Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«‎Індекс допомагає молоді бути почутою»‎. Як завдяки опитуванню змінюються українські міста

Українські міста один за одним запроваджують проєкти, які допомагають змінити життя на краще. І це можливо зробити завдяки… опитуванню! Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA)

Партнерський матеріал

Опубліковано

Українські міста один за одним запроваджують проєкти, які допомагають змінити життя на краще. І це можливо зробити завдяки… опитуванню! Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) запустив в Україні муніципальний Індекс благополуччя молоді (ІБМ), який допомагає молоді бути почутими. Крім того, таке опитування допомагає містам побачити сильні і слабкі сторони та яких саме змін вони потребують. І вже є чудові результати! Міста встановлюють відеокамери, щоб зробити безпечною найтемнішу вулицю, запускають проєкти для навчання молоді та розвивають інші галузі. Не відстає у цьому і Львів. У 2019 році місто долучилось до ініціативи за підтримки міського молодіжного простору МолоДвіжЦентр.Львів та КУ Інститут міста.

Як завдяки опитуванню змінюється Львів, які результати отримали та яких проєктів чекати у місті Лева – читайте у нашому матеріалі. 

Роман Цудний

Роман Цудний

Проєктний менеджер Львівського міського молодіжного простору МолоДвіжЦентр.Львів. Координатор проєкту “Індекс благополуччя молоді” у Львові.

Довідка. UNFPA, Фонд ООН у галузі народонаселення є провідною агенцією ООН, яка зосереджує свою роботу у сфері гендерної рівності, репродуктивного здоров’я та розбудови потенціалу молоді. У 2019 році UNFPA Україна та Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. розробили Індекс благополуччя молоді. Це онлайн-інструмент для допомоги муніципалітетам у вдосконаленні молодіжної політики та проєктів щодо розвитку молоді. Індекс визначають по 7-ми важливих темах – освіта, здоров’я, економічні можливості, участь у політичному житті, участь у громадському житті, інформаційні та комунікаційні технології, безпека та захищеність. До ініціативи вже долучитись 10 міст України. На основі опитування молоді та офіційної статистики міські органи управління отримують дані для ухвалення обґрунтованих рішень. Долучитись до ініціативи можна тут.

Створили МолоДвіжЦентр, щоб допомогти молоді розвиватись

Львів – молодіжне місто, і ми намагаємось зробити все для того, аби молодим людям тут було комфортно. Для цього і працює наш МолоДвіжЦентр. Ще у 2018 році місто виграло конкурс «Молодіжна столиця України 2018», і основним завданням перед нами було створити молодіжний форум. Крім того, наш міський голова оголосив, що місту потрібні молодіжні центри. Адже місця, де молодь могла б розвиватись, просто не було. Так ми почали працювати, й у 2020 році відкрили МолоДвіжЦентр.  Зараз у місті вже ціла мережа молодіжних просторів ТВОРИ!, зокрема три такі центри, кожен з яких відповідальний за певну тематику. От ми працюємо над стратегією підвищення якості роботи громадських організацій, тобто це соціальні ліфти, неформальна освіта для молоді та різноманітні курси. 

До речі, перед тим як відкривати МолоДвіжЦентр, ми зробили опитування серед молоді Львова за допомогою ботів. Отримали понад 70% так. І вже спираючись на ці цифри, почали працювати. 

Такі центри – це чудова можливість для молоді проводити час з користю. Вони можуть тут працювати за ноутбуком чи просто спілкуватись. Є величезна проблема, що активній молоді чи громадським організаціям ніде збиратись чи проводити події. Центри надають таку можливість. 

У 2019 році наше місто долучилося до ініціативи Індекс благополуччя молоді, яку запустили UNFPA. Це чудова можливість завдяки опитуванню перевірити, як йдуть справи у львівської молоді, а також що можна зробити, щоб змінити все на краще. 

Пройди опитування – зміни Львів за 22 хвилини!

Як виміряти рівень благополуччя молоді? Індекс складається з двох етапів. Перший – опитування молодих людей віком від 14 до 35 років. Другий – це статистика міської ради за сімома аспектами, що передбачені муніципальним ІБМ: кількість учнів у середніх загальноосвітніх закладах, результати ЗНО й загальна кількість студентів в ВНЗ та рівень смертності, підліткової вагітності, поширеності ВІЛ тощо. Завдяки спеціальній формулі ці дані сумуються та визначається Індекс благополуччя молоді. Саме таким чином муніципалітет отримує повну картинку і може чітко побачити, наскільки якісно працює молодіжна політика в місті і як її підвищити. Опитування молоді відбувається в 7-х важливих сферах – освіта, здоров’я, економічні можливості, участь у політичному житті, участь у громадському житті, інформаційні та комунікаційні технології, безпека та захищеність. 

Що дає ІБМ місту? Ми отримуємо дані, соціологи допомагають проаналізувати ці цифри, й ми вже вибудовуємо стратегію нашої подальшої роботи.

Інші міста роблять точкові проєкти. Наприклад, у Кременчуці отримали низький показник у сфері безпеки, тому вони на вулицях поставили освітлення та камери. Ти не можеш помацати Індекс, але ці дані допомагають тим, хто працює з молоддю. Завдяки результатам ми розуміємо, що потрібно зробити, аби рівень добробуту тільки зростав.

Читайте також: Відеоспостереження та школа волонтерів. Як у Мелітополі турбуються про благополуччя молоді

Опитування ІБМ у Львові ми розпочали в кінці 2019 року. Ми трохи зачекали, поки пройдуть канікули, бо зима для будь-якого міста – дуже низький період активності. Опитування пройшли 400 респондентів. Ми поширювали інформацію через знайомі громадські організації, університети, розвішували рекламу по місту, розказували про ініціативу у Фейсбуці. Саме опитування займає до 30 хвилин, і тому потрібно було заохотити молодь пройти його до кінця. Тому ми вигадали таке гасло – зміни Львів за 22 хвилини. І це така була мотивація, бо витративши трохи часу, молодь має можливість долучитися до ухвалення рішень на рівні свого міста. Крім того, за кожне опитування людина отримувала бали, які потім можна було обміняти на промокоди. За місяць до проведення опитування ми домовлялися з локальними бізнесами, щоб вони надали знижку чи подарунки. Тому Індекс корисний не тільки для місцевої влади та молоді, а й місцевого бізнесу, який має змогу отримати потенційних покупців. 

Результати дають можливість будувати стратегію

Після проведення опитування Львів отримав результат 0,71 з можливих 1. Насправді я очікував більшого результату. Така вже українська натура. Але насправді я думаю, що якби голосувало моє коло оточення, то результат був би вищий. Кожен живе у своїй бульбашці, для когось вона прекрасна, для когось ні. Але особисто для мене ІБМ у Львові набагато вищий. Найнижчі показники ми отримали у сфері «Політична участь»‎ – 0,54. Ми були дуже здивовані, адже Львів таке активне місто, тут молодь про політику та вибори завжди говорить. Але поки немає з чим порівнювати, тому сподіваємось, що наступні результати будуть вищими. 

Ми не робимо конкретних проєктів по кожній сфері. Бо ми мислимо глобально, й один проєкт, наприклад, «Школа молодого політика»‎ нам картину не змінить. Львів також є учасником ініціативи «Громада, дружня до молоді та дітей»‎ від UNICEF, яка спрямована на підтримку місцевої влади у реалізації ними прав дітей. Тому ми працюємо більше у стратегічному плані. Це все в купі з проєктами та проведення перемовин з комісіями з різних департаментів дасть змогу покращити результат. Наша соціологиня розказувала, що результати дуже залежать від часу проведення опитування. Взимку молодь більш пригнічена, можливо, тому ми отримали результати, які були нижчі за очікувані.

Але ми поставили для себе таку внутрішню ціль, щоб кожен рік Індекс зростав на 0,4. Якщо у 2019 у нас був результат 0,71, то у цьому році очікуємо кращий. 

До речі, багато хто говорить, що завдяки Індексу можна порівняти ситуацію в різних містах. Але я вважаю це не зовсім правильним. Адже кожне місто має свої особливості та кількість молоді. Індекс – чудовий інструмент, який є помічником для аналізу роботи. Тому краще перевіряти роботу конкретного міста за 3-4 роки. Тоді вже буде реальна картина, наскільки місто прогресує та наскільки молоді стає якісніше жити.

Проводимо бізнес-курси та залучаємо молодь до здорового способу життя

Ми намагаємося розвивати економічні можливості молоді. Ще минулого року розробили місячний курс про власну справу, правильне ведення бізнесу та як влаштуватися на першу роботу. Одна людина з групи навіть відкрила свій інтернет-магазин, а троє знайшли хорошу роботу. Але тут питання глобальніше. Ми проводимо зустрічі з місцевим самоврядуванням і потроху лупаємо цю скалу. 

Читайте також: Де знайти роботу без досвіду? Історія студентки, яка стала економісткою у головному офісі UKRSIBBANK

Ще один важливий показник, який досліджує Індекс – здоров’я. Ми плануємо зробити кілька проєктів стосовно здорового харчування та ментального здоров’я. Також проводимо курси з емоційного вигорання та стресостійкості. У львівських молодіжних просторах часто проводимо різноманітні курси з графічного дизайну та запроваджуємо наукові лабораторії.

Обговорювали результати 7 тижнів

Як я вже казав, опитування проводилося по семи субіндексах, де максимальний результат – 1. Після отримання результатів по кожному з них наша команда Львівського міського молодіжного центру провела обговорення, які тривали 7 тижнів. На кожне обговорення ми шукали представників профільного управління, соціологів, представників UNFPA, а також громадського сектору. Останні – це такий голос молоді, адже вони активно працюють у цій сфері і можуть розповісти, що саме потрібно змінити. Ми довго думали, як правильно презентувати результати Індексу, адже зробити просто круглий стіл не має сенсу. Тому вирішили достукатися до людей, які займаються конкретно цими питаннями. До речі, наш формат сподобався колегам з UNFPA. 

Точкових проєктів за кожним із блоків ми вирішили не робити. Бо тут треба дивитися глобальніше і систематично. Але можу сказати головне – місто в стратегуванні та цьогорічній концепції базувалося саме на даних ІБМ. Завдяки результатам опитування ІБМ наші проєктні менеджери та люди, які займаються розвитком молоді, мають змогу отримати відповідь на питання для чого і навіщо вони працюють. І це не просто вигадані проблеми – ми маємо конкретні цифри. І якщо для звичайної людини цифра 0,71 нічого не каже, то для тих, хто працює з молоддю, це надзвичайно важливо. 

Суспільство

Не шиють і не тчуть, а виготовляють за допомогою пістолета. Як у Черкасах створюють нетипові крафтові килими

Опубліковано

Що поєднує між собою крафтові килими і тафтинговий пістолет? Те, що перше можна створити за допомогою другого. Уявлення про килими та їхнє призначення змінює подружжя Сергія та Ельвіри Таморків з Черкас, які понад рік розвивають власну справу.

«Я думав, що килими це щось з типовими візерунками, що має лежати на підлозі або висіти на стіні. А потім зрозумів, що їх можна робити будь-якої форми та навіть у вигляді героїв фільмів чи мультфільмів», – ділиться Сергій.

Про килими у вигляді персонажів з Гаррі Поттера та підтримку державного гранту для ШоТам розповів засновник сімейного бізнесу RootsRugs Сергій Таморка. 

Перший килим – для друга

Сімейному бізнесу Сергій та Ельвіри Таморків більше року. Перший килим вони створили в грудні 2022 року та опублікували його фото в соціальних мережах. Це був двометровий крафтовий килим в етностилі з українськими та марокканськими мотивами, який подружжя зробило на замовлення свого друга.

Раніше Сергій з дружиною жили у Києві та працювали в сфері торгівлі одягом – мали власний магазин.  За освітою Ельвіра – біотехнолог, а Сергій технік сільського та лісового господарства. Освіта обох зовсім не пов’язана з творчістю, але саме вона є невід’ємною частиною життя цієї сім’ї. 

Подружжя Таморків, яке створює крафтові килими

Сергій та Ельвіра Таморки. Фото надав Сергій

Про створення килимів неординарним способом Сергій дізнався в 2019 році і хотів спробувати. Побачив кілька відео в американському YouTube та світлини на іноземних сайтах.

Незвичайний крафтовий килим

3D-килим, який створило подружжя. Фото надав Сергій Тиморка

Крафтові килими не лише на стіну та підлогу?

Сергій каже, що раніше мав доволі консервативну думку про килим: «Я думав, що килими – це щось з типовими візурунками, що має лежати на підлозі або висіти на стіні. А потім зрозумів, що їх можна робити будь-якої форми та навіть у вигляді героїв фільмів чи мультфільмів».

Яскравий килим, який свторило подружжя

Замовлення у вигляді мультиплікаційного героя. Фото надав Сергій Тиморка

Після початку повномасштабної війни ситуація з сімейним магазином одягу була доволі складною, в перші тижні весни розпродали весь наявний товар і вирішили припинити роботу. 

В Черкаси хотіли переїхати давно, бо звідти родом Ельвіра і місто завжди здавалося парі більш комфортним для життя. Сергій каже, що в Києві багато часу витрачав на логістику, дорогу, особливо в питаннях бізнесу. Після переїзду Сергій з Ельвірою думали, чим можуть займатися далі і чоловік згадав про виготовлення килимів.

Сергій розповідає, що процес створення килима починається з малюнка, який переноситься на раму. Малюнок може бути створений заздалегідь або намальований від руки, який потім треба за допомогою проектора перенести на полотно, яке перед тим натягують на раму. Далі відбувається процес вишивки, але не руками, а за допомогою пістолета, який протикає полотно. Чоловік наголошує, що це не машинна вишивка, килими створюються саме за допомогою пістолета.

Тафтинговий пістолет – постійний помічник в роботі тафтинговий пістолет, за допомогою якого подружжя створює вироби петельною технікою. Також можна використовувати великі пневматичні пістолети, аби створювати 3D-килими з довгим ворсом.

Процес створення крафтового килиму

Сергій Таморка створює килим за допомогою тафтингового пістолета. Фото: Суспільне Черкаси

Відразу вийшли на експорт

Спочатку Таморки придумували лише власні малюнки, адже експериментували та використовували різні мотиви вишивки. А далі клієнти почали робити замовлення за вже готовим малюнком. 

Більше 80% клієнтів замовляють крафтові килими у США, а інші – з Європи та України в тому числі. «Тафтиногові килими – це нова ніша в бізнесі, яка тільки зароджується в Україні, проте виробників уже є достатньо. Є виробники, які створюють килими саме для українських споживачів, ми ж вирішили відразу орієнтуватися на експорт», – каже Сергій.

Станом на сьогодні Таморки створили приблизно 200 килимів. Пошити килим можна і за кілька годин, але його створення не обмежується виключно шиттям. Тому в середньому на килим пара витрачає до двох-трьох робочих днів.

Синій килим створений Таморками

Об’ємний килим, який створили Таморки. Фото надав Сергій 

Корінь Мандрагори та етнічні мотиви

Сергій каже, що серед виробів має багато фаворитів, які, переважно, пов’язані з якимись персонажами. Наприклад, корінь Мандрагори з листками як у фільмі про Гаррі Поттера – одна частина килимка, а інша – горщик, за який корінь ховається. Це тип розсуваного килимка. В дитинстві Сергій дуже любив «Завойовник Зім», де був персонаж Гір, що перевдягався в зеленого собаку. Цього героя часто замовляли з-за кордону.

Килим, який створило подружжя

Розсувний килим з коренем мандрагори в горщику. Фото надав Сергій Таморка

«Найцікавіше для нас – робити щось унікальне, що потребує поєднання кількох технік. Ми хочемо створити найбільш унікальний килим в світі», розповідає Сергій Таморка.

Запитів від іноземних клієнтів дуже багато. Часто люди надсилають власні фото або просять створити якогось персонажа. Від клієнтів з України замовлень значно менше, але Сергій ділиться, що всі вони теж дуже різноманітні. Клієнти замовляли традиційний великий етнічний килим, а ще персонажів з аніме чи героїв мемів. 

Грантова підтримка для розвитку бізнесу

Розвивати власний бізнес Таморкам допоміг державний грант «Власна справа». Сергій ділиться, що подав заявку через «Дію» за кілька хвилин. І радить всім, хто хотів би спробувати податись на грантову підтримку, обов’язково подумати про свій бізнес-план – що хочете робити, як саме і кому це може бути потрібно. А ще важливо вміти планувати свій бізнес на тривалий час, хоча б на кілька років.

Таморкам грантові кошти допомогли збільшити об’єми сировини, кількість унікальних моделей, які створили самі та наповнили ними сайт, аби клієнти мали більший вибір. А ще орендувати приміщення, адже до того створювали килими вдома, де вже не поміщалися зі своїми рамами. 

Крафтові килими закордон продають за допомогою всесвітнього маркетплейсу крафтових товарів Etsy. Сергій та Ельвіра зараз взяли на роботу людину, яка адмініструватиме їхній магазин на цьому сайті, а вони витрачатимуть більше часу на саме створення килимів та своєї власної крафтової історії.

«Складно зберігати рівень якості при масштабуванні, тому ми хочемо залишатися на такому рівні своєї крафтовості. Ми прагнемо росту, але не плануємо створювати цех, де працюватимуть п’ятдесят людей, що робитимуть наші килими у великих об’ємах. Ми зосереджені на меншій кількості, але більшій якості», розповідає Сергій.

Килими на експорт, гроші – в Україну 

Для подружжя Таморків створення власних крафтових килимів – це можливість для творчості та прояву власної фантазії. «Ми хочемо приносити у цей світ щось цікаве, робити щось своє, продавати це закордоном, але залучати кошти сюди, в Україну», каже Сергій.

Чоловік переконує, що їхні кими відрізняються від магазинних тим, що їх не можна знайти на полицях магазинів. Він каже, що це унікальні роботи, які прив’язані до конкретних людей, залежно від їхніх запитів. А ще часто клієнти замовляють тафтингові килими як подарунок для своїх близьких.

Про плани на майбутнє Сергій відповідає впевнено та водночас з надією: «Ми плануємо покращувати свою майстерність, виготовляти більше цікавих килимів гарної якості, оновити свої інструменти та майстерню, покращувати сервіс та надання клієнтських послуг, створювати робочі місця. І найголовніше – знайти свій унікальний килим. А ще мріємо перемогти ворога у війні, аби відновили авіасполучення і доставка в США займала кілька днів».

Читати далі

Суспільство

Як дозвілля допомагає людям після травм повертатися до звичного життя

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.

Ці історії можуть стати прикладом для держави та волонтерів, аби виробити системні рішення для людей, життя та тіло яких змінилося внаслідок війни.

Яким є шлях до відновлення після травм, отриманих внаслідок війни? Окрім медичної допомоги, реабілітації та психологічної допомоги важливо забезпечити умови, щоб люди мали доступ на рівні з іншими мешканцями громади до спортивних, культурних закладів та заходів. Регулярні фізичні заняття допомагають в реабілітації, а дозвілля допомагає повернутися до життя як до травми. 

Дозвілля повертає до звичного життя

Станом на кінець 2023 року в Україні проживають приблизно 3 млн людей з інвалідністю, як зазначало Мінсоцполітики. 

Лікування, реабілітація та психологічна підтримка необхідні для відновлення постраждалих від вибухонебезпечних предметів. Та не менш важливим є повернення чи наближення його до того ритму життя, яке було до травми. Це можна зробити, забезпечивши доступ на рівні з усіма до дозвілля.

Фізичні вправи допомогли відновитися

Сергій Прищепа серйозно постраждав унаслідок вибуху касетних снарядів, коли їхав з родиною в авто на Київщині в березні 2022 року. Його дружина закрила своїм тілом 9-річного сина й загинула, а хлопчик отримав психологічну травму. 

Сергій отримав переломи руки та щелепи, а також опікові й уламкові травми. Йому вчасно надали першу медичну допомогу, а потім зробили низку операцій.

Сергій Прищепа показує автівку, яка постраждала внаслідок касетних снарядів. Фото: ШоТам

«До звичного ритму життя я повернувся не одразу, – згадує Сергій. – У мене був абонемент у спортзал, куплений у січні до початку повномасштабної війни, і тільки восени 2022 року я знову спробував фізичні вправи в спортзалі».

Чоловік каже, що регулярні фізичні заняття по півтори години на день відволікають психологічно, а також допомагають фізично. Спочатку його ноги згиналися не повністю – бракувало сил і мʼязової маси. Тепер чоловік повернувся до того рівня підготовки, який мав до поранення. 

Наблизитися до життя, яке в Сергія було до поранення, він зміг влітку 2023 року, адже у квітні йому ще робили операції на щелепі. 

«Звісно, у звʼязку з тим, що в країні війна, дозвілля змінилося. Ми з сином їздимо на дачу, відпочиваємо, я працюю. Якщо в Києві залишаємося, то, наприклад, йдемо в кіно. Нещодавно були на ВДНГ – каталися на ковзанах», – розповів Сергій.

Сергій Прищепа повернувся до того рівня фізичної підготовки, який мав до поранення. Фото: ШоТам

Країна стає доступнішою

Заступниця керівника ГО «Доступно.UA» Наталка Пархитько каже, що за останні роки інфраструктура в Україні стала більш доступною для людей з інвалідністю. 

«Не потрібно придумувати щось нове окремо для людей з інвалідністю. Головна задача – це зробити доступнішими якомога більше послуг, інфраструктуру та інформацію», – наголошує експертка.

Також важливим є сприйняття людей з інвалідністю, тому що досі існує бар’єр у спілкуванні. Так людей, які отримали інвалідність, жаліють або навпаки – героїзують, і це може бути неприємним досвідом. Якраз через небажання чути такі слова люди часом і вирішують побути вдома замість корисного дозвілля – подорожей, відвідування кінотеатрів тощо.

«Приміром, у Києві є доступні локації [для людей з інвалідністю]. Це, наприклад, кінотеатри в торгово-розважальних центрах. Так, можливо, вони й не ідеальні, але все ж надають можливість брати активну участь у соціальному житті Києва», – каже Наталка Пархитько.

У закладах усе частіше зʼявляються вбиральні, адаптовані під потреби людей з інвалідністю – вони зручні та мають широкі проходи. Також іноді зустрічаються знижені касові зони, щоб людям на кріслі колісному було комфортніше купити все необхідне.

Бізнесу у сфері дозвілля варто ставати свідомішим

Проєктна менеджерка групи проєктів з інклюзії та реабілітації UNDP Олена Іванова закликає бізнес, що пов’язаний з дозвіллям, ставати соціально свідомим – більш доступним для людей з інвалідністю. Дбати про фізичну доступність закладу, пристосовані вбиральні. Це стосується всіх видовищних закладів та закладів харчування, фітнес-клубів.

Для людей, які втратили слух, робити дублювання жестовою мовою та титрування, а для тих, хто втратив зір – аудіодескрипцію фільмів та спектаклів, спортивних змагань. Для дітей – інклюзивні парки розваг і майданчики, мистецькі школи та спортивні гуртки.

Читайте також: Інклюзивні парки для дітей в Україні: як працюють та як створити у своїй громаді

Від цього заклади лише виграють, адже люди будуть приходити й витрачати там гроші. А для самих постраждалих це можливість почуватися на рівні з іншими й мати дозвілля, яке допомагає відновлюватися фізично та психологічно.

Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».

Читати далі

Суспільство

Штучний інтелект допомагатиме розміновувати Україну — Мінекономіки

Опубліковано

Міністерство економіки підписало угоду про партнерство з американською компанією Palantir Technologies, яка використовуватиме штучний інтелект для допомоги в розмінуванні України.

Про це йдеться у повідомленні міністерства.

Зазначається, що гуманітарне розмінування — це нульовий етап відновлення України. Наразі потенційно забрудненими є 156 000 квадратних кілометрів землі, в зоні ризику перебуває понад 6 мільйонів українців.

«Саме тому прискорення гуманітарного розмінування, зокрема завдяки співпраці з такими технологічними компаніями як Palantir — це можливість зберегти життя людей та швидше розпочати відбудову України», — зазначила міністерка Юлія Свириденко під час підписання документа в Лондоні.

Угода містить конкретні положення щодо співпраці за такими напрямками:

  • оцифрування операцій гуманітарного розмінування, автоматизація процесів, передбачених Національною стратегією протимінної діяльності на період до 2033 року;
  • розширення цифрових можливостей для координації вивільнення та оцінки земель, визначення пріоритетів регіонів та управління ризиками в протимінній діяльності;
  • використання асистента на базі платформи штучного інтелекту Palantir (AIP) для прийняття рішень у протимінній діяльності.

Платформа працюватиме з великими базами даних, сформованих дотичними до виконання заходів протимінної діяльності структурами, починаючи від органів місцевого самоврядування, регіональної влади, міністерств та відомств і завершуючи операторами протимінної діяльності.

Читайте також«Наша місія – зробити українське поле безпечним». У стартапі Efarm.pro винайшли трактор-розміновувач на автопілоті. Як він працює

Передбачається, що бази міститимуть як сталу інформацію, наприклад, оцінку економічної ефективності сільгоспземель, близькість забруднених територій до комунікацій тощо, так і оперативну, яка буде регулярно оновлюватися. Йдеться, зокрема, про дані обстеження територій ДСНС, ДССТ, неурядовими операторами, кількість та стан техніки, наявність піротехнічних підрозділів  на конкретних напрямках і т.ін.

Як працюватиме платформа

Завдяки можливостям Palantir AIP, платформа аналізуватиме інформацію та надаватиме рекомендації щодо оптимізації процесів. Наприклад, зможе порадити, враховуючи всі дані, як найефективніше провести очищення конкретної території – за допомогою нових методів розмінування, таких, як дрони, чи з застосуванням традиційних методів. Кінцевою ж метою вбачається розмінувати території швидше та за менших витрат.

Раніше ми повідомляли, що у Мінекономіки планують, що штучний інтелект допоможе в гуманітарному розмінуванні території України. Відомство уже сформувало цілісну стратегію інформаційного менеджменту гуманітарного розмінування, що базується на data-орієнтовному підході.

Фото: Мінекономіки України.

Читати далі