Суспільство
Львів’яни створюють «витриманий» хліб, який вистоюють у формах із лози
Львівська пекарня «Млин» створює випічку на власновиведеній живій заквасці, з холодною довготривалою ферментацією, пише newfood.media.
Пекарня працює з 2018 року. За цей час їй вдалося суттєво розширити асортимент, і нині «Млин» пропонує хліб, хлібобулочні вироби, високоякісні солодощі, і навіть має власний інтернет-магазин.
Окрім живої закваски технологія виробництва галицького хліба передбачає використання у якості основи цільнозернового борошна жорнового помелу, вистоювання тіста у формах з лози та відлежування в цупкому льняному полотні.
Довготривала холодна ферментація тіста займає 18 годин за температури –4°.
Як стверджує виробник, готовий хліб не втрачає своїх смакових властивостей та зовнішнього вигляду впродовж 7-10 діб.
«Справжній хліб не є продуктом випічки. В основному це — продукт ферментації тіста. Що довше тісто ферментується, то правильнішим формується його смак та аромат», — говорять у компанії.
Наталія Головатська – співвласниця пекарні – раніше жила в Канаді. Створити хлібопекарський бізнес було її давною мрією, яку вдалося реалізувати саме в Україні.
Читайте також: «Здорова їжа — здорові родини». Як біопрепарати від БТУ-ЦЕНТР безпечно позбавлять овочі від шкідників
Вона зазначає, що карантин не дуже вдарив по пекарні. Продажі впали лише на 20-25%. У перші два місяці працювала лише пекарня, розташована на фермерському ринку «Шувар». Дві торгові точки довелося закрити. Одна з них досі не відновила роботу.
Після виходу з карантину «Млин» набрав ще кілька пекарів та відкрив дві нові торгові точки.
Читайте також: Сироварня на вогні: як українка заснувала бренд Formaggio olive і використала європейський досвід
Нагадаємо, у столиці відкрили турцентр, де продаватимуть пиріг Kyiv Pie.
Як ми повідомляли раніше, українська компанія створила цукерки з чилі і підсолоджувачів.
Усі фото: newfood.media.
Суспільство
Про відбудову
Що планують зробити?
- кабінети лікарів;
- приміщення для щеплень;
- зону реабілітації.
Коментарі
Суспільство
Біотехнологиня та вчителька пішли зі своїх робіт, щоби розвивати прифронтове Запоріжжя. А тепер попри обстріли навчають молодь урбаністики, а жінок — робототехніки. Повну історію героїнь ми розказали на ютуб-каналі ШоТам.
Історія героїнь випуску
Світлана Мамай готувала дітей до успішного складання ЗНО у приватній школі. Та її цілі змінилися, коли на Запоріжжя полетіли ракети, а на околицях точилися бої. Тоді одразу зупинили навчання, а Світлана бачила себе лише у волонтерстві.
«Усе було досить сумбурно — невідомо, що далі. Розгублені діти, розгублена певною мірою я, втрата соціальних напрацювань, які в мене були. Тобто те, що в мене було важливим у викладанні — взаємодія з людьми, це енергетика, яку ти можеш отримувати, — воно повністю зникло», — поділилася культурна менеджерка ГО «Молодь Онлайн» Світлана Мамай.
Читайте також: Підприємець із Вінниці відкрив енергонезалежну реберню на воді (ВІДЕО)
У волонтерському штабі вона зустріла Анастасію Торянік, яка полишила роботу в біотехнологічній кампанії, аби надавати гуманітарну допомогу. Світлана та Анастасія спрацювалися і скоро опікувалися волонтерськими групами.
Та невдовзі ГО, яка координувала штаб, припинила роботу. Колежанки опинилися перед вибором: повертатися до звичних справ чи повністю йти в активізм. Тож вони долучилися до ГО «Молодь Онлайн», якій саме бракувало лідерок.
Тепер Анастасія організовує навчання для молоді Запоріжжя, а Світлана займається урбаністикою.
Про те, як активістки розвивають громадське життя у власному місті, дивіться повне відео на ютуб-каналі ШоТам. Це відео створили завдяки підтримці Уряду Канади в межах проєкту «Голос жінок і лідерство Україна», що впроваджує Український Жіночий Фонд.
Раніше ми писали, як режисерка відкрила власну кіностудію: 17 років до мрії (ВІДЕО).
Фото: ютуб-канал ШоТам
Коментарі
Суспільство
- англійською;
- польською;
- німецькою;
- французькою;
- іспанською.
Коментарі