону.

На перевантажувальному терміналі “Нібулон” у Миколаєві сьогодні, 10 жовтня, уперше завантажили легендарний 140-метровий самохідний плавкран з вантажними трюмами місткістю 13 400 куб.м NIBULON MAX. 

“Сьогодні на перевантажувальному терміналі для перевалки зернових та олійних культур ТОВ СП «НІБУЛОН» у Миколаєві спеціалізоване кранове судно було завантажене 8,5 тис. тонн кукурудзи нового врожаю”, – повідомляє пресслужба “Нібулону”.

Куди вирушить NIBULON MAX?

На цьому етапі всі роботи виконуються в тестовому режимі, зазначають фахівці компанії. Так, завантажившись сільгосппродукцією, NIBULON MAX вийде на зовнішній рейд Миколаївського морського порту, де виконає перевантаження кукурудзи з власних трюмів на судно типу Panamax RB JORDANA з дедвейтом 81 301 т. Паралельно 140-метровий плавкран здійснюватиме довантаження закордонного судна додатковим об’ємом кукурудзи безпосередньо з несамохідних суден компанії. 

Навантажувальні роботи на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту планується розпочати 11 жовтня і після їх закінчення RB JORDANA вирушить до Єгипту.

Що відомо про судно?

Нагадаємо, що NIBULON MAX має два вантажні трюми з місткістю 13 400 куб.м. Вони забезпечені люковими закриттями і призначені для перевезення зернових навалювальних та генеральних вантажів. Наявність власних трюмів на судні забезпечує безперервну роботу кранів під час швартовних операцій з баржами, що скоротить час навантаження суден.

Для обслуговування вантажних трюмів, а також проведення вантажно-розвантажувальних робіт, в умовах порту і на відкритому рейді в морі на судні розміщуються два повноповоротних вантажних крани типу CBG360 від німецької фірми Liebherr-MCCTEC Rostock GmbH з максимальною вантажопідйомністю 45 тонн та максимальним вильотом стріли – 36 м, які зміщено на 3600 мм на лівий борт від діаметральної площини судна, що дозволяє повністю навантажувати та розвантажувати судна типу Panamax. Продуктивність кранових частин –18 000 тонн/добу.

Який «НІБУЛОНівський» флот

З початком роботи потужного NIBULON MAX «НІБУЛОНівський» флот значно підсилився, і тепер на зовнішньому рейді морського порту Миколаїв, де до цього часу працювали три плавучі крани компанії – самохідний «Святий Миколай» та несамохідні «Нібулонівець» і «Нібулонівець-2», ми зможемо суттєво збільшити обсяги перевалки, повністю покрити свої потреби. 

Якщо у минулому 2018/19 МР обсяг відвантаженого плавкранами компанії зерна на експорт становив 2,7 млн тонн, то завдяки роботі 140-метрового судна річні показники зростуть до 5-6 млн тонн. Також це судно дасть можливість гнучко використовувати річковий вантажний флот, виступаючи накопичувачем у період відсутності суден закордонного плавання.