Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
62031387 2239401809474447 5570028741268078592 n 62031387 2239401809474447 5570028741268078592 n

Суспільство

Святі на сушеній рибі. Як херсонці відродили чумацький іконопис

Опубліковано

У Херсоні двоє ентузіастів взялися за відновлення стародавньої чумацької техніки – нанесення ікони на сушеній рибі.

Раніше такі “обереги” українці використовували в побуті. Вид мистецтва не претендує на теологічну точність, проте є унікальним. Адже, за словами краєзнавця Андрія Лопушинського, інформацію про схожі витвори в інших народів він не зустрічав.

Андрій Лопушинський

краєзнавець, очільник “Кам’янської Січі”, що на Херсонщині

Десять років тому у журналі “Чумацький шлях” прочитав, що в одному з українських музеїв були дві ікони, намальовані чумаками на камбалі. Проте їх вивезли до Росії. Тож разом з художницею Оксаною Оснач вирішив відновити втрачений вид мистецтва.

 

Техніці рибного іконопису понад 200 років

Відновити стародавню техніку не вдасться. Боремося за те, аби просто зберегти явище. Не знаємо, як 200 років тому малювали ікони на рибі, тож придумуємо свої варіанти.

Такий вигляд має чумацька ікона, якій понад 200 років

У журналі, який знайшов, детально був описаний сюжет і розмір рибин, проте не було зображень. Понад рік тому, в інтернеті випадково знайшов фото рибин, які вивезли 1906 року у російський етнографічний музей. Вирішив, що такий вид мистецтва потрібно зберегти.

Перший експонат зробили рік тому

На морі купив сиру камбалу. Не купував сушену, бо коли її чистять необережно, у неї голова набік відвисає. Сам почистив її, засолив. Сохла вона у мене півроку.

Згодом ідеєю відтворити таку ікону поділився зі знайомою художницею Оксаною Оснач. Її це надихнуло на експеримент. Віддав їй засушену рибину, за три тижні вона вже й зробила першу ікону.

Читайте також: ТОП-5 відверто дивних бізнес-ідей від успішних українців

За рік встигли зробити таких 5 картин. Я сам не малюю. Був автором ідеї. А тепер сушу для цього рибу і знаходжу малюнки, які наноситимуть. У нас тематика пов’язана з образами святих і козаків.

Чому саме камбала?

На інших видах риби поки не пробували малювати. Історично склалося, що чумаки малювали саме на морській камбалі. Її легше засушити. Вона сама по собі трохи пласка. Тому не втрачає форму висушеною.

Так виглядає реконструкція ікони на рибі, яку відтворила художниця Оксана Оснач 2018 року

На річковій камбалі працювати складніше, бо на ній маленькі луски, а на морській їх немає.

Рельєф на засушеній камбалі такий, що нібито по поверхні як промені розходяться від центру. Підкреслює мотив божественності.

Ікони “на бардачку” пішли від чумаків. Як ставиться церква?

Знайомий священник казав, що не зустрічав схожих картин в історії іконопису. Але зображення святих раніше наносили на штурвали кораблів. Та навіть на бронебійних гарматах і шаблях.

Це були як обереги для тих хто мав справу з військом чи морем. А чумаки ж возили сіль і сушену рибу, їздили в далекі рейси. Тому це абсолютно вписується в культурне явище.

Читайте також: Як дизайнер з Дніпра заробляє на картинах з моху

Думаю, що ікони на сушеній рибі не були виставлені в церкві. Швидше за все, зберігалися десь у сховищах. А потім, якщо застарівали, їх, як і старі ікони, спалювали в церковній печі.

Де побачити чи купити?

Картини можна побачити на виставках і фестивалях, які проходять на Херсонщині. Привожу їх туди. Постійної виставки поки немає.

А от чи буде комерційна основа – покаже час. Зараз складно оцінити, наскільки такі сувеніри можуть бути популярними. Навіть після шести місяців сушіння тушки, вона все одно пахне рибою. Такий елемент декору не повісиш в кімнаті. На сувеніри підійдуть гіпсові копії.

Хоча із п’яти картин – три ми продали. Одну з них придбав радник по культурі американського консула.

