Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Лікарка з віддаленого села на Харківщині створила сучасну приватну практику

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Сімейна лікарка з маленького села Козіївка Харківської області Алла Столова відкрила приватну практику і попри поважний вік і труднощі створила для сільських пацієнтів комфортні умови, не гірші, ніж у місті.

Про це пише Слобідський край.

Алла Столова тривалий час працювала лікаркою в Козіївці. Спочатку – дільничним терапевтом, потім головним лікарем сільської лікарні. Згодом медзаклад у селі перетворилася на амбулаторію.

Коли почалася медична реформа, Алла Столова першою в районі набрала мінімально необхідну кількість пацієнтів – 1800. Згодом пацієнтів було понад 2000. І хоча лікарка вже була на пенсії, у 2018-му вона вирішила піти «у вільне плавання».

Читайте такожВідроджуємо дух ремісництва. Як любов до крафту перетворилася на виробництво свічок

Алла Олександрівна стала цікавитися темою реформи, спілкувалася з однокурсниками, колегами з інших міст. Лікарка згадує, як у 2018 році потрапила на конференцію, що перевернула її уявлення про сімейну медицину та стала відправною точкою для прийняття рішення створити ФОП. Тоді у Львові зібралося засідання, присвячене оновленню медичної класифікаційної програми, приїхали представники з Євросоюзу, північних країн, Австралії та інших куточків світу.

На конференцію після великого відбору запросили 50 лікарів первинної ланки з усієї України. Запрошення отримала і Алла Столова.

«Це була дуже надихаюча подія. Я тоді зрозуміла, що нема нічого неможливого. Треба тільки дуже цього хотіти», – згадує лікарка.

«Я тоді вже була пенсіонеркою і мала б сидіти на місці. А мені хотілося змін. У повітрі висіло це відчуття невідворотних змін», – додала пані Алла.

Читайте такожФішинг-туризм в Україні. Куди їхати за вдалим уловом?

Тоді Алла Олександрівна вперше подумала, чи не відкрити їй приватну справу. Але заважало багато страхів: відсутність прикладу в нашому регіоні, страх починати щось нове, та ще й умов для цього в маленькому селі зовсім не було.

Але далі справа реформи набирала обертів і на Харківщині, почали створюватися ФОПи, деякі лікарі укладали декларації, і це додало лікарці з Козіївки впевненості у своїх силах.

Наприкінці 2018 року Алла Столова дізналася, що Харківщина єдина з усієї України долучилася до Швейцарсько-німецького проєкту «Ефективна первинна медицина в громаді», що фінансується ЄС.

Лікарка отримала запрошення на програму для лікарів, які хочуть відкрити приватну практику. І із задоволенням занурилась у навчання.

Читайте такожОзеленення замість бетону. Євгенія Кулеба про те, як створити сквер у великому місті

Для лікарів були організовані семінари, тренінги, практикуми. З ними ділилися досвідом їх колеги, експерти розповідали про світові практики та про те, як саме відкрити приватну практику в первинній медицині.

Алла Олександрівна із захватом розповідає про своїх колег, які також училися за цією Програмою та надихали її своїм прикладом.

Після завершення програми Алла Столова почала створювати свою приватну практику. Процес цей був нелегким. І на цьому шляху їй продовжували допомагати експерти Програми консультаціями і порадами. Тільки на отримання ліцензії пішло три місяці. Усіма документами жінка займалася сама. Довелося опанувати комп’ютер, навчилася користуватися Інтернетом. Удень вона займалася пацієнтами, а вночі – документами. Вивчала, читала, друкувала, шукала інформацію, редагувала і знову відправляла документи в Київ.

Читайте такожОдна здача крові може врятувати три життя. Історії українців, які стали донорами

Але найскладніше було знайти приміщення для приватного кабінету. За словами Алли Столової, вона отримала багато відмов. Чомусь не підтримували в селі її ініціативу. Довелося тимчасово орендувати приміщення, яке згодом виявилося замалим для лікарської амбулаторії.

І тоді Алла Столова взяла в оренду напівзруйнований колгоспний готель. Ремонтувати там довелося все: від покрівлі до підлоги. Увесь ремонт лікарка робила за власні кошти. Допомагала жінці тільки її родина. Робили так, щоб затишно було і людям похилого віку, і немовлятам.

Навіть приміщення для очікування називають у цьому закладі не приймальним відділенням, а вітальнею. Дитячий куточок, м’які меблі, телевізор і кулер з джерельною водою – очікуючи прийому лікаря, пацієнти одночасно і відпочивають. Крім вітальні, є два оглядові кабінети і санвузол.

Читайте також«‎Індекс допомагає молоді бути почутою»‎. Як завдяки опитуванню змінюються українські міста

Після того, як приміщення було готове, лікарка закупила обладнання для надання первинної допомоги: апарати для вимірювання тиску, пульсоксиметри, безконтактні та електронні термометри, обладнання для маніпуляційного кабінету, кардіограф тощо.

А вже згодом уклала договір з Національною службою здоров’я на пакет послуг з первинної медицини. До речі, цей пункт підготовки був найпростішим, згадує лікарка.

У 2020-му жінці вдалося втілити свою мрію – відкрити ФОП. На сьогодні з лікарем загальної практики – сімейним лікарем Аллою Столовою уклали декларації 1553 пацієнти. З усіма ними вона працює сама. Допомагає медсестра, а незабаром почне працювати ще одна помічниця.

Нагадаємо, на Житомирщині відкрили нове відділення екстреної медичної допомоги.

Як ми повідомляли раніше, на Вінниччині відкрили новий кардіоцентр

Усі фото: slk.kh.ua.

Підтримай ШоТам

Суспільство

У Полтаві відкрили пам’ятник архітектору Леву Вайнгорту

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Полтаві відкрили пам’ятник Леву Семеновичу Вайнгорту — головному архітектору міста у 1939-1970 роках.

Про це пише poltava.to.

Архітектор свого часу відтворив історичний вигляд Круглої площі після війни, не дав розвалити дзвіницю на Соборному майдані, відновив Білу альтанку, звів будівлю театру ім. М. Гоголя та меморіал Солдатської слави, зберіг малоповерхову забудову у центрі міста.

Скульптура архітектора виконана з бронзи, а біла колона, на яку він спирається — із залізобетону. Фігуру Вайнгорта виготовили висотою у 184 см, він зображений у піджаку, з краваткою та кульковими ручками у кишені. Висота колони — 317 см.

Читайте такожВсі айтівці живуть на Балі? Співзасновник IT-Camp про безкоштовне навчання діток і попит на хороших фахівців

Уся композиція розташована на невеликому п’єдесталі та відтворює одну з відомих фотографій Вайнгорта на Білій Альтанці, що була опублікована у книзі «Провінційний архітектор» Бориса Тристанова. Загальна вартість усього проекту оцінюється у півмільйона гривень.

Пам’ятник встановили поряд з будівлею на вул. Зигіна, 1 — за Полтавською ОДА, біля адмінбудівлі, в якій розташовуються, зокрема, Господарський суд Полтавської області та департамент будівництва ПОДА. Раніше в цій будівлі розміщувався виконавчий комітет, де і працював Лев Вайнгорт.

Поруч із пам’ятником облаштована експозиція фотографій з приватного архіву Лева Семеновича, зокрема, будівель, до відновлення та будівництва яких він має безпосереднє відношення.

Автори пам’ятника — скульптори Дмитро Коршунов і Валерій Голуб та архітектори Артур Ароян і Василь Шулик.

Нагадаємо, на Житомирщині відкрили монумент на честь легендарної отаманші Марусі.

Фото: poltava.to.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Як кози допомагають лікувати дітей з аутизмом (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Тетянині кози допомагають лікувати дітей з аутизмом. На її фермі “Коза Амальтея” вже живуть 27 тварин.

А господиня виготовляє більше 10-ти видів сиру.

З початком війни Тетяна Страмнова з родиною мали втікати з рідного Донбасу.

Прихисток знайшли у Музиківці на Херсонщині. Потрібно було годувати двох дітей з аутизмом і купувати дім.

Спробували розводити перепелів, та справа не пішла. І тоді господиня обміняла увесь пташиний виводок на одну козу.

Читайте такожШукає добро на війні. Як радянський дисидент Анатолій Лютюк почав волонтерити на Донбасі, та до чого тут казки

Ферма розрослась, а діти допомагають глядіти кіз. У спецшколі помітили: Тетянині син та донька більш соціалізовані.

Так Тетяна задумалася про козотерапію. Розробила методи навчання для дітвори з РАС.

«Якщо хоча б одна дитина завдяки моїм козам змогла побороти страх – все не дарма»,— каже Тетяна Страмнова.

Жінка бере участь у грантовому конкурсі Червоного хреста. А батьки й діти повертаються з ферми щасливими.

Нагадаємо, «Олені Святого Миколая» збирають подарунки для дітей з Донбасу.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

«Сільпо» почав тестувати українські електромобілі Konyk для доставки

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Компанія «Електропрайд», що постачає електромобілі під брендом Konyk, надала два екземпляри рітейлеру «Сільпо» у рамках пілотного проекту.

Про це пише ubr.ua.

Компанія тестує автівки для надання послуг із доставки замовлень із мережі магазинів «Сільпо». Остаточне рішення щодо продовження співпраці з розробником моделі буде ухвалюватися окремо за результатами пілотних випробувань.

Читайте також: П’ять українських виробників електросамокатів та електровелосипедів

Директор компанії-розробника «Електропрайд» Костянтин Сіпайло зазначив, що тримісячний досвід експлуатації Konyk у службі доставки «Сільпо» показав хороші результати. За його словами, в умовах осінньо-зимового періоду експлуатація двоколісного транспорту є вкрай проблематичною, а електромобілі компанії позбавлені цього недоліку.

Зазначається, що на електромобілях Водій і вантаж захищені від снігу та дощу, є обігрів, машина більш стійка на дорозі в умовах ожеледиці або снігу. При невисокій ціні самої машини — це відмінна альтернатива дво- та триколісним відкритим електроскутерам. Цей фактор часто є вирішальним для замовника.

Відомо, що електромобіль Konyk створено на китайській платформі. Українські інженери удосконалили «ходову», переробили батарею, внесли конструктивні зміни до силової частини та багажного відділення.

Читайте також: Українець самотужки змайстрував електромобіль із запасом ходу 60 км

Костянтин Сіпайло ззазначив, що електромобілями Konyk вже зацікавилися декілька покупців, включно з ресторанами та сервісами доставки запчастин для автомобілів. У базовій комплектації вантажний електромобіль коштує $6,5 тис., а його пробіг на одному заряді становить близько 100 км. Від звичайної розетки батарея повністю заряджається за 3,5 години, але розробники планують додати швидку зарядку, яка скоротить цей процес до години.

Нагадаємо, в Україні створили електричну вантажівку-трансформер вартістю $16 тис.

Як ми повідомляли раніше, в Україні на основних трасах побудують швидкісні електрозарядки.

Фото: ubr.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Шопочитати

Суспільство1 день тому

«Ніхто не очікував, що монахині відкриють бізнес». Як черниці з Івано-Франківщини запустили успішну власну справу

Колись вона уявляла монастир місцем, де лише моляться. Тому довго не наважувалася прийти до нього....

Суспільство2 дні тому

Шукає добро на війні. Як радянський дисидент Анатолій Лютюк почав волонтерити на Донбасі, та до чого тут казки

Дисидент та художник Анатолій Лютюк переїхав до Естонії понад 40 років тому. Після боротьби з...

Суспільство4 дні тому

«Нас вважали диваками, а ми хотіли свободи». Історія родинної екоферми «Лиманська коза» на Херсонщині

Залишити місто та створити екоферму з виробництвом сиру – це не було планом, але стало...

Спорт5 днів тому

«Перш за все, я спортсмен». Як двірник із Херсона у 49 років став чемпіоном світу з джиу-джитсу

Двірник став чемпіоном світу. Або ж чемпіон світу працює двірником? Це історія про 49-річного херсонця,...

Суспільство6 днів тому

Врятувати 1909 пляшок. Як на Закарпатті артисти створили Lay Bottle – майстерню посуду з використаних пляшок

Закарпатські артисти Василь Полажинець та  Вероніка Вітерець створили власну майстерню посуду з використаних пляшок. Тепер...