Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
62031387 2239401809474447 5570028741268078592 n 62031387 2239401809474447 5570028741268078592 n

Суспільство

Святі на сушеній рибі. Як херсонці відродили чумацький іконопис

Опубліковано

 

У Херсоні двоє ентузіастів взялися за відновлення стародавньої чумацької техніки – нанесення ікони на сушеній рибі.

Раніше такі “обереги” українці використовували в побуті. Вид мистецтва не претендує на теологічну точність, проте є унікальним. Адже, за словами краєзнавця Андрія Лопушинського, інформацію про схожі витвори в інших народів він не зустрічав.

Андрій Лопушинський

краєзнавець, очільник “Кам’янської Січі”, що на Херсонщині

 

Десять років тому у журналі “Чумацький шлях” прочитав, що в одному з українських музеїв були дві ікони, намальовані чумаками на камбалі. Проте їх вивезли до Росії. Тож разом з художницею Оксаною Оснач вирішив відновити втрачений вид мистецтва.

Техніці рибного іконопису понад 200 років

Відновити стародавню техніку не вдасться. Боремося за те, аби просто зберегти явище. Не знаємо, як 200 років тому малювали ікони на рибі, тож придумуємо свої варіанти.

Такий вигляд має чумацька ікона, якій понад 200 років

У журналі, який знайшов, детально був описаний сюжет і розмір рибин, проте не було зображень. Понад рік тому, в інтернеті випадково знайшов фото рибин, які вивезли 1906 року у російський етнографічний музей. Вирішив, що такий вид мистецтва потрібно зберегти.

Перший експонат зробили рік тому

На морі купив сиру камбалу. Не купував сушену, бо коли її чистять необережно, у неї голова набік відвисає. Сам почистив її, засолив. Сохла вона у мене півроку.

Згодом ідеєю відтворити таку ікону поділився зі знайомою художницею Оксаною Оснач. Її це надихнуло на експеримент. Віддав їй засушену рибину, за три тижні вона вже й зробила першу ікону.

Читайте також: ТОП-5 відверто дивних бізнес-ідей від успішних українців

За рік встигли зробити таких 5 картин. Я сам не малюю. Був автором ідеї. А тепер сушу для цього рибу і знаходжу малюнки, які наноситимуть. У нас тематика пов’язана з образами святих і козаків.

Чому саме камбала?

На інших видах риби поки не пробували малювати. Історично склалося, що чумаки малювали саме на морській камбалі. Її легше засушити. Вона сама по собі трохи пласка. Тому не втрачає форму висушеною.

Так виглядає реконструкція ікони на рибі, яку відтворила художниця Оксана Оснач 2018 року

На річковій камбалі працювати складніше, бо на ній маленькі луски, а на морській їх немає.

Рельєф на засушеній камбалі такий, що нібито по поверхні як промені розходяться від центру. Підкреслює мотив божественності.

Ікони “на бардачку” пішли від чумаків. Як ставиться церква?

Знайомий священник казав, що не зустрічав схожих картин в історії іконопису. Але зображення святих раніше наносили на штурвали кораблів. Та навіть на бронебійних гарматах і шаблях.

Це були як обереги для тих хто мав справу з військом чи морем. А чумаки ж возили сіль і сушену рибу, їздили в далекі рейси. Тому це абсолютно вписується в культурне явище.

Читайте також: Як дизайнер з Дніпра заробляє на картинах з моху

Думаю, що ікони на сушеній рибі не були виставлені в церкві. Швидше за все, зберігалися десь у сховищах. А потім, якщо застарівали, їх, як і старі ікони, спалювали в церковній печі.

Де побачити чи купити?

Картини можна побачити на виставках і фестивалях, які проходять на Херсонщині. Привожу їх туди. Постійної виставки поки немає.

А от чи буде комерційна основа – покаже час. Зараз складно оцінити, наскільки такі сувеніри можуть бути популярними. Навіть після шести місяців сушіння тушки, вона все одно пахне рибою. Такий елемент декору не повісиш в кімнаті. На сувеніри підійдуть гіпсові копії.

Хоча із п’яти картин – три ми продали. Одну з них придбав радник по культурі американського консула.

На канонічність ікон не претендують

Художню частину проекту втілює професійна мисткиня Оксана Оснач. У Херсоні має свою студію, де навчає художній справі. Для жінки написання ікони на рибині був першим досвідом. До цього працювала у портретному та пейзажному жанрах.

Художниця Оксана Оснач працює над козацькими та чумацькиим образами

“Офіційне написання ікони супроводжується певними канонами і вимогами, – каже художниця Оксана. – Необхідно молитви прочитати та отримати дозвіл на роботу. Крім того, святих дозволено зображати у певних позах та використовуючи означену палітру кольорів. Не претендую на те, що моя ікона відповідає канонам. Проте до роботи підійшла з молитвою в душі”.

Техніка малюнку

Це олійний живопис. Розуміла, що на рибині двохсот річної давнини не використовували матеріали чи лаки, які зараз мають художники.

Не знала, як поводитиме себе фарба на рибі, бо це органічні матеріали. Тому нанесла перший шар і два тижні спостерігала за рибою. Наступний етап – ескіз. Дала підсохнути рибині. Завершальний етап – промальовка деталей. На першу ікону витратила до трьох тижнів.

Читайте також: Ліжка для тварин: як українка підкорює ринок США

Коли художник наносить на будь-яку поверхню малюнок, перед цим потрібно її ґрунтувати. А тут складність в тому, що не дуже легко фарба лягає на поверхню просоленої риби.

Спостерігаємо за першими зразками. Сподіваюсь, наші картини матимуть довге життя.

Суспільство

TEDxKyivLive 2021: у Києві організовують фестиваль ідей та оптимізму

Опубліковано

 

У неділю, 26 вересня, у Києві проведуть свято натхнення TEDxKyivLive 2021: The Case for Optimism.

Про це ШоТам повідомили організатори.

Під час оптимістичної конференції можна буде першими дізнатися про глобальні ідеї та обговорити їх із українськими візіонерами та візіонерками.

 

Програма фестивалю

Топ-виступи цьогорічного TEDMonterey:

  • Джаміль Закі – психолог-дослідник, який витягне вас із пастки цинізму.
  • Лоретта Росс – активістка і професорка. Вона не скаже вам, як вберегтися від своїх помилок, але пояснить, як реагувати на чужі.
  • Ґей Ґордон-Бірн – адвокатка і рушійна сила руху «‎Право на ремонт». Якою є сучасна культура споживання? Чому ми постійно купуємо нові і тонемо у старих речах? Дізнаємось разом!
  • Іша Датар – біоінженерка, яка переконає вас: з’їсти гамбургер, щоб жодна корова при цьому не постраждала, цілком можливо.

І це ще не всі спікери та спікерки, виступи яких ви зможете побачити! Більше – за посиланням.

Також відбудеться офлайн-дискусія з українськими візіонерами та візіонерками. 

На конференції обговорять, чи є реалістичний оптимізм та сучасні споживацькі тренди.

Читайте такожНавчив молодь у селі займатися спортом та сортувати сміття. Успішний кейс розвитку громади

Гості зустрінуться із коучем Вітаутасом Бучюнасом, композиторкою і музиканткою Валентиною Левченко,  засновницею «Дикого театру», ведучою Ярославою Кравченко та… більше спікерів і спікерок — на сторінці події!

Відбудуться різноманітні активності у лаунж-зоні – майстер-класи, фотозони, VR.

Де і коли?

  • Коли? 26 вересня
  • Де? MacPaw Space, вул. Васильківська 100, Київ
  • Старт? Об 11:00
  • Мова трансляції виступів? Англійська, без перекладу
  • Мова дискусії? Українська

За інформацією докладніше тут.  

За квитками за посиланням.

Нагадаємо, у Києві відбудеться фестиваль майстрів ветеранського крафту«Квітка «ЯРМІЗ».

Як ми повідомляли раніше, на Дніпропетровщині влаштували авіашоу «Гопак у небі та на землі».

Читати далі

Суспільство

У Харкові відкрили арт-об’єкт, що відображає звучання міста

Опубліковано

 

У Харкові у саду імені Шевченка відкрили скульптуру, створену у рамках проєкту «Звуки міста».

Про це повідомили у пресслужбі міської ради.

Зазначається, що Харківська скульптура – четвертий арт-об’єкт проєкту, що реалізують на честь 30-тої річниці Незалежності України.

 

Скульптура з QR-кодом уособлює звуки міста.

Читайте також: «Забрав у дітей котлети й дав нагетси». Як Євген Клопотенко замінює радянське меню у школах

Харківську скульптуру створили за мотивами спогадів про звучання міста відомих харків’ян:

  • астронома, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки Ірини Бєльської,
  • лікара Євгена Комаровського,
  • співака і телеведучого Володимира Дантеса,
  • українського художника-монументаліста,
  • графіка та фотографа Романа Мініна.

Читайте такожЛуцька вишиванка підкорює світ. Як бренд «Укргламур» одягає в українське Європу та Америку

Для них звуки рідного міста – це стрибки на скейті, спалах феєрверків, рівномірний стукіт потягів на залізничних коліях, вигуки вболівальників на стадіоні «Металіст». 

У проєкті «Звуки міста» беруть участь Київ, Одеса, Дніпро, Львів, Маріуполь і Крим, де з’явилися або з’являться свої «звукові» скульптури. 

Звуки семи міст України записали та трансформували в арт-об’єкти за допомогою програм звукового дизайну та 3D-візуалізації.

Нагадаємо, у Києві відкрили гігантську скульптуру кита з переробленого пластику.

Як ми повідомляли раніше, найбільший у світі пам’ятник бджолі відкрили на Запоріжжі.

Усі фто: city.kharkov.ua.

Читати далі

Суспільство

Як у Маріуполі місцеві екоактивісти борються за чисте повітря (ВІДЕО)

Опубліковано

 

«Забруднювач ніколи не буде думати про людей. Він буде думати про свою кишеню!».

Це Максим Бородін – еко-активіст із Маріуполя.

«Був найбільший протест в Україні “Стоп-смог” 4 листопада 2014 року, і ми змусили олігарха закрити застаріле виробництво агломерату. І три коксові батареї. І крім того змусили його почати модернізації глобальні», – розповідає Максим.

 

На протести вийшли спершу 500 людей, а потім 13 тисяч людей.

«У Маріуполі ми змусили олігарха почати модернізацію. Проте вони ідуть не так швидко. І є велика проблема з контролем. Навіть ті виробництва, які модернізовано, там є можливіть виключати ці фільтри, особливо вночі», – каже Максим.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

Екоініціатива місцевих

Активні протестувальники об’єдналися у ГО «Ініціативна група “Разом”».

«Ми починали займатися проблемою промислового забруднення як окремі громадяни, але потім з’явилася громадська організація, яка зараз системно працює для того, щоб змінити законодавство, вносити свої пропозиції до Верховної ради, до мінекології аби змінити ситуацію на краще», – ділиться спогадами Максим.

Проте боротьба лише почалася і роботи дуже багато.

Читайте такожЯк екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)

Чому важливо боротися?

За його словами, Маріуполь залишається на одному з перший місць із забруднення повітря в Україні.

«Для цього є певні причини. Перша причина – за нами комбінат Азовсталь, який є другим по забрудненню в Маріуполі, і його косохим. Це важко назвати коксохімом, бо це залишки коксохіму. Але та людина, яка є власником цього підприємства, вона його закривати не хоче, бо це гроші», – каже Максим.

Активіст стверджує – найбільша проблема промислового забруднення в тому, що воно не вбиває одразу. Воно вбиває повільно. І у людей складається ілюзія, що це безпечно. Що можна жити під трубами, що цей смог не має ніякої проблеми з ним. Але це не так.

Нині є доведені дослідження, що головна проблема це не захворювання дихальних шляхів, що проблема це інфаркти, інсульти і інші системні захворювання.

Читайте також: Як «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

«І коли ми маємо інфаркти у людей 35-ти років, то зрозуміло, яка їх причина. Особливо людей, які раніше працювали на комбінатах», – впевнений Максим.

Екоактивіст каже, що речі, які зможуть змінити ситуацію: це небайдужість.

«Колись в 2012-му році зміни почалися з небайдужості окремих людей, які стали спротивом забрудненю. І зараз дедалі більше людей розуміють, що це впливає на них», – каже Максим.

Як можна поліпшити ситуацію?

Волонтер переконаний, що потрібні системні зміни.

«Аби змушувати забруднювача не просто модернізуватися, а мати контроль, чи він зробив це якісно, чи залишаються викиди, які ми бачимо, як зараз, проте не можемо з цим нічого зробити. І тому без політичної волі, без зміни законодавства, аби був реальний контроль, це неможливо. Аби еко-інспекція могла потрапити на виробництво, щоб штрафи були не по 750 гривень. Щоб була реальна відповідальність за відсутність модернізації», – каже Максим.

«Бо ми не маємо чарівної палички, аби махнуті, і дим щезне, і смог зникне з тих труб. Але є бажання і розуміння, що треба змінити в законодавічому плані, аби це спрацювало. Окрім того один з напрямків нашої організації – адвокаційні кампанії. Ми пояснюємо людям, чому забруднення це небезпечно. Чому це стосується їх і їх дітей, і чому про це треба думати і бути небайдужими. Тому що найстрашніший ворог українців – це байдужість», – розповідає волонтер.

Нині ГО «Ініціативна група “Разом”» спільно з іншими еко-активістами працює над «Cхід Ekomap».

Цей сервіс фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.

Про проєкт 

Cxiд Ekomap – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей. 

Проєкт розроблений громадською організацією “Криголам” за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.

Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші. 

Читайте також: Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. 

Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. 

Нагадаємо, в Україні запустили мапу екологічних проблем Донбасу.

Читати далі