На канонічність ікон не претендують

Художню частину проекту втілює професійна мисткиня Оксана Оснач. У Херсоні має свою студію, де навчає художній справі. Для жінки написання ікони на рибині був першим досвідом. До цього працювала у портретному та пейзажному жанрах.

Художниця Оксана Оснач працює над козацькими та чумацькиим образами

“Офіційне написання ікони супроводжується певними канонами і вимогами, – каже художниця Оксана. – Необхідно молитви прочитати та отримати дозвіл на роботу. Крім того, святих дозволено зображати у певних позах та використовуючи означену палітру кольорів. Не претендую на те, що моя ікона відповідає канонам. Проте до роботи підійшла з молитвою в душі”.

Техніка малюнку

Це олійний живопис. Розуміла, що на рибині двохсот річної давнини не використовували матеріали чи лаки, які зараз мають художники.

Не знала, як поводитиме себе фарба на рибі, бо це органічні матеріали. Тому нанесла перший шар і два тижні спостерігала за рибою. Наступний етап – ескіз. Дала підсохнути рибині. Завершальний етап – промальовка деталей. На першу ікону витратила до трьох тижнів.

Читайте також: Ліжка для тварин: як українка підкорює ринок США

Коли художник наносить на будь-яку поверхню малюнок, перед цим потрібно її ґрунтувати. А тут складність в тому, що не дуже легко фарба лягає на поверхню просоленої риби.

Спостерігаємо за першими зразками. Сподіваюсь, наші картини матимуть довге життя.

Суспільство

За підтримки USAID на Закарпатті відкрили Волонтерський центр

Опубліковано

Волонтерський центр відкрили на Закарпатті, повідомили у пресслужбі обласної державної адміністрації.

Зазначається, що це спільна робота волонтерів краю, грантової підтримки США та облдержадміністрації.

Наголошується, що волонтери – це ті люди, які завжди подають руку допомоги у найважчі часи.

Реалізувати проєкт вдалось у рамках підписання спільного меморандуму між керівництвом Закарпатської ОДА та Агенції США з міжнародного розвитку (USAID).

 

Читайте такожЗручна та стильна: сім українських брендів базової нижньої білизни

Куруватиме центром волонтерка Власта Рейпаші. За її словами він має об’єднати волонтерів області, представників влади та департаменту соцзахисту для допомоги людям.

Чим займатиметься центр?

Там проводитимуть навчання для усіх волонтерських організацій, а також зустрічі із меценатами. Допомогу можуть отримати малозабезпечені люди та медичні заклади області.

Гроші на створення центру – майжк 25 тисяч доларів – для закарпатських волонтерів надала Агенція США з міжнародного розвитку (USAID).

Читайте також: Як волонтери рятують дерев’яні будиночки на Чернігівщині (ВІДЕО)

Волонтери прийматимуть відразу за двома адресами в Ужгороді – Гойди, 8 та в будівлі обласної адміністрації.

Нагадаємо, на Львівщині волонтери прибрали парк від сміття і висадили дерева.

Головне фото: volodymyrets.city.

Читати далі

Суспільство

Киян закликають долучитися до відкриття парку Юрковиця під час фестивалю

Опубліковано

Громадських діячів, митців, музикантів, екологів та креативні осередки закликають згуртуватися заради відкриття парку Юрковиця на Подолі у Києві.

Про це повідомили організатори свята.

Фестиваль у столиці відбудеться упродовж чотирьох днів з 30 квітня до 3 травня 2021 року.

Організатори зазначають, що в історичному центрі Києва між пагорбами Щекавиця та Юрковиця є ціла зона 20 гектарів зеленого оазису зі ставками.

 

«Немає нічого ґоноровішого для міста, ніж мати такий парк на районі», – йдеться у повідомленні.

Про фестиваль

СТАНЦІЯ КИРИЛІВСЬКА — 4 фестивальні дні, понад 80 подій, колаборація 10+ топових креативних спільнот міста, міжнародна взаємодія, 30 днів підготовки та 10+ тонн вивезеного сміття.

