Суспільство
Колекція Волинського музею поповнилася писанкою ХІ-ХІІ століття
Фонди Волинського краєзнавчого музею поповнилися цінним експонатом – глиняною писанкою, яку датують ХІ-ХІІ століттям.
Про це повідомили співробітники на фейсбук-сторінці музею.
Зовні виріб покритий поливою та розписами, а всередині має калатальце. Писанку випадково знайшов Олександр Міщук у селі Древині у Володимирському районі.
Читайте також: Як обернути усі свої вміння на допомогу країні? Дружина ветерана з Волині лікує людей з фронту через коней, етнічний одяг та психологію
Про писанки ХІ-ХІІ ст.
Глиняні писанки, поверхня яких розписана поліхромною поливою, є одним із найцікавіших проявів гончарного виробництва Русі.
Вважається, що виробництво керамічних писанок з’явилося як побічне під час виготовлення полив’яних плиток для оздоблення стін і підлоги храмів та палаців. Створення таких писанок було доволі складним і потребувало значної майстерності. Виготовляли їх зі звичайної гончарної глини стрічковим способом, а після випалювання покривали непрозорою поливою. Вірогідно, виріб занурювали в поливу, при цьому вставляли стрижень в отвір у широкій частині писанки. Після цього наносили розпис поливою іншого кольору. Переважно використовували зелені, буро-коричневі та чорні поливи. Зазвичай зустрічається розпис у вигляді фігурних дужок, що вкривають поверхню яйця. Іноді розписували звичайними смужками, що оперізували писанку в кілька рядів.
Читайте також: На Трахтемирівському півострові знайшли оборонні споруди та печеру
Є усталена думка, що зелені та буро-коричневі писанки, прикрашені фігурними дужками, виготовляли в майстернях Києва та Бєлгорода. Вірогідно, вони пов’язані з виробництвом полив’яних плиток з подібною орнаментацією. В Києві, на Старокиївській горі, були знайдені ллячки для поливи та нанесення узору. Подібні писанки були поширені в Середньому Подніпров’ї, відомі знахідки київського імпорту в Латвії, Польщі, в пониззі Дунаю. Розповсюдження писанок припадає на 11–12 століття. В культурних шарах другої половини 12– 13 століть такі знахідки трапляються рідше.
Цікавість до керамічних писанок завжди була чимала, однак стосовно їх призначення існують різні версії. Наприклад, побутує думка, що це були культові вироби, пов’язані з дохристиянськими віруваннями слов’ян. Культ яйця, як символу життя та родючості, пов’язують із циклом весняних язичницьких свят, обряди яких є проявами аграрної магії. З часом весняні обряди поглинув Великдень.
Читайте також: Якщо на фронт – то разом. Батько з двома синами воюють пліч-о-пліч у складі 68 бригади
Також керамічні писанки могли бути оберегами: через шумовий ефект, який створювала керамічна кулька всередині порожнистого яйця, їх могли використовувати, щоб відганяти злих духів. Зникнення глиняних писанок пов’язують із завершенням християнізації руського населення в 12 столітті.
Доволі популярною є версія, що глиняні писанки були дитячими іграшками-брязкальцями. На це вказує згаданий шумовий ефект і виявлення цих речей у житлових спорудах.
Не виключається, що полив’яні писанки, як художні вироби керамічного мистецтва, могли використовувати для оздоблення приміщень. Розпис глиняних та дерев’яних яєць і сьогодні є одним із видів народної художньої творчості.
Нагадаємо, у Києві на території Софійського собору виявили таємні підземні ходи.
Фото: facebook.com/volynkraymus.at.ua.
Суспільство
Про фільм
Суспільство
Про устрій дендрарію в ботсаду
Суспільство
Подробиці
- у травні, вересні та жовтні – у вихідні дні з 10:00 до 18:00;
- у літні місяці – щоп’ятниці з 12:00 до 18:00, у вихідні дні з 10:00 до 18:00.