Суспільство
Колекція Волинського музею поповнилася писанкою ХІ-ХІІ століття
Фонди Волинського краєзнавчого музею поповнилися цінним експонатом – глиняною писанкою, яку датують ХІ-ХІІ століттям.
Про це повідомили співробітники на фейсбук-сторінці музею.
Зовні виріб покритий поливою та розписами, а всередині має калатальце. Писанку випадково знайшов Олександр Міщук у селі Древині у Володимирському районі.
Читайте також: Як обернути усі свої вміння на допомогу країні? Дружина ветерана з Волині лікує людей з фронту через коней, етнічний одяг та психологію
Про писанки ХІ-ХІІ ст.
Глиняні писанки, поверхня яких розписана поліхромною поливою, є одним із найцікавіших проявів гончарного виробництва Русі.
Вважається, що виробництво керамічних писанок з’явилося як побічне під час виготовлення полив’яних плиток для оздоблення стін і підлоги храмів та палаців. Створення таких писанок було доволі складним і потребувало значної майстерності. Виготовляли їх зі звичайної гончарної глини стрічковим способом, а після випалювання покривали непрозорою поливою. Вірогідно, виріб занурювали в поливу, при цьому вставляли стрижень в отвір у широкій частині писанки. Після цього наносили розпис поливою іншого кольору. Переважно використовували зелені, буро-коричневі та чорні поливи. Зазвичай зустрічається розпис у вигляді фігурних дужок, що вкривають поверхню яйця. Іноді розписували звичайними смужками, що оперізували писанку в кілька рядів.
Читайте також: На Трахтемирівському півострові знайшли оборонні споруди та печеру
Є усталена думка, що зелені та буро-коричневі писанки, прикрашені фігурними дужками, виготовляли в майстернях Києва та Бєлгорода. Вірогідно, вони пов’язані з виробництвом полив’яних плиток з подібною орнаментацією. В Києві, на Старокиївській горі, були знайдені ллячки для поливи та нанесення узору. Подібні писанки були поширені в Середньому Подніпров’ї, відомі знахідки київського імпорту в Латвії, Польщі, в пониззі Дунаю. Розповсюдження писанок припадає на 11–12 століття. В культурних шарах другої половини 12– 13 століть такі знахідки трапляються рідше.
Цікавість до керамічних писанок завжди була чимала, однак стосовно їх призначення існують різні версії. Наприклад, побутує думка, що це були культові вироби, пов’язані з дохристиянськими віруваннями слов’ян. Культ яйця, як символу життя та родючості, пов’язують із циклом весняних язичницьких свят, обряди яких є проявами аграрної магії. З часом весняні обряди поглинув Великдень.
Читайте також: Якщо на фронт – то разом. Батько з двома синами воюють пліч-о-пліч у складі 68 бригади
Також керамічні писанки могли бути оберегами: через шумовий ефект, який створювала керамічна кулька всередині порожнистого яйця, їх могли використовувати, щоб відганяти злих духів. Зникнення глиняних писанок пов’язують із завершенням християнізації руського населення в 12 столітті.
Доволі популярною є версія, що глиняні писанки були дитячими іграшками-брязкальцями. На це вказує згаданий шумовий ефект і виявлення цих речей у житлових спорудах.
Не виключається, що полив’яні писанки, як художні вироби керамічного мистецтва, могли використовувати для оздоблення приміщень. Розпис глиняних та дерев’яних яєць і сьогодні є одним із видів народної художньої творчості.
Нагадаємо, у Києві на території Софійського собору виявили таємні підземні ходи.
Фото: facebook.com/volynkraymus.at.ua.
У тіктоці з’явилося відео, на якому банкомат у Запоріжжі не припинив роботу після влучання у відділення. Попри руйнування, люди могли зняти тут готівку.
Відео поширив користувач з ніком 360vsesvit.
Люди в коментарях жартують, що цей ролик може слугувати рекламою банку.
Нагадуємо, що «Азов» та REYTEL’ випустили благодійний браслет «СТАЛЬ» (ВІДЕО).
Також ми писали, що «Укрзалізниця» запускає поїзд-галерею, що подорожуватиме Україною (ФОТО).
Фото обкладинки: cкриншот з відео користувача 360vsesvit
Суспільство
У Львові запускають пілотний проєкт «Влучні», де для ветеранів / ок та цивільних із порушеннями зору організують адаптивну стрільбу з лука . Охочим пропонують пройти пробні тренування, після яких формуватимуть основні команди.
Про це редакції повідомила «Фундація 03:00».
Проєкт благодійна організація втілює спільно зі спортивною школою «Електрон» імені Богдана Кокота. Ініціатива «Влучні» — це мрія ветерана Івана Романа, який втратив на фронті руку, ногу та частково зір. Між операціями він захопився стрільбою з лука і тепер хоче взяти участь у Паралімпійських іграх.
«Уявіть собі: тиша, натягнута тятива, відчуття сили в тілі та стріла, що летить точно в ціль. І це не метафора. Цей проєкт — не просто про спорт. Він про нові можливості, соціальну інтеграцію та силу бути в колі своїх», — описують проєкт організатори.
Для формування основних команд шукають тих, хто хоче професійно займатися адаптивною стрільбою з лука. Це ветерани / ветеранки й цивільні від 18 до 35 років з 1 групою інвалідності по зору. За словами тренерів, супутні порушення опорно-рухового апарату або пересування на кріслі колісному не будуть перешкодами.
Читайте також: Видатний французький ортопед відвідав Львів та провів 15 операцій військовим (ФОТО)
Проєкт «Влучні» пропонує:
- безкоштовні тренування з досвідченими тренерами у Львові;
- менторську підтримку від ветерана, лучника Івана Романа;
- можливість брати участь у змаганнях в майбутньому;
- до трьох тренувань на тиждень.
Усіх учасники й учасниці ораганізатори забезпечать базовим спорядженням. Стартують тренування вже на початку літа 2025 року.
Щоб долучитися — заповнюйте анкету.
Також для проєкту шукають волонтерів і волонтерок — психологів, реабілітологів, тифлопедагогів або просто людей, які хочуть бути поруч і підтримати майбутніх спортсменів: асистувати на тренуваннях, допомагати орієнтуватися, готувати спорядження, приносити стріли тощо.
Щоб стати волонтером — надсилайте заявку.
Нагадуємо, що «Азов» та REYTEL’ випустили благодійний браслет «СТАЛЬ» (ВІДЕО).
Фото обкладинки з фейсбук-сторінки ветерана Івана Романа
В Україну повернули 1200 тіл загиблих українців. Четвертий етап репатріаційних заходів провели згідно домовленостей у Стамбулі.
Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
Як стверджує російська сторона, повернені тіла належать українським громадянам, у тому числі й військовослужбовцям. Найближчим часом слідчі правоохоронні органи спільно з установами МВС проведуть експертизи та ідентифікацію репатрійованих загиблих.
Читайте також: Україна повернула тіла ще 1200 загиблих військових
За даними координаційного штабу, обмін вдалося провести за результатами роботи співробітників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБ України, Збройних сил України, МВС України, Офісу уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Секретаріату уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин, ДСНС України, інших структур Сектору безпеки та оборони України.
Репатріацію провели за сприяння Міжнародному Комітету Червоного Хреста.
Нагадуємо, що додому повернулися українські захисники, які перебували в полоні з 2022 року.
Фото: фейсбук-сторінка Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...