28 червня Україна відзначає День Конституції. Конституція Пилипа Орлика, написана в 1710 році, є однією з перших конституцій у світі. Вона закріплювала демократичні принципи та права. Вона стала важливим документом у історії України, заклавши основу для майбутніх демократичних інститутів.
По суті, цей документ не лише регулював відносини між гетьманом та козацькою старшиною, а й забезпечував права та обов’язки кожного громадянина. Редакція ШоТам зібрала 10 цікавих фактів про автора першої Конституції України.
Зображений на купюрі 10 гривень
На купюрах номіналом 10 гривень зображений не Іван Мазепа, як заявлено, а Пилип Орлик. Брати художники Олександр та Сергій Харуки розповіли, що запропонували кілька варіантів портретів гетьмана Мазепи. Серед них випадково потрапив портрет Орлика. Оскільки достеменно невідомо, як виглядав Мазепа, затвердили Орлика.
Походив зі знатного роду
Походить із чеського баронського роду Орликів, одна гілка якого ще за часів гуситських воєн XV ст. виїхала до Польського королівства та згодом осіла в Західній Білорусі.
Видав п’ять книжок поезій
Пилип Орлик залишив після себе багато листів і великий рукописний «Діаріуш подорожній». Писав його польською мовою зі вставками окремих слів, виразів і речень латинською мовою. Видав поетичні книжки: «Прогностик щасливий», приурочений полковнику Данилу Апостолу (1693); «Алкід Руський», присвячений Івану Мазепі; на честь полковника Івана Обидовського «Гіппомен сарматський».
Як тут опинився Степан Бандера?
Перша у світі Конституція часто називається українською та бендерською. Звісно, подія 18 століття не має жодного зв’язку зі Степаном Бандерою. Йдеться про місто Бендери, яке тоді знаходилося на території Османської імперії. Поблизу цього містечка було створено та на козацькій раді 5 квітня 1710 року ухвалено «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького».
Навчався в Києво-Могилянській академії, де його вчителем був професор філософії Стефан Яворський. Добре володів українською, польською, церковнослов’янською, болгарською, італійською та іншими мовами.
Боровся з корупцією ще тоді…
Шість статей Конституції спрямовані проти зловживання владою і на боротьбу з корупцією. Цей термін вживають у написаному староукраїнською мовою оригіналі тексту. Зокрема гетьманові заборонялося «на свій персональний пожиток використовувати військовий скарб, а задовольнятися лише своїми оброками та приходами, які кладуться на булаву та його гетьманську особу». Ще один антикорупційний пункт був проти пільговиків, які вибили собі звільнення від повинностей.
Конституція закріпляла кордони
Документ окреслював державні кордони. Планувалося закріпити межі України такими, якими вони були за Богдана Хмельницького. Війську Запорозькому вимагали повернути всі землі та привілеї. Дніпро та землі вздовж нього повинні належати Війську Запорозькому. Козаки та вільні селяни не повинні виконувати примусові роботи.
Бачив замість монарха чи гетьмана Президента?
Радикально новим було поняття «вільний народ». Йшлося не про шляхетні родини, не про еліту, а про все населення, що має права на самоврядування, самовизначення, договірні відносини з владою. Якщо монарх не виконував зобов’язань, народ мав право розірвати з ним стосунки. Замість довічної влади фактично вводилася виборна. Монарх або гетьман набував повноважень скоріше Президента.
Син став відомим у Франції
Син Григор Орлик вписаний в історію не лише України, а й… Франції. Адже він був агентом дипломатичної служби короля Франції Людовика XV, виконував таємні місії. Він називав себе сином «голови козацької запорізької нації». Саме так зазначено в шлюбному контракті з представницею старовинного шляхетного французького роду.
Мав прекрасну дружину
Дружина українського гетьмана Ганна, освічена та інтелектуальна жінка, допомагала йому, а потім сину Григору вести справи, вела листування з німецькими князями, польськими магнатами та шведськими королями. Після 40 років їй довелося розділитися з чоловіком, у Польщі разом із дітьми переховуватися у монастирі від московських шпигунів. Коли Ганні було 64 роки, шведський король Фредерік I призначив їй пенсію.
Нагадаємо, у Київській області будують інклюзивне містечко для військових.
У Львові оголосили про завершення всеукраїнського архітектурного конкурсу на проєкт відновлення музею генерала Романа Шухевича, будівлю якого раніше знищив російський дрон.
Про проєкт переможця розповів мер Львова Андрій Садовий.
За інформацією Садового, будівля збереже свій історичний вигляд.
А новий простір біля озера та пам’ятника буде наповнений освітніми, культурними та меморіальними елементами.
Загалом на конкурс з відновлення музею Романа Шухевича надійшло сім проєктів. Їх оцінювало журі з архітекторів, науковців, музейників, представників міської та обласної ради.
Нагадаємо, Нова пошта заплатить українцям за знищені посилки.
У Чернівцях у центральному парку імені Шевченка працюватиме новий парк казкових персонажів.
Про це повідомила директорка директор у КП “Центр культури та дозвілля ім.Т.Шевченка” Марта Шумілова-Лисякова.
За словами посадовиці. з кінця липня на місці парку світлових ілюмінацій Lights&Dreams з’явиться тематичний парк казкових персонажів “Світ велетнів”.
Головними героями парку стануть добрі та злі велетні з легенди про Долину Туманів, що “оживуть” за допомогою аніматорки.
Понад 30 анімованих фігур велетнів до 5 метрів заввишки будуть взаємодіяти та розмовляти з гостями голосами відомих українців. Прототипами головних героїв стали Володимир Горянський, Павло Зібров, Ольга Сумська, Віталій Борисюк, Михайло Заливако, LAUD, Анатолій Анатоліч та інші.
30 червня закінчив свою роботу тематичний парк світлових ілюмінацій Lights&Dreams, що працював на території парку ім. Шевченка з 5 квітня. Протягом цього періоду парк відвідали десятки тисяч мешканців Чернівців та гостей міста. Частина виручених коштів від продажу квитків буде передана на потреби ЗСУ.
Нагадаємо, на Київщині відбудовують п’ятиповерхівку, яку пошкодила російська ракета.
Кабінет міністрів планує, починаючи з 2025 року, поступово повернути гроші з Дорожнього фонду на дороги.
Про це повідомляється у бюджетній декларації на 2025-2027 роки, текст якої опублікував народний депутат України Ярослав Железняк.
У 2024 році в Україні всі гроші з Дорожнього фонду розміром 94,7 млрд грн спрямували на потреби безпеки й оборони. Починаючи з наступного року, Дорожній фонд почнуть відновлювати:
