Суспільство
Колумбійський музикант просуває у світі українські повстанські пісні (ВІДЕО)
Колумбієць Янко Богдан народився в Боготі, але ще хлопчиком побував в Україні і одразу відчув потяг до української культури. Як українська пісня з колумбійським колоритом лунає світом, розповідає ШоТам.
Колумбієць, який просував українську культуру, коли це ще не було мейнстрімом. І тепер завдяки йому українська пісня лунає світом і закохує в Україну.
Янко Богдан Пеньяфорт — син українки Наталі та колумбійця Хав’єра. Його мати переїхала з Києва до Боготи у 90-і, але зв‘язків із Батьківщиною не розірвала.
Щорічно вона навідувалася до України, а згодом узяла з собою і малого Янка. В Україні його вразила краса старовинних храмів і повстанські пісні.
Мама завжди хвилювалася, аби я подивився українську культуру, везли мене до музеїв, на концерти, я з самого дитинства закохався у цю музику, в цю культуру, — Янко Богдан Пеньяфорт, музикант.
Співати українських пісень навчили і батька Янка. Янко усе життя не лише співає, а й носить на собі Україну: вишиванки, тризуби, символічні футболки.
Заразив українством навіть друзів-колумбійців. А ще Янко бездоганно знає українську! Вивчити допомогли мама, пісні та інтернет.
Читайте також: «Зруйнуйте комунізм». Як уникнути помилок радянського минулого під час відбудови? Пояснює архітектор
«Напевно, через пісню. Я завантажую слова або шукаю в гуглі слова пісні, треба читати. І воно якось запам’ятовується», — Янко Богдан Пеньяфорт, музикант.
Янко створив гурт «Лос Янковерс», у якому грає колумбійську та українську музику. Напад росії обурив Янка, тож тепер він постійний учасник акцій на підтримку України.
«Ми разом із мамою коли виступаємо, граємо десь, або я зі своїм гуртом, я відчуваю таке бажання передати людям, трошки розповідати про те, що насправді відбувається, що ми захищаємо свою суверенність, свою територію, свою націю», — Янко Богдан Пеньяфорт, музикант.
Нагадаємо, у Києві відкрили першу у світі музичну кафедру ЮНЕСКО.
Також ШоТам розповідав, що легендарний Ленні Кравіц має українське коріння.
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі