Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Куди їхати у подорож за смачним українським вином? Топ порад від сомельє

Опубліковано

Чи є в Україні якісне вино? Відповідь – так, так і ще раз так. Виноробство на наших землях з’явилось більше 2000 тисяч років тому і сьогодні ми справді можемо пишатись українським червоним. В Україні є багато сімейних виноробень, де цінують традиції і створюють унікальні рецепти напою. І коштує це вино не все гроші світу.

Сомельє Катерина Задворна розповіла нам про те, як правильно обирати вино та про українські виноробні, які можуть скласти конкуренцію Франції та Італії.

Катерина Задворна

Катерина Задворна

Українська сомельє. Веде свій блог, де регулярно знайомить читачів зі світом вина і ділиться витонченими рецептами.

Про українське вино

Якщо ви ще на початку шляху знайомства з вином, то варто починати з Нового світу – вина зрозуміліші на смак початківцю через свою інтенсивнішу потужність – Аргентина, США, Чілі, Австралія. Для початку просто смакуйте і намагайтесь відчути тони різних фруктів, фіксуйте те, що сподобалось, а що ні, думайте, чому саме.

Щоб правильно підібрати вино, потрібно вміти читати етикетку, розбиратись в термінах, а для кожного регіону вони різні, тому без теорії – ніяк. Важливо звертати увагу на сорт винограду, з якого зроблене вино. Завжди переглядайте відсотковий склад, який вказується на контретикетці. Також зважайте і на рік випуску. Білі вина краще брати свіженькими, а от червоні найчастіше потребують витримки. Ну і звісно, зважте на виробника. Для мене будь-яке вино – це дітище того, хто його створив. Хтось вкладає душу і весь свій досвід, а хтось не звертає уваги на якість, роблячи ставку на масовість виробництва. Обидва шляхи мають місце у світі вина.

Читайте також: Де купити єдине в Україні органічне вино? Секрети технології від бесарабського винороба

В Україні дуже оптимістична ситуація з вином, нові виноробні з’являються як гриби у лісі і це дуже круто! А от для того, щоб скласти конкуренцію треба час. У нас немає старих лоз, тобто сировини для вироблення Великих вин. Тож поки ростуть лози, винороби як раз мають час набити руку і отримати досвід. А якщо ви хочете відчути на собі справжній винний туризм, то краще їхати у місця виготовлення вина, бажано маленькі виноробні, щоб поспілкуватись із власниками.

Гаражисти мають свій кодекс

Світ вина дуже різноманітний – є і великі виробництва, і невеликі виноробні. Домашні вина, які виробляються невеликими партіями, з любов’ю та запалом до процесу, наперекір традиціям мас-маркету, називаються “гаражними”. Гаражисти навіть мають свій кодекс, за яким:

  • вино робиться “як для себе”, а не заради успішності продажів. В цьому криється головний феномен гаражного вина, адже за смаком можна розрізнити продукт мас-маркету і вино від божевільного винороба, закоханого у власне ремесло;
  • еталон: як можна менше найманої праці, бажано, щоб до лоз доторкались тільки руки господаря та його наближених. Від цього випливає і максимальний метраж ділянки – 2-4 га вважається вже достатньо великою;
  • процес виробництва вина проходить повільно, без поспіху. Кажуть, що саме тому вони виходять такими гастрономічними та насиченими.

Читайте також: Каберне Совіньйон за 90 гривень. Власник винарні про те, як роблять справжнє вино

В Україні є багато гаражистів, вина яких є набагато дешевшими, ніж світові. Але потрібно куштувати і визначатись самостійно зі смаком, адже українські вина ще не набули світової популярності, а, значить, і критики.

  1. Виноробня Богдана Павлія (Львів). У 2011 році винороб заклав перший пробний виноградник 0,5 га в околицях Львова, основою якого є наступні сорти: Шардоне, Совіньйон блан, Сильванер, Рислінг, Йоханітер, Мускаріс, Ркацителі рожевий, Дунай Цвайгельт;
  2. Виноробня Most Wine (Львівська область). Родзинкою в лінійці вин є спеціальні вина, зокрема, вермути, які виготовляються за класичною рецептурою, проте мають свій колорит, який передають їм трави, зібрані на Прикарпатті;
  3. Виноробня Валерія Петрова (Одеська область). Власник сповідує органічне виноробство, не використовує хімію, а користується тільки органічними засобами захисту;
  4. Виноробня Ігоря Зенталя (Київська область). На своєму маленькому винограднику, трьох “гаражних” дачних сотках під Києвом, Ігор Зенталь вирощує 12 технічних сортів винограду.

Топ-5 українських виноробень від сомельє

Якщо ви плануєте подорожувати Україною, то пропонуємо для вас 5 виноробень, куди обов’язково варто завітати. 

“Колоніст” – вино від нащадка колоністів

Де: Одеська область, Болградський район, село Криничне

Колоніст” – одне з небагатьох господарств, яке бере активну участь у відродженні якісного українського виноробства та випускає такі вина, за які точно не соромно. Ця сімейна виноробня була заснована у 2005 році на півдні Одеської області. У Придунайській Бессарабії ще з давніх-давен селилися фракійці та греки, які виготовляли вино. Засновником “Колоніста” є Іван Плачков, який є нащадком болгарських колоністів, які заселили цю територію ще на початку 19 століття. І навіть на логотипі виноробні зображений прадід Івана.

Тут вирощують такі сорти винограду, як Каберне-Совіньйон, Мерло, Шардоне, Рислінг та інші. Використовуючи тільки власний виноград, “Колоніст” виготовляє сухі, напівсухі і солодкі вина преміум-класу. Тільки із сортів українського винограду створюється два види вина: Сухолиманський білий і Одеський чорний.

У виноробні завжди раді гостям і часто влаштовують винні свята. Співробітники виноробні із задоволенням проводять екскурсії по виноградниках, виноробним цехам і винних підвалах, як для групи туристів, так й індивідуально. Крім екскурсій, на гостей чекають дегустація вин “Колоніст” і знайомство з кулінарними традиціями Бессарабії. Ціни за пляшку вина, в середньому, 200 гривень.

Winery Trubetskoy – єдине історичне шато України

Де: Херсонська область, Бериславський район, село Веселе

Виноробне господарство князя П.М. Трубецького” – це єдине історичне шато (заміський маєток, оточений виноградниками) України. Вже понад 120 років тут виробляють якісні українські вина з винограду, вирощеного на власних виноградниках і зібраного руками.

Ще в кінці 19 століття князь Трубецький вирішив розвинути виноробну справу за рекомендацією Голіцина – головного винороба Криму. Князь побудував винзавод і зайнявся виробництвом білих і червоних вин. Він досяг таких успіхів, що на всесвітній Паризькій виставці кращі сорти завоювали гран-прі. З 2003-го по 2011 рік виноробню повністю реконструювали, обладнавши її за європейськими зразками для виробництва сухих вин на основі класичних французьких технологій. Також тут висадили нові виноградники загальною площею 200 га.

Читайте також: Черкаський абсент та тернопільський віскі. П’ять крафтових алкогольних напоїв від українських виробників

У виноробні Трубецького вас чекає поєднання екотуризму, гастротуризму та історичної екскурсії. Тут покажуть виноградники, розкажуть про всі тонкощі вирощування і збору винограду, познайомлять з процесом виробництва і запропонують продегустувати вино. Крім того, на території виноробні є готель та ресторан.

Виноробня “Чизай”

Де: Закарпатська область, місто Берегове, урочище Чизай

Закарпатський край славиться своїми виноробними традиціями, а сприятливий клімат в поєднанні з тамтешньою природою створюють необхідні умови для виробництва напою. Тут, у місті Берегове, розташований виноробний комплекс “Чизай”. На його території є власні виноградники і два заводи, де виробляється вино. Об’єм виробництва сягає 1,6 мільйона пляшок на рік. Для витримки вина використовують 120 дубових бочок із французького та угорського дуба.

“Шато Чизай” пропонує різноманітні програми для відпочинку: винні тури, екскурсія на виробництво, дегустація вина, екскурсія в долину Чизай. Справжня гордість підприємства — це музей виноробства.

Виноробня “Biologist” – крафтове вино з Київщини

Де: с. Лісники, Київська область

“Кохання до вина, постійний пошук нових ідей і 15 років досвіду привели нас до виробництва максимально органічного та натурального вина!” – так кажуть про себе у крафтовій виноробні Biologist. Розташована виноробня поблизу Києва. Власні виноградники мають на Одещині, у Болградському та Овідіопольському районі, а також безпосередньо біля виноробні, у селищі Лісники.

Працюють з міжнародними та власними українськими сортами: Піно Нуар, Мерло, Одеський Чорний, Шардоне, Ркацителі, Аліготе (із Шардоне та Ркацителі виробляють оранж, або так звані “помаранчеві” вина).

Виноробня має власне шато, тому тут завжди раді туристам. Тут можна подивитись на виноградники, познайомитись з виробництвом вина і замовити дегустаційні сети.

Винзавод SHABO

Де: село Шабо, Одеська область

Напевне, ви чули про вино цього виробника. Винзавод Шабо знаходиться на території одного з найдавніших виноробних регіонів Європи. Компанія була заснована у 2003 році, але початок культурного виноробства у цих краях було закладено ще у XVIII столітті. Сьогодні SHABO – це сучасне підприємство, на якому виробляють вино, дотримуючись сучасних технологій.

Унікальність винзаводу ще й в тому, що тут працює перший в Україні “Центр культури вина SHABO”. Гостей запрошують на екскурсії, під час яких ознайомлять з історією вина, покажуть усі підрозділи підприємства, проведуть у старовинні винні підвали. Тут можна побачити єдиний в Україні пам’ятник Виноградній лозі, мультимедійну скульптуру “Фонтан Діоніса” та інші цікаві об’єкти. І, звичайно, тут можна залишитись на смачну дегустацію. Винзавод пропонує різні види екскурсій, ціна на які варіюється від 200 до 1000 гривень.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі