

Суспільство
«Зруйнуйте комунізм». Як уникнути помилок радянського минулого під час відбудови? Пояснює архітектор
Після перемоги на Україну чекає масштабна відбудова: окремих будинків, мікрорайонів, міст і навіть областей. Однак будувати «як колись» вже не вийде: реалії диктують нові правила, в яких доступність і безпека для містян виходять на перший план.
Яких помилок радянського містобудування мають уникати сучасні українські архітектори та які європейські рішення з’являться у них містах вже незабаром – пояснює архітектор Алекс Валентіров.
Відійти від застарілих норм
На жаль, Україна все ще має вкрай застарілі норми в будівництві й містобудуванні. Декілька років тому так звані реформатори заявляли про успіх з ухваленням нових державних будівельних норм. Та насправді ті «нові державні будівельні норми» – це лише переписані старі, ще з радянських часів. Звісно, там є нововведення. Але, як на мене, їх не більш як 5%, і вони не здатні докорінно змінити ситуацію.
Зокрема чинні нормативи унеможливлюють зведення квартальної забудови. А це найсучасніший тренд містобудування у західних цивілізованих країнах. Він стає на противагу забудові житловими масивами, як це було колись – за радянських часів. Адже в квартальних забудовах жити значно комфортніше.
Є багато інших нормативів, які я також не розумію. Скажімо, що місця для паркування автівок слід облаштовувати на певній відстані від вікон. Часом, коли читаю вимоги в законах, складається враження, ніби комунізм уже побудували.

Потрібно змінювати підхід до формування нормативів. На щастя, в Україні вже є достатня кількість спеціалістів, які розуміються на урбанізмі й знають, як буде краще для нашої країни. І все ж закони продовжують писати застарілі кадри столичних інститутів, які живуть у вигаданому всесвіті.
Будувати безпечне
Звісно, у контексті пережитків минулого не можу оминути увагою будівлі, зведені так, що просто «посипалися» від атак російської армії. До того ж вони не були обладнані безпечними сховищами, у яких могли ховатися люди. Саме такі споруди будували у минулому, і точно не будуватимуть у майбутньому.
Я вважаю, що наші девелопери чудово впораються з цим завданням. Адже в Україні запит на формат житла надходить насамперед від клієнта. І цей запит з початком повномасштабного вторгнення відчутно змінився.
Сьогодні укриття та резервне живлення – це «мастхев», а не примха. Крім того, ми могли б перейняти досвід Ізраїлю, де в оселях облаштовують спеціальні кімнати-укриття. Думаю, забудовники й архітектори вже вивчають цей кейс.
Відійти від «кулуарщини»
Ми звикли, що рішення про найм архітекторів на масштабні обʼєкти ухвалюються кулуарно. Це відбувається і зараз, адже влада вже почала низку пілотних проєктів з відбудови та будівництва тимчасових помешкань для переселенців.
І я знаю, яких архітекторів вони обрали. Це дійсно класні спеціалісти. Але водночас жодних конкурсів не було. Ні, мене турбує не те, що в цьому списку немає мого прізвища. Я просто хочу, щоб в нашій країні була правильна процедура відбору. Якщо її не буде, то і якісного стрибка в «левелі» ухвалених рішень ми також не отримаємо.
Сучасний світ розвивається в контексті відкритих архітектурних конкурсів на всі об’єкти, які мають серйозний вплив на забудову. І рішення щодо того чи іншого архітектора не мають ухвалювати кулуарно. Усе просто: займатися обʼєктом має той, хто запропонував найкращий проєкт.
Шукати індивідуальні рішення
Україна має дуже централізовані нормативи щодо будівництва. У нас немає «містобудівної децентралізації». Скажімо, до мене звертаються замовники з громад, у яких ніколи не було дитячих садків, і я чую від них про одну й ту саму проблему.

Вимоги щодо побудови дитсадків чітко передбачають, скільки має бути квадратних метрів приміщення на одну дитину. Додайте сюди ще й розвинений медичний блок, ізолятор, місце для процедур, відновлення тощо. І не забудьте про облаштування окремих приміщень для 3-4 груп дітей різного віку. Так, аби ці групи не перетиналися між собою.
Читайте також: Панорамні вікна й сонячні батареї. Як архітектор Алекс Валентіров створив дитсадок, якому дивується світ
Усе це – повний комунізм. В одному селі на півтори тисячі мешканців мені сказали: «У нас по штату взагалі на всіх жителів – один лікар. Навіщо нам будувати зайві приміщення, витрачати на це стільки коштів?». А ще там немає достатньо діток, щоб сформувати стільки окремих вікових груп. Тобто виходить, що громада має власні кошти, хоче збудувати садок, але не може зробити це в законний спосіб.
Гадаю, має зʼявитися певна дерегуляція в цьому питанні. Одним із рішень могла б стати можливість впроваджувати власні варіанти будівельних нормативів, які будуть діяти лише на певній місцевості.
Дати слово громадськості
Ще одна проблема в будівництві частково повʼязана з попередньою – відсутність важелів впливу у громадськості. Нещодавно я мав цікавий досвід колаборації з чеськими архітекторами у межах великого об’єкта у передмісті Праги. Фахівці працювали на тому обʼєкті кілька років.
Коли ми закінчили свою частину роботи, я запитав керівника чеської архітектурної майстерні: «Які плани на майбутнє у цього проєкту?». А він каже: «Зараз все на павзі, тому що у цьому селищі провели референдум про те, чи мешканці взагалі підтримують зміни, які до їхнього способу життя привнесе це будівництво». Думки розділилися, тому поки що немає остаточного рішення.
З одного боку, є мільярдер-інвестор, який каже: «Я хочу тут побудувати щось круте. Буде гарна архітектура, все класно». А з іншого – люди, які живуть на цій місцевості. І вони можуть сказати: «Ми розуміємо, що ви хочете створити класний проєкт. Але нам добре і без нього». І жодна влада нічого з цим не зробить, якщо йдеться про демократичну країну.

Демократія – це завжди перемога процедури. Наше суспільство ще до цього не дійшло. У нас влада просто каже: «Ось є ділянка, і ми хочемо саме тут зробити шелтери для переселенців». Але ніхто не запитав людей у цьому населеному пункті, чи вони не будуть проти. Або, уявімо, ви – мешканець великого міста і купили собі будиночок у селі, аби час від часу насолоджуватися тишею. Аж раптом приходить забудовник і каже: «Ні, чуваки, ми вирішили, що тут буде щільна забудова. Ну це ж неправильно.
Україні вкрай потрібно вибудувати систему, в якій громадськість матиме важелі контролю за процесом будівництва. І ці важелі мають бути не декларативними, а реально працювати. Громадськість повинна залучатися до цього процесу: погоджуватися або виступати проти. Повинна бути організована здорова дискусія. Це нормально.
Дослухатися до фахівців
Ще одна проблема, яка тягнеться з нами роками, – невміння слухати професійну спільноту. Якось так склалося, що замовники архітектурних рішень – це здебільшого великі девелопери або держава. Вони дуже часто «продавлюють» своє бачення перед архітектором чи урбаністом.
Я б сказав, що у контексті містобудування ми взагалі не маємо культури дослухання до професіоналів. Можливо, це наша національна риса характеру. Проте замовник просто приходить і каже: «Ні, я хочу отак!». І, звісно, це часто призводить до не дуже гарних результатів.
Я чекаю, коли нарешті слово професійної спільноти буде остаточним. Адже кожен повинен займатися своєю справою, а також нести відповідальність за імплементовані рішення.
Міста ще не стали інклюзивними
Норми щодо інклюзивності прописані в Україні досить непогано. Як на мене, за останні 5-7 років ситуація вже змінилася на краще. Але залишається головна проблема: у місті може бути два інклюзивні будинки в різних районах, а людині з інвалідністю необхідно якось переміщуватися між ними. І тротуари, на жаль, не завжди мають пониження.
Це потрібно змінювати. Наші населені пункти мають бути комфортними для всіх верств населення, зокрема й тих, хто потребує інклюзії. У нормативах все ніби прописано красиво, але слід добряче попрацювати над імплементацією цих рішень.

Попереду ще багато роботи, повʼязаної з необхідністю розʼяснень. Ми маємо пояснити всім учасникам цього процесу (забудовникам, комунальним службам тощо), навіщо змінювати старе влаштування тротуарів і переобладнувати їх із точки зору доступності.
Забудьте про застарілі рішення
Ми не можемо повторювати радянські урбаністичні рішення. Україна має імплементувати найкращий сучасний європейський досвід і, звичайно, втілювати в життя всі сучасні містобудівні тренди, до яких Європа йшла багато років. Якщо ми зможемо це зробити, буде дуже круто.
Зараз ми маємо історичний шанс змінити ситуацію. Але я вбачаю ризики, що нам це не вдасться або вдасться не повною мірою. Знову ж, є низка проблем, які системно не вирішуються. Але в наших силах спільно працювати над тим, аби все склалося якнайкраще.
Фото – із соцмереж Алекса Валентірова
Суспільство

В Україну вдалося повернути 11 українських дітей із тимчасово окупованих територій (ТОТ) та росії. Це стало можливим завдяки ініціативі Bring Kids Back UA, Офісу омбудсмана і за посередництва Держави Катар.
Про це повідомив уповноважений ВР з питань людини Дмитро Лубінець.
Найменшій дитині із цієї групи — 10 років, найстаршій — 17. Серед врятованих є зокрема 13-річна дівчинка, яка змогла возз’єднатися зі своєю мамою після того, як жінку повернули з полону у квітні 2023 року. Дівчинка разом із бабусею залишалася на ТОТ Донеччини, але завдяки наполегливій роботі українських служб сім’я нарешті зустрілася.
Також додому повернулися п’ятеро дітей з однієї родини, які опинилися в рф після того, як їх опікун під час бойових дій вивіз їх із регіону. Згодом діти змогли зв’язатися зі старшою сестрою в Україні й повідомити про бажання повернутися додому.
Читайте також: Фінський гурт The Rasmus відвідав «Охматдит», аби підтримати юних пацієнтів (ФОТО)





Раніше ми писали, що дівчинка Ліза зустрічала звільнених полонених із прапором, а вони приїхали подякувати особисто.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Лубінця
Суспільство

Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон провів зустріч із ветеранами ДТЕК, які приїхали до Лондона підтримати Олександра Усика. Серед присутніх були енергетики, шахтарі ДТЕК, металурги «Метінвест» і оборонці Маріуполя.
Про це повідомили в ДТЕК.
Під час зустрічі обговорювали необхідність посилення протиповітряної оборони України та розширення технічної допомоги для відновлення енергетичної інфраструктури.
«Наші енергооб’єкти постійно обстрілюють останні кілька років. Ми щоразу відновлюємо їх, але без належної протиповітряної оборони та технічної підтримки цього недостатньо», — зазначив ветеран і працівник ДТЕК Андрій підкреслив.
Читайте також: У Лондоні виставку зброї відкрила шабля Івана Мазепи з Чернігівського музею
Зустріч відбулася в межах ініціативи #МайбутнєБудеСвітлим, у межах якої Усик і ДТЕК закликають міжнародну спільноту допомагати у відновленні української енергосистеми та підтримувати роботу енергетиків під час війни.
Поєдинок між 38-річним українцем і 27-річним британцем Данієлем Дюбуа відбудеться 19 липня на стадіоні «Вемблі» в Лондоні. Вони змагатимуться за абсолютне чемпіонство у надважкій вазі.


Нагадаємо, що Усик на відкритому тренуванні в Лондоні вдягнув футболку Free Azovstal defenders (ВІДЕО).
Раніше ми писали, що Борис Джонсон підтримав українських енергетиків у благодійній куртці від DAMIRLI та ДТЕК.
Фото: фейсбук-сторінка ДТЕК
Суспільство

Гурт The Rasmus з Фінляндії, який 19 липня виступить на сцені Atlas Festival, завітав до Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит». Музиканти особисто зустрілися з маленькими пацієнтами, щоб їх підтримати.
Про це повідомили в Atlas Weekend.
Візит гурту відбувся у межах ініціативи фонду Good Donations, який спільно з Atlas Festival вже другий рік поспіль проводить збір коштів для дитячих лікарень по всій Україні. Цього року зібрані кошти спрямують на закупівлю критично важливого обладнання для «Охматдиту», що допоможе рятувати життя ще більшої кількості дітей.
Читайте також: За 24 години DOROFEEVA і POSITIFF зібрали понад 3 млн гривень на турелі проти «Шахедів»
Довідка про гурт
The Rasmus — популярний фінський рок-гурт, створений у 1994 році в Гельсінкі. Вони здобули світову славу після виходу хіта In the Shadows і альбому Dead Letters у 2003 році. За роки існування гурт випустив понад десять альбомів і продав більше ніж 3,5 мільйона платівок. The Rasmus кілька разів виступали в Україні, а у 2022 році представляли Фінляндію на «Євробаченні».




Нагадаємо, що з окупації врятували ще одну велику групу дітей, які зазнали переслідувань та знущань.
Фото: інстаграм Atlas Weekend