Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«‎Індекс допомагає молоді бути почутою»‎. Як завдяки опитуванню змінюються українські міста

Українські міста один за одним запроваджують проєкти, які допомагають змінити життя на краще. І це можливо зробити завдяки… опитуванню! Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA)

Партнерський матеріал

Опубліковано

Українські міста один за одним запроваджують проєкти, які допомагають змінити життя на краще. І це можливо зробити завдяки… опитуванню! Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) запустив в Україні муніципальний Індекс благополуччя молоді (ІБМ), який допомагає молоді бути почутими. Крім того, таке опитування допомагає містам побачити сильні і слабкі сторони та яких саме змін вони потребують. І вже є чудові результати! Міста встановлюють відеокамери, щоб зробити безпечною найтемнішу вулицю, запускають проєкти для навчання молоді та розвивають інші галузі. Не відстає у цьому і Львів. У 2019 році місто долучилось до ініціативи за підтримки міського молодіжного простору МолоДвіжЦентр.Львів та КУ Інститут міста.

Як завдяки опитуванню змінюється Львів, які результати отримали та яких проєктів чекати у місті Лева – читайте у нашому матеріалі. 

Роман Цудний

Роман Цудний

Проєктний менеджер Львівського міського молодіжного простору МолоДвіжЦентр.Львів. Координатор проєкту “Індекс благополуччя молоді” у Львові.

Довідка. UNFPA, Фонд ООН у галузі народонаселення є провідною агенцією ООН, яка зосереджує свою роботу у сфері гендерної рівності, репродуктивного здоров’я та розбудови потенціалу молоді. У 2019 році UNFPA Україна та Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. розробили Індекс благополуччя молоді. Це онлайн-інструмент для допомоги муніципалітетам у вдосконаленні молодіжної політики та проєктів щодо розвитку молоді. Індекс визначають по 7-ми важливих темах – освіта, здоров’я, економічні можливості, участь у політичному житті, участь у громадському житті, інформаційні та комунікаційні технології, безпека та захищеність. До ініціативи вже долучитись 10 міст України. На основі опитування молоді та офіційної статистики міські органи управління отримують дані для ухвалення обґрунтованих рішень. Долучитись до ініціативи можна тут.

Створили МолоДвіжЦентр, щоб допомогти молоді розвиватись

Львів – молодіжне місто, і ми намагаємось зробити все для того, аби молодим людям тут було комфортно. Для цього і працює наш МолоДвіжЦентр. Ще у 2018 році місто виграло конкурс «Молодіжна столиця України 2018», і основним завданням перед нами було створити молодіжний форум. Крім того, наш міський голова оголосив, що місту потрібні молодіжні центри. Адже місця, де молодь могла б розвиватись, просто не було. Так ми почали працювати, й у 2020 році відкрили МолоДвіжЦентр.  Зараз у місті вже ціла мережа молодіжних просторів ТВОРИ!, зокрема три такі центри, кожен з яких відповідальний за певну тематику. От ми працюємо над стратегією підвищення якості роботи громадських організацій, тобто це соціальні ліфти, неформальна освіта для молоді та різноманітні курси. 

До речі, перед тим як відкривати МолоДвіжЦентр, ми зробили опитування серед молоді Львова за допомогою ботів. Отримали понад 70% так. І вже спираючись на ці цифри, почали працювати. 

Такі центри – це чудова можливість для молоді проводити час з користю. Вони можуть тут працювати за ноутбуком чи просто спілкуватись. Є величезна проблема, що активній молоді чи громадським організаціям ніде збиратись чи проводити події. Центри надають таку можливість. 

У 2019 році наше місто долучилося до ініціативи Індекс благополуччя молоді, яку запустили UNFPA. Це чудова можливість завдяки опитуванню перевірити, як йдуть справи у львівської молоді, а також що можна зробити, щоб змінити все на краще. 

Пройди опитування – зміни Львів за 22 хвилини!

Як виміряти рівень благополуччя молоді? Індекс складається з двох етапів. Перший – опитування молодих людей віком від 14 до 35 років. Другий – це статистика міської ради за сімома аспектами, що передбачені муніципальним ІБМ: кількість учнів у середніх загальноосвітніх закладах, результати ЗНО й загальна кількість студентів в ВНЗ та рівень смертності, підліткової вагітності, поширеності ВІЛ тощо. Завдяки спеціальній формулі ці дані сумуються та визначається Індекс благополуччя молоді. Саме таким чином муніципалітет отримує повну картинку і може чітко побачити, наскільки якісно працює молодіжна політика в місті і як її підвищити. Опитування молоді відбувається в 7-х важливих сферах – освіта, здоров’я, економічні можливості, участь у політичному житті, участь у громадському житті, інформаційні та комунікаційні технології, безпека та захищеність. 

Що дає ІБМ місту? Ми отримуємо дані, соціологи допомагають проаналізувати ці цифри, й ми вже вибудовуємо стратегію нашої подальшої роботи.

Інші міста роблять точкові проєкти. Наприклад, у Кременчуці отримали низький показник у сфері безпеки, тому вони на вулицях поставили освітлення та камери. Ти не можеш помацати Індекс, але ці дані допомагають тим, хто працює з молоддю. Завдяки результатам ми розуміємо, що потрібно зробити, аби рівень добробуту тільки зростав.

Читайте також: Відеоспостереження та школа волонтерів. Як у Мелітополі турбуються про благополуччя молоді

Опитування ІБМ у Львові ми розпочали в кінці 2019 року. Ми трохи зачекали, поки пройдуть канікули, бо зима для будь-якого міста – дуже низький період активності. Опитування пройшли 400 респондентів. Ми поширювали інформацію через знайомі громадські організації, університети, розвішували рекламу по місту, розказували про ініціативу у Фейсбуці. Саме опитування займає до 30 хвилин, і тому потрібно було заохотити молодь пройти його до кінця. Тому ми вигадали таке гасло – зміни Львів за 22 хвилини. І це така була мотивація, бо витративши трохи часу, молодь має можливість долучитися до ухвалення рішень на рівні свого міста. Крім того, за кожне опитування людина отримувала бали, які потім можна було обміняти на промокоди. За місяць до проведення опитування ми домовлялися з локальними бізнесами, щоб вони надали знижку чи подарунки. Тому Індекс корисний не тільки для місцевої влади та молоді, а й місцевого бізнесу, який має змогу отримати потенційних покупців. 

Результати дають можливість будувати стратегію

Після проведення опитування Львів отримав результат 0,71 з можливих 1. Насправді я очікував більшого результату. Така вже українська натура. Але насправді я думаю, що якби голосувало моє коло оточення, то результат був би вищий. Кожен живе у своїй бульбашці, для когось вона прекрасна, для когось ні. Але особисто для мене ІБМ у Львові набагато вищий. Найнижчі показники ми отримали у сфері «Політична участь»‎ – 0,54. Ми були дуже здивовані, адже Львів таке активне місто, тут молодь про політику та вибори завжди говорить. Але поки немає з чим порівнювати, тому сподіваємось, що наступні результати будуть вищими. 

Ми не робимо конкретних проєктів по кожній сфері. Бо ми мислимо глобально, й один проєкт, наприклад, «Школа молодого політика»‎ нам картину не змінить. Львів також є учасником ініціативи «Громада, дружня до молоді та дітей»‎ від UNICEF, яка спрямована на підтримку місцевої влади у реалізації ними прав дітей. Тому ми працюємо більше у стратегічному плані. Це все в купі з проєктами та проведення перемовин з комісіями з різних департаментів дасть змогу покращити результат. Наша соціологиня розказувала, що результати дуже залежать від часу проведення опитування. Взимку молодь більш пригнічена, можливо, тому ми отримали результати, які були нижчі за очікувані.

Але ми поставили для себе таку внутрішню ціль, щоб кожен рік Індекс зростав на 0,4. Якщо у 2019 у нас був результат 0,71, то у цьому році очікуємо кращий. 

До речі, багато хто говорить, що завдяки Індексу можна порівняти ситуацію в різних містах. Але я вважаю це не зовсім правильним. Адже кожне місто має свої особливості та кількість молоді. Індекс – чудовий інструмент, який є помічником для аналізу роботи. Тому краще перевіряти роботу конкретного міста за 3-4 роки. Тоді вже буде реальна картина, наскільки місто прогресує та наскільки молоді стає якісніше жити.

Проводимо бізнес-курси та залучаємо молодь до здорового способу життя

Ми намагаємося розвивати економічні можливості молоді. Ще минулого року розробили місячний курс про власну справу, правильне ведення бізнесу та як влаштуватися на першу роботу. Одна людина з групи навіть відкрила свій інтернет-магазин, а троє знайшли хорошу роботу. Але тут питання глобальніше. Ми проводимо зустрічі з місцевим самоврядуванням і потроху лупаємо цю скалу. 

Читайте також: Де знайти роботу без досвіду? Історія студентки, яка стала економісткою у головному офісі UKRSIBBANK

Ще один важливий показник, який досліджує Індекс – здоров’я. Ми плануємо зробити кілька проєктів стосовно здорового харчування та ментального здоров’я. Також проводимо курси з емоційного вигорання та стресостійкості. У львівських молодіжних просторах часто проводимо різноманітні курси з графічного дизайну та запроваджуємо наукові лабораторії.

Обговорювали результати 7 тижнів

Як я вже казав, опитування проводилося по семи субіндексах, де максимальний результат – 1. Після отримання результатів по кожному з них наша команда Львівського міського молодіжного центру провела обговорення, які тривали 7 тижнів. На кожне обговорення ми шукали представників профільного управління, соціологів, представників UNFPA, а також громадського сектору. Останні – це такий голос молоді, адже вони активно працюють у цій сфері і можуть розповісти, що саме потрібно змінити. Ми довго думали, як правильно презентувати результати Індексу, адже зробити просто круглий стіл не має сенсу. Тому вирішили достукатися до людей, які займаються конкретно цими питаннями. До речі, наш формат сподобався колегам з UNFPA. 

Точкових проєктів за кожним із блоків ми вирішили не робити. Бо тут треба дивитися глобальніше і систематично. Але можу сказати головне – місто в стратегуванні та цьогорічній концепції базувалося саме на даних ІБМ. Завдяки результатам опитування ІБМ наші проєктні менеджери та люди, які займаються розвитком молоді, мають змогу отримати відповідь на питання для чого і навіщо вони працюють. І це не просто вигадані проблеми – ми маємо конкретні цифри. І якщо для звичайної людини цифра 0,71 нічого не каже, то для тих, хто працює з молоддю, це надзвичайно важливо. 

Суспільство

“Дитяча залізниця” розпочинає новий сезон: у яких містах буде відкриття

Опубліковано

Українська дитяча залізниця готується до відкриття нового сезону у містах країни. Це особливе місце, де діти та їх батьки можуть насолодитися поїздкою вузькоколійкою, дізнатися більше про світ залізниці та спостерігати за роботою юних залізничників.

Про це повідомляє УЗ.

Дитяча залізниця – це не лише розважальна атракція, а й важливий аспект соціальної діяльності Укрзалізниці. Тут молоді залізничники навчаються професійним навичкам машиністів, колійників, провідників та чергових.

Перед початком нового сезону учні пройшли теоретичну підготовку, а працівники залізниці провели ремонти, щоб забезпечити безпеку пасажирів. Понад 2,5 тисячі юних спеціалістів готові розпочати роботу.

Читайте також: Глиняні стіни та сучасна техніка. У Мринській громаді волонтери та місцеві відновили сторічну школу-мазанку

Сезон почнеться у Києві, Львові, Рівному та Дніпрі.

Графік руху потягів

  • Київ: урочисте відкриття сезону — 27 квітня. Рух поїздів у травні, вересні та жовтні в суботу та неділю з 10:00 до 19:00. У червні-серпні — по четвергах та п’ятницях з 11:00 до 17:00, у вихідні дні з 10:00 до 19:00.
  • Дніпро: відкриття сезону — 4 травня. У травні, вересні та жовтні поїзди відправляються у вихідні дні з 10:00 до 18:00. Літній графік: щоп’ятниці з 12:00 до 18:00, у вихідні з 10:00 до 18:00.
  • Львів та Рівне: відкриття сезону 11 травня. У Львові рух поїздів по п’ятницях, суботах та неділях. На вихідних з 11:00 до 13:45 та з 15:00 до 17:45, по п’ятницях з 12:00 до 16:45. У Рівному: по п’ятницях з 11:00 до 16:30, щовихідних з 10:00 до 17:30, у травні, вересні та жовтні — лише по суботах та неділях.

Нагадаємо, у Чернівцях студенти проведуть благодійний ярмарок.

Фото: УЗ

Читати далі

Суспільство

7 книжок від українських військових та журналістів, які побували на передовій: про війну, любов та сімʼю

Опубліковано

За останні роки було опубліковано безліч книг про російсько-українську, яка почалася в 2014 році. З плином часу ця література розширюється, оскільки війну описують у репортажах, нарисах, оповіданнях, поезії, ба навіть у дитячій літературі. Автори воєнної літератури різні, як і кожний край України, але всіх їх об’єднує глибока любов до рідної землі. Вони доводять це, захищаючи її як словом, так і ділом.

Редакція ШоТам підготувала добірку з семи книжок від військових, які варто прочитати кожному українцю.

“Історії та війни”, Юрій Гудименко, 2023 рік

фото: видавництво “Folio”

Про автора:
Юрій Гудименко народився у 1987 році. Він є українським політичним діячем і лідером Руху “Демократична Сокира”. Попередньо працював блогером, телеведучим і публіцистом. Після вторгнення Росії в Україну приєднався до Збройних Сил України, працював сапером і отримав поранення.

Опис:
“Це не зовсім звичайна книга. Тут немає сюжету, немає персонажів, які затримуються надовго. Це – збірка текстів, промов, історичних нарисів, які я писав і пишу донині. Тут є смішні тексти і тексти несмішні, є слова, які я писав у доброму гуморі й ті, які я писав у шпиталі, не бувши певен, що колись встану на ноги. Є навіть тексти, за які мені соромно, але вони все одно будуть тут, у книзі, тому що я їх говорив і я їх написав”, – каже про свою книгу автор.

 “Хто ти такий?”, Артем Чех, 2021 рік

фото: видавництво “Meridian Czernowitz”

Про автора:
Артем Чех народився 13 червня 1985 року в Черкасах. Він автор 12 прозових та нон-фікшн книжок, а також головний редактор проектів “94 дні. Євромайдан очима ТСН” та “Війна очима ТСН”. Чех також служив у лавах Збройних Сил України з 2015 по 2016 рік. 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, повернувся до лав ЗСУ.

Опис:
У романі, автобіографічному для майже дорослого Тимофія, постійно звучить питання: “Хто я такий?”. Контужений війною Фелікс, мучитель і наставник малолітнього Тимофія, час від часу запитує його це. Шлях від цього першого питання до останнього є невід’ємною частиною процесу виховання будь-якого героя.

Для Артема Чеха, цей шлях виявляється особливим – він виростає в тіні чужої війни, яка навчає його несподіваним урокам, готуючи до власної боротьби, яку ми, прочитавши роман, не знайдемо, але можливо, розкриємо всі ті ініціації, які формували нас у доросле життя.

“Полон”, Валерія “Нава” Суботіна, 2024 рік

фото: видавництво “Folio”

Про авторку:
Валерія Андріївна Суботіна, позивний “Нава” – українська журналістка,  викладачка, поетка,  військовослужбовиця, майор Національної гвардії України, учасниця російсько-української війни.  Кандидат наук із соціальних комунікацій (2014).

Опис:
Українські військові тримали оборону в Маріуполі протягом 86 днів. З метою збереження життів та порятунку поранених, вони припинили оборону за наказом вищого військового командування і мали здатися в “почесний полон” з умовою обміну через 3-4 місяці.

Одна з учасниць, Валерія Суботіна, провела у полоні понад 11 місяців, описавши в книзі всі випробування, які вона пережила. Це включало постійне спостереження, контроль, нелюдські умови утримання, критичний дефіцит їжі та води, допити та катування, а також дезінформацію та пропаганду ворога. Незважаючи на це, Валерія залишилася міцною та стала свідком злочинів Російської Федерації.

“Сліди на дорозі”, Валерій Маркус (Ананьєв), 2018 рік

фото: самвидав Валерія Ананьєва

Про автора:
Валерій Маркус – український письменник, військовий, ветеран українсько-російської війни, мандрівник. В АТО хлопець вів власний блог про військову службу, війну й неприкриті та часом жорстокі армійські реалії, які він переживав у ті часи. Валерій почав писати свою книгу “Сліди на дорозі” ще у 2015 році, але через службу призупинив цю діяльність.

Опис:
Ця книга – унікальний досвід. Перший твір про війну на Сході України, який дозволяє читачеві пережити події на власній шкірі. Ви відчуєте кожний момент напруження, кожен вибух, кожен лист до коханої на фронті. За допомогою близько 100 QR-кодів, вбудованих у текст, ви зможете переглядати відео та фотоматеріали реальних подій, які стали основою для цієї книги. Весь матеріал був знятий на фронті в 2014 році, без жодної постановки.

“Бахмут”, Мирослав Лаюк, 2023 рік

фото: видавництво “Ukraїner”

Про автора:
Лаюк Мирослав – український письменник і поет, також військовий репортер. Він опублікував кілька збірок поезії та романів, які відзначені престижними літературними преміями. Працював фронтовим репортером під час повномасштабного збройного конфлікту в Україні, включаючи битву за Бахмут у березні 2023 року. Він також є ведучим на радіо “Old Fashioned Radio” і проживає в Києві.

Опис:
Під час найінтенсивніших боїв за Бахмут узимку та в березні 2023 року письменник Мирослав Лаюк і фотограф Данило Павлов перебували разом з українськими військовими та місцевим населенням у місті та його околицях. Вони спостерігали за артилерійськими обстрілами та вуличними боями, ділилися днями й ночами з піхотинцями, артилеристами, медиками, капеланами, рятувальниками та дітьми. Результатом їхніх поїздок стала книжка, що складається з репортажів та есеїв, які розповідають про дійсність війни.

“Тільки не пиши мені про війну” (поезія), Павло Вишебаба, 2023 рік

Про автора:
Павло Вишебаба – український екоактивіст, музикант та письменник. Співзасновник та голова ГО “Єдина планета”, посланець з питань толерантності ПРООН в Україні. 24 лютого 2022 року він пішов у військо і зараз є командиром відділення у 68 окремій єгерській бригаді ім. Олекси Довбуша.

Опис:
Поезія – це тендітний танок душі, де слова переплітаються з музикою. Вона піднімає нас над звичайними справами, відкриваючи двері до світу почуттів, спогадів, смутку та мрій. Поезія надає нам змогу знову відчути красу світу, нагадуючи про потужну силу слова, яке здатне змінити життя.

Вона – це кришталева нитка, яка об’єднує нас з усім світом та дарує безсмертя, зберігаючи миті у вічності й заставляючи наше серце зупинятися перед красою.

Поети відчувають та описують стани та почуття людей і суспільства, а військовий і поет Павло Вишебаба став одним з таких трансляторів. Його вірші, декламовані прямо з війни, торкнулися сердець сотень тисяч українців у всьому світі, а тепер ці рядки увійшли до його дебютної збірки поезій.

“Котик, Півник, Шафка”, Олександр Михед,

Про автора:
Олександр Михед – письменник, автор восьми книжок, член Українського ПЕН. Вибрані есеї та фрагменти творів перекладено десятьма мовами. Учасник літературних резиденцій у Фінляндії, Латвії, Ісландії, США та Франції. Зараз військовий у Збройних силах України. 

Опис:
Котик, Півник і Шафка, врятовані з руїн Бородянки під Києвом під час російських обстрілів, виглядають як персонажі казки, але вони дійсно існують. Вони готові боротися та попереджати про небезпеку, захищаючи родину Лізи, Андрія і їхніх онуків. Ця родина, що пережила багато поколінь історії, стає сильнішою, ніж будь-коли. Шафка, яку нагріли дідусеві руки, подарований Півник на свято, і врятований Котик втілюють силу та незламність, даруючи надію на майбутнє, коли рани затягнуться, але пам’ять про минуле зло залишиться. Очікування на перемогу завжди присутнє.


Читати далі

Суспільство

У Києві запускають групи психологічної підтримки у школах

Опубліковано

У Києві відбудеться запуск нового проєкту зі створення груп швидкої ментальної підтримки в закладах освіти «Ментальна Варта», що реалізується в межах проєкту «Bloomberg Philanthropies».

Про це повідомляє Київська міська рада.

У межах проєкту групи психологів приїжджатимуть до шкіл, де учні, їхні батьки, вчителі чи інший персонал потребуватимуть ментальної допомоги через надзвичайні ситуації (ракетні обстріли, суїциди, булінг). Окрім того, розроблять онлайн-сервіс для психологічної підтримки.

«Діти під час війни стають особливо вразливими до психологічних травм. Групи реагування допоможуть їм впоратися з травмою, отримати необхідну психологічну підтримку та відновити емоційний стан», – повідомила директорка Департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян.

Читайте також: Анонсували проєкт, який буде вчити ветеранів писати та ставити п’єси в театрі

Наразі вже провели понад 50 тренінгів серед педагогів і психологів, під час яких обрали та підготували команди швидкого реагування. Тренінги проводяться для того, щоб навчити персонал надавати оперативну психологічну підтримку в разі виникнення кризових ситуацій у навчальних закладах.

Проєкт діятиме в межах унікального Київського психологічного протоколу, що враховує специфіку українських реалій та потреби всіх учасників освітнього процесу.

Нагадаємо, в Києві демонтують МАФи, замість яких облаштують тротуари та велодоріжки.

Фото: КМР

Читати далі