Читайте такожБезрукавки з історією: як прикарпатець шиє та реставрує автентичні гуцульські кептарі

Яка програма фестивалю?

У дні Великодня всі їдуть кудись, і роблять так щороку, тож прийшов час запросити до себе до Києва гостей, родину та друзів із усієї України та світу. А ще пора відкривати сезон чілу на дворі, бо сонечко вже не тільки світить але й гріє.

Програма:

  • Перформанс – 4 спеціальні події, новий підхід до аудорних івентів, святий перфоманс із освяченням прямо під час події
  • Візуальний напрям – синтез природи та сучасного мистецтва, інсталяції
  • Урбаністика – разом приберемо, разом зробимо проєкт парку, разом його втілимо в життя.
  • Музика – Концерти, Джеми, Електронна сцена від Криму через Поділ і до Берліну
  • Кіно – Кіно від Поділських режисерок і не тільки
  • Екопрограма – запрошуємо всі екотусівки долучитися, оцінити флору та фану, шось заселити шось посадити, познайомитись із каченятами які живуть на ставку.
  • Велопрограма – Поганяємо у велоквесті по Подолу та навколо
  • Культурний менеджмент – найкращий курс із культурного менеджменту це взяти і робити. Тож погнали робити фест разом.
  • Фестивальний кемп – Ну який фестиваль без кемпу! А ще буде вогонь і гітарка, і це в центрі міста, і своє сцена біля кемпу.

Як долучитися до створення парку?

Щоб долучитися до організації парку потрібно пройти за посиланням і заповнити форму.

Можна допомогти під час толоки, збору підписів чи стати волонтером проєкту або запропонувати іншу допомогу.

Про парк

Поділ був центровим місцем з 9 століття. Тут завжди панувало різноманіття. Це багатонаціональний та мультикультурний район, зовні схожий на культурний П’ємонт, або острівець, де оселився креативний клас.

Парк Юрковиця з часом стане улюбленим парком Подолу та знатним місцем для зустрічей світанків, заходів, прогулянок на природі.

Нагадаємо, на Івано-Франківщині влаштовують фестиваль дельтапланеризму.

Усі фото: station.kosmostabir.org.

Читати далі

Суспільство

Документальну стрічку «Жива ватра» про життя вівчарів виклали онлайн

Опубліковано

Український документальний фільм Остапа Костюка «Жива ватра» виклали у відкритий доступ.

Про це повідомили у пресслужбі Держкіно.

Зазначається, що стрічка режисера та сценариста Остапа Костюка «Жива ватра» – це мистецький документальний фільм про життя вівчарів українських Карпат та долю традиційного ремесла на тлі сучасних змін, який став підсумком 10-річного дослідження режисером гуцульської культури.

Сюжет кінокартини

Події картини розгортаються в Карпатах, де живуть троє чоловіків різних поколінь:

 

  • 82-річний Іван самотньо проводить старість й готується до смерті,
  • 10-річний Іванко розпочинає життя з чистого листа у школі-інтернаті в райцентрі,
  • 39-річний Василь займається тваринним господарством. Та навесні всі троє піднімуться в гори.

Читайте також: Зручна та стильна: сім українських брендів базової нижньої білизни

Живою ватрою називали вогонь, який не згасав впродовж 4-місячного полонинського сезону і служив оберегом гірського вівчарства. Стародавній обряд запалювання «живої ватри» здійснювався на Гуцульщині до середини XX століття.

Автори фільму

Режисер та сценарист – Остап Костюк, оператори-постановники – Олександр Поздняков та Микита Кузьменко, композитор – Алла Загайкевич, продюсери – Геннадій Кофман, Данило Вулицький, Ольга Бесхмельниціна.

Картину створено ДП «Національна кінематека України» за підтримки Держкіно. Загальна вартість виробництва фільму – 1 млн 199 тис. 400 грн (100% державної фінансової підтримки).

Читайте також“Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix

Нагадаємо, українську пригодницьку стрічку «Іван Сила» виклали онлайн.

Як ми повідомляли раніше, німецький фонд став копродюсером української стрічки «Редакція».

Усі фото: usfa.gov.ua.

Читати